Калушани з владою рахували тариф на воду

Калушани пропонують міській владі переглянути пропозицію нового тарифу на воду, зменшивши складову для погашення кредиту КП «Водотеплосервіс» наполовину.

Нагадаємо, 15 лютого на офіційному сайті Калуської міської ради оприлюднили проєкт рішення виконавчого комітету про встановлення тарифів на послуги водопостачання і водовідведення. А 11 лютого збіг термін, впродовж якого калушани мали можливість подавати пропозиції і зауваження до запропонованих тарифів. Їх ніхто не подав. Громадські слухання з обговорення тарифів не передбачені. Однак до міської влади звернулася група активних калушан, які вимагали більше інформації щодо  обрахунку нових тарифів, а також обговорення їх громадою, інформує Фіртка з посиланням на Вікна.

22 лютого активісти зустрілися з заступником  міського голови Богданом Білецьким. Також на зустріч запросили представників КП «Водотеплосервіс», управлінь житлово-комунального господарства й економічного розвитку міста. Прийшли також депутат міської ради Ольга Сікора, член виконкому Олег Руско, помічник депутата Ольга Єланіна. Дискусія тривала близько двох годин. Фактично, це було громадське обговорення тарифів за участі обмеженого кола осіб.

Як повідомляли «Вікна», в Калуші планують встановити такі тарифи на послуги КП «Водотеплосервіс»:

на централізоване водопостачання — 16,22 грн за 1 куб. м (без ПДВ) – це 19,46 грн з ПДВ. Ріст проти діючого тарифу — 128% (зараз за 1 куб. м води калушани сплачують 8,532 гривні);

на централізоване водовідведення  — 14,78 грн за 1 куб. м (без ПДВ) — це 17,74 грн з ПДВ. Ріст проти діючого тарифу (11,376 грн за кубометр водовідведення) — 56%.

У разі затвердження таких тарифів оплата за 1 куб. м водопостачання і водовідведення зросте з 19,908 до 37,20 гривні або на 87%.

Необхідність підвищити тарифи на водопостачання і водовідведення пояснюють збитковістю чинних тарифів, які були встановлені в жовтні 2018 року.  Як повідомило комунальне підприємство, за підсумками 2020 року тариф на централізоване водопостачання відшкодовує фактичну вартість послуг на 44%, а на централізоване водовідведення — на 62%.  Збитки від надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за 2019-2020 роки склали 32,5 та 31,8 млн гривень відповідно.

З нового, як і обіцяла влада, в тарифі на водопостачання враховані фінансові витрати, пов'язані з обслуговуванням кредиту Міжнародного банку реконструкції та розвитку — понад 2,9 млн гривень на рік та планована сума прибутку для погашення основної суми кредиту — понад 15,6 млн гривень.

Половину витрат на погашення тіла кредиту має взяти на себе міський бюджет — переконані активістки

Що з’ясувалося під час спілкування представників влади і комунального підприємства з калушанами:

1. Крім майже 32 млн гривень у 2020 році від необґрунтованих тарифів на водопостачання і водовідведення, є ще понад 33 млн гривень збитків від послуги теплопостачання. Тобто, загалом за минулий рік — 65 млн гривень. У 2021 році, якщо не змінювати тарифи, збитки комунального підприємства сягнуть 80 млн гривень і їх потрібно буде покривати з міського бюджету.

У попередні роки КП «Водотеплосервіс» отримував фінансову підтримку з міського бюджету, але недостатню для того, щоб компенсувати збитковість тарифів (торік — на 23 млн гривень). Виживали за рахунок того, що споживі теплопостачання від Калуської ТЕЦ оплачували цю послугу комунальному підприємству, яке, в свою чергу, ТЕЦ не платило. Цього року споживачі сплачують безпосередньо ТЕЦ, тож, «Водотеплосервіс» втратив фінансовий ресурс і можливість балансувати за його рахунок.

2. Обсяги водопостачання і втрати води. Новий тариф на водопостачання рахували, виходячи з обсягу реалізації 2 млн 893 тис. куб. метрів на рік. З’ясувалося, що в попередні роки обсяг реалізації становив 1,8-1,9 млн куб. метрів (у 2020 році населенню реалізували 1,6 млн кубічних метрів, бюджетним й іншим споживачам — близько 235 тис. кубічних метрів). Як ішлося на зустрічі, обсяги реалізації, закладені в новому тарифі, є невиправдано великими, і це робить його розрахунок необґрунтованим.

