Калуш планує зібрати до бюджету 1 мільйон від податку на нерухоме майно

Цього тижня відбулося засідання міської комісії із забезпечення своєчасності і повноти сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Цей податок сплачують за житлову та нежитлову нерухомість як фізичні, так і юридичні особи.

На засіданні комісії заслухали інформацію про стан сплати податку на нерухоме майно за минулий рік, а також за перший квартал поточного року, інформує Фіртка  з посиланням на "Вікна".

Ставка податку для усіх платників у Калуші є однаковою – 0,5% від розміру мінімальної зарплати на початок звітного року (громадяни податок на нерухомість сплачують за 2018 рік, тож його обраховують виходячи з мінімальної зарплати на 1 січня 2018 року). Така ж ставка діяла у Калуші і минулого року.

Тобто торік калушани сплачували за нерухомість 16 гривень за квадратний метр, а цього року — 18,615 гривні. Ріст становить 16,34%. Щодо юридичних осіб, то цього року мінімальна зарплата проти попереднього зросла на 12%. Відповідно, навіть за умови, що база оподаткування не розшириться тобто не з’явиться нових платників та не будуть виведені з "тіні" нові площі, лише за рахунок росту мінімальної зарплати до міського бюджету мало б надійти орієнтовно на 13-14% більше податку на нерухоме майно, ніж у попередньому році (виходячи з того, що близько 75% податку на нерухоме майно сплачують саме юридичні особи). Проте заплановані доходи бюджету від податку на нерухоме майно у 2019 році більші, ніж минулорічні надходження всього на 11%. Це означає, що практично гарантовано доходи бюджету від цього податку будуть перевиконані. 

Так, за увесь минулий рік до міського бюджету надійшло 5 млн 863 тис. гривень податку на нерухоме майно, план на поточний рік становить 6 млн 500 тис. гривень. Цікаво, що за перший квартал минулого року місто отримало 997,7 тис. гривень цього податку, а план на перший квартал цього року всього на 4% більший – 1 млн 34 тис. гривень. Тому нічого дивного немає у тому, що його перевиконали на майже 266 тис. гривень – за перший квартал зібрали майже 1,3 млн гривень податку – на 30% більше, ніж торік. Це свідчить про те, що поступлення зростають не лише за рахунок збільшення мінімальної зарплати, а й оподатковуються більші площі.

Податок на нерухоме майно громадяни мають сплачувати за нежитлову нерухомість, а також за житлову, щоправда, лише за площу, що перевищує 60 кв. метрів для квартири і 120 квадратних метрів для будинку  або ж 180 кв. метрів для різних типів житла (якщо у власності є квартира і будинок).

На засіданні комісії йшлося про те, що державні реєстри є неповними і часто недостовірними. Відтак не усі громадяни, які мали б сплачувати податок, це роблять. Однак, завдяки цілеспрямованій роботі міської влади, а податківців база оподаткування у Калуші зростає. Крім того, наповнюються і державні реєстри. Так, торік у Калуші 500 мешканців міста оформили нерухомість (купили, успадкували тощо).

На офіційному сайті міської ради вже оприлюднили повідомлення про необхідність сплати податку на нерухоме майно, додані приклади розрахунків, за якими кожен може самостійно підрахувати скільки податку слід сплатити. До 1 липня платникам податку – власникам великих будинків і квартир – направлять податкове повідомлення з визначеною сумою податку. У випадку незгоди чи помилок треба буде з підтверджуючими документами звернутися до податкової інспекції. На сплату податку відводиться 60 днів. Якщо цей термін пропущено, то за це передбачені штрафні санкції – 10% від суми податку, якщо сплата відбулася в межах 90 днів і 20% - пізніше. Однак оштрафувати можуть лише за умови підтвердження, що людина отримала податкове повідомлення-рішення.

Якщо за 2017 рік калушани сплатили 312,7 тис. гривень податку на житлову нерухомість, то вже торік — 514,5 тис. гривень, а план на поточний рік становить 600 тис. гривень.

Справжній прорив відбувся минулого року зі сплатою податку громадянами, які є власниками нежитлової нерухомості (це магазини, кафе, офісні приміщення тощо): якщо у 2017 році практично вся нерухомість була в "тіні" і міський бюджет отримав символічні 29,4 тис. гривень, то вже торік — 930 тис. гривень. План цього року — 1 млн гривень.  


12.04.2019 1041
Коментарі ()

18.09.2025
Діана Струк

Чому ми хворіємо з настанням осені та чи є ефективними народні методи профілактики хвороб, журналістці Фіртки розповіла імунологиня, доцентка ІФНМУ Галина Курилів.

819
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

483
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1760
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1479
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1431 2
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1289

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

547

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

563

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

812

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1886
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

243
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1286
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

770
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

240
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1458
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

1048
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1619 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

430
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

622
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1253
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1562
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

1048