Відомий політолог, директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов є одним з найбільш цитованих українських аналітиків.
Про це політолог заявив в інтерв’ю Правді, присвяченому місцевим виборам.
Його оцінки часто є різкими, але прогнози при цьому залишаються точними. Редакція поцікавилася думкою пана Карасьова про те, як політичні партії підготувалися до місцевих виборів, та ймовірних переможців цієї кампанії.
- Пане Вадиме, що скажете про перебіг нинішніх місцевих виборів? Чим цього разу хочуть привернути до себе увагу політичні сили, що беруть участь в перегонах?
Виборча кампанія – саме офіційна кампанія – є короткою. І учасники виборів з числа великих політичних партій здебільшого поставилися до неї не досить відповідально. Бо над змістом, над суттю домінує форма. Комунальне господарство, місцева інфраструктура та інші питання, що турбують громадян і за які саме і мають відповідати місцеві ради та міські голови, займають дуже небагато міста у передвиборчій риториці.
Натомість є загальнополітичні гасла. Причому такі, що часто явно не сприяють зниженню емоційного напруження громадян – причини якого ми всі розуміємо. Тут, на мій погляд, криється помилка, бо довго тримати громадян в стані агресії, стані напруження не можна. Люди від цього вже втомилися і, як наслідок, від цих джерел агресії будуть закриватися.
- Але ж нікуди не дітися, поки ситуація в державі є настільки непередбачливою…
В тому-то і справа, що ситуацію потрібно виводити на конструктив. Виробляти рішення, які можуть змінювати життя міст і селищ на краще – навіть у сьогоднішніх важких умовах. А ми бачимо з боку політиків агресію. Ми бачимо все тих самих «телезірок», які переїжджають з каналу на канал впродовж вечірнього телеефіру, замість управлінців, які можуть брати виконання потреб місцевих громад в свої руки.
- Себто, знову чуємо пустий популізм?
Так, хоча на нього вже немає часу і ресурсів! Люди йому просто не повірять – і на місцевих виборах йому не місце. На місцевих виборах партіям треба висувати не людей «з телевізора», а реальних господарників. Таких, що мають довіру громад. Ще кращі, які вже працювали у місцевих радах чи були міськими головами. Тоді це й буде справжня боротьба позицій і планів, а не симуляція. Треба не партійні бренди розкручувати, а пропонувати кандидатів, які можуть забезпечити освітлені вулиці, опалювальні житла та доступну медицину. От що хвилює людей.
- Все ж таки, якщо перейти до конкретних назв та імен, кого, на Вашу думку, можна буде назвати переможцями?
Результати, звичайно, будуть дуже різнитися між регіонами країни, бо вподобання людей є різними. Колишні регіонали теж з’являться в місцевих радах – це є реальність бо за них голосуватимуть. Але це і є демократія. Єдине, не думаю, що ті, хто виступає із радикальними гаслами, будуть в фаворі виборців – причини я вже пояснив.
До речі, щодо Івано-Франківська, то тут, на мій погляд, блок Порошенка «Солідарність» зробив одне із кращих своїх кадрових рішень на цих виборах, запропонувавши на посаду мера Ігоря Насалика. Ось саме про необхідність таких кандидатур я й кажу – людей, які вже мають репутацію ефективних градоначальників. Калуш за часів Насалика став відомим усій Україні, і на Франківщині про рівень міських послуг Калуша знає, мабуть, кожен. Тому в місті для «Солідарності» ситуація безпрограшна. Думаю, що Насалику для перемоги не знадобиться й другий тур.
А от що буде після виборів в масштабі країні – цікаве питання. Бо реформа децентралізації передбачає великі повноваження місцевих органів влади, а значить, і місцевих політичних гравців. Це означає, що політичним гравцям національного штибу треба буде виходити на абсолютно новий рівень діалогу, аби залишитись на небосхилі влади та ефективно управляти країною.