Пояснення таке: в тарифі закладено нормативні втрати води (30%), а загалом вони становлять 57-58%. Причина втрат — стан мереж. Так, на першому підйомі забирають близько 4,3 млн куб. метрів води на рік, на другому підйомі перекачують 4 млн 208 тис. куб. метрів (тут є незначні технологічні втрати), а основний обсяг води «губиться» в магістральних і локальних водопроводах. Фінансового ресурсу для заміни водопроводів підприємство не має (за словами директора «Водотеплосервісу» Петра Шевчука, у Калуші є 186 км мереж, свого часу готувався проєкт на заміну 66 км з бюджетом 10,5 млн євро).  У цілому те, що тариф розрахований на більший обсяг реалізації, робить його нижчим, оскільки витрати на електроенергію, заробітну плату, погашення кредиту тощо діляться на більшу кількість кубометрів.

Підприємство працює над збільшенням обсягу реалізації. Наприклад, комунальники перевіряють автомийки, оскільки аналіз показав величезні розбіжності в споживанні води. І це дає підстави припустити, що десь її відбирають без обліку й оплати. Також встановлюють будинкові лічильники води, тож, втрати у будинкових мережах, а також відбір води без обліку окремими недобросовісними споживачами тепер буде клопотом мешканців.

Але закладеної в тарифі реалізації, скоріш за все, не буде, тож, підприємство в підсумку отримає менше, ніж розраховує (зокрема, і для погашення кредиту), а, отже, без бюджетної підтримки не обійтися.

3. Погашення кредиту. У 2009 році КП «Водотеплосервіс» взяв понад 8 млн 555 тис. доларів США кредиту. Гарантом виступила міська рада, а кошти на погашення тіла кредиту мали щороку передбачати в міському бюджеті. У 2015 році за рахунок отриманої від держави різниці в тарифах комунальне підприємство погасило понад 1,9 млн доларів США. Залишилося майже 6,6 млн доларів США. Однак у міському бюджеті жодного разу кошти на погашення кредиту не закладали. Проблему якщо і помічали, то не виносили а публічний простір: мовчало комунальне підприємство, попередній міський голова не подавав пропозиції до бюджету, а депутати міської ради попереднього скликання не порушували цього питання і навіть не вимагали звіту директора КП «Водотеплосервіс». Відтак борг з погашення тіла кредиту (кошти мали сплачувати за графіком двічі на рік) становить понад 2,7 млн доларів США, не рахуючи відсотків і пені за прострочення оплати. Мінфін вимагає повернути цей борг у гаранта — Калуської міської ради.

За графіком у 2021 році комунальне підприємство двома траншами має повернути близько 660 тис. доларів США — близько 18,5 млн гривень. У новому тарифі є якраз 18,5 млн гривень на рік на погашення тіла кредиту і відсотків. У принципі, цього достатньо. Проте є застереження: тариф діятиме не цілий рік (а отже грошей  буде менше), а підприємство, скоріш за все, не реалізує майже 2,9 млн кубічних метрів на рік. А реалізація, скажімо, 2 млн кубічних метрів (що краще за попередні роки) — це вже не 18,5 млн гривень річних надходжень на обслуговування кредиту, а менше за 13 млн гривень. Дефіцит — понад 5 млн гривень, які, не виключено, доведеться шукати в бюджеті. Ймовірно, що дефіцит буде ще більшим — через ріст тарифів калушани економніше будуть використовувати воду та зростатимуть їхні борги.

Утім, як зазначила у коментарі «Вікнам» Світлана Ткачук (вона — серед тих калушан, які звернулися до міської влади з приводу тарифів), вимога є такою: половину витрат на погашення тіла кредиту має взяти на себе міський бюджет (що міська рада і зобов’язувалася робити), а інша половина — залишається у тарифі. Інакше активісти будуть звертатися в Антимонопольний комітет. 35% прибутку у тарифі, на їхню думку, — забагато, а комунальному підприємству загрожує величезний штраф.  У разі виконання такої вимоги, тариф на водопостачання вийде близько 16,2 гривні — на 3,2 гривні нижчим за той, що пропонують. 

Ольга Сікора, в свою чергу, запропонувала радикальне рішення кредитної історії. За її словами, звернення до Мінфіну тут не допоможуть. Потрібно, по-перше, найняти юристів і добиватися списання пені (а це 29 млн гривень), реструктуризації заборгованості за кредитом, переведення його в гривню. А, по-друге, потрібно  на рік відмовитися від видатків бюджету на ремонти, розвиток тощо. Як зазначила депутатка, громада — як сім’я: коли брали доларовий кредит, то не врахували, що гривня може настільки суттєво обвалитися; однак, якщо треба гасити кредит, то сім’я не буде робити ремонти, купувати техніку, витрачати на одяг, відпочинок  тощо. Обійдеться тим, що є. А до своїх інших планів повернеться, коли борги будуть погашені. Іншого шляху просто не існує.

