Коли Путін піде у наступ на Донбасі

 

/data/blog/83806/43fd2351c5dd219a407f5740fc706e92.jpg

 

Про що свідчить активізація російських угруповань на сході України.

 

З початку серпня інформація з фронту викликає все більшу стурбованість української влади та суспільства. Загроза масштабного вторгнення Росії знову, після майже трьохмісячної паузи, стала реальністю. І майже синхронно про це почали, звісно, у перекрученому вигляді, казати як російські посадовці (голова Держдуми РФ Сергій Наришкін), так і неурядові експерти (генерал Євген Бужинський). Ситуація усе більше нагадує вулкан, що прокидається.

 

Щоб зрозуміти, наскільки далеко може зайти Путін цього разу, слід усвідомити деякі супутні штрихи його мотивації. Хазяїн Кремля передусім не може не бачити, що тиск економічних лещат не просто суттєво збільшив його особисті ризики, але фактично позначив відлік часу у боротьбі із Заходом. У Путіна обмаль часу – якщо він втратить у сенсі наступу на Захід (йдеться не стільки про військовий наступ, скільки про визнання Заходом геополітичного пере форматування) поточний рік, його знищення стане справою часу. Він це розуміє, але виходити з гри побоюється вже через внутрішні російські зміни – жорна змін можуть перемолоти його незважаючи на те, що навіть сьогодні ніхто із його оточення не наважується відверто заявити йому про помилки.

 

Тепер про момент. Днями відбулися події, які спонукають Кремль розв’язати руки. По-перше, Путін зіткнувся із не абиякою рішучістю створити міжнародний трибунал з питань розслідування збиття лайнеру MH-17. Нині глави МЗС 5 країн закликали зробити такий крок, і за певних умов кількість країн-прихильниць трибуналу може зрости на порядок. А визнання на міжнародному рівні, що роковий пуск ракети здійснив російських розрахунок має для самого Путіна дуже загрозливі перспективи. Крім того, 3 серпня стало відомо, що Євросоюз знімає санкції з іранських нафтових компаній і відмовляється від російського газу (традиційно приблизно 33% всього споживаного в країнах Європейського Союзу природного газу купувалося у Росії). Отже, у Путіна з’явилося відчуття, що зашморг почав поступово затягуватися.

 

Але це – загальний фон російсько-західного протистояння. Для України перспективи менш радісні, оскільки саме територія України може стати полігоном цього протистояння. Технологічно розпочати наступ досить просто, створивши одну з провокацій, які Москва продукує чи не щодня. Питань тут, як і раніше, три: стійкість українських військ, здатність Заходу не обмежитися у такій ситуації традиційними підбадьореннями та зростання свідомості у самій Росії. Усі питання непрості, а для Києва ключовим залишається перше – від нього залежить реакція Заходу і самої РФ.

 

От тепер головне – українське військо і український опір. Воно справді суттєво зміцніло, рівень реагування та загального управління на рівні рот – батальйонів зріс до дуже високого рівню, значно поліпшилася робота контррозвідки, розвідувальні органи почати не тільки давати інформацію, але й проводити активні заходи у зоні бойових дій.  Але ми маємо розуміти, що на сьогодні українська армія мала справу з війною третього покоління — те, що нам нав’язала Росія, приховуючи свої можливості застосування авіації та ракетних сил. Тому це ще не є справжня сучасна війна, на яку здатен Путін. Сьогодні Кремль намагається проводити максимальні ураження особового складу ЗСУ, а ми не можемо відповісти, бо військово-політичне керівництво боїться в результаті отримати війну покоління "4+" із застосуванням сучасних літаків, вертольотів та ракетної техніки, бо до неї українське військо поки що не готове.

 

Така ситуація – результат безсистемності реформи. Адже пройшло півтора роки війни. Повинен існувати певний набір документів для реформування армії і інших збройних формувань – нова воєнна доктрина, Держпрограми розвитку ЗСУ, окремо - озброєнь і військової техніки, і окремо - ОПК. Нині Держоборонзамовлення не містить тих стратегічних компонентів, на які армія і суспільство сподіваються. Україна має оперувати зброєю стримування, а досі реалізовувалися принципи "латання дір" у переозброєнні. До того часу (а створення зброї стримування і оснащення нею ЗСУ потребує 3 – 5 років) фактором стримування може стати спецназ. Для цього потрібно, щоб у новій воєнній доктрині було проголошено курс на створення професійної армії, з ядром у вигляді спецназу, і невеликою кількістю підрозділів. На наш погляд, до 15 тис. чоловік вже до кінця поточного року (або упродовж року) сьогодні можуть бути перекладені на "професійні рейси" і стати ядром армії України нового типу. Передусім шляхом залучення демобілізованих досвідчених, "обстріляних" бійців. Прийняття низки законів та відмова від реформування у «ручному режимі» - наступний крок, але до нього можна повернутися пізніше, після реалізації головної ідеї у побудові сучасної оборони.

