Іммануїл Валлерстайн: Або руйнівний глобальний авторитаризм, або перехід до нових цінностей

 

 

Во всем мире сегодня на повестке дня жесткая экономия. Исключением можно считать несколько стран: Китай, Бразилия, государства Персидского залива и, возможно, еще парочку других. Но эти исключения лишь подтверждают то состояние, к которому сегодня пришла миросистема. От призывов к экономии и аскетизму веет лицемерием и фальшью. В чем же заключается проблема?

 

С одной стороны, невероятная расточительность капиталистической системы привела к тому, что миросистема оказалась в ситуации, в которой уже невозможно далее поддерживать тот уровень потребления в глобальных масштабах, к которому мы привыкли, особенно учитывая рост абсолютных объемов потребления. Благодаря идеологии потребления, являющейся основой нашей промышленности и торговли, мы практически исчерпали базовые ресурсы, необходимые для выживания человечества.

 

С другой стороны, мы знаем, что мировое потребление крайне неравномерно распределено как между странами, так и внутри сами стран. Кроме того, разрыв между крупнейшими получателями выгоды и аутсайдерами неуклонно растет. Эти расхождения составляют основу поляризации нашей миросистемы, не только экономической, но и политической и культурной.

 

Впрочем, это не секрет населения планеты. Последствия изменений климата, нехватки продовольствия и воды уже ощущают на себе все больше и больше людей, многие из которых начинают призывать к изменению цивилизационных ценностей: отказаться от потребительства.

 

Многие крупнейшие капиталистические производители уже сейчас вполне оправдано опасаются политических последствий своей деятельности, ведь они понимают, что больше не владеют легитимной политической позицией, а потому обязательно столкнутся с неизбежной потерей доступа к распоряжению ресурсами и богатством. В настоящее время спрос на экономию – это своего рода последняя попытка сдержать девятый вал структурного кризиса миросистемы.

 

Меры экономии, практикуемые в настоящее время, являются реакцией на несостоятельность экономически более слабых регионов мира. Правительства пытаются спастись от банкротств и защитить мегакорпорации (а особенно крупнейшие банки) от выплат по счетам последствий их вопиющей глупости и нанесенных самим себе ран. При этом они пытаются сделать это за счет сокращения (если не устранения в целом) социальных программ, которые исторически были созданы, чтобы спасти массы людей от последствий безработицы, болезней, бездомности и других конкретных проблем, с которыми люди и их семьи регулярно сталкиваются.

 

Ищут краткосрочных выгод в продолжении игры на фондовых рынках. Однако такая  игра, зависит, в среднесрочной перспективе, от способности находить покупателей на очень специфический товар. А платежеспособный спрос неуклонно падает, как раз именно из-за сокращения социальной защиты и из-за массового страха перед еще более сильными сокращениями.

 

Сторонники жесткой экономии, регулярно уверяя нас в том, что мы в тупике или вот-вот в него упремся, убеждают, что если принять их предложения, то это возродит былое процветание и все  вернется на круги своя. Тем не менее, мы на самом деле не в состоянии выйти из этого почти уже мифического угла, а обещания возрождения становятся все более тихими, скромными и прогнозируемыми.

 

Есть также люди, которые думают, что возможно социал-демократическое решение проблемы. Вместо жесткой экономии мы должны увеличить государственные расходы и налоги для богатых слоев населения. Даже если бы это было политически реализуемо, сработает ли это? Сторонники жесткой экономии приводят в качестве ответа на подобные утверждения один правдоподобный аргумент: ресурсов для поддержания уровня потребления не хватает на всех, но все больше и больше людей политически требуют, чтобы им обеспечили самые высокие стандарты потребления.

 

Вот здесь и выступают на сцену истории те «исключения», о которых я написал в первых строчках. На данный момент там идет расширение числа высококачественных потребителей, а не только их географическое смещение. Страны, которые являются «исключениями», сами только повышают экономические проблемы, а не решают их. Есть только два пути выхода из структурного кризиса. Первый – создание некапиталистической авторитарной миросистемы, которая будет использовать силу и обман, а не «рынок» для оправдания и поддержания неэгалитарного потребления в мире.

 

Второй – изменить наши цивилизационные ценности.

 

Чтобы создать относительно демократическую и относительно эгалитарную миросистему, в которой нам хотелось бы жить, нам нужен не «рост», а то, что в Латинской Америке называется «Buen Vivir». Это означает постоянное участие в рациональной дискуссии по поводу того, как возможно распределять ресурсы в мире таким образом, чтобы все мы не только имели все необходимое для жизни, но и сохранили такую возможность для будущих поколений.