Щодо доцільності кредиту, то, як ішлося на зустрічі, це був правильний шлях: зміна обладнання на менше енергоємне, привела до зменшення споживання електроенергії вчетверо. Лише за 2020 рік економія на електроенергії склала 23 млн гривень (це більше, ніж річні витрати на погашення кредиту). Крім того, старе насосне обладнання і так довелося б замінити – інакше місто вже залишилося б без води.   

4. Водовідведення. Тариф на цю послугу пропонують збільшити не так суттєво. Проте окремі його складові зацікавили представників громадськості. Зокрема, витрати на очищення стоків. Тариф ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» за очищення стоків становить 2,56 гривні за 1 куб. метр, і його, як ішлося на зустрічі, збільшувати не планують. Однак у тарифі на водовідведення, який пропонується, плата за очищення кубометра стоків — 5,42 гривні. Пояснення таке: у Калуші побутова і зливова каналізації об’єднані та разом потрапляють на очисні споруди нафтохімічного підприємства, де є лічильник. Обсяги побутових стоків — близько 150 тис. кубічних метрів на місяць, а на очисні перекачують в середньому 400 тис. кубічних метрів (у періоди інтенсивних опадів і танення снігу — по 700-800 тис. кубічних метрів на місяць). Відтак усю суму, яку нараховує до оплати ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ», розподіляють на споживачів послуги з водовідведення. Це ж стосується і витрат на електроенергію. Отже, калушани оплачують за очищення всіх стоків міста — за побутову каналізацію, дощову і талу воду. І альтернативи, схоже, немає: розвести побутову і ливневу каналізацію дуже дорого і технічно складно.

5. У тарифах на водопостачання і водовідведення також зростають витрати на оплату праці — на 45%. Водночас, мінімальна зарплата з 2018 року, коли востаннє переглядався тариф, зросла на 61% (з 3723 до 6 000 гривень). Середня зарплата на комунальному підприємстві зараз — 8 900 гривень. Тож, ця складова тарифів серйозних зауважень з боку громадських активістів не викликала.

Висновок: тарифи на послуги з водопостачання і водовідведення у Калуші суттєво зростуть — до того ж, таке зобов’язання на себе вже взяла міська влада. Щодо тарифу на водовідведення, то він дозволить надавати послугу беззбитково (принаймні, до чергового підвищення мінімальної зарплати чи тарифу на електроенергію). А от до тарифу на водопостачання є питання: схоже, без бюджетної підтримки «Водотеплосервіс» не обійдеться, у тому числі і для погашення кредиту, оскільки запланований обсяг реалізації на даному етапі є сумнівним. А в разі виконання вимог активістів (кредит 50х50) — це як мінімум 7-8 млн гривень з бюджету, без попереднього боргу. І це, не рахуючи збиткового теплопостачання.  Щоправда, раніше вже анонсували, що на цю послугу теж розроблять нові тарифи і вони будуть захмарними. 


Читайте також:

У Калуші на рахунки комунального підприємства «Водотеплосервіс» наклали арешт

У Калуші може зупинитися водопостачання, водовідведення і теплопостачання

Міськрада Калуша просить допомоги у президента і уряду врятувати КП "Водотеплосервіс"

Калушани не подали жодного зауваження чи пропозиції до тарифів на воду


28.02.2021 1158
Коментарі ()

07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

261
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

1842 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

2928
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2415 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5135
07.06.2026
Тетяна Ткаченко

До повномасштабного вторгнення Назар Семанів мав невелику майстерню та планував розвивати її. Для цього поїхав до Німеччини заробити кошти на обладнання. Після початку великої війни повернувся в Україну.  

2953

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

256

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

431

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

918
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

10747
30.06.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5138
26.06.2026

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

16281
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

353
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22439
29.06.2026

Родини військових, які втратили близьких або чекають звістки про зниклих безвісти, найчастіше шукають не простих відповідей, а підтримки.  

766
27.06.2026

Архиєрей вручив Папі прапор України та дерев'яний хрестик від воїна 67 окремої механізованої бригади «Правий Сектор» Михайла Стрипи з Гошева.

950
02.07.2026

Акторка Мирослава Полатайко зізналася, що найбільше її надихають глядачі, українська культура та родина. Водночас популярність, за її словами, означає не лише впізнаваність, а й відповідальність перед людьми.

767
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

812
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

900
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1185
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

1450