Будинок зведений на залишках колишньої фортечної стіни, що оперізувала середмістя. Споруджений для розміщення військових канцелярій гарнізону і як заклад дисциплінарного ув’язнення військовослужбовців.
Під час революційних подій 1848 року використовувався, як штаб австрійських каральних сил.
У 1860-х рр. кам’яниця перейшла у власність міста. Під час пожежі 1868 горіла. Відновлена зі зміною внутрішнього планування у 1871–72 за проектом міського будівничого В. Мюльна.
Після відбудови мала у плані замкнуту конфігурацію у вигляді трапеції з внутрішнім двориком. Частково пошкоджена у Першу світову війну.
Під час спорудження у 1960-х рр. ресторанного комплексу "Карпати" (тепер банк "Ідея-Банк") втратила ліве крило та тильну частину, тому стала у плані F-подібною. Був замурований вхід з вул. Галицької, зник балкон.
Від 1872 весь перший поверх здавався під крамниці, а підвали під склади, через що за спорудою на час австрійського і польського владарювань закріплюється назва «міський базар».
Другий поверх винаймали різні громадські організації. В 1874–96 тут містилось міське казино – заклад для відпочинку й розваг заможних городян.
Зал казино використовувався також для зборів і театральних вистав. 1 квітня 1889 та 31 березня 1890 в ньому виступав на шевченківських вечорах І. Франко.
Організаторами й учасниками цих вечорів були відомі діячі мистецтва і літератури Мандичевський І., Левицький О., Устиянович К., Яцків М. Будинок «міського базару» був другим за величиною після ратуші серед усіх споруд, що перебували у власності маґістрату.
Тому в ньому, змінюючи одна одну, постійно розміщувались різні міські інституції: у 1890-х і 1910-х рр. – класи жіночої школи, міське бюро праці, робітниче товариство «Gwiazda» («Зірка»), «поліційні арешти» (у ідвалах); у 1920-х і 1930-х – міська бібліотека й архів.
У радянський час до 1959 приміщення займав історико-краєзнавчий музей, пізніше – міський обчислювальний центр облстатуправління. З 1988 тут розташована бібліотека медичного університету.
У 1992 на головному фасаді встановлено бетонну меморіальну дошку (1,2 х 0,9 м), присвячену перебуванню І. Франка.
27 липня 2008, в день святкування 1020-ліття хрещення Руси-України на бічному фасаді, зверненому до майданчика перед Святовоскресенським кафедральним собором УГКЦ, встановлений пам’ятний знак (автори – ск. О. та С. Гороб’юки).
Він поміщений у ніші на місці вікна наріжної частини будинку. Вирішений як відлите із бронзи горельєфне зображення летючого ангела, який приносить хрест і гілку калини на контурну карту України. На полі карти зроблено рельєфний напис: «1020 років хрещення Київської Русі».
за матеріалами звіду пам’яток Івано-Франківської області
