Останнім часом з наближенням зими в українському суспільстві серед християн східного обряду підіймається «календарне питання», а саме - дата святкування Різдва Христового: традиційно (за юліанським календарем) – 7 січня, чи за григоріанським календарем – 25 грудня.
У прихильників кожної дати свої аргументи. Прихильники святкування Різдва 7 січня говорять що:
1) 7 січня святкували наші діди прадіди, це наше українське;
2) 25 грудня, то польське або католицьке Різдво і воно нам чуже.
Натомість серед прихильників святкування 25 грудня є чимало людей, які роками працювали у Європі та не мали змоги святкувати 7 числа, тому святкували разом з європейцями 25-ого і в них свої аргументи:
- досить святкувати в один день з московитами/росіянами,
- потрібно святкувати з усім цивілізованим світом, і виходити з поля релігійного впливу росіян.
Останній аргумент зараз під час війни особливо авторитетний. Багато хто любить, особливо серед молоді зовнішній прояв святкування Різдва, яке припадає на 25-те число за його зовнішній вияв розтиражований завдяки маркетологам та американському кінематографі за твором Дікенса «Різдвяна пісня у прозі», дещо секуляризований де місце Христа зайняли «духи Різдва», чудеса та обмін подарунками, світлини теплих камінів з панчохами для Санти, будинки в гірляндах та ін.
Процес переходу святкування на іншу дату складний і довготривалий, і потребує глибшого розуміння цієї справи. І, звичайно не обійдеться без плутанини. Але, щоб нами не керували емоції звернімось до історичних фактів
Дата святкування Різдва Христового є доволі умовною, адже ми достеменно не знаємо коли саме народився Христос. Першопочатково християни святкували не Різдво, а Богоявлення.
А вже у 431 році у м. Ефес на III Вселенському соборі було вирішено святкувати Різдво Христове саме 25 грудня, а Богоявлення – 6 січня. Окреслити саме цю подію Різдва Христового слід було з певних причин. Зокрема, у той час Церква протистояла єретичному вченню несторіанства про те, що Христос отримав свої божественні повноваження тільки у події Хрещення або Богоявлення.
Відтак, виникла необхідність розділити два свята – окремо Різдво та Богоявлення, щоб показати, що Христос – це Боголюдина. Він народився уже в Божественній природі. Встановлена рішенням Собору дата стала фіксованою та обов’язковою для всього християнського світу.
До 1582 р. увесь світ жив за юліанським календарем – запровадженим імператором Юлієм Цезарем 1 січня 45 р. До н.е. Згодом 4 жовтня 1582 р. враховуючи неточності цього календаря папа Григорій XIII запроваджує астрономічно більш точний календар, який ухвалений у світі як міжнародний стандарт.
Внаслідок цього, у 1582 році 5 жовтня стало 15-м числом та з цього моменту вести нове літочислення. Спершу різниця між календарями становила 10 днів, а з 1900 року – і взагалі 13.
Тож, як наслідок у наші дні Різдво припадає вже не на 25 грудня, а 7 січня. У Радянський час «григоріанський календар був введений урядом Леніна з 1 лютого 1918 року. Цей день став вважатися 14 лютого “за новим стилем”.
Однак, в церковному житті ніяких змін не відбулося: Церкви східного обряду продовжували жити та користуватися тим же самим юліанським календарем. Варто зазначити, що лише шість з п'ятнадцяти автокефальних Східних православних церков (Єрусалимська, Російська, Сербська, Грузинська, Польська православні церкви та Православна церква України), а також одна східнокатолицька церква (Українська греко-католицька церква) відзначають свята за юліанським календарем. Цього року рішенням Синоду ПЦУ дозволено за волевиявленням громади і настоятеля святкувати Різдво 25 грудня.
Як то кажуть, перейшли від розмов до дій. Більшість Східних православних церков відзначають свята за новоюліанським календарем, який збігатиметься з григоріанським до 2800 року. У новоюліанському календарі нерухомі свята збігаються з григоріанським календарем, а рухомі (тобто Пасхалія) з юліанським календарем.
Слід взяти до уваги, що за зміною дати святкування Різдва Христового також змінять свої дати свята, які напряму залежні від Різдва, назвемо їх різдвозалежними святами і якщо бути послідовними, то слід буде звикати до нових дат :
1) Богоявлення 6 січня.
2) Благовіщення Пресвятої Богородиці 7 квітня, а 25 березня.
3) Стрітення Господнє – 2 лютого, а не 15-ого.
4) Різдво Івана Хрестителя - 25 червня, а не 7 липня.
Нам потрібно виробити правильне ставлення до святкування Різдва Христового не зациклюючись на даті, а зосереджуючись на літургійності та молитовності. Недаремно, перед Різдвом Христовим триває піст, який повинен підготувати наші серця до розуміння величі тайни народження Богодитяти, а не об’їдання за столами чи вечірок з червоними капелюхами на головах. Отож, немає ніякого польського чи українського ,православного чи католицького Різдва є одне різдво – Різдво Христове.
