Хто очолить Музей мистецтв Прикарпаття: що обіцяють претенденти?

У Музеї мистецтв Прикарпаття оголосили конкурс на нового директора. Донині 15 років його очолював Михайло Дейнега.
 

Управління культури, національності та релігій ОДА оголосило конкурс. Зголосилися чотири кандидати: художник Микола Джичка, директор громадського ЦСМ Анатолій Звіжинський, науковий співробітник музею Віталій Козінчук та археолог Василь Романець. За умовами конкурсу кожен із них має бути громадянином України, вільно володіти українською, мати вищу освіту за спрямуванням і стаж в культурі понад трьох років. Документи приймали до кінця листопада. Кожен мав надати рекомендації та концепцію розвитку музею. То що ж вони обіцяють, пише Репортер

 

Інтерактив і технології

На рахунку Миколи Джички – 14 персональних виставок та півсотні спільних проектів в Україні, Польщі, Німеччині, Нідерландах і Туреччині. Окрім художньої освіти, у 2016 році почав навчання на юридичному факультеті в ТНЕУ. Є членом Української галицької партії.

 

Джичка був співорганізатором молодіжної мистецької формації «Форумс», з ініціативи якої створені «Школа мистецтв вихідного дня» та «Школа фотографії». Він активно налагоджує спів­працю з Дрезденом, зокрема забезпечив цьогоріч участь митців з України на бієнале OstгаІе.

 

Рекомендації для нього підготували директор департаменту освіти ОДА Віктор Кімакович і завідувач відділу реставрації краєзнавчого музею Валерій Твердохліб.

 

За словами Джички, музею потрібен командний дух, інтерактивні проекти та інноваційні технології. Для покращення матеріальної бази прагне залучати інвестиційні кошти.

 

Стратегію розвитку музею він вклав у 10 кроків. Це інтерактивні екскурсії, музейна бібліотека з комп’ютерами та Wi-Fi, оновлення і розширення площ для експозицій, аудіогід українською, польською, англійською та німецькою мовами, власний візуальний стиль та сувенірна продукція музею, електронний реєстр експозиції й фондосховищ, щорічний каталог експозицій та великий каталог найцінніших творів, створення віртуального туру та дискусійного клубу.

 

Співпраця і тренди

Анатолій Звіжинський з 1991 року курував програми сучасного мистецтва у Франківську, роботу галерей «Марґінеси» у Києві та Франківську, українського розділу на бієнале «Східна Європа: Spatia nova» в Санкт-Петербурзі 1996 року. Був співредактором мистецького альманаху «Кінець кінцем». За кермом муніципального ЦСМ організовував виставки, запрошував митців з-за кордону.

 

На посаду директора музею його рекомендують Микола Яковина, президент Українського національного комітету Міжнародної ради з питань пам’яток і визнач­них місць (ICOMOS), Павло Гудімов, арт-менеджер і директор «Я Галерея», голова комітету Верховної Ради з питань культури і духовності Микола Княжицький і головний художник обласного театру ляльок Ростислав Котерлін.

 

«Іноді мені здається, що Франківськ недооцінює діяльності Звіжинського, бо ніяк інакше я не можу собі пояснити ситуацію з програванням виборів на посаду директора ЦСМ, – пише в рекомендації Гудімов. – Але програвши, він не здався і продовжив роботу як громадський діяч, це вилилося у професійному втіленні фестивалю Porto Franko цього року, де я бачив його професійну роботу».

 

У концепції розвитку музею Звіжинський виділив шість основних етапів. Це й обмін досвідом, і співпраця з ICOMOS та європейськими партнерами, зміцнення репутації музею, підвищення якості контенту, використання цифрових технологій та формування мистецьких трендів.

 

Палац і світський живопис

Віталій Козінчук має ступінь доктора філософії за спеціальністю «богослов’я», проходив трирічну практику при Ватиканському музеї та Папській базиліці в Римі. З 2014 року є науковим співробітником музею мистецтв.

 

Рекомендації йому надали зберігач фондів філії Національного військово-історичного музею України «Герої Дніп­ра» Галина Брицька, директор обласного музею визвольної боротьби імені Бандери Ярослав Коретчук і голова Коломийської регіональної організації НСХУ Катерина Каркадим.

 

У стратегії розвитку Козінчук пропонує перенести музей у приміщення палацу Потоцьких. Створити при музеї відділ сучасного мистецтва, відкрити галерею модерного малярства, школу сакрального і світського живопису.

