Коломия не помия: якою насправді є екологічна ситуація у місті

 

/data/blog/106335/169bc3b582f51f43d4b872c9f55bedb2.jpg

 

Високі гори, зелені ліси, чисте повітря і хороша екологія міцно вкоренилися в той образ Коломиї, до якого звикли всі – і самі коломияни, й гості міста. Ми цим хвалимося і заманюємо сюди туристів. Та от чи справді це так і чи екологічна ситуація у Коломиї така ідеальна? Як зясувалось, не все так однозначно.

 

Розповісти про екологічну ситуацію у місті “Дзеркало Коломиї” попросило Романа Савінського, голову Коломийської громадської організації Національного екологічного руху України. Пан Роман зазначив, що загалом на тлі міст українського промислового Сходу та мегаполісів у Коломиї доволі непогана екологія. Втім, є й серйозні проблеми.

 

Головною екологічною проблемою для Коломиї є потрапляння стічних вод у ґрунт та водойми. Справа в тому, що досі місто не має повністю проведеної каналізації. Відповідно мешканці зливають стічні води у коломийські притоки Пруту та сам Прут. Крім цього, не завжди чесно поводяться підприємці, які зливають нечистоти десь на об’їзній дорозі, а часом навіть просто в Прут. Із нечистотами в навколишнє середовище потрапляють аміак та фосфати. Для людського організму вони є дуже небезпечними.

 

Якщо ж підійти до розв’язання цієї проблеми відповідально, то можна не лише покращити екологічну ситуацію у місті, але й спрямувати відходи у прибуткове русло. Річ у тому, що із стічних вод можна виробляти технічний спирт. Технологічно цей процес не складний і не дорогий. Достатньо встановити ратифікаційну колону, яка і перероблятиме відходи та продукуватиме технічний спирт.

 

Іншою вагомою екологічною проблемою Коломиї є вивіз гравію із берегів Пруту. Ми не торкатимемося юридичного зрізу цього питання. Скажемо тільки, що вивіз тягне за собою екологічне лихо. Гравій та пісок втягує в себе воду та зменшує небезпеку повені та підтоплення. Об’єм гравію, що відповідає кузову КАМАЗу, здатний стримувати до тонни води. Крім цього це спричиняє обвал берегів та зниження рівня річки. Скажімо, за останні роки рівень Пруту впав на 3-5 метрів. Це не тільки руйнує екосистему річки, але напряму впливає на нас з вами. Зокрема, це дуже ускладнює очищення води з Пруту, яка потім витікає з кранів.

 

Не слід забувати також, що вивезення гравію змінює русло річки. Це унеможливлює нерест риби, що вилилося у зменшення її кількості та різноманітності у Пруті.

 

Велику шкоду міській екології, за словами Романа Савінського, приносять і СТО та пункти прийому металобрухту. Достеменно важко сказати, але є підозри, що СТО зливають машинне мастило просто в ґрунт, тим самим забруднюючи його. Є й інший варіант використання мастила – спалювати його у котлах для обігрівання. От поки приміщення СТО обігріваються, всі, хто мешкає поблизу, мусять дихати шкідливими випарами.

 

За схожою схемою забруднюють повітря пункти прийому металобрухту. Відомі випадки, коли люди приносять туди холодильники, телевізори чи іншу побутову техніку. Для того, щоб розділити це на власне метал і неметал, потрібно дуже багато часу. От з метою його економії підприємці просто кидають це у вогонь. Метал вціліє, а все інше згорить. При цьому в повітря потрапляє величезна доза шкідливих викидів, які можуть призвести до раку та інших хворіб.

 

Наступним еконебезпечним пунктом є сміття. Саме по собі сміттєзвалище несе екологічну загрозу. Під ним результатами гниття відходів отруєна вся земля. Звідти через підшкірні води ці всі нечистоти розповсюджуються по місті. Крім цього грішать і мешканці міста. Дехто не хоче платити за вивіз сміття і самостійно вивозить та залишає його в лісах, парках чи просто десь у місті.

 

Велику загрозу несе і браконьєрство. Зокрема минулого року через дії браконьєрів та застосування ними електричних вудок у міському озері масово загинула риба. Ця проблема тягнеться вже роками, і чесні рибалки, які зарибнюють озеро, кажуть, що постійно стикаються із браконьєрськими сітками. Ситуація на річці Прут та на Шевченківському озері не краща. Там незаконні рибалки можуть і погрожувати тим, хто наважиться зробити зауваження.

 

Ну й на завершення згадаємо за вирубку лісів. Для нашого регіону – це катастрофічна проблема. Найбільше зловживань ховається за так званою санітарною вирубкою, коли на цінне дерево пишеться «липовий» акт та зрубується його. Дійшло вже до того, що людям вистачає нахабності вирубувати деревину навіть у Тисовому заповіднику. Поки люди заробляють вирубуванням лісу, страждають заповідні та рекреаційні зони, руйнуючи тим самим і унікальну екосистему. Крім цього це в рази збільшує ризик повені. Одна смерека здатна втримати 500 літрів води. Тож якщо все повирубуємо, то руйнівні повені стануть у наших краях частими гостями, каже Роман Савінський.

 

Для наведення ладу у сфері екології бракує уваги до неї з боку держави. Муніципальна дружина, наприклад, тут має доволі обмежені повноваження. Обласна екологічна інспекція має повноваження, але не має людей. До Коломиї вони приїжджають вкрай рідко, лише тоді, коли стається якийсь форс-мажор. Крім цього, все дуже забюрократизовано. Щоб притягнути когось із порушників до відповідальності, екологові треба пройти досить важкий, а часом нездоланний шлях. У разі виявлення порушення цей факт документується та підписується керівником муніципальної дружини, потім підписати протокол має заступник міського голови, аж потім його виносять на адмінкомісію, де часто порушники мають когось із «своїх». На цьому все зупиняється, підсумовує Роман Савінський.

 

Віктор ФІТЬО, ДК


11.05.2016 2667 0
Коментарі (0)

24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

683
21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

765
19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

738 3
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

2349 2
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1359
12.06.2025
Тетяна Дармограй

У першому півріччі 2025 року мобілізацію на Івано-Франківщині проводили з використанням нових електронних систем та оновлених процедур. Які зміни в мобілізації діють та що ще планують удосконалити, розповідає Фіртка.

7167

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

490

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

307

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

929

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

1043
19.06.2025

Станом на 1 червня 2025 року на Івано-Франківщині зареєстрували 901 фермерське господарство. Загальна площа сільськогосподарських угідь у їх власності та користуванні становить 40 тисяч гектарів.  

979
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

707
08.06.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

1763
20.06.2025

Священник розповів про ставлення Церкви до дошлюбних статевих стосунків. 

7153
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

616
13.06.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3638
07.06.2025

Восьмого та дев'ятого червня християни відзначатимуть свято Трійці.  

3824
20.06.2025

Генеральний директор-художній керівник Івано-Франківського національного академічного драматичного театру імені Івана Франка Ростислав Держипільський розповів про трансформацію глядацької аудиторії за роки його керівництва.  

3929
23.06.2025

Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що ядерна програма Ірану — серйозна загроза, а США вжили заходів для усунення цієї загрози.  

164
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

477
18.06.2025

Україна готується до виборів після завершення воєнного стану, але це будуть не звичайні, а унікальні вибори, які потребуватимуть окремого закону.  

926
16.06.2025

Більше довіряють Президенту мешканці Заходу — серед них 73% довіряють Володимиру Зеленському проти 61-63% в інших регіонах.  

1137