Інноваційні дослідження науковців Прикарпатського нацуніверситету стануть предметом розгляду у Пентагоні (фото)

 

Продемонструвати сучасні напрацювання в галузі нанотехнологій та обмінятись сучасними інноваційними ідеями з представниками однієї з найпотужніших держав світу пощастило сьогодні науковцям Науково-освітнього центру "Наноматеріали в пристроях генерації та накопичення енергії" Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

 

Зустріч ректорату та науковців університету з Надзвичайним та Повноважним Послом США в Україні Джоном Теффтом відбулась в рамках візиту останнього на Прикарпаття.

 

Метою візиту  Джона Теффта стало відзначення позитивного досвіду міжнародної співпраці в сфері освіти та високих технологій, підсумування результатів роботи науково-освітнього центру, що співфінансується університетом спільно з Фондом цивільних досліджень та розвитку США (CRDF), Агентства міжнародного розвитку США (USAID) та Міністерства освіти і науки України за програмою «Співробітництво у науково-технічних дослідженнях та освіті» (СНТДО) в галузі енергоефективних технологій.

 

«Для мене дуже велика приємність бути тут, - зазначив посол у вітальному слові, - і попри тісний графік, я попросив, щоб ми знайшли час поговорити про цей проект. Це як раз той проект, яким Україна має займатись».

 

 

 

У свою чергу, ректор університету, професор Ігор Цепенда відзначив високий рівень співробітництва з США в рамках грантових проектів та угод, серед яких тісне співробітництво в рамках навчальної програми академічних обмінів Фулбрайта, проекту «Апалачі карпати», присвяченому гірській школі, завдяки якому американські науковці мають можливість вести дослідження у Прикарпатському національному університеті ім.В.Стефаника та ін.

 

Динамічно та інноваційно проходила презентація трьохрічної діяльності Центру, проведена  доцентом Володимиром Коцюбинським, де він окреслив здобутки проекту  у створенні нанопористого вуглецю як основновного матеріалу для творення суперконденсаторів – накопичувальних пристроїв ємністю 100 – 150 фарад на грам, здатних швидко накопичувати і швидко віддавати такий обсяг енергії, якого достатньо для випаровування залізного цвяха; технологію дрібномасштабного виробництва та ін.

 

 

Протягом трьох років Науково-освітній Центр не лише працював над накопиченням дослідницької матеріально-технічної бази, унікальної для України (а , можливо, і світу), але й дав змогу близько тридцятьом талановитим студентам реалізувати свій потенціал в галузі наукових розробок.

 

Як відзначив ректор університету, професор Ігор Цепенда, на базі Центру студентам вдалось підготуватись до всеукраїнських конкурсів у галузі та здобути 3 загальноукраїнське місце, обігнавши політехнічні виші.

 

 

Робота центру стала значним поштовхом до міжнародної співпраці: члени команди Центру працювали у різних країнах Європи та штатах Америки, звідки повертались  з неоціненним досвідом та новітніми здобутками. Дослідження вилились у наукові монографії та навчальні посібники, ряд матеріалів запатентовано або знаходяться на стадії патентування. За словами заступника директора Центру Володимира Коцюбинського,  «нам важливо не саме фінансування урядом США, (хоча й воно стало життєво необхідним), важливою перш за все була підтримка та розуміння, що ми можемо виконати серйозну роботу. І я вірю, що це тільки початок».

 

 

Відрадно, що дипломат не лише зацікавлено задавав запитання, але й проявив ініціативу презентувати дослідження прикарпатських науковців брату своєї дружини, котрий також працює над розробкою нанотехнологій у Пентагоні. «Можливо саме ця зустріч стане початком нового рівня співробітництва та партнерства», - зазначив Посол.

 

Візит завершився безпосередньо у виробничих лабораторіях, де співробітники Центру наглядно продемонстрували свої технічні розробки та обладнання, придбане за рахунок грантових коштів.

 


14.11.2012 3435 2
Коментарі (2)

Cтудент 2012.11.14, 14:57
Так виклянчили для себе гранто-бакси чи ні скажіть конктретно, а то все мовою дипломатів "бля бля бля"
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1941
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1041
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1205
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1646
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2841 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3932

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1139

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

645

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

442

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1172
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5781
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5333
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10733 2
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1487
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1453
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7637
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1137
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15965
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

536
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1537
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1989
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1879