Казус Богині, або Коли Оксана Марченко покладе руку на Пересопницьке Євангеліє?

 

 

Тотальна дискредитованість політичних еліт в Україні ось уже кілька років провокує політтехнологів на пошуки альтернативних опорних сигналів суспільної довіри та нелінійних сценаріїв перезавантаження «проекту Україна». Всі розуміють, що часу залишилося не так уже й багато.

 

 

Можна скільки завгодно сміятись з Павла Глоби, котрий спрогнозував розпад України 2014 року, проте експертному товариству відомо, що інституційні основи суспільства розхитані як ніколи. Достатньо запустити в українське політично-правове поле грамотно складений протокол дезінтеграції на зразок хвилі «обласних суверенітетів», і держава розповзеться як драний матрац.

 

Тому експертне середовище вперто шукає нових технологій для подолання «кризи респектності еліт». Раніше все крутилося довкола так званої «парадигми вчинку», а гуманітарні технологи полюбляли цитувати доктора Хауса, який казав: «Час нічого не змінює. Тільки вчинки змінюють світ». Тепер ця «пісня про головне» перестала гріти серця креативної братії. Вартість вчинків девальвувалася пропорційно збільшенню орди проплачених клоунів. Вчинки стали технічною частиною піар-культури, і довіра до них вичерпана. Відповідно, на тому полі, де вирощують політичний «порядок денний», тепер – постійний неврожай. Гуманітарні технологи, за браком ефективного інструментарію, дедалі частіше звертаються до поля «масового несвідомого». А одним із наріжних (якщо не першим) його регулятором є сексуальність.

 

Сучасний український філософ Сергій Дацюк стверджує: «Сексуальність української політики – це сексуальність упослідженої неповноцінності, яка намагається компенсувати себе або мавпуванням повноцінного, або спробами епізодичного надривного реваншу, або ж помстою усьому здоровому, молодому, сексуальному».

 

В принципі, якщо стати на таку позицію, то можемо стверджувати, що нині в Україні маємо справу з таким «масовим несвідомим», яке напружено тяжіє до сексуально забарвлених форм месіанізму і фетишизму. «Сукупна суспільна істота», що мешкає між Сяном і Доном, воліє бачити себе у метасексуальній грі переважно у ролі раба, якого збуджує не так оголене тіло, як шкіряний нагай у руці хазяїна або ж хазяйки. Радше хазяйки.

 

Землі України з давніх часів були посвячені Великій Богині (скіфо-іранським Гешурван і Милосердній Корові, слов’янській Мокоші, а в християнському варіанті – Софії та Богородиці). Матріархальний характер вітчизняного «масового несвідомого» відзначали історики і культурологи, починаючи від середньовічного араба Ібн Фадлана і закінчуючи неоюнгіанцями наших днів. Саме могутня ментальна «ундуляція Інь» знов і знов, зі століття у століття, актуалізує на наших землях жіночий аспект сексуальності. Саме вона створює актуальне джерело новітніх українських суспільно-політичних трендів: таку собі суміш владної жіночності діанічного типу (образу хазяйки з нагаєм, амазонки, валькірії) з політичним месіанізмом.

 

Жіноча сексуальність як політична фішка не є чимось екзотичним у сучасному світі. На неї робили ставку раніше, роблять і нині. Коли про неї згадують у контексті сучасної політики, з пам’яті зринають образи француженки Сеголен Руайяль (голови регіону Пуату-Шарант, суперниці Саркозі на президентських виборах 2007 року), італійського міністра департаменту рівних можливостей Марії Карфан’ї (учасниці конкурсу «Міс Італія-1997»), конгресвумен від Каліфорнії Мері Боно Мак, американок Стефані Херсет, Ніколь Парра, канадійки Белінди Стронак та багатьох інших.

 

Україна знає принаймні дві постаті месіанського калібру, розгорнення харизми яких підживлювалося ментальними виявами «казусу Богині» - Марину Цвигун (Марію Деві Христос) і Юлію Тимошенко. Перша досягла апогею харизматичності в роки, що передували добі політичних технологій. Якби Біле Братство діяло у теперішній ситуації, гуманітарні технологи, радше за все, перетворили б її лідерку на політичну фігуру. Але у «волохатому» 1993 році ще не існувало тих піар-інструментів, за допомогою яких, скажімо, з Наталії Королевської зробили «постерну німфу» виборчої компанії-2012.

