Юрій Андрухович про Porto Franko, новий роман, «список 47» та чи замінить інтернет книги

13 червня у дворику Палацу Потоцьких відомий франківський письменник Юрій Андрухович презентував свої улюблені уривки з нового роману «Коханці Юстиції» під музичний супровід одного з найцікавіших альтернативних гуртів молодої української сцени – «Сон Сови».

Писати книгу автор почав ще 27 років тому, не здогадуючись, що це буде роман.

«Коханці Юстиції» побачили світ у видавництві «MERIDIAN CZERNOWITZ» на початку 2018 року. Це збірка історій про добре знайомих і зовсім нових негідників, які об’єднані у тристасторінковий роман. 

Юрій Андрухович – знакова фігура в сучасній українській літературі. Він – поет, прозаїк, есеїст, перекладач.

Фіртка поспілкувалась з одним із кращих українських письменників сучасності.


Ви презентували свій новий роман «Коханці Юстиції» під музичний супровід альтернативного гурту молодої української сцени  «Сон Сови». Як народилась така ідея, чи виступ у такому форматі уже звична для Вас справа?

- Я провів уже цілий ряд презентацій цієї книжки. Взагалі не було чогось такого, як єдиний тур. Але презентації саме у рідному місті я чекав, тому що мені завжди хочеться тут якось по-особливому це все показати і зробити. І цього разу я вирішив, а чому б не привезти сюди музикантів, яких я просто дуже полюбив, хоч раніше ніколи й не знав і не чув. Минулого року восени ми з ними зіграли концерт у Києві, і мені так сподобалось, маю надію, що їм також, і я подумав, що Франківськ заслуговує на те, щоб тут була ця особлива презентація. Тобто, щоб ці музиканти приїхали сюди з Києва, щоб ми виступили саме на Porto Franko, бо це дуже, дуже крутий фестиваль і важливий для всієї країни, а не тільки для нашого міста. Тому я витримував цю паузу. Не важливо було аж так вискочити пошвидше з цією презентацією, важливішим було зробити таку особливу подію в мистецькому сенсі.

На Вашу думку, що дає фестиваль Porto Franko Івано-Франківську в культурному плані?

- Наше місто люблять насправді не тільки його мешканці, але й в інших містах України. У нас часто гостюють якісь люди, бувають проїздом, від нас їдуть у Карпати. Тобто, коли буваєш в іншому обласному центрі, про Франківськ чуєш позитивні відгуки. Я думаю, що організатори дуже правильно підібрали момент такої повсюдної симпатії до нас і вирішили, що можна почати літо, як фестивальний сезон, таким потужним акордом : дуже особливими проектами з винятковими митцями із різних країн. Я думаю, ми як місто, певний час були в очікуванні такого, щоб хтось нами зайнявся. І ось нами зайнялись, і виходить, слава Богу, дуже цікаво.

Ви уже встигли побувати на якихось локаціях, відвідали події фестивалю?

Ні. Оскільки я виступав сам тому не мав такої можливості. Я вже дуже шкодую, що пропустив одну з центральних подій в театрі “Oh, Magic”, але я не міг по-іншому, тому що треба було о 19 годині бути тут ( Юрій Андрухович провів автограф-сесію у Палаці Потоцьких – ред.). Але на майбутнє, в усі наступні дні у мене вже немає своїх виступів, тому буду дуже дисципліновано відвідувати все, що я собі відзначив.

Як анонсувалось на Porto Franko ви презентуєте закінчені і незакінчені історії зі свого роману. Чому так?

- Там, мабуть, такі перегуки з тим, що у книжці  є недописана історія в останньому розділі. Вона - незакінчена. Недописана вона тому, що треба було написати вісім з половиною розділів. Це було творче завдання, яке мені поставив мій друг. Не просто дев’ять, бо дев’ять історій будь-хто напише ( усміхається – ред.).

Що на Вашу думку потрібно зробити, щоб українські автори були актуальні за кордоном?

- Вони є актуальні. Ті, які виходять, кого перекладають, вони актуальні. Це не проблема українських авторів, вони пишуть настільки добре, наскільки можуть і це відповідає актуальним запитам. Але у них не завжди вистачає перекладачів, не завжди вони своєчасно репрезентовані. Скажімо, я вважаюся таким, у якого в принципі щаслива доля, якщо йдеться про виходи за кордоном. І ось тільки наступного року вийде в німецькому перекладі мій перший роман «Рекреації». Тобто уже вийшли пізніші, але перший мій роман вийде у 2019 році. Я навіть не беруся підраховувати скільки це йому вже буде років. Ми не встигаємо просто у тому в сенсі, що в нас замало перекладачів, у нас замало людей, які просто здатні прямо з української перекласти актуальну літературу. Тому це швидше запитання до держави, щоб навчати цих людей, запрошувати сюди, надавати їм стипендії.

Як на Вашу думку, сьогодні інтернет може замінити книжки?

- Частково. У моїй власній практиці, в моєму користуванні, я полюбив скачувати книжки і читати їх на планшеті, але в цілому мені дуже не вистачає книжок нормально друкованих на папері. І я думаю, так і для більшості людей. Тобто паперові книжки вони не те, що «виживуть», вони все-рівно будуть головними, домінуватимуть.

Нещодавно в інтернеті з’явилась інформація про «список 47», у якому присутнє Ваше ім’я. Як Ви сприймаєте цю інформацію, як реагуєте на неї?

- Це важко якось коментувати. Розумієте, тут одна така проста штука, поки ти живий про це говорити якось смішно, бо скажуть:  «ну це ж якийсь фейк, це жарт, це гумор, невідомо-що», «а в тебе що паніка, ти боїшся?» - тому про це не говориться. Але якщо тебе «грохнуть» одного дня, то знову ж таки уже буде запізно про це говорити. Тому це така ситуація неприємна. Але ще не з таким доводилося колись боротися.

Наприкінці літа у Карпатах проходитиме Літня літературна школа. Ви будете одним із лекторів. Про що розповідатимете?

- Чесно кажучи, я ще не вирішив. Слава Богу, що тема буде вільна. Я, мабуть, приїду трошки поговорю про цей же свій роман найновіший. Напевне про нього, бо там ще багато таких речей, які я не проговорив. Мабуть, молодим людям, які починають писати, хочуть опанувати в літературі якісь ази, істини, можливо їм було б цікаво таке щось послухати.

Що хочете побажати іванофранківцям?

Бажаю, щоб вони завжди підтримували Porto Franko. І це зробить наше місто ще цікавішим, багатшим, веселішим, яскравішим.

 Розмовляла Олена Британська


Довідка Фіртки:

Юрій Андрухович народився у Станіславі (нині Івано-Франківськ) 13 березня 1960 року. Закінчив редакторське відділення Українського поліграфічного Інституту у Львові (1982) та Вищі літературні курси при Літературному Інституті ім. О.М. Горького в Москві (1991). Працював газетярем, служив у війську, деякий час очолював відділ поезії Івано-франківського часопису "Перевал" (1991—1995).

Твори Ю. Андруховича перекладено і видано окремими книгами в Польщі, Німеччині, Канаді, Угорщині, Фінляндії, Росії, Сербії, США, Італії, Словаччині, Швейцарії, Іспанії, Чехії, Австрії, Болгарії, Хорватії, Білорусії, Литві, Данії.

Письменник є автором перекладів з польської, німецької, російської.


Коментарі ()

16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

409
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1635
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1397
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1321
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1233
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7356

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

411

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

520

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

755

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1790
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

166
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1231
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

726
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

172
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1405
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

990
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1546 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

355
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

464
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1198
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1489
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

996