Рік тому Івано-Франківськ став першим містом в Україні, де одна з приватних компаній відкрила пункт приймання візових анкет.
Отже для того, аби отримати документ для виїзду до Польщі, вже необов’язково їхати до Львова.
Але чи все так добре у центрі, який, за початковою своєю метою, мав би полегшувати отримання віз. Від листопада 2001 до липня 2012 в Україні відкрилося 14 таких візових центрів.
В Івано-Франківському центрі, що має площу близько 400 метрів квадратних є 11 віконець, в тому числі й для людей з обмеженими можливостями.
Віконця обслуговують 19 працівників, які володіють українською, російською, польською та англійською мовами. Середній час обслуговування однієї людини - 12 хвилин. Є три віконця для банківських оплат. Серед зручностей для клієнтів працює ксерокс, кабінка, для фотографування, а також тут можна оплатити страхівку. В цілому від загальної кількості віз виданих у Львівському консулярному окрузі, в який входить Івано-Франківськ, в обласному центрі Прикарпаття видають 19 відсотків дозвільних печаток на виїзд до Польщі.
«Усього за рік в Івано-Франківську видано 58 тисяч віз, найбільше робочих, — каже Лідія Аньоловська.
Звісно, окрім здобутків, є і проблеми. Перші місяці візовий центр працював, мов добре відлагоджений механізм: сьогодні реєструєшся і хоч завтра можеш здавати документи. Воно і не дивина, адже індійська фірма VFS Global, яка виграла тендер на надання посередницьких візових послуг, успішно працює у цій сфері у більш як півсотні країн для консульських установ різних держав.
Також у перші місяці роботи центру можна було прийти без попередньої реєстрації, так би мовити, у «живу» чергу, і також без проблем здати документи. Але згодом ситуація кардинально змінилась. Люди почали скаржитись, що записатись на чергу для здачі документів на отримання візи в принципі неможливо. На сайті онлайн зробити це важко. А дехто, не таємниця, не може нормально заповнити документи на візу.
Особливо це стосується мешканців із сіл, які хочуть їхати на роботу до Польщі. Люди розгублюються, коли бачать іноземні назви. І тут їм на допомогу поспішають «підприємливі» ділки, які відкрито ходять поблизу візового центру і навіть нав’язливо пропонують свої послуги для заповнення документів на візу, оформлення страхових полісів, фотографування, реєстрація на здачу візових документів. А ще на вулиці Короля Данила, де власне й знаходиться візовий центр наразі є близько 10 центрів, які також пропонують ці послуги. Ось за кілька кроків від власне офіційної будівлі щось схоже на кіоск початку 1990-их, десь більш цивілізовані умови, а на одному з таких пунктів написано навіть «Громадська організація культурно-освітнє польське товариство імені Адама Міцкевича».
Цікаво, яку ще, окрім заповнення віз «освітню» роботу проводить це товариство? Питання риторичне! «Люди самі винні, що переплачують ділкам, — говорить Консул Ярослав Дрозд. – Мені прикро, коли я дізнаюся, що такі послуги коштують від 300 до 500 гривень. Проте хочу запевнити, що шенген віза коштує 35 євро, а плата за послуги візового центру 19,5 євро, пишуть Вікна.
А ще з вересня цього року національні візи до Польщі стали безкоштовні». Тому пан Консул порадив всім користувачам послуг візового центру в Івано-Франківську самостійно все вирішувати, не шукаючи допомоги по дорозі та переплачуючи утричі ще й абикому. А згодом ще й нарікати на Консульство, що ніякого відношення до здирництва не має. «Часто можна побачити біля центру картину, коли до людини, яка хоче отримати візу, підходить гарно одягнений пан чи пані та каже, що там, тобто у центрі, бандити, а я вам допоможу. Прикро, але свої своїх же ошукують, — із сумом у голосі мовить пан Дрозд. — Цим повинна зайнятися міліція, прокуратура».
Та ще й ніхто не звертається до правоохоронців». Вочевидь, бояться, і люди надалі купляють місця у черзі на здачу документів. Ошукувати людей, за словами івано-франківців, допомагають навіть й самі охоронці центру (!), які направляють клієнтів у пункти прийому документів на візи. Менеджер компанії VFS Global, який також був присутній на відзначенні річниці центру, сказав, що про це нічого не знає (?!). Дають спритники, що крутяться біля візового центру, і фальшиві запрошення на роботу до Польщі, беруть за це гроші, а людина візи при цьому може й не отримати. А
дже у консульстві бачать, що щось тут не так. Проте насамкінець Консул Ярослав Дрозд висловив сподівання, що в наступний рік діяльності візового центру таких проблем уже просто не буде.