 

Зате політтехнологи Юлії Тимошенко поюзали «казус Богині» і в хвіст і в гриву. Спочатку, судячи з усього, якийсь невідомий герой копіпастингу використав для побудови іміджу ЮВТ образ джедайки Принцеси Леї Орбани з п’ятої частини лукасівських «Зоряних війн». Там, нагадаю, акторка Кері Фішер у білому одязі і з «коровайчиком» на голові протистоїть демонічному імператорові. Потім з’явилися постери з «богинею» у кольчузі, що побиває мечем виписані в іконописній традиції «темні сили» і прикриває струнким тілом православні храми. У більшості агітаційних зображень ЮВТ 2002-2010 років можна без особливого напруження знайти знаки і символи жіночої сексуальності діанічного (відсторонено-домінантного) типу, вичерпно описаного, зокрема, Жоржем Батаєм.

 

На користь діанічності образу говорить багаторічне «символічне відсторонення» чоловіка ЮВТ від фронтального простору її піар-позиціонування. Для тих, хто призабув античну міфологію, варто нагадати, що божественна мисливиця Діана не мала чоловічого оточення і жорстоко карала тих носіїв Y-хромосоми, котрі намагалися наблизитися до її священних угідь. Можна припустити, що в обігруванні діанічної аспектації «казусу Богині» криється один з головних секретів успішного позиціонування ЮВТ в ролі:

 

1) лідера,

2) благословенної «воїтельки Світла»,

3) Берегині українського народу.

 

Успіх цього експерименту з «масовим несвідомим» у середовищі гуманітарних технологів на сьогодні вважається настільки показовим, що деякі експерти прогнозують нові генералізовані спроби використати «казус Богині» у будуванні перспективних іміджів українських політиків.

 

Якщо припустити, що ЮВТ не перетворилась остаточно на «збитого льотчика», то для іміджевої реінкарнації «української Леї Орбани» знадобиться розробити свіжу концепцію з позитивним фіналом.

 

Один столичний креативник нещодавно нагадав автору цієї статті про те, що у Всесвіті Зоряних війн оригінальну Лею (до речі, персонажа-амазонку з підкреслено діанічною сексуальністю, особливо помітною у тих епізодах сьомої частини епопеї Лукаса, де Кері Фішер демонструє накачаний прес і «купальник» з металізованих смужок) двічі ув’язнювали «погані хлопці».

 

Отже, повернення ЮВТ у політику у діанічно-сексуальному аспекті не лише можливе, але й обіцяє цікаві креативні знахідки. Дехто вже тепер (заради забави?) розробляє іміджеві схеми для актуалізації ЮВТ як «Тої, що повернулася з Темряви» і «Богині помсти» (мотиви «Обителі зла – 3»?). Але тут я змушений не вдаватись у подробиці, ризикуючи порушити авторські прерогативи.

 

Серед перспективних жінок, спроможних ефективно використати «казус Богині», називають Наталію Королевську. Бренд «Україна – вперед!», як здається, будується на використанні різностатевих трендів з доволі виразною «сексуальною підкладкою» (скажімо, у такому варіанті: «Діана»-Королевська, «Паріс»-Шевченко, «Амур»-Ступка-молодший). Якщо штабні технологи мають завдання сформувати іміджеву пару, то один із цієї трійці на певному етапі мусить залишити фронтальну позицію. Хоча, я не виключаю:

 

1) присутності підсвідомо навіюваної популярної комбінації «дівчина і два хлопці»;

2) того, що футболіст і актор грають на постерах Королевської роль, подібну до ролі тих двох мультяшних оленів, що співали разом із Санта-Клаусом у незабутній різдвяній телерекламі «Djuice».

 

У певних моментах розробники іміджевого контенту Королевської йдуть тими стежками, котрі десять років тому протоптали штабні джедаї «української Леї». Це – і формування симетричної (надлюдськи правильної) моторики обличчя нової «богині українського політикуму», і презентація її у тому туманному ореолі, яким так любив оточувати епічних героїв творець радянських фільмів-казок Олександр Роу. Треба сказати, що яскрава зовнішність Королевської незле надається до таких фентезійних прийомів. Може, на високородну ельфійку з благословенного Лорієну вона й не тягне, але до почту якої-небудь принцеси-воїна вписалася б легко.

