Карпатська різня ...бензопилою!

 

Де самовільно масово вирубують ліс, побачити нескладно. Є в селі пилорама, отже, є й бензопили, і вночі вони точно працюють. Не так давно тільки на Прикарпатті налічувалася майже тисяча пилорам. Усі вони зазвичай ріжуть і нелегально добутий ліс. Їх розквіт припав на згаданий 2000 рік.

 

 
Років вісім тому проблема вирубок лісу була постійно на слуху. Били тривогу всі кому не лінь – від екологів до звичайних лісників. Але невдовзі незаконна вирубка раптово зникла з офіційних рапортів, ніби браконьєри одночасно поскладали сокири.

 

У лісгоспах цей феномен пояснюють просто: "Добре працюємо, пильно охороняємо". Але зі сторони це виглядає як банальне замовчування проблеми. Переконуватися в цьому я поїхав до Косівського району Івано-Франківщини.


 
Проводжу нескладний, але вель­ми дієвий експеримент. Заходжу на кожну зустрічну пилораму і пропоную купити п’ять кубів краденого лісу. На першій лісопильні мені ввічливо відмовили: "Спасибі, хлоп­че, та поки що не треба". Але на решті радо погодилися купити нелегальний товар. На одній із них навіть про ціну вдалося домовитися й отримати кілька порад, як обійти лісову охорону. "Якщо ліс нормальний, 27–30 см у діаметрі, то 370–350 грн за куб, – пояснює чолов’яга. – А лісової охорони не бійся, з ними на місці можна домовитися".


 
За словами Романа Олійника, власникам пилорам ліс для заготівлі продається тільки з аукціону, та й то в об­меженій кількості. Якщо до цього додати купу потрібних дозволів і довідок, та ще й податки, то прибуток у приватної пилорами мізерний. Тому до легального лісу охоче докуповують крадений. А контролювати офіційно зареєстровані пилорами майже неможливо. Адже за законом перевіряльники без дозволу хазяїна не мають права навіть заходити на приватну територію лісопереробок. "Процедура дуже усклад­нилася, – розводить руками Роман Олійник. – Треба отримати повноваження для того, щоб зайти на пилораму, мати дозвіл на перевірку. І ще довести під час перевірки, що деревина, яку ми знайшли на пилорамі, нелегального по­ходження, а це дуже складно".


Приватні пилорами – це справжня біда, стверджує еколог, почесний директор Інституту екології Карпат Михайло Голубець. "Їх тисячі, й усі вони працюють на краденій деревині", – переконаний він. І пропонує взяти приблизну цифру 2 тис. пилорам, помножити її щонайменше на 250 днів, протягом яких можна рубати дерева, й орієнтовну цифру 1 м3 (щонайменше стільки за день на лісопилку по­трапляє браконьєрського дерева). "У результаті ми отримаємо та­ку кількість зрубаної деревини, що в багато разів перевищить кількість, передбачену державними планами з лісозаготівель", – підсумовує він.


Половину лісопилок у Косівському районі Івано-Франківщини контролює такий собі пан Микола – у нього їх п’ять. Застати його на місці не вдалося – за словами робітників, він по­їхав за кордон у справах. Але лісоруби радо поділилися номером мобілки шефа. Телефоную, вітаюся, кажу, що хотів би продати для початку п’ять кубів лісу. "Візьму ліс по 250 грн за куб, – відповіли на тому кінці. – Чому так дешево? А тому, що ліс же у тебе, за великим рахунком, крадений. А я гарантую цілковиту безпеку пересування по району. Якщо патруль злапає, то все залагоджу, навіть не переймайся цим – просто зателефонуй мені й дай слухавку лісникові".

 

Куди зникає ліс

Розібратися у тому, що діється в українських лісах, – справа непроста. Майже 10 млн га, сотні користувачів, серед яких є й приватні. Хоч би скільки переконували лісники, що у них все чисто і за законом, однаково не віриться.


 
Спробуємо розібратися з таємницями лісового господарства на прикладі Івано-Франківської області, добре знайомої авторам цих рядків. Тут лісовий покрив займає 600 тис. га – більше половини площі області. Керівники лісгоспів – люди поважні. Їх і в очі, й позаочі називають генералами. Лісокористувачів у області вистачає. Це й 13 державних лісогосподарських підприємств, які за давнім звичаєм називають лісгоспами, військовий лісгосп, який досі щось маскує на площі понад 10 тис. га (на запитання, навіщо їм ліс, відповідають: "Робимо ящики для снарядів і патронів"), приватне господарство "Чорний ліс", а також обласні лісгоспи, Державне управління справами та національні парки.


