Юрій Андрухович про Porto Franko, новий роман, «список 47» та чи замінить інтернет книги

13 червня у дворику Палацу Потоцьких відомий франківський письменник Юрій Андрухович презентував свої улюблені уривки з нового роману «Коханці Юстиції» під музичний супровід одного з найцікавіших альтернативних гуртів молодої української сцени – «Сон Сови».

Писати книгу автор почав ще 27 років тому, не здогадуючись, що це буде роман.

«Коханці Юстиції» побачили світ у видавництві «MERIDIAN CZERNOWITZ» на початку 2018 року. Це збірка історій про добре знайомих і зовсім нових негідників, які об’єднані у тристасторінковий роман. 

Юрій Андрухович – знакова фігура в сучасній українській літературі. Він – поет, прозаїк, есеїст, перекладач.

Фіртка поспілкувалась з одним із кращих українських письменників сучасності.


Ви презентували свій новий роман «Коханці Юстиції» під музичний супровід альтернативного гурту молодої української сцени  «Сон Сови». Як народилась така ідея, чи виступ у такому форматі уже звична для Вас справа?

- Я провів уже цілий ряд презентацій цієї книжки. Взагалі не було чогось такого, як єдиний тур. Але презентації саме у рідному місті я чекав, тому що мені завжди хочеться тут якось по-особливому це все показати і зробити. І цього разу я вирішив, а чому б не привезти сюди музикантів, яких я просто дуже полюбив, хоч раніше ніколи й не знав і не чув. Минулого року восени ми з ними зіграли концерт у Києві, і мені так сподобалось, маю надію, що їм також, і я подумав, що Франківськ заслуговує на те, щоб тут була ця особлива презентація. Тобто, щоб ці музиканти приїхали сюди з Києва, щоб ми виступили саме на Porto Franko, бо це дуже, дуже крутий фестиваль і важливий для всієї країни, а не тільки для нашого міста. Тому я витримував цю паузу. Не важливо було аж так вискочити пошвидше з цією презентацією, важливішим було зробити таку особливу подію в мистецькому сенсі.

На Вашу думку, що дає фестиваль Porto Franko Івано-Франківську в культурному плані?

- Наше місто люблять насправді не тільки його мешканці, але й в інших містах України. У нас часто гостюють якісь люди, бувають проїздом, від нас їдуть у Карпати. Тобто, коли буваєш в іншому обласному центрі, про Франківськ чуєш позитивні відгуки. Я думаю, що організатори дуже правильно підібрали момент такої повсюдної симпатії до нас і вирішили, що можна почати літо, як фестивальний сезон, таким потужним акордом : дуже особливими проектами з винятковими митцями із різних країн. Я думаю, ми як місто, певний час були в очікуванні такого, щоб хтось нами зайнявся. І ось нами зайнялись, і виходить, слава Богу, дуже цікаво.

Ви уже встигли побувати на якихось локаціях, відвідали події фестивалю?

Ні. Оскільки я виступав сам тому не мав такої можливості. Я вже дуже шкодую, що пропустив одну з центральних подій в театрі “Oh, Magic”, але я не міг по-іншому, тому що треба було о 19 годині бути тут ( Юрій Андрухович провів автограф-сесію у Палаці Потоцьких – ред.). Але на майбутнє, в усі наступні дні у мене вже немає своїх виступів, тому буду дуже дисципліновано відвідувати все, що я собі відзначив.

Як анонсувалось на Porto Franko ви презентуєте закінчені і незакінчені історії зі свого роману. Чому так?

- Там, мабуть, такі перегуки з тим, що у книжці  є недописана історія в останньому розділі. Вона - незакінчена. Недописана вона тому, що треба було написати вісім з половиною розділів. Це було творче завдання, яке мені поставив мій друг. Не просто дев’ять, бо дев’ять історій будь-хто напише ( усміхається – ред.).

Що на Вашу думку потрібно зробити, щоб українські автори були актуальні за кордоном?

