Улюблені пісні добре відомі нам своїми виконавцями, а от їхні творці — поети, композитори, музиканти — як правило, залишаються десь осторонь широкої публіки. І найчастіше віддаємо пісенним авторам достойну шану вже після того, коли їх втратимо. А так хотілося б не спізнюватися, берегти творців нашої культурної спадщини, доки вони поруч з нами, виявляти їм свою вдячність та повагу, поспішати вчитись від них.
Наш дзвінок застав композитора Ігора Іванціва в Бурштині, де він живе, працює і творить. Простий, приємний співбесідник, з прекрасним почуттям гумору, повен життєвих сил та настрою. Каже, що день народження свій любить не за свято, а за можливість поспілкуватися з дорогими серцю людьми, творчими однодумцями, побачити, хто з них досі залишається поруч. Вишукуючи все життя музичні таланти серед дітей, каже, що ні краплі не втомився, і найбільша радість для нього — бачити, як ті дитячі дарування ростуть та розвиваються. Для них і творить музику, для них на все готовий.
Про дитячі таланти Ігор Михайлович ще додав, що величезна відповідальність за них лежить на плечах їхніх батьків. Бо часом вони, вважаючи музику неперспективною справою, направляють дитину в зовсім інше русло, коли в неї — безумовний музичний дар. І бачив він не раз, як дитина виростає і через роки таки вертається до музики, але скільки часу та можливостей вже втрачено. Тому, ось побажання батькам від композитора: на талант не шкодуйте ні зусиль, ні часу, ні терпіння, дайте дитині присвятити себе музиці і ви ніколи про це не пожалієте!
На трендове запитання, як минає життя композитора на карантині, Ігор Михайлович по-філософськи відповів, що «не лише пишемо музику, але й садимо, вирощуємо, поливаємо...» І можна одразу подумати, що йде мова про його сад чи городину. А потім ловимо себе на думці: а чи не про юні дарування він каже, які вирощує і поливає, наче ті саджанці?.. З творчими людьми, знаєте, не так просто «вийти на дорогу»...
Минулого року приблизно о цій порі Ігор Михайлович гучним концертом в Бурштині відсвяткував 40-річчя своєї творчої діяльності. І ми з ним вголос потішилися, як добре, що таки встигли того року. Бо якби прийшлось перенести на тепер, то хіба би робили концерт он-лайн, а то вже «не діло». На щастя, збереглися чудові записи з того творчого вечора, які і є символічним «он-лайном» цьогорічного дня народження композитора.
Ігор Іванців зумів оформити свої твори (а їх є більше сотні) в два пісенники, один з яких вже вийшов з друку, а другий — ще готується. І повірте, це не пісні одного хіт-параду чи одного сезону, це навіть не пісні одного покоління. Це наше прикарпатське музичне надбання, наша культурна спадщина, яка житиме аж доки стоять Карпати! Минають роки, приходять нові люди, а разом з ними — нові аранжування, і пісня, написана тридцять років тому, знову оживає і звучить так, ніби написана вчора. (Взяти хоча б за приклад «Квітучу землю», про яку Фіртка нещодавно писала.)
Серед музичних вихованців та виконавців пісень Ігоря Михайловича є багато заслужених імен. Але нам він особливо виділив співачку Оксану Романюк, і навіть любляче назвав її своєю творчою дочкою. Сказав з настроєм, що «мабуть саме їй і залишить в спадок все написане, а вона вже не дасть тому пропасти».
Бажаємо Ігорю Михайловичу міцного здоров`я та творчого натхнення! І те, й інше йому знадобиться, бо в шухляді має ще багато вибраних текстів, що чекають на свою музику. До привітань приєднується його улюблена Оксана Романюк і ще багато музикантів, колег, поціновувачів його творчості, виконавців його пісень та вдячних слухачів. Музика Ігоря Іванціва переживе ще не одне покоління, а ми тішимося, що маємо честь та нагоду особисто спілкуватися та вітати такого талановитого земляка.
Офіційна сторінка композитора: ivantsiv.at.ua
Пісні на музику Ігоря Іванціва (ВІДЕО):
Підготувала Мар'яна Гутич
Читайте також:
З піснею на карантині: зірки Прикарпаття співають вдома (ВІДЕО)
