Косівський лісничий закликає узаконити вирубку хворого смерекового лісу

 

/data/blog/80073/0e821bdeb929d770e806854d2b7910c9.jpg

 

Косівський район перейде на дешеве деревне паливо та уникне екологічної катастрофи в разі продажу селянам сухих та ушкоджених смерек за низькими цінами.



Ініціатором проекту став молодий кутський лісничий Петро Пліхтяк спільно з іншими активістами Громадського комітету Косівщини, до якого входять всі 39 сільських громад району, повідомляє Фіртка з посиланням на gk-press.



За його словами, третину лісу, яким на Косівщині вкрито понад 43 тис. га, займає вибаглива смерека. Через дерево, яке має поверхневе коріння і швидко всихає, значна частина лісу щороку вимирає. Оскільки сухі стовбури, поруйновані короїдами, на високогір'ї ніхто не утилізує, небезпечна мошкара перекидається на добротні смереки та молодняк, розповідає Петро Пліхтяк, наголошуючи, що стан лісового фонду у районі близький до екологічної катастрофи.



Молодий фахівець впевнений, що врятувати Косіщину від екологічного лиха та непідйомних боргів за природний газ - лише впродовж лютого місцеві підприємства використали на опалення понад 6 млн кубометрів газу – може інтенсивна заміна смереки, створення реального механізму вирубки і транспортування з лісу хворих дерев та освоєння їх на території підніжжя. За підрахунками Петра Пліхтяка, з місцевих лісів можна вивезти понад 3,5 млн. кубометрів смереки.



В разі узаконення вирубки хворого смерекового лісу спеціалізовані бригади лісгоспів зможуть за собівартістю валити дерева, а громади, утворюючи так звані "кооперативи", на конях чи трактором спускати колоди вниз, вважає активіст. Сухостій продавати селянам необхідно за прийнятними цінами, зауважує молодий лісничий, додаючи, що в сучасних реаліях лісгоспи повинні відновити дрібний відпуск на пні, який був заборонений у 2000-х роках. Така практика дозволить покласти край хаотичній вирубці лісу, зокрема, врятує здорові дерева, впевнений Петро Пліхтяк.

 

За словами координатора Комітету громад Косівщини Олександра Вуйціка, лісгоспи мають безпосередньо звернутися до обласної ради та Кабінету міністрів з проханням дозволити дрібний продаж лісу. Хворі дерева необхідно розцінювати як відходи і виписувати по 50 гривень за кубометр, вважає активіст, наголошуючи, що таким чином можна задовольнити місцеві потреби дешевими дровами, створити підвалини для нового виробництва та залучити інвесторів.



Олександр Вуйцік підкреслює, що на розташованих недалеко від сіл та лісу переробних підприємствах повинно працювати місцеве населення, а прибуток та податки йти у місцевий бюджет. Як результат, відновлене у Косівському районі виробництво палива у промислових масштабах дозволить підняти економіку, створити нові робочі місця та забезпечити додаткові надходження до місцевих бюджетів.



Для реалізації альтернативного проекту, під яким підписалися всі 39 сільських голів району, Комітет громад Косівщини має намір провести круглий стіл за участю працівників СБУ, прокуратури, правоохоронців, лісокористувачів та сільських голів. Передбачається, що після заходу на місцях створять комісії і вже у лісі визначатимуть ділянки, які потрібно очистити від хворих та ушкоджених смерек.



Згідно з даними, три підприємства у Косівському районі мають дозвіл вирубувати, вивозити та утилізувати дерева: Держлісгосп за рік вирубує ліс на площі 16 140 га, Райагроліс - на площі 19 227 га, Національний природний парк "Гуцульщина" експлуатує 7606 га гірської території. За реальними підрахунками Петра Пліхтяка, практична потреба лісокористувачів, або ж господарств, яким дозволено валити ліс та складувати деревину, - 300 тис. кубометрів деревини. Згідно з офіційними даними, місцеві господарства освоюють тільки 25-30 тисяч кубометрів.


Примітно, що місяць опалювального сезону, враховуючи нові тарифи на газ, обходитиметься району у 75 млн гривень. Таким чином, бюджет Косівщини, який у 2014 році становив 370 млн гривень, не покриє витрат на опалення газом. 


24.06.2015 791 0
Коментарі (0)

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1479
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

842
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1318
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2537 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3628
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

3070 2

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

564

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

300

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

290

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

909
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5057
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10442 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8905
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7489
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

727
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

927
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1214
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15691
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1253
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1643
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1558
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1783