
Віра — це не відсутність сумнівів. Це вибір довіряти навіть тоді, коли не все зрозуміло до кінця.
Чи можна вірити в Бога, але не ходити до Церкви та чи існує віра поза Церквою, журналістка Фіртки поспілкувалася зі священником Василем Савчином, який служить в парафії святих Кирила і Методія, Лемківської церкви в Івано-Франківську.
"Теоретично — можна вірити в Бога, але не ходити до Церкви. Звучить логічно. Але тільки теоретично. Бо насправді така віра залишається десь на рівні слів, без живого вираження.
Уявімо хлопця, який каже дівчині, що кохає. Але при цьому ніколи з нею не бачиться, не дарує квітів, не запрошує на каву, не проводить із нею часу. Це звучить дивно, правда? Бо любов — це не просто слова. Любов — це дія. Так само і з вірою в Бога.
Якщо я кажу, що вірю, але ніколи не шукаю зустрічі з Ним, не молюся, не йду на сповідь, не причащаюсь, то де ця віра? Вона не проявляється, вона не живе. Якщо я справді люблю Бога, то ця любов мене тягне до Нього", — каже Василь Савчин.
Священник додає, що найперше місце, де можна з Богом зустрітися — це церква.
"Саме там Бог чекає нас у таїнствах, у спільноті вірян, у Його Слові. Церква — це простір, де моя віра стає видимою, де вона діє, росте, глибшає.
Тож віра без церкви — це, як любов без зустрічі. Можна про неї говорити, але без діла вона мертва", — розповідає отець.
Більше читайте у матеріалі: «Віра починається із запитань», — священник з Івано-Франківська Василь Савчин про Божу волю, духовну опору та світло Воскресіння у темні часи
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
"Подія, що дарує надію": чому Великдень — головне свято християн
На Прикарпатті скасували всі масові заходи під час Великодніх свят
"Жива пам’ять про справжню Жертву": прикарпатцям розповіли, що символізує Плащаниця