Івано-Франківщина стала четвертою областю в Україні за кількістю релокованих підприємств.
Так, в область через повномасштабне російське вторгнення лише офіційно переїхали близько 70 підприємств.
Разом з тим, є ще чимало тих, хто планує переїхати. Власники цих підприємств комунікують напряму із регіонами та територіальними громадами.
Як розповіла Фіртці Олександра Федорук, керівниця Івано-Франківської жіночої ділової палати та депутатки Івано-Франківської обласної ради, на сьогодні існують два шляхи релокації бізнесу: власним коштом або скориставшись урядовою програмою.
«Що стосується першого варіанту – до релокації слід готуватися заздалегідь.
Треба оформити внутрішній наказ про переміщення, провести інвентаризацію, підготувати акти приймання майна або виробничих потужностей, підготувати накази про переведення працівників в іншу місцевість, розглянути необхідні зміни юридичної адреси.
Щодо всього цього ми можемо надавати консультації та при потребі зв’язувати підприємця з податковою адміністрацією або митною чи з місцевою владою.
Я знаю, що в окремих областях передбачені програми з надання фінансової допомоги для релокованих підприємств. У нас такого поки ще немає, але, сподіваюся, в майбутньому будуть. Будем сприяти релокації», - ділиться депутатка.
Адже, за її словами, варто розуміти, що в переміщенні бізнесу з регіону в регіон зацікавлена не лише постраждала сторона, але й ті, хто приймає, бо це партнерські договори.
Нерідко приїжджають хороші фахівці, спеціалісти рідкісних галузей, яких, можливо, у нас в регіоні й не було. Тому це перевага не лише для місцевих бюджетів, але й додаткові ресурси для локального бізнесу.
«Прикарпаття готове до прийняття релокованого бізнесу і готове надати дружню підтримку. Про це свідчать ті зустрічі і розмови з головами територіальних громад, які відкриті до діалогу.
Вони вже багато допомагали бізнесам із пошуком приміщення, поселенням працівників та іншими нюансами.
Ми також стали майданчиком й для знайомства тих людей, які релокували бізнес на Прикарпаття з одного регіону. Тепер вони одне з одним ближче познайомились. Це перевага, бо вони обоє в однаковій ситуації опинилися і можуть підтримувати одне одного, як ніхто інший.
Представники релокованого бізнесу стверджують, що дуже складно переїжджати на нове місце, де ти нікого не знаєш. А такі зустрічі, які ми організовуємо, надихають. Люди розуміють, що в них є підтримка. Так їм легше прийняти рішення про релокацію.
З проблемних моментів – приміщення, які задовільняли б той чи інший бізнес, бо в кожного свої вимоги. Також підведені комунікації, адже інколи необхідна певної потужності подача електрики та інше. Ще кадрові ресурси, тобто де й скільки є людей, які можуть працювати. Над усім цим ще слід працювати.
По-друге, навіть, якщо бізнес переїхав, то він стикається з великою нестачею кадрів на місці», - розповідає Федорук.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
«Вижив — винний»: що таке синдром вцілілого та як не картати себе за те, що ти у безпеці
Виклики та реалії: ринок праці в Івано-Франківську під час війни