 

Проте найбільший потенціал у цьому форматі має наразі формально дистанційована від політики Оксана Марченко. Можна припустити, що якоїсь миті «Х» вона політично «вийде з-за спини» свого чоловіка й стане тим, ким так і не подужала стати ЮВТ. Зрештою, і Качанівській полонянці, й першому номерові списку «Україна – вперед!» далеко до модельних параметрів та сценічної харизми дружини «кризового менеджера №1». За рівнем впливу на чоловічу (й частково жіночу) телевізійно-мережеву аудиторію Марченко входить до трійці найвідоміших та найактуальніших українських секс-символів, разом із Ані Лорак і Дашею Астаф’євою. Проте специфіка розкрутки її образу у ЗМІ (на відміну від публічного позиціонування чернівецької Зоряної Попелюшки та української подруги Х’ю Хефнера) дозволяє Марченко без особливих зусиль перейти з теперішньої позиції респектабельного шоумена на майбутню позицію респектабельного політика. Адже її біографію не обтяжують ані скандальний «вхід у популярність», ані відверті фотосесії, ні лесбійські натяки. Вона однаково популярна і серед молоді, і в електорату похилого віку. Діанічного у Марченко наразі мало, але її видима пристрасть до шкіряного одягу змушує задуматись про те, хто саме водиться у тихій запруді.

 

Група ентузіастів нещодавно провела серед друзів і знайомих міні-опитування на тему: «Чи проголосували би ви за кандидата в президенти України Оксану Марченко?» Результати здивували всіх утаємничених. Практично всі чоловіки і більше половини жінок-респондентів відповіли «так». При тому, що серед опитаних були люди протилежних політичних уподобань – від переконаних ліваків і феміністок до симпатиків радикально-націоналістичних партій. Безумовно, така «кухонна соціологія» не претендує на чистоту експерименту. Тут головне – інше. Древній «казус Богині», попри всі реалії та симулякри техногенного ХХІ століття, працює не гірше за «Х-фактор» у телевізійному шоу.

 

Сексуальність може нести могутній потенціал соборності, адже врода, що породжує солідарну симпатію широких мас до її носія, є універсальним чинником порозуміння у пересвареному суспільстві. Носієві вроди люди готові багато чого вибачити. Довкола нього вони готові об’єднатися у фан-клуб, команду або ж партію.

 

Як на мене, які б формати сексуальності не використовували для формування майбутнього нашої держави, головне, щоби розвіявся її образ, який намалював вже цитований у цій статті Сергій Дацюк. Київський філософ, зокрема, написав: «На міжнародній арені поза України – це поза прачки, яка ледь прогнулась для зручності кавалерів з виставленою для огляду голою задницею і добре розробленим отвором».

 

Бережи нас, Богине, від «казусу прачки»…

 

Володимир Єшкілєв, 

ZAXID.NET

 


Коментарі (11)

деймос 2012.09.07, 00:07
феєрична і доволі виразно хвороблива маячня.
фобос 2012.09.07, 00:54
не для бикуватих деймосів
так 2012.09.07, 09:14
пане Володимире! Якщо це Ваша стаття, то закиньте її десь в центральні сайти. Цікаво шо б там казали?
al-Kaddafi 2012.09.07, 10:05
Панове, це всього лиш гіпотеза, суб'єктивний погляд автора у дусі своєрідного імпресіонізму на суспільно-політичні моменти у нашому житті. Тому абстрагуйтесь від буквальностей і не ображайте людей...Це Вам не інформаційні новини.
ie 2012.09.07, 12:11
А чому б й ні? Я б проголосував за кандидата в президенти Оксану Марченко. Прочитав її біографію - достойна жінка, освічена. А те. що вийшла заміж за мультимільйонера - а хто б з українок від такого б відмовився? Правильно, ніхто. Так що, вперед, Оксано, підтримаємо!
ник 2012.09.07, 17:07
ЯКЩО ВРАХУВАТИ СТАТЮ НА УП, ШО У ВВМ ПЛАНИ НА 2015р., ТО МИ СКОРО БУДЕМ У ФРАНКОВІМ МАТИ НОВОГО МІЛЬЙОНЕРА. У НАС ВСІ ПУ ДО ТЕПЕР БУЛИ ПРАЧКАМИ, ЮЛЬКУ НЕ ПУСТИЛИ, БО ХТІЛА ЛИШ НАСТОЯЧИ. ТО ШЕ ЇДНА ТИПОВА ПРАЧКА НАМ НЕ ЗАВАДИТ, А МІЛ-Р ТАКИ СВІЙ.
нхл 2012.09.07, 20:11
пане Володимире! Якщо це Ваша стаття, то закиньте її собі десь... Будьте простішими і люди до вас потягнуться.
Нiколя 2012.09.09, 21:02
Цiкаво...але трохи дивно.Всеж,з половиною моментiв статтi я не згоден,та ось бачити Оксану привладi-я "за"!!чудова жiнка,яка на вiдмiну вiд багатьох у шоу-бизi,викликає в мене повагу!Ще й дуже вродлива!i розум є.Тож,це 100% було б краще,анiж ЮВТ,Яник чи Яценюк!!!Хоча тема статтi дiйсно дуже сумнiвна!!
Українець 2012.09.11, 08:38
"і щуку випустили в річку"
щука 2012.09.11, 10:30
Каждому придурку - по богине!
IRIs 2012.09.26, 01:14
ідея зрозуміла: прихильники бют - біле братство, а тимошенко - марія цвигун. а уже на центральну ідею згідно афективної логіки нанизані псевдофакти. Оптимальним результатом такої дурної писанини було б якби автор таки почитав щось із Юнга, але це навряд
26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