 


11.08.2015 600 0
Коментарі (0)

13.03.2026
Павло Мінка

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

1875
09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

1110
04.03.2026
Вікторія Косович

Від оборони Києва до боїв на Донбасі, від поранень і втрат до психологічної реабілітації та роботи в Офісі Омбудсмана — ветеран Максим Кремінь в інтерв'ю розповів Фіртки про службу, труднощі повернення та те, що справді потрібно ветеранам після війни.

1413 1
01.03.2026
Вікторія Матіїв

«Він був неймовірно цілеспрямованим. За що б не брався — усе в нього виходило. Прекрасно малював, обожнював читати. Займався спортом», — згадує Наталія Погоріла свого чоловіка, полковника Повітряних сил Юрія Погорілого.  

2284
22.02.2026
Павло Мінка

Ексклюзивні дані поліції — спеціально для Фіртки.  

3754
18.02.2026
Діана Струк

В інтерв'ю журналістці Фіртки Тарас Прохасько розповів про дитинство, вибір біології замість радянської літературної школи, роль письменника під час війни та значення премій для творчого життя.

2721

Конфесійні зміни у Красноїльській церкві почалися з поминання російського патріарха та розповсюдження нових, друкованих Церковних календарів.

746

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

2496

Багато людей використовують мобільні застосунки, щоб підтримувати релігійні практики, молитися, читати священні тексти або отримувати духовну підтримку щодня. Кожна із відомих церков чи відомих релігій створює мобільні застосунки для своїх вірян.

926

«12 лютого сего року відбуло ся інавгурацийне представленє нового нашого «Товариства «Українського народного театру ім. І. Тобилевича». Йшла вистава столітньої, та мимо сього все сьвіжої і молодої «Наталки Полтавки», - свідчить 42-е число газети «Діло» 1911-го року.

1378
10.03.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

2474
04.03.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

2544
27.02.2026

Люди часто звикли пов’язувати втому з недосипанням чи стресом, але не менш вагомим чинником є харчування. Те, що ми кладемо на тарілку, безпосередньо впливає на рівень енергії, концентрацію та працездатність.  

3133
10.03.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

19914
05.03.2026

Зустріч відбудеться у першу суботу місяця, 7 березня, біля чудотворної ікони Богородиці. Мета заходу — духовно об’єднати вірян у молитві за Україну, за подолання особистих труднощів та довірити їх Непорочному Серцю Богородиці.

1448
03.03.2026

Перша заповідь Божого Закону нагадує: не можна ставити на місце Бога ні людей, ні речі, ні будь-які сили.    

21446
27.02.2026

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

9253 1
10.03.2026

Письменник і журналіст Олег Криштопа став лауреатом Шевченківської премії. Також у номінації «Театральне мистецтво» нагороду отримала режисерка Оксана Дмітрієва.  

794
09.03.2026

В Угорщині 12 квітня вибори до парламенту. Останні соціологічні дослідження свідчать, що партія антиукраїнського та антиєвропейського прем’єр-міністра Віктора Орбана «Фідес», яка багато років при владі, має реальні шанси вибори програти.

1438
02.03.2026

Колишній спеціальний посланець Трампа генерал Кіт Келлог розповів, чому Путін насправді в пастці і чому підхід Білого дому до російсько-української війни як до бізнес-угоди є стратегічною помилкою.  

1229
22.02.2026

«Поки Путін у відчаї зволікає, час на боці України. Росія зазнає непомірних втрат наближаючись до четвертої річниці війни», — так описує ситуацію в російсько-українській війні британська The Telegraph статтею колумніста Самуеля Рамані.

1600
15.02.2026

Зеленський розповів про меседж партнерів зі США, який прозвучав під час багатогодинних зустрічей. За словами президента, російська сторона висуває Україні вимогу самостійно вивести війська з Донбасу, обіцяючи «швидкий мир».

2314