Композитор Ігор Іванців святкує свій день народження

Улюблені пісні добре відомі нам своїми виконавцями, а от їхні творці — поети, композитори, музиканти — як правило, залишаються десь осторонь широкої публіки. І найчастіше віддаємо пісенним авторам достойну шану вже після того, коли їх втратимо. А так хотілося б не спізнюватися, берегти творців нашої культурної спадщини, доки вони поруч з нами, виявляти їм свою вдячність та повагу, поспішати вчитись від них.

Наш дзвінок застав композитора Ігора Іванціва в Бурштині, де він живе, працює і творить. Простий, приємний співбесідник, з прекрасним почуттям гумору, повен життєвих сил та настрою. Каже, що день народження свій любить не за свято, а за можливість поспілкуватися з дорогими серцю людьми, творчими однодумцями, побачити, хто з них досі залишається поруч. Вишукуючи все життя музичні таланти серед дітей, каже, що ні краплі не втомився, і найбільша радість для нього — бачити, як ті дитячі дарування ростуть та розвиваються. Для них і творить музику, для них на все готовий.

Про дитячі таланти Ігор Михайлович ще додав, що величезна відповідальність за них лежить на плечах їхніх батьків. Бо часом вони, вважаючи музику неперспективною справою, направляють дитину в зовсім інше русло, коли в неї — безумовний музичний дар. І бачив він не раз, як дитина виростає і через роки таки вертається до музики, але скільки часу та можливостей вже втрачено. Тому, ось побажання батькам від композитора: на талант не шкодуйте ні зусиль, ні часу, ні терпіння, дайте дитині присвятити себе музиці і ви ніколи про це не пожалієте!

На трендове запитання, як минає життя композитора на карантині, Ігор Михайлович по-філософськи відповів, що «не лише пишемо музику, але й садимо, вирощуємо, поливаємо...» І можна одразу подумати, що йде мова про його сад чи городину. А потім ловимо себе на думці: а чи не про юні дарування він каже, які вирощує і поливає, наче ті саджанці?.. З творчими людьми, знаєте, не так просто «вийти на дорогу»...

Минулого року приблизно о цій порі Ігор Михайлович гучним концертом в Бурштині відсвяткував 40-річчя своєї творчої діяльності. І ми з ним вголос потішилися, як добре, що таки встигли того року. Бо якби прийшлось перенести на тепер, то хіба би робили концерт он-лайн, а то вже «не діло». На щастя, збереглися чудові записи з того творчого вечора, які і є символічним «он-лайном» цьогорічного дня народження композитора.

Ігор Іванців зумів оформити свої твори (а їх є більше сотні) в два пісенники, один з яких вже вийшов з друку, а другий — ще готується. І повірте, це не пісні одного хіт-параду чи одного сезону, це навіть не пісні одного покоління. Це наше прикарпатське музичне надбання, наша культурна спадщина, яка житиме аж доки стоять Карпати! Минають роки, приходять нові люди, а разом з ними — нові аранжування, і пісня, написана тридцять років тому, знову оживає і звучить так, ніби написана вчора. (Взяти хоча б за приклад «Квітучу землю», про яку Фіртка нещодавно писала.)

Серед музичних вихованців та виконавців пісень Ігоря Михайловича є багато заслужених імен. Але нам він особливо виділив співачку Оксану Романюк, і навіть любляче назвав її своєю творчою дочкою. Сказав з настроєм, що «мабуть саме їй і залишить в спадок все написане, а вона вже не дасть тому пропасти».

Бажаємо Ігорю Михайловичу міцного здоров`я та творчого натхнення! І те, й інше йому знадобиться, бо в шухляді має ще багато вибраних текстів, що чекають на свою музику. До привітань приєднується його улюблена Оксана Романюк і ще багато музикантів, колег, поціновувачів його творчості, виконавців його пісень та вдячних слухачів. Музика Ігоря Іванціва переживе ще не одне покоління, а ми тішимося, що маємо честь та нагоду особисто спілкуватися та вітати такого талановитого земляка.

Офіційна сторінка композитора: ivantsiv.at.ua

Пісні на музику Ігоря Іванціва (ВІДЕО):

ВІНОК ЛЮБОВІ

МАМИНІ ДОЛОНІ

КВІТУЧА ЗЕМЛЯ

ТИ ЗМОЖЕШ ВСЕ

КОЛИСКОВА БАЮ-БАЙ

 Підготувала Мар'яна Гутич


Читайте також: 

З піснею на карантині: зірки Прикарпаття співають вдома (ВІДЕО)


19.05.2020 9022
Коментарі ()

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1619
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

926
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1393
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2619 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3714
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

3199 3

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

741

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

405

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

340

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

976
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5133
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10511 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8978
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7523
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

800
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1000
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1280
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15760
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

147
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1325
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1732
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1628