Коломийський водоканал намагався провести громадські слухання без громади

 

/data/blog/84530/a56811bc82cd58589424691e4b1e19f4.jpg

 

Звичайні громадські слухання в Коломиї переросли у скандал. У п’ятницю, 7 серпня, в ратуші вирішували питання чергового траншу кредиту від Світового банку для водоканалу.

 

Виглядало, що все планувалося зробити за старою схемою: про громадські слухання мало хто чув, зал засідань наповнювався працівниками КП «Коломияводоканал».

 

Саме так раніше приймали рішення, вигідні керівництву цього підприємства. Але про громадські слухання довідались активісти…

 

Як повідомляє Репортер, нині тариф на воду в Коломиї – один із найвищих в Україні – 14,64 грн. за куб. І це при тому, що кілометраж водотранспортних систем не такий великий, як, скажімо, в Івано-Франківську або Чернівцях. Певним чином на ціну вплинув і кредит від Світового банку, який водоканал взяв на новітню систему очистки (без хлору) і зменшення енерговитрат (на 40 %). Але тепер на погашення боргу коломияни додатково платять 0,35 грн. за куб. Зараз КП «Коломияводоканал» готується взяти другий транш. Мова йшла про 3 млн. доларів, які повертатимуть власне й за допомогою підвищення цін на воду. Відтак, за словами начальника КП «Коломияводоканал»Ігоря Калиняка, тариф зросте ще на 50-60 коп. Ще минулої осені ціни на воду в Коломиї зросли з 6,90 грн. до 14,64 за куб.

 

Спочатку була презентація і звіт Ігоря Калиняка. Він пояснював, чому Коломиї так необхідний другий транш кредиту: «У паводковий період ми не можемо провести належну очистку: вода не мутна, але має забарвлення. У велику спеку – схожа ситуація».

 

Та коли дійшло до обговорення, в залі стало справді спекотно.

 

«У нас у кранах тече питна вода!» – стверджував Калиняк, виправдовуючи цим високий тариф. Активісти ж питали, скільки ця питна вода буде кош­тувати після нового кредиту. Ці гроші водоканал планував витратити на заміну 24-25 км мереж, прокладання води до кількох вулиць, які досі не підключені до центрального водопостачання, а також на встановлення систем доочистки, адже під час повені водозабори не витримують тиску й тоді з кранів мешканців Коломиї тече каламуть.

 

І справді, інформація про громадські слухання з’явилася на сайті Коломийського міськвиконкому лише за кілька годин до зборів. Це не нове для міста, стверджують активісти, адже за прий­няття рішення щодо першого траншу від Світового банку в 2009 році голосували самі водоканальники і кілька вибраних осіб.

 

«Ми не проти додаткових систем очистки і замін мереж, – каже інша громадська активістка Ірина Матійчик. – Але б’ємо на сполох, бо нам продають кота в мішку, при чому без нашої згоди. Хочемо, щоб рішення приймалось за участі коломиян – це перше. Друге – частину боргових зобов’язань має на себе взяти місто. Зарплати ні в кого не зросли, рівно як і пенсії, тим часом ціни піднялися на все, а тут ще й ці перипетії з водопостачанням. Не можна з народу чавити останнє!».

 

Ніхто не сперечається, що після першого траншу кредиту вода в міських кранах справді стала кращою: без нудотного запаху хлору і присмаку намулу. Та зараз куб води в Коломиї кош­тує 14,64 грн., а після нових боргових зобов’язань ця ціна, за словами начальника КП «Коломияводоканал», може зрости ще на 50-60 коп. Звучить ніби не фатально, але пан Калиняк, напевно, не був до кінця відвертим, бо не одразу сказав, що ще планується підвищення зарплат працівникам підприємства та інші «дрібні» нюанси, які можуть суттєво збільшити тариф на воду. Говорять, що ціна за кубометр води у найближчому майбутньому може піднятись і до 24 грн. Присутні в залі так і не отримали чіткої відповіді, чому кредит Світового банку має гаситися з їхніх кишень. Таємницею залишилось і те, чому в Коломиї ціни на воду піднялися втричі ще до офіційного подорожчання в інших регіонах. Згадали і зверхнє ставлення начальника водоканалу до містян і випадки поганого обслуговування.

 

Відтак на емоціях усі перейшли на особисте і розійшлись. Активісти затялися ставити питання руба: зняття з посади Ігоря Калиняка і контроль фінансів водоканалу. Наразі планується провести наступне громадське слухання – 19 серпня прямо під міською ратушею. Отож є ймовірність, що на Спаса в Коломиї не лише святитимуть яблука, а й знову сперечатимуться щодо тарифу на воду.


19.08.2015 645 0
Коментарі (0)

18.09.2025
Діана Струк

Чому ми хворіємо з настанням осені та чи є ефективними народні методи профілактики хвороб, журналістці Фіртки розповіла імунологиня, доцентка ІФНМУ Галина Курилів.

446
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

436
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1705
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1416
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1382 1
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1259

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

465

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

535

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

774

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1825
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

209
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1260
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

746
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

200
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1430
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

1011
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1569 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

384
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

547
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1216
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1518
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

1023