 
До речі, про національні парки. Тут промислова вирубка деревини заборонена. Проте ліс рубати все одно треба. Є таке поняття, як санітарна рубка. Так ось, у 2007 році в Карпатському національному пар­­ку, тобто в заповідній зоні, офіційно під санітарну рубку потрапило 70 тис. м3 деревини (ринкова вартість – 21–28 млн грн). Це більше, ніж промислово вирубують у багатьох лісгоспах. Науковці в лісовій галузі, коли чують таку цифру, протирають вуха, перепитують, потім кажуть, що такого не може бути. "Якщо це так, то це катастрофа", – твердить Іван Калуцький, завідувач кафедри екології та рекреації Прикарпатського національного уні­верситету.


 
Іван Калуцький бідкається, що можлива заборона промислового вирубування деревини від РНБО у Карпатах матиме погані наслідки для лісу. "Коли йдеться про заборону рубок лісу, тут треба підходити дуже обережно. Моя позиція – зменшувати рубки, особливо суцільні. Але робити це зважено, – каже науковець. – На території нашого регіону понад 3 тис. сіл. Соціальна ситуація дуже напружена, особливо в гірських селах, де люди сьогодні перебувають у скрутному становищі. Вони працюють у лісовому господарстві. Заборона офіційного лісокористування залишить їх без роботи й підштовхне до порушень. Законна рубка лісу, яка проводиться під керівництвом лісника, не завдасть такої шкоди, як самовільна. Нелегали ж рубають не там, де треба, а там, де легше взяти...".


 
За приблизними підрахунками, тіньовий оборот деревини в Україні становить "якихось" $30–40 млн на рік. На думку чиновників, він не катастрофічний. Вони вказують на той факт, що площа лісів в Україні зростає, а щороку садять більше, ніж вирубують. Та їхній оптимізм не поділяють екологи. Наша країна, за їхніми спостереженнями, має доволі малу лісистість, особливо порівняно з нашими сусідами. "Загалом по Європі меншу лісистість має хіба що Молдова", – бідкається Михайло Голубець.

 

Зменшити масштаби лиха

Юрій Бодоряк, отримав з Інституту лісництва науковий висновок: вирубка лісів на масштаби минулорічного потопу майже не вплинула. З науковцями згодне управління лісового господарства області. "З одного боку, я не можу не вірити їм, – зітхає пан Бодоряк, – з іншого – як громадянин вважаю, що вона (вирубка. – Ред.) все-таки мала вплив, хоча й не такий великий – щонайбільше 3–4%". На його думку, цей вплив проявився не в самому факті вирубки, а в недотриманні технології – залишки лісу потрібно вивозити якомога далі від русел річок, щоб вони не створювали загат на шляху води. Це роблять не завжди. "Важливою проблемою є також підмивання коренів дерев, що ростуть уздовж річок, за цим ніхто не стежить, – продовжує він. – Такі дерева наробили цього разу чимало лиха".


 
Нагадаємо, що підмиті корені дерев і залишки лісозаготівель минулого літа створювали між опорами мостів загати. Як наслідок – мости не витримували, руйнувалися, і цілі райони з кількатисячним населенням на деякий час опинилися в ізоляції.


"Варварська вирубка стала найбільшим посилюючим чинником для збільшення руйнівної сили стихійного лиха, – погоджується з паном Бодоряком заступник голови Чернівецької облдержадміністрації Віталій Усик. – Ліс – це той запас, куди можна акумулювати воду. Тож якби всі території були заліснені, то масштаби лиха могли бути значно меншими. Не можна не згадати і про безлад, що супроводжує вирубку лісів. Адже всі ті невивезені залишки утворювали затори для води, що надходила дуже швидко. А за такої великої кількості опадів – 370 мм за 3 дні – будь-який затор формує загату, що, у свою чергу, миттєво створює величезний вал води, який щонайменше вдвічі збільшує руйнівну силу повені".


 
"Якби лісу було більше, то зайва вода спочатку б сходила через внутрішньоґрунтові стоки, а вже потім, коли вони заповнилися, пішла б униз, – переконаний еколог Михайло Голубець. – Усе одно повінь була б, тільки з меншим підняттям рівня води та більш тривала в часі".

