Коломийській «Писанці» – 15

 

media_tur_2012_08_19

 

Уже 15 років як Коломийський музей писанкового розпису гостинно відчинив свої двері відвідувачам у новому приміщенні. За цей час музей став візитною карткою Коломиї. Про місто кажуть: «Писанкова Коломия».

 

Заснований музей ще в 1987 році і спочатку знаходився у дерев’яній церкві Благовіщення – пам’ятці архітектури XVI ст. Його відкриття стало поштовхом до відродження цього архаїчного мистецтва по всій Україні. З цього часу почали створюватися школи писанкарства, запрацювали гуртки, відбулися конференції, круглі столи, з’їзди писанкарів, фестивалі.

 

Нова оригінальна споруда музею у формі 13-метрової писанки постала в Коломиї завдячуючи ідеї художника-вітражиста В. Блащука, яку підтримали колишній голова Івано-Франківської ОДА Михайло Вишиванюк та генеральний директор Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського Ярослава Ткачук. Проект оригінальної споруди у формі яйця виконав архітектор з міста Івано- Франківська І. Шумин.

 

23 вересня 2000 р. під час проведення в Коломиї Х Гуцульського фольклорно-етнографічного фестивалю відбулося урочисте відкриття нового приміщення музею.

 113-fbayf

 

1207330972_pysanka_foto_5

Коломийський музей писанкового розпису приваблює туристів не лише своїм оригінальним архітектурним вирішенням, але й унікальними експонатами, представленими в його залах.

 

Серед них є і 500-літня писанка, найдавніша в Україні. Тут експонуються традиційні писанки усіх регіонів України, а також багатьох країн світу, таких як Білорусь, Польща, Чехія, Словаччина, Румунія, Франція, Данія, Китай, Індія, Аргентина, Канада, США.

 

Поряд із традиційними писанками представлені в музейній експозиції сучасні декоративні яйця, твори народних умільців, виконані найрізноманітнішими техніками й матеріалами, яких на сьогоднішній день налічується понад 12 тисяч.

 

Традиційними в музеї стали тематичні виставки до Великодніх свят, до Міжнародного дня захисту дітей, а також виставки сучасного декоративно-прикладного та образотворчого мистецтва, яких протягом 15-ти років відбулося понад 100. Музей презентує себе й на міжнародній арені, про що свідчать понад десяток виставок, які неодноразово відбувалися в Польщі, Словаччині, Азербайджані, Німеччині.

 

З 2008 року в музеї працює школа писанкарства для дітей.

 

Впродовж 15 років музей відвідало майже 1 000 000 осіб, серед них близько 50 000 іноземців з 73 країн світу. Почесними гостями музею були Президенти України та Грузії, представники Уряду України, королівських династій європейських країн, посли.

 

У 2007 році Коломийський музей писанкового розпису був учасником акції «7 чудес України» та одержав відзнаку в номінації «Визначна пам’ятка сучасної України».

 

На нинішній день споруда музею потребує капітального зовнішнього ремонту та оновлення і наповнення новітніми засобами експозиції.

 

На превеликий жаль, останніми роками територія міста перед музеєм є у незадовільному стані. Зелені насадження, які би мали милувати око коломиян і туристів, залишаються недоглянутими. З одного боку ми бачимо занедбану клумбу «розкішних» кущів троянд, яких стає все менше і менше, а з іншого – справжній чагарник з незрозумілими насадженнями коричнево-сірих тонів. А посередині залишена від колишнього фонтану огорожа, в якій ростуть бур’яни.

 

Дуже хотілося б, щоб представники влади відвідували музей не тільки супроводжуючи поважні делегації, а інколи так, як добрий господар свого маєтку бачить усі його проблеми і негаразди та знаходить можливості і кошти для їх подолання.

 

Завідуюча філіалом Коломийського музею писанкового розпису Мирослава БОЙКІВ, ДК


09.10.2015 614 0
Коментарі (0)

10.04.2026
Павло Мінка

Як насправді виглядає ситуація з нелегальним гральним бізнесом в Івано-Франківській області? Фіртка отримала офіційну статистику від правоохоронних органів та регулятора азартних ігор ПлейСіті. Але перед цим — про проблему загалом, щоб на контрасті зрозуміти ситуацію в регіоні. 

2339 1
07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

1054
03.04.2026
Олександр Мізін

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

2304 1
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

5331 1
27.03.2026
Павло Мінка

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.    

4145 1
23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

5244

На програмній зустрічі на початку 2023 року Сєргєй Кірієнко виклав чотири цілі для російської когнітивної війни проти України - дискредитація військово-політичного керівництва України, розкол українців, розкол української еліти, деморалізація українських військ.

768

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

669

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

1487

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

4353
11.04.2026

У сучасному світі ми часто їмо поспіхом, на ходу або перед екраном телефону, не звертаючи уваги на сам процес. Але їжа — це не просто набір калорій. Це досвід, задоволення та спосіб отримати гармонію.  

7213
07.04.2026

Великдень цьогоріч відзначатимуть 12 квітня. Яким має бути традиційний великодній кошик і що не варто нести до церкви — пояснив священник.

9254 1
02.04.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

6096 1
12.04.2026

Священник наголошує: значення Великодня неможливо зрозуміти без усвідомлення ролі Воскресіння. Отець нагадав слова апостола Павла: «Якби Ісус не воскрес, то намарна була б наша віра і намарною була б наша проповідь».

657
10.04.2026

Як і кожного року, особливе моління Страсної п'ятниці очолив архієпископ і митрополит Івано-Франківський владика Володимир Війтишин.

896
06.04.2026

В Івано-Франківській області відбулася перша екскурсійна поїздка для родин загиблих захисників та зниклих безвісти військових. Ініціативу організувала Івано-Франківська обласна військова адміністрація.  

1034 1
04.04.2026

У неділю, п'ятого квітня, у храмах Івано-Франківська освячуватимуть вербові галузки.  

1978 1
09.04.2026

Про фестивалі під час війни, навіщо місту інтердисциплінарні події та як скандали впливають на культурний простір — Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

635
08.04.2026

Банальна приказка каже, що «безкоштовний сир буває лише в мишоловці». Тобто, що немає ніде, включно з економікою нічого безкоштовного. Завжди хтось буде змушений заплатити.

578
07.04.2026

ISW звертає увагу на те, що російські мілітарні блогери критикують неефективність російських систем протиповітряної оборони та наголошують на впливі українських ударів.

526
03.04.2026

Не лише Україну «здав» Росії Байден, як про це ширилися чутки в політичних залаштунках, на зустрічі з Путіним в Женеві влітку 2021 року, а й загалом НАТО готувало здачу Росії, окрім України, ще й під «сіру зону» країни Балтії, Польщу та інші постсоціалістичні країни сходу Європи!

1536 1
30.03.2026

Нещодавно керівник німецького оборонного концерну, глава Rheinmetall Армін Паппергер назвав виготовлення українських дронів «грою в Lego домогосподарок з 3D-принтерами».

1130