Калуш планує зібрати до бюджету 1 мільйон від податку на нерухоме майно

Цього тижня відбулося засідання міської комісії із забезпечення своєчасності і повноти сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Цей податок сплачують за житлову та нежитлову нерухомість як фізичні, так і юридичні особи.

На засіданні комісії заслухали інформацію про стан сплати податку на нерухоме майно за минулий рік, а також за перший квартал поточного року, інформує Фіртка  з посиланням на "Вікна".

Ставка податку для усіх платників у Калуші є однаковою – 0,5% від розміру мінімальної зарплати на початок звітного року (громадяни податок на нерухомість сплачують за 2018 рік, тож його обраховують виходячи з мінімальної зарплати на 1 січня 2018 року). Така ж ставка діяла у Калуші і минулого року.

Тобто торік калушани сплачували за нерухомість 16 гривень за квадратний метр, а цього року — 18,615 гривні. Ріст становить 16,34%. Щодо юридичних осіб, то цього року мінімальна зарплата проти попереднього зросла на 12%. Відповідно, навіть за умови, що база оподаткування не розшириться тобто не з’явиться нових платників та не будуть виведені з "тіні" нові площі, лише за рахунок росту мінімальної зарплати до міського бюджету мало б надійти орієнтовно на 13-14% більше податку на нерухоме майно, ніж у попередньому році (виходячи з того, що близько 75% податку на нерухоме майно сплачують саме юридичні особи). Проте заплановані доходи бюджету від податку на нерухоме майно у 2019 році більші, ніж минулорічні надходження всього на 11%. Це означає, що практично гарантовано доходи бюджету від цього податку будуть перевиконані. 

Так, за увесь минулий рік до міського бюджету надійшло 5 млн 863 тис. гривень податку на нерухоме майно, план на поточний рік становить 6 млн 500 тис. гривень. Цікаво, що за перший квартал минулого року місто отримало 997,7 тис. гривень цього податку, а план на перший квартал цього року всього на 4% більший – 1 млн 34 тис. гривень. Тому нічого дивного немає у тому, що його перевиконали на майже 266 тис. гривень – за перший квартал зібрали майже 1,3 млн гривень податку – на 30% більше, ніж торік. Це свідчить про те, що поступлення зростають не лише за рахунок збільшення мінімальної зарплати, а й оподатковуються більші площі.

Податок на нерухоме майно громадяни мають сплачувати за нежитлову нерухомість, а також за житлову, щоправда, лише за площу, що перевищує 60 кв. метрів для квартири і 120 квадратних метрів для будинку  або ж 180 кв. метрів для різних типів житла (якщо у власності є квартира і будинок).

На засіданні комісії йшлося про те, що державні реєстри є неповними і часто недостовірними. Відтак не усі громадяни, які мали б сплачувати податок, це роблять. Однак, завдяки цілеспрямованій роботі міської влади, а податківців база оподаткування у Калуші зростає. Крім того, наповнюються і державні реєстри. Так, торік у Калуші 500 мешканців міста оформили нерухомість (купили, успадкували тощо).

На офіційному сайті міської ради вже оприлюднили повідомлення про необхідність сплати податку на нерухоме майно, додані приклади розрахунків, за якими кожен може самостійно підрахувати скільки податку слід сплатити. До 1 липня платникам податку – власникам великих будинків і квартир – направлять податкове повідомлення з визначеною сумою податку. У випадку незгоди чи помилок треба буде з підтверджуючими документами звернутися до податкової інспекції. На сплату податку відводиться 60 днів. Якщо цей термін пропущено, то за це передбачені штрафні санкції – 10% від суми податку, якщо сплата відбулася в межах 90 днів і 20% - пізніше. Однак оштрафувати можуть лише за умови підтвердження, що людина отримала податкове повідомлення-рішення.

Якщо за 2017 рік калушани сплатили 312,7 тис. гривень податку на житлову нерухомість, то вже торік — 514,5 тис. гривень, а план на поточний рік становить 600 тис. гривень.

Справжній прорив відбувся минулого року зі сплатою податку громадянами, які є власниками нежитлової нерухомості (це магазини, кафе, офісні приміщення тощо): якщо у 2017 році практично вся нерухомість була в "тіні" і міський бюджет отримав символічні 29,4 тис. гривень, то вже торік — 930 тис. гривень. План цього року — 1 млн гривень.  


12.04.2019 1118
Коментарі ()

07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

649
03.04.2026
Олександр Мізін

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

2148
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

5078
27.03.2026
Павло Мінка

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.    

3936
23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

5068
18.03.2026
Тетяна Ткаченко

Студентку Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Яну Безуглу повномасштабне вторгнення застало в рідному місті Мирноград, що на Донеччині. Сьогодні дівчина проживає в Івано-Франківську та активно допомагає війську.  

3164

На програмній зустрічі на початку 2023 року Сєргєй Кірієнко виклав чотири цілі для російської когнітивної війни проти України - дискредитація військово-політичного керівництва України, розкол українців, розкол української еліти, деморалізація українських військ.

560

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

507

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

1336

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

4200
07.04.2026

Великдень цьогоріч відзначатимуть 12 квітня. Яким має бути традиційний великодній кошик і що не варто нести до церкви — пояснив священник.

8868
02.04.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

5974
27.03.2026

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

6613
06.04.2026

В Івано-Франківській області відбулася перша екскурсійна поїздка для родин загиблих захисників та зниклих безвісти військових. Ініціативу організувала Івано-Франківська обласна військова адміністрація.  

863
04.04.2026

У неділю, п'ятого квітня, у храмах Івано-Франківська освячуватимуть вербові галузки.  

1836
30.03.2026

Розважання над кожною стацією Хресної дороги були глибоко пов’язані з сучасними подіями в Україні та особливо відчувалися у контексті війни.  

1477
28.03.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

8346
03.04.2026

Уже цих вихідних, 4–5 квітня, Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка представить прем’єру вистави «Маруся Чурай» за однойменним романом у віршах Ліни Костенко.

1041
08.04.2026

Банальна приказка каже, що «безкоштовний сир буває лише в мишоловці». Тобто, що немає ніде, включно з економікою нічого безкоштовного. Завжди хтось буде змушений заплатити.

338
07.04.2026

ISW звертає увагу на те, що російські мілітарні блогери критикують неефективність російських систем протиповітряної оборони та наголошують на впливі українських ударів.

371
03.04.2026

Не лише Україну «здав» Росії Байден, як про це ширилися чутки в політичних залаштунках, на зустрічі з Путіним в Женеві влітку 2021 року, а й загалом НАТО готувало здачу Росії, окрім України, ще й під «сіру зону» країни Балтії, Польщу та інші постсоціалістичні країни сходу Європи!

1372
30.03.2026

Нещодавно керівник німецького оборонного концерну, глава Rheinmetall Армін Паппергер назвав виготовлення українських дронів «грою в Lego домогосподарок з 3D-принтерами».

981