- Вони є актуальні. Ті, які виходять, кого перекладають, вони актуальні. Це не проблема українських авторів, вони пишуть настільки добре, наскільки можуть і це відповідає актуальним запитам. Але у них не завжди вистачає перекладачів, не завжди вони своєчасно репрезентовані. Скажімо, я вважаюся таким, у якого в принципі щаслива доля, якщо йдеться про виходи за кордоном. І ось тільки наступного року вийде в німецькому перекладі мій перший роман «Рекреації». Тобто уже вийшли пізніші, але перший мій роман вийде у 2019 році. Я навіть не беруся підраховувати скільки це йому вже буде років. Ми не встигаємо просто у тому в сенсі, що в нас замало перекладачів, у нас замало людей, які просто здатні прямо з української перекласти актуальну літературу. Тому це швидше запитання до держави, щоб навчати цих людей, запрошувати сюди, надавати їм стипендії.

Як на Вашу думку, сьогодні інтернет може замінити книжки?

- Частково. У моїй власній практиці, в моєму користуванні, я полюбив скачувати книжки і читати їх на планшеті, але в цілому мені дуже не вистачає книжок нормально друкованих на папері. І я думаю, так і для більшості людей. Тобто паперові книжки вони не те, що «виживуть», вони все-рівно будуть головними, домінуватимуть.

Нещодавно в інтернеті з’явилась інформація про «список 47», у якому присутнє Ваше ім’я. Як Ви сприймаєте цю інформацію, як реагуєте на неї?

- Це важко якось коментувати. Розумієте, тут одна така проста штука, поки ти живий про це говорити якось смішно, бо скажуть:  «ну це ж якийсь фейк, це жарт, це гумор, невідомо-що», «а в тебе що паніка, ти боїшся?» - тому про це не говориться. Але якщо тебе «грохнуть» одного дня, то знову ж таки уже буде запізно про це говорити. Тому це така ситуація неприємна. Але ще не з таким доводилося колись боротися.

Наприкінці літа у Карпатах проходитиме Літня літературна школа. Ви будете одним із лекторів. Про що розповідатимете?

- Чесно кажучи, я ще не вирішив. Слава Богу, що тема буде вільна. Я, мабуть, приїду трошки поговорю про цей же свій роман найновіший. Напевне про нього, бо там ще багато таких речей, які я не проговорив. Мабуть, молодим людям, які починають писати, хочуть опанувати в літературі якісь ази, істини, можливо їм було б цікаво таке щось послухати.

Що хочете побажати іванофранківцям?

Бажаю, щоб вони завжди підтримували Porto Franko. І це зробить наше місто ще цікавішим, багатшим, веселішим, яскравішим.

 Розмовляла Олена Британська


Довідка Фіртки:

Юрій Андрухович народився у Станіславі (нині Івано-Франківськ) 13 березня 1960 року. Закінчив редакторське відділення Українського поліграфічного Інституту у Львові (1982) та Вищі літературні курси при Літературному Інституті ім. О.М. Горького в Москві (1991). Працював газетярем, служив у війську, деякий час очолював відділ поезії Івано-франківського часопису "Перевал" (1991—1995).

Твори Ю. Андруховича перекладено і видано окремими книгами в Польщі, Німеччині, Канаді, Угорщині, Фінляндії, Росії, Сербії, США, Італії, Словаччині, Швейцарії, Іспанії, Чехії, Австрії, Болгарії, Хорватії, Білорусії, Литві, Данії.

Письменник є автором перекладів з польської, німецької, російської.


Коментарі ()

11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

457
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

2718
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1572
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2824
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1957
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1997

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

240

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

663

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

799

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2040
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29448
02.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

11337 2
28.07.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

5336
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1022
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1297
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23567
02.08.2026

Цьогоріч проща на Крилоську гору була особливою, адже вірні та духовенство відзначають 20-ліття відновлення акту коронації чудотворної ікони. Як і останні кілька років, основний намір паломництва — безперервна молитва про мир та перемогу України у війні.  

1788
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

167
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1027
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1346
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2319