Івано-Франківськ vs Трнава. Як прикарпатці їздили на матч Словаччина - Україна (фото)

Завершується перший етап Ліги націй УЄФА, який був створений УЄФА  для європейських збірних команд, з метою підняти рівень товариських матчів,  в період між великим турнірами.  

Як відомо національна збірна команда України, однією із перших серед команд дивізіону "В",  достроково стала переможцем своєї групи та здобула  право зіграти наступного розіграшу в когорті  12 найсильніших збірних Старого континенту, наступного розіграшу, який заплановано провести у 2020 році.

Вже в ранзі переможця, в останньому матчі своєї групи, наша збірна зазнала сенсаційної поразки у Трнаві, у матчі зі збірною Словаччини.

Звичайно, найбільша поразка,  із чотирма пропущеними м'ячами, має певний негатив, з огляду на те, що в останнє,  збірна команда України пропускала 4 м'ячі у програному матчі, сім років тому, у  товариському матчі зі збірною Чехії. 

Сподіваємось, що ця поразка команди Андрія Шевченка  піде на користь нашій команді, якій останнім часом  похвально хвалили і на Батьківщині, і в Європі. Попереду, сьогоднішній товариський матч із Туреччиною, в Анталії.  

Але куди найважливіше, що до старту кваліфікації Євро-2020 команда повинна підійти з холодною головою, а також чітким розумінням не тільки своїх сильних, але і слабких сторін.

Поразка у Трнаві  не є трагедією, а лише прикрою  миттєвістю  в новітній  сторінці історії збірної. До того ж, перемога господарів поля, фактично не вплинула на їх остаточне місце у турнірній таблиці  так, як свій головний матч на турнірі  словаки, за право зайняти друге місце у групі, програли чехам, у Празі.

Але повернемось до Трнави.  Місто, яке займає сьоме місце за кількістю населення у Словаччині та налічує до 70 тис. жителів,  розташована на відстані понад 700 кілометрів від Івано-Франківська, незалежно, як до нього добиратись, через Ужгород чи через територію Польщі.

Однією із найцікавіших сучасних цікавих будівель у місті, крім численних пам'яток архітектури,  є місцевий стадіон, що носить назву «Сіті Арена – стадіон  Антона Малатинського» та розташований в самому центрі.

Стадіон є найбільшим у Словаччині та  на своїх  чотирьох трибунах може   розмістити  19 200 глядачів.  Крім збірної Словаччини на ньому також проводить свої матчі місцевий «Спартак», 5 разовий чемпіон Чехословаччини.

В сезоні 2017/2018 років команда вперше спромоглась вибороти звання чемпіона Словаччини, що дозволило їй брати участь в кваліфікаційних раундах Ліги чемпіонів УЄФА 2018/2019рр.

Здолавши два раунди, відповідно перемігши за сумою двох матчів Боснійський «Зрінськи» та польську «Легію», словаки у третьому кваліфікаційному раунді поступились белградській «Црвені Звезді», у додатковий час, у другому матчі. Обидва матчі із сербами, в основний час завершувались у нічию - 1:1.

На даний час  «Спартак»  змагається у Лізі Європи УЄФА, у групі D, разом із загребським «Динамо», «Фенербахче» та «Андерлехтом». Команда  посідає третю сходинку турнірної таблиці у своїй групі та зберігає  непогані  шанси на продовження боротьби у весняній частині розіграшу Ліги Європи.

Для  цього їй необхідно вдало зіграти в останніх двох матчах у Брюсселі із «Андерлехтом» та вдома із «Фенербахче»

Сам стадіон був відкритий в 1927 році.  В 1998 році він почав носити ім'я відомого словацького футболіста та тренера Антона Малатинського,який у якості тренера 5 разів приводи трнавський «Спартак» до перемог у чемпіонаті Чехословаччини та  двічі у Кубку, на той час об'єднаної країни чехів та словаків. ( світлина 7)

Протягом двох років, з 2013 по 2015рр., на стадіоні було проведено масштабну реконструкцію, якою було передбачено зведення трьох нових, двох ярусних трибун та  будівництво навколо спортивної арени  найбільшого у місті торгового центру, під назвою «Сіті Арена». 

Загальний кошторис проекту сягав 79 мільйонів доларів, з яких близько 20 мільйонів було витрачено на реконструкцію самого стадіону, що є власністю футбольного клубу.  Все фінансування здійснювалось завдяки словацькій бізнес-групі  «Euro Max Slovakia» під керівництвом  Владіміра Бедного.

Наразі  територія комплексу «Сіті арена», що є багатофункціональним, соціальним та спортивним центром у Трнаві, займає 47 000 квадратних метрів, з них 16 000 приходиться на саму територію стадіону.  Крім стадіону  та  торгового центру там також  розміщено  готель, цілісний мультицентр системи кінотеатрів. казино, боулінг, фітнес-центр та стоянка для авто, що знаходиться  під самою будівлею комплексу.

Крім футбольних матчів на стадіоні проводяться також інші культурні заходи, які можуть  одночасно відвідати до 30 000 чоловік.

Сама споруда вражає. З першого погляду, важко сказати, що в середині цієї будівлі знаходиться футбольний стадіон, що відповідає всім вимогам ФІФА та УЄФА.

Хоч  гру  між словацькою та української збірною, відвідала невелика кількість вболівальників, трішки більше 9 000, але вразила організація проведення  матчу. Квитки можна було придбати у касі, які відчинились за три години до початку матчу без проблем, відстоявши у черзі хвилин, не більше десяти. Вартість квитка від 18 €, у сектори  за воротами, та по 30 €, у центральні сектори.

Слід  також відзначити, що із 1877 місць на стадіоні, виділяється для гостей команди. Приємно відзначити, що під час матчу, цей сектор був повністю зайнятий вболівальниками української команди.

Згідно банерів, що розвісили вболівальники синьо-жовтої команди,  на ньому можна було дізнатись, що  серед яких є  вболівальники із Прикарпаття -  Івано-Франківська,  Надвірної, Долини та Коломиї.

Також на оновленому стадіоні є так звані Sky-box на 300 місць  та VIP–ложа,  на 1418 місць, які під час матчу не були заповненні. Під час матчу працювали буфети, в яких можна було перекусити та випити кави та чаю, а також безалкогольне пиво, яке за смаком нагадувало деяке українське пиво.

Не дивлячись на хід гри та остаточний рахунок, атмосфера між вболівальниками  на  стадіоні панувала дружелюбна. Для словаків ця перемога, яку їх збірна отримала  під керівництвом нового тренера Павела Гапела, вселила надію  на позитивний результат  матчу у Празі, а для команди Андрія Шевченка, завершилась майже річна серія без поразок, яка тривала 9 поєдинків.

Автор: Володимир Омом

Фото: Володимир Омом, Євген Кравс


20.11.2018 Володимир Омом 3467 4
Коментарі (4)

16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

375
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1619
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1388
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1297
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1224
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7345

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

389

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

509

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

746

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1779
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

154
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1224
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

717
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

160
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1391
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

981
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1534 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

336
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

439
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1189
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1479
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

975