 

Також Віталій Козінчук нагадує про негайний капітальний ремонт як костелу, в якому розміщений музей, так і його філії – церкви Святого Духа в Рогатині.

 

Реставрація та розширення

Василь Романець щодо освіти вказує Харківський художньо-промисловий інститут, спеціальність – художник декоративного мистецтва. У здобутках пише про багато реставрованих об’єктів на Прикарпатті. У стратегії обіцяє: збирати, зберігати, досліджувати прикарпатське, українське та світове мистецтво, поширювати знання про нього в Україні та за кордоном.

 

Зокрема Романець пропонує опрацьовувати колекції музею, впроваджувати новітні техніки реставрації та експонування творів, співпрацювати з музейними кураторами, підвищити стандарти музейної роботи. З часом планує утворити відділ – Центр сучасного мистецтва.

 

Аби оновити сприйняття музею, пропонує розширити його площі на палац Потоцьких, запровадити друк каталогів, співпрацю з радіо й телебаченням. Окрему увагу в стратегії Василь Романець приділяє збереженню будівель музею, зокрема власне колегіати та церкви в Рогатині.

 

Крім того, Романець нагадує, що свого часу допоміг музею отримати додаткові приміщення на Низовій, 2, а як реставратор працював над відновленням інтер’єру з фресками, реставрацією фасадів та пониженням пам’ятки до історичного рівня, аби зменшити замокання стін.

 

Рекомендують Василя Романця гендиректор заповідника «Давній Галич» Володимир Костишині голова історико-крає­знавчого об’єднання «Моє місто», краєзнавець-колекціонер Зеновій Жеребецький.

 

Потрібен менеджер

«Я схиляюся до того, що директором має бути людина молода, креативна і мисляча сьогоденням, – говорить Михайло Дейнега. – Людей пенсійного віку не розглядаю зовсім. Тут потрібен менеджер, бо для господарської діяльності є заступник. Директор мусить представляти музей, думати про його майбутнє, розвиток музейної сфери у Європі. Має знати про досягнення у сфері науки, розумітися в збереженні культурної спадщини і творів мистецтва. А ще – знати мови, аби вільно представляти музей за кордоном».

 

Дейнега пояснює, що його контракт закінчується і він вже не має наміру продовжувати. Нарікає на те, що музей майже не отримує підтримки від обласної влади.

 

«При всій повазі до влади, у мене немає бажання продовжувати діяльність. Приїжджають гості – вкладаєш свої кошти, їдеш до Києва – береш свої кошти, – говорить Михайло Дейнега. – Художник сам робить виставку, оформляє художні роботи, купує матеріали, сам везе виставку. А влада абсолютно нічого не хоче. Лиш тішиться, що відбувається стільки виставок».

 

Втім, за 15 років вдалося налагодити добру співпрацю з музеями та митцями Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії. За словами Дейнеги, графік виставок на наступний рік вже заповнений.

 

«Нині ми маємо нормальні умови для роботи фондів і адміністрації музею. Але немає нормальних умов для самого музею, – додає Дейнега. – Приміщення, яке є сьогодні – сакральне, має служити громаді за призначенням. Пам’ятка у плачевному стані. Самотужки музей нічого не може зробити. Ні Мінкульт, ні обласна влада не роблять нічого. У нас є програма розвитку міста, але де там музеї? Місто не має жодного. ЦСМ, який з Шевченка тепер перенесли на Підгірянки, – це кімнатка. Все, що нині відбувається в мистецтві – наперекір тому, що робить держава».

 

Обиратиме директора комісія від ОДА. Нині відомо, що до неї увійдуть три представники від громадськості – Микола Капак від обласного товариства охорони пам’яток історії та культури, Наталя Сербин від ГО «Залізний тризуб» і Ростислав Кондрат від Національної спілки фотохудожників в області. Хто буде від чиновників – ще не відомо.


13.12.2017 Ольга Суровська 2777 1
Коментарі (1)

Олег 2017.12.15, 10:26

Звіжинський

05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

1081
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

1717 2
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

1098
25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

3649
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

3387 7
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

2732 1

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

328

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

452

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

976

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1561
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1059
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

1090
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

780
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

6546
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

721
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

44046
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3393
25.05.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35715 1
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

388
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

664
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

744
17.05.2025

Президент України Володимир Зеленський говорив з Президентом США Дональдом Трампом разом із Президентом Макроном, Федеральним канцлером Мерцом, прем’єр-міністрами Стармером і Туском.  

954