Косівський лісничий закликає узаконити вирубку хворого смерекового лісу

 

/data/blog/80073/0e821bdeb929d770e806854d2b7910c9.jpg

 

Косівський район перейде на дешеве деревне паливо та уникне екологічної катастрофи в разі продажу селянам сухих та ушкоджених смерек за низькими цінами.



Ініціатором проекту став молодий кутський лісничий Петро Пліхтяк спільно з іншими активістами Громадського комітету Косівщини, до якого входять всі 39 сільських громад району, повідомляє Фіртка з посиланням на gk-press.



За його словами, третину лісу, яким на Косівщині вкрито понад 43 тис. га, займає вибаглива смерека. Через дерево, яке має поверхневе коріння і швидко всихає, значна частина лісу щороку вимирає. Оскільки сухі стовбури, поруйновані короїдами, на високогір'ї ніхто не утилізує, небезпечна мошкара перекидається на добротні смереки та молодняк, розповідає Петро Пліхтяк, наголошуючи, що стан лісового фонду у районі близький до екологічної катастрофи.



Молодий фахівець впевнений, що врятувати Косіщину від екологічного лиха та непідйомних боргів за природний газ - лише впродовж лютого місцеві підприємства використали на опалення понад 6 млн кубометрів газу – може інтенсивна заміна смереки, створення реального механізму вирубки і транспортування з лісу хворих дерев та освоєння їх на території підніжжя. За підрахунками Петра Пліхтяка, з місцевих лісів можна вивезти понад 3,5 млн. кубометрів смереки.



В разі узаконення вирубки хворого смерекового лісу спеціалізовані бригади лісгоспів зможуть за собівартістю валити дерева, а громади, утворюючи так звані "кооперативи", на конях чи трактором спускати колоди вниз, вважає активіст. Сухостій продавати селянам необхідно за прийнятними цінами, зауважує молодий лісничий, додаючи, що в сучасних реаліях лісгоспи повинні відновити дрібний відпуск на пні, який був заборонений у 2000-х роках. Така практика дозволить покласти край хаотичній вирубці лісу, зокрема, врятує здорові дерева, впевнений Петро Пліхтяк.

 

За словами координатора Комітету громад Косівщини Олександра Вуйціка, лісгоспи мають безпосередньо звернутися до обласної ради та Кабінету міністрів з проханням дозволити дрібний продаж лісу. Хворі дерева необхідно розцінювати як відходи і виписувати по 50 гривень за кубометр, вважає активіст, наголошуючи, що таким чином можна задовольнити місцеві потреби дешевими дровами, створити підвалини для нового виробництва та залучити інвесторів.



Олександр Вуйцік підкреслює, що на розташованих недалеко від сіл та лісу переробних підприємствах повинно працювати місцеве населення, а прибуток та податки йти у місцевий бюджет. Як результат, відновлене у Косівському районі виробництво палива у промислових масштабах дозволить підняти економіку, створити нові робочі місця та забезпечити додаткові надходження до місцевих бюджетів.



Для реалізації альтернативного проекту, під яким підписалися всі 39 сільських голів району, Комітет громад Косівщини має намір провести круглий стіл за участю працівників СБУ, прокуратури, правоохоронців, лісокористувачів та сільських голів. Передбачається, що після заходу на місцях створять комісії і вже у лісі визначатимуть ділянки, які потрібно очистити від хворих та ушкоджених смерек.



Згідно з даними, три підприємства у Косівському районі мають дозвіл вирубувати, вивозити та утилізувати дерева: Держлісгосп за рік вирубує ліс на площі 16 140 га, Райагроліс - на площі 19 227 га, Національний природний парк "Гуцульщина" експлуатує 7606 га гірської території. За реальними підрахунками Петра Пліхтяка, практична потреба лісокористувачів, або ж господарств, яким дозволено валити ліс та складувати деревину, - 300 тис. кубометрів деревини. Згідно з офіційними даними, місцеві господарства освоюють тільки 25-30 тисяч кубометрів.


Примітно, що місяць опалювального сезону, враховуючи нові тарифи на газ, обходитиметься району у 75 млн гривень. Таким чином, бюджет Косівщини, який у 2014 році становив 370 млн гривень, не покриє витрат на опалення газом. 


24.06.2015 635 0
Коментарі (0)

16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

303
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1561
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1361
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1200
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1200
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7305

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

329

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

480

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

715

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1755
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

116
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1201
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

689
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

119
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1364
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

957
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1505 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

272
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

287
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1169
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1454
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

920