 

Для некоторой части мирового населения это означает, что их дети будут «потреблять» меньше; но  дети на другом конце света будут потреблять больше. Но в такой системе мы все будем обеспечены «сетью безопасности», нам будет гарантирована социальная солидарность, и такая система возможна.

 

В следующие двадцать–сорок лет мы будем свидетелями и участниками огромной политической борьбы, но не за выживание капитализма (который как система исчерпал все свои возможности), но за то, какую систему нам придется вместе «выбрать» ему на замену: авторитарную модель, которая продолжит (и углубит) поляризацию, или ту, которая является относительно демократической и относительно эгалитарной.

 

 iwallerstein.com,

перевод Сергея Одарыча, «Хвиля»

 


20.12.2012 1305 0
Коментарі (0)

09.01.2025
Тетяна Ткаченко

Чому люди досі соромляться говорити про секс, що робити, якщо у стосунках виникли труднощі та як зрозуміти власні потреби, журналістка Фіртки розпитала у сексолога Володимира Тріща. 

565
07.01.2025
Тетяна Дармограй

Про сфери, в яких найчастіше шукають працівників, рівень заробітної плати, збільшення жінок у традиційно чоловічих професіях, співпрацю із роботодавцями, гранти та які професії будуть у попиті після війни, поспілкувались із директором Івано-Франківського обласного центру зайнятості Василем Цимбалюком.

1974
27.12.2024

На Івано-Франківщині, зокрема у Ворохті, Яремчі та Татарові, 27 грудня 2024 року військовослужбовці ТЦК та СП разом з поліцейськими проводять заходи оповіщення.    

33341
21.12.2024
Олег Головенський

На «Порталі місцевих податків Івано-Франківської громади» відтепер можна довідатися про заборгованості мешканців Івано-Франківська по податках на житлову та нежитлову нерухомість, на землю, борги за оренду землі та мінімальне податкове зобов’язання.  

2230
16.12.2024
Вікторія Матіїв

Про значення Різдва Христового, журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.  

2968
12.12.2024
Діана Струк

Про навчальний процес, наукові досягнення, мобілізацію, обсерваторію на горі Піп Іван та перейменування університету Фіртка поспілкувалася з в. о. ректора Прикарпатського національного університету, професором Ігорем Цепендою.

5032 9

В час надскладних труднощів в житті, люди шукають підтримки у надприродних явищ та відповіді на свої питання. Хтось знаходить їх в релігії, а хтось чекає певних знаків у повсякденному житті чи намагаються тлумачити сновидіння аби знайти відповіді там. 

352

Щороку конспірологічно-схвильована публіка в очікуванні чергової обкладинки-прогнозу «ротшильдів» на наступний рік. Цього разу обкладинка The Economist виглядає так.

1110

Війна в Україні завдає величезної шкоди не тільки людям, а й природі. Як російська агресія впливає на довкілля і що ми можемо зробити, щоб це змінити – проаналізуймо далі.

720

Безсумнівно  Новий рік є абсолютно світським святом, але так було не завжди. В різноманітних культурах та народах Новий рік був міцно пов'язаний з релігією.

928
09.01.2025

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), близько 30-50% усіх випадків раку можна запобігти завдяки здоровому способу життя, зокрема правильному харчуванню.  

212
04.01.2025

Свята позаду, але якщо відчуття важкості, здуття та втоми залишилися — це нормально після кількох днів святкових застіль.  

514
02.01.2025

Уряд розподілив між бюджетами громад субвенцію 2,83 млрд грн на харчування учнів початкових класів у 2025 році.  

595 1
08.01.2025

Сьомого січня 2025 року в селі Космач віряни двох церков святкують різні свята — Різдво Христове та Собор святого Івана Хрестителя.  

1077
06.01.2025

Перед водосвяттям виступали місцеві творчі колективи, які вітаннями та піснями долучили іванофранківців до святкування Богоявлення Господнього.  

912
04.01.2025

В Івано-Франківську п'ятого та шостого січня з нагоди Хрещення Господнього у храмах відбудуться святкові богослужіння та йорданське освячення води.  

1003
01.01.2025

Такі відвідини однієї парафіяльної сім’ї перед спільним подячним молінням — це традиція, яка триває вже 12 років. 

776
04.01.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

30151 1
09.01.2025

Верховна Рада заборонила «джипінг» у заповідниках та національних парках.  

816
07.01.2025

У всіх регіонах України ситуація досить подібна і баланс довіри-недовіри — позитивний.  

3786
06.01.2025

Президент також наголосив на важливості того, аби Європа мала голос.

439
02.01.2025

Європейський Союз готовий до припинення транзиту російського газу через Україну з першого січня.  

472