 

"Тиждень"


08.08.2012 1409 3
Коментарі (3)

Оля 2012.08.08, 19:10
Поїдьте у Рожнятівський район і поспостерігайте скільки лісу вивизять за добу тільки через села Липовиця, Спас .... А ще зі сторони Осмолоди везуть!!!!!!!
гість 2012.08.09, 07:36
Чи це не той Іван Калуцький бідкається, який разом з Волковецьким дав дозвіл на відібрання лісів у лісокомбінатів Погубив деревообробку знищив ліси і меблевиків допустив злодіїв до лісу а тепер ще і дітей учить напевне як ліпше красти.
Кук 2012.08.12, 11:41
Примітивна і нефахова стаття. Тижню незарах цього разу.
28.07.2025
Павло Мінка

Фіртка розповідає, як незаконні заправки та контрафактне виробництво пального загрожують економіці й безпеці регіону.  

1409
22.07.2025
Дарина Кочержук-Слідак

Прокуратура бореться з незаконним захопленням лісів, але корупція гальмує справедливість.  

725
17.07.2025
Катерина Гришко

Родичі пробачили хлопцю, знаючи про «своєрідний характер» загиблої і його нелегке дитинство, і просили в суді застосувати менш суворе покарання.  

3337
13.07.2025
Вікторія Матіїв

Дружина полеглого воїна Любов Галько розповіла журналістці Фіртки, яким був Руслан Галько — у повсякденному житті, в родинному колі та на фронті.

21406
09.07.2025
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю професорка кафедри судової медицини Івано-Франківського національного медичного університету Наталія Козань розповіла про процес та методи ідентифікації тіл загиблих військових, виклики, з якими стикаються фахівці та чому ця робота — це насамперед про гідність.  

2183
05.07.2025
Вікторія Косович

Про те, що таке фемінізм, як він розвивався в українському суспільстві та чому його не потрібно боятися, Фіртка поспілкувалася з журналісткою та письменницею, авторкою книги "Слово на літеру "Ф" Іриною Славінською.

1650 1

Найперше в цій історії із законом, що позбавив антикорурційні органи «незалежності», тішать молоді люди, які протестують. Щирі, світлі, небайдужі, впевнені своїй правоті…

549

Протягом своєї історії християнство завжди використовувало найсучасніші на той час технології для проповіді Євангелія.  

339

Я відкладаю роботу над перекладом книги. Виходжу з кабінету, де практикував Вольфганг Льох, засновник психоаналітичного об'єднання... Спускаюся повз книжковий магазин, де збиралися тюбінгенські філософи, і де Ернст Блох шукав світлі сторони соціалізму. Повертаю ліворуч і натрапляю на інший книжковий магазин, де працював і писав Герман Гессе...

945

По соцмережах пішла дискусія про зрізані кілька дерев (ялинок) на Івано-Франківській Площі Ринок. «Політично» мотивований ґвалт наростає. Аж до вимог «засадити» ринкову площу деревами та зробити парк.

2328
21.07.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

347
13.07.2025

Першими жнива на Прикарпатті почали хлібороби Покуття.

615
10.07.2025

У сучасному ритмі життя готувати "здорову вечерю з трьох страв" щодня — радше мрія, ніж реальність. Але це не означає, що збалансоване харчування — лише для тих, хто має багато часу. Навпаки: з правильним підходом можна харчуватися повноцінно, навіть маючи 15–20 хвилин на день.  

1171
28.07.2025

У селищі Делятин на Івано-Франківщині відбулася знакова для громади подія — освячення храму Всіх Святих Українського Народу.  

568
21.07.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

316
17.07.2025

На Прикарпатті готуються до щорічної Всеукраїнської Патріаршої прощі до Галицької Чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі. Проща відбудеться 2-3 серпня.  

944
15.07.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

921
23.07.2025

Програма промоції читання «Текстура» спільно з «Видавництвом Старого Лева» запрошують на розмову довкола абетки-енциклопедії «Антонич від А до Я» — книжки, що розповідає про поета, закоханого у світ, сонце й слово.  

219
25.07.2025

263 народні депутати підтримали законопроєкт, зокрема — дев’ятеро з Івано-Франківщини. Хто і як голосував, і якою була їхня реакція згодом — розповідає Фіртка.

1718 1
22.07.2025

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем, який є ініціатором нових санкцій проти Росії, заявив, що президент США Дональд Трамп «надере зад» Володимиру Путіну, підписавши законопроєкт про вторинні санкції для країн-покупців російської нафти.  

540
15.07.2025

У понеділок, 14 липня, генсек НАТО Марк Рютте під час зустрічі із президентом США Дональдом Трампом у Білому домі нагадав президенту США, кого Росія відправила керівником делегації на переговори до Стамбула.

1565 7
10.07.2025

«Більдерберзький клуб» — одна із найбільш загадкових закритих «тусовок». Зустрічі клубу щороку тривають кілька днів щоразу в іншому місці.

2353 4