668
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

1936 7
19.03.2024
Тіна Любчик

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки активно працює над поданими правками щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Журналістка Фіртки поспілкувалася з політтехнологом, військовим юристом, Володимиром Бондаренком щодо актуальних питань призову.

1133 2
19.03.2024

Сьогодні й роботодавці, й експерти звертаються до абітурієнтів: зважайте на ті спеціальності, які будуть потрібні Україні під час відбудови, адже велике відновлення почнеться одразу після Перемоги.

554
24.02.2024
Вікторія Матіїв

Спроби створити музей у Долині виникали ще у 60-х роках. Проте тільки 23 грудня 1997 року Долинська районна рада прийняла остаточне рішення щодо нього. Журналістка Фіртки поспілкувалася з директоркою закладу Ксенею Циганюк. 

6904 61
01.02.2024
Вікторія Косович

Івано-Франківськ є градом безлічі упереджень і масок: для перших — фортеця, заснована поляками, для других — відголос австрійського «золотого віку» з його залізницями, для третіх — серце гуцульської культури, плач трембіт.  

11395 6

Піст – невід’ємна частина християнського  життя, встановлена Богом.

335

Друзі путіна зустрілись у резиденції рудого Донні у Флориді, де обговорили план путіна по капітуляції України, і після цієї поїздки Орбан розкрив – як за 24 год Трамп планує припинити війну.

1082

Чим ближче до виборів в США, тим більше трампісти вдаються до маніпуляцій у своїй пропаганді. У контексті України вони, переставивши все з ніг на голову, намагаються переконувати, ніби це демократи, а не республіканці, заблокували допомогу Україні.

1116

Кожен із нас не раз потрапляв у ситуацію, коли ми замислювались давати, чи ні милостиню людині, яка звертається про допомогу біля церкви, на вулиці чи в інших громадських місцях.  

1111
29.03.2024

З кожним днем війни стає дедалі важливіше зберігати емоційну стабільність і свідомо дбати про своє психічне здоров’я.   

62
24.03.2024

Нутриціологиня пояснила, чому не можна забороняти собі фастфуд та солодощі. А також порадила, як їх вписати у свій раціон.

285
18.03.2024

Сьогодні, 18 березня 2024 року, в УГКЦ в Україні розпочинається період Великого посту. Пригадуємо канони партикулярного права УГКЦ, в яких ідеться про те, коли і як треба постити.  

1084
29.03.2024

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

657
25.03.2024

Йдеться про зміни в молитвах «Вірую» («Символ віри»), «Царю Небесний» та митаревій молитві.

754
21.03.2024

Релігійна громада отримала всі дозвільні документи та незабаром розпочне будівництво поруч з Садовим товариством та міським озером.

2949
15.03.2024

Отець каже: виконайте заповідь Божу – вшануйте свято Боже молитвою у храмі, а житейське на цей день відкладіть.

4442
29.03.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

18441
29.03.2024

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки розглянув майже 90% законопроєкту про мобілізацію.  

66
26.03.2024

У Верховній Раді зареєстрували проєкт закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за привласнення державних функцій.   

323
22.03.2024

На початку лютого 2024 року замість Валерія Залужного Збройні сили України очолив Олександр Сирський, який до цього командував Сухопутними військами.  

353
17.03.2024

Продовжує зменшуватися кількість тих, хто вважає, що держава виконує свої зобов'язання перед ветеранами російсько-української війни.  

664