Ідея взяти інтерв’ю у представника Національної ради з питань телебачення і радіомовлення України в Івано-Франківській області Ігоря Маслова виникла після серії акцій, які відбулися на Прикарпатті та загалом в Україні минулої суботи на підтримку телеканалу ТВі.
Керівництво і колектив каналу стверджують: їхній канал відключають у кабельній мережі через тиск Нацради за власну, відмінну від владної, позицію, інформують Вікна.
Якою є ситуація з каналом ТВі на Прикарпатті? Що очікує глядачів від переходу всіх без винятку каналів на цифровий формат мовлення? Чи не зникнуть місцеві студії мовлення? Про це та більше — в інтерв’ю з представником Нацради з питань телебачення і радіомовлення України в Івано-Франківській області Ігорем Масловим.
— Ігоре, у суботу на Прикарпатті, як і загалом по Україні, відбулися акції на підтримку журналістів телеканалу ТВі і проти згортання свободи слова в Україні. Один із аргументів протесту — за сприяння Нацради з питань телебачення і радіомовлення триває відімкнення ТВі у кабельних мережах. Якою є ситуація з цим телеканалом на Прикарпатті й у Калуші загалом? Як відомо, у нашому місті у мережі одного із кабельних операторів ТВі таки зник…
— Як мене вчили у школі: виправдовуєшся — значить, винний. Я вже говорив це в інтерв’ю місцевому телеканалу: жодних письмових або усних наказів, розпоряджень, рекомендацій щодо ТВі (або іншого каналу) я не отримував. Вибір кожної людини — вірити у це чи ні. Вважаю абсолютно безпідставними заяви, що згортання свободи слова відбувається за сприяння Національної ради. Це не відповідає дійсності. Що стосується ситуації з діяльністю Телерадіокомпанії «ТелеРадіоСвіт» в Івано-Франківській області, то хочу зауважити, що ніхто не утискає канал на нашій території. По-перше, цей канал має діючу ефірну ліцензію у Верховинському районі. Ви про це чули на акціях? Напевно, що ні, не чули. Так про які утиски на Прикарпатті йдеться?
Щодо Івано-Франківська: у нас працюють 2 провайдери програмної послуги (простіше — кабельні оператори). У них канал ТВі був і є. У Коломиї у знову ж таки 2-х місцевих провайдерів канал ТВі не зник, не був виключений, а був переведений з аналогового пакету (який є обмеженим за кількістю каналів) у цифровий пакет (який у нашому випадку є абсолютно безкоштовним для глядача). Переключення каналу з аналогу у «цифру» не було зроблене виключно для ТВі: у компанії «НТК» у цьому списку опинились 13 українських каналів, а у компанії «Квант-2» — 14 каналів, з яких 11 — українських і 3 — закордонних. Чому ми не говоримо про це? Якось ця інформація загубилась на акціях. Інше питання — чому таке відбувається?
Справа у тому, що наприкінці серпня Національна рада було прийняла рішення про включення до універсальної програмної послуги всіх ефірних цифрових каналів. Оскільки ресурс аналогової мережі не є безрозмірним (залежно від оператора — від 60-ти до 70-ти каналів), то комусь треба перейти в іншу мережу. Ще раз хочу підкреслити: жоден кабельний оператор нашої області не бере плату за перегляд програм у цифровій кабельній мережі (а це приблизно 130 каналів). А якість у цифровому пакеті є значно кращою.
Щодо запитання про зникнення ТВі у Калуші, то, наскільки мені відомо, компанія, через необхідність включення додаткових каналів до УПП (які не були включені до загальної концепції при отриманні ліцензії), змушена була зробити заміну окремих програм. До відома: в одного з найбільших провайдерів програмної послуги в Україні ресурс мережі складає 170 каналів. Якщо калуський провайдер додав би всю нову універсальну послугу без заміни каналів, то їхня кількість була би значно вищою. Заміна була виправданою і необхідною.
Хочу також повідомити: згідно із розпорядженням Голови Національної ради, найближчим часом буде зроблений моніторинг усіх компаній, у яких зник з ефіру канал ТВі. Інформація буде оприлюднена.
— Якою є Ваша особиста позиція як громадянина у ситуації навколо телеканалу ТВі? Чи вважаєте його опозиційним, чи таким, який політики використовують у час виборів? Як відомо, генпродюсер ТВі Микола Княжицький балотується за списком однієї з політичних сил, а на мітингу на підтримку ТВі виступали політики-опозиціонери.
— Не хочу ділити телеканали, радіоканали чи газети на опозиційні і провладні. Як тільки ми про це починаємо говорити, відразу виникає питання впливу та лобіювання чиїхось інтересів. Усі засоби масової інформації — електронні або друковані — завжди використовують політики. Особливо у період виборів. Щодо моє особистої позиції як громадянина, то вважаю, що утиски прав і свобод людини і преси, зокрема, безперечно, не є позитивним моментом і не приводять до чогось гарного.
— Склад Нацради розподіляють на «людей Хорошковського», «донецьких», «людей Президента». До котрої з «когорти мужніх» належить Ігор Маслов? Іншими словами — наскільки посада представника Нацради є політичною?
— Найперше, що хочу зауважити: згідно із законом, половина складу Національної ради призначається Президентом України, друга половина — Верховною радою. Друге: я не є представником жодної з перелічених Вами груп. Я маю 12-річний досвід роботи на ФМ-радіо в Івано-Франківську, і коли оголосили конкурс на цю посаду, то подав документи, як і інші 5 претендентