Калушани з владою рахували тариф на воду

Калушани пропонують міській владі переглянути пропозицію нового тарифу на воду, зменшивши складову для погашення кредиту КП «Водотеплосервіс» наполовину.

Нагадаємо, 15 лютого на офіційному сайті Калуської міської ради оприлюднили проєкт рішення виконавчого комітету про встановлення тарифів на послуги водопостачання і водовідведення. А 11 лютого збіг термін, впродовж якого калушани мали можливість подавати пропозиції і зауваження до запропонованих тарифів. Їх ніхто не подав. Громадські слухання з обговорення тарифів не передбачені. Однак до міської влади звернулася група активних калушан, які вимагали більше інформації щодо  обрахунку нових тарифів, а також обговорення їх громадою, інформує Фіртка з посиланням на Вікна.

22 лютого активісти зустрілися з заступником  міського голови Богданом Білецьким. Також на зустріч запросили представників КП «Водотеплосервіс», управлінь житлово-комунального господарства й економічного розвитку міста. Прийшли також депутат міської ради Ольга Сікора, член виконкому Олег Руско, помічник депутата Ольга Єланіна. Дискусія тривала близько двох годин. Фактично, це було громадське обговорення тарифів за участі обмеженого кола осіб.

Як повідомляли «Вікна», в Калуші планують встановити такі тарифи на послуги КП «Водотеплосервіс»:

на централізоване водопостачання — 16,22 грн за 1 куб. м (без ПДВ) – це 19,46 грн з ПДВ. Ріст проти діючого тарифу — 128% (зараз за 1 куб. м води калушани сплачують 8,532 гривні);

на централізоване водовідведення  — 14,78 грн за 1 куб. м (без ПДВ) — це 17,74 грн з ПДВ. Ріст проти діючого тарифу (11,376 грн за кубометр водовідведення) — 56%.

У разі затвердження таких тарифів оплата за 1 куб. м водопостачання і водовідведення зросте з 19,908 до 37,20 гривні або на 87%.

Необхідність підвищити тарифи на водопостачання і водовідведення пояснюють збитковістю чинних тарифів, які були встановлені в жовтні 2018 року.  Як повідомило комунальне підприємство, за підсумками 2020 року тариф на централізоване водопостачання відшкодовує фактичну вартість послуг на 44%, а на централізоване водовідведення — на 62%.  Збитки від надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за 2019-2020 роки склали 32,5 та 31,8 млн гривень відповідно.

З нового, як і обіцяла влада, в тарифі на водопостачання враховані фінансові витрати, пов'язані з обслуговуванням кредиту Міжнародного банку реконструкції та розвитку — понад 2,9 млн гривень на рік та планована сума прибутку для погашення основної суми кредиту — понад 15,6 млн гривень.

Половину витрат на погашення тіла кредиту має взяти на себе міський бюджет — переконані активістки

Що з’ясувалося під час спілкування представників влади і комунального підприємства з калушанами:

1. Крім майже 32 млн гривень у 2020 році від необґрунтованих тарифів на водопостачання і водовідведення, є ще понад 33 млн гривень збитків від послуги теплопостачання. Тобто, загалом за минулий рік — 65 млн гривень. У 2021 році, якщо не змінювати тарифи, збитки комунального підприємства сягнуть 80 млн гривень і їх потрібно буде покривати з міського бюджету.

У попередні роки КП «Водотеплосервіс» отримував фінансову підтримку з міського бюджету, але недостатню для того, щоб компенсувати збитковість тарифів (торік — на 23 млн гривень). Виживали за рахунок того, що споживі теплопостачання від Калуської ТЕЦ оплачували цю послугу комунальному підприємству, яке, в свою чергу, ТЕЦ не платило. Цього року споживачі сплачують безпосередньо ТЕЦ, тож, «Водотеплосервіс» втратив фінансовий ресурс і можливість балансувати за його рахунок.

2. Обсяги водопостачання і втрати води. Новий тариф на водопостачання рахували, виходячи з обсягу реалізації 2 млн 893 тис. куб. метрів на рік. З’ясувалося, що в попередні роки обсяг реалізації становив 1,8-1,9 млн куб. метрів (у 2020 році населенню реалізували 1,6 млн кубічних метрів, бюджетним й іншим споживачам — близько 235 тис. кубічних метрів). Як ішлося на зустрічі, обсяги реалізації, закладені в новому тарифі, є невиправдано великими, і це робить його розрахунок необґрунтованим.

Пояснення таке: в тарифі закладено нормативні втрати води (30%), а загалом вони становлять 57-58%. Причина втрат — стан мереж. Так, на першому підйомі забирають близько 4,3 млн куб. метрів води на рік, на другому підйомі перекачують 4 млн 208 тис. куб. метрів (тут є незначні технологічні втрати), а основний обсяг води «губиться» в магістральних і локальних водопроводах. Фінансового ресурсу для заміни водопроводів підприємство не має (за словами директора «Водотеплосервісу» Петра Шевчука, у Калуші є 186 км мереж, свого часу готувався проєкт на заміну 66 км з бюджетом 10,5 млн євро).  У цілому те, що тариф розрахований на більший обсяг реалізації, робить його нижчим, оскільки витрати на електроенергію, заробітну плату, погашення кредиту тощо діляться на більшу кількість кубометрів.

Підприємство працює над збільшенням обсягу реалізації. Наприклад, комунальники перевіряють автомийки, оскільки аналіз показав величезні розбіжності в споживанні води. І це дає підстави припустити, що десь її відбирають без обліку й оплати. Також встановлюють будинкові лічильники води, тож, втрати у будинкових мережах, а також відбір води без обліку окремими недобросовісними споживачами тепер буде клопотом мешканців.

Але закладеної в тарифі реалізації, скоріш за все, не буде, тож, підприємство в підсумку отримає менше, ніж розраховує (зокрема, і для погашення кредиту), а, отже, без бюджетної підтримки не обійтися.

3. Погашення кредиту. У 2009 році КП «Водотеплосервіс» взяв понад 8 млн 555 тис. доларів США кредиту. Гарантом виступила міська рада, а кошти на погашення тіла кредиту мали щороку передбачати в міському бюджеті. У 2015 році за рахунок отриманої від держави різниці в тарифах комунальне підприємство погасило понад 1,9 млн доларів США. Залишилося майже 6,6 млн доларів США. Однак у міському бюджеті жодного разу кошти на погашення кредиту не закладали. Проблему якщо і помічали, то не виносили а публічний простір: мовчало комунальне підприємство, попередній міський голова не подавав пропозиції до бюджету, а депутати міської ради попереднього скликання не порушували цього питання і навіть не вимагали звіту директора КП «Водотеплосервіс». Відтак борг з погашення тіла кредиту (кошти мали сплачувати за графіком двічі на рік) становить понад 2,7 млн доларів США, не рахуючи відсотків і пені за прострочення оплати. Мінфін вимагає повернути цей борг у гаранта — Калуської міської ради.

За графіком у 2021 році комунальне підприємство двома траншами має повернути близько 660 тис. доларів США — близько 18,5 млн гривень. У новому тарифі є якраз 18,5 млн гривень на рік на погашення тіла кредиту і відсотків. У принципі, цього достатньо. Проте є застереження: тариф діятиме не цілий рік (а отже грошей  буде менше), а підприємство, скоріш за все, не реалізує майже 2,9 млн кубічних метрів на рік. А реалізація, скажімо, 2 млн кубічних метрів (що краще за попередні роки) — це вже не 18,5 млн гривень річних надходжень на обслуговування кредиту, а менше за 13 млн гривень. Дефіцит — понад 5 млн гривень, які, не виключено, доведеться шукати в бюджеті. Ймовірно, що дефіцит буде ще більшим — через ріст тарифів калушани економніше будуть використовувати воду та зростатимуть їхні борги.

Утім, як зазначила у коментарі «Вікнам» Світлана Ткачук (вона — серед тих калушан, які звернулися до міської влади з приводу тарифів), вимога є такою: половину витрат на погашення тіла кредиту має взяти на себе міський бюджет (що міська рада і зобов’язувалася робити), а інша половина — залишається у тарифі. Інакше активісти будуть звертатися в Антимонопольний комітет. 35% прибутку у тарифі, на їхню думку, — забагато, а комунальному підприємству загрожує величезний штраф.  У разі виконання такої вимоги, тариф на водопостачання вийде близько 16,2 гривні — на 3,2 гривні нижчим за той, що пропонують. 

Ольга Сікора, в свою чергу, запропонувала радикальне рішення кредитної історії. За її словами, звернення до Мінфіну тут не допоможуть. Потрібно, по-перше, найняти юристів і добиватися списання пені (а це 29 млн гривень), реструктуризації заборгованості за кредитом, переведення його в гривню. А, по-друге, потрібно  на рік відмовитися від видатків бюджету на ремонти, розвиток тощо. Як зазначила депутатка, громада — як сім’я: коли брали доларовий кредит, то не врахували, що гривня може настільки суттєво обвалитися; однак, якщо треба гасити кредит, то сім’я не буде робити ремонти, купувати техніку, витрачати на одяг, відпочинок  тощо. Обійдеться тим, що є. А до своїх інших планів повернеться, коли борги будуть погашені. Іншого шляху просто не існує.

Щодо доцільності кредиту, то, як ішлося на зустрічі, це був правильний шлях: зміна обладнання на менше енергоємне, привела до зменшення споживання електроенергії вчетверо. Лише за 2020 рік економія на електроенергії склала 23 млн гривень (це більше, ніж річні витрати на погашення кредиту). Крім того, старе насосне обладнання і так довелося б замінити – інакше місто вже залишилося б без води.   

4. Водовідведення. Тариф на цю послугу пропонують збільшити не так суттєво. Проте окремі його складові зацікавили представників громадськості. Зокрема, витрати на очищення стоків. Тариф ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» за очищення стоків становить 2,56 гривні за 1 куб. метр, і його, як ішлося на зустрічі, збільшувати не планують. Однак у тарифі на водовідведення, який пропонується, плата за очищення кубометра стоків — 5,42 гривні. Пояснення таке: у Калуші побутова і зливова каналізації об’єднані та разом потрапляють на очисні споруди нафтохімічного підприємства, де є лічильник. Обсяги побутових стоків — близько 150 тис. кубічних метрів на місяць, а на очисні перекачують в середньому 400 тис. кубічних метрів (у періоди інтенсивних опадів і танення снігу — по 700-800 тис. кубічних метрів на місяць). Відтак усю суму, яку нараховує до оплати ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ», розподіляють на споживачів послуги з водовідведення. Це ж стосується і витрат на електроенергію. Отже, калушани оплачують за очищення всіх стоків міста — за побутову каналізацію, дощову і талу воду. І альтернативи, схоже, немає: розвести побутову і ливневу каналізацію дуже дорого і технічно складно.

5. У тарифах на водопостачання і водовідведення також зростають витрати на оплату праці — на 45%. Водночас, мінімальна зарплата з 2018 року, коли востаннє переглядався тариф, зросла на 61% (з 3723 до 6 000 гривень). Середня зарплата на комунальному підприємстві зараз — 8 900 гривень. Тож, ця складова тарифів серйозних зауважень з боку громадських активістів не викликала.

Висновок: тарифи на послуги з водопостачання і водовідведення у Калуші суттєво зростуть — до того ж, таке зобов’язання на себе вже взяла міська влада. Щодо тарифу на водовідведення, то він дозволить надавати послугу беззбитково (принаймні, до чергового підвищення мінімальної зарплати чи тарифу на електроенергію). А от до тарифу на водопостачання є питання: схоже, без бюджетної підтримки «Водотеплосервіс» не обійдеться, у тому числі і для погашення кредиту, оскільки запланований обсяг реалізації на даному етапі є сумнівним. А в разі виконання вимог активістів (кредит 50х50) — це як мінімум 7-8 млн гривень з бюджету, без попереднього боргу. І це, не рахуючи збиткового теплопостачання.  Щоправда, раніше вже анонсували, що на цю послугу теж розроблять нові тарифи і вони будуть захмарними. 


Читайте також:

У Калуші на рахунки комунального підприємства «Водотеплосервіс» наклали арешт

У Калуші може зупинитися водопостачання, водовідведення і теплопостачання

Міськрада Калуша просить допомоги у президента і уряду врятувати КП "Водотеплосервіс"

Калушани не подали жодного зауваження чи пропозиції до тарифів на воду


28.02.2021 1183
Коментарі ()

11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

840
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3000
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1806
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

3022
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

2191
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

2204

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

519

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

881

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

969

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2266
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5902
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29617
02.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

11514 2
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1290
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1520
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23750
02.08.2026

Цьогоріч проща на Крилоську гору була особливою, адже вірні та духовенство відзначають 20-ліття відновлення акту коронації чудотворної ікони. Як і останні кілька років, основний намір паломництва — безперервна молитва про мир та перемогу України у війні.  

1987
11.08.2026

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

43876 1
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

517
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1231
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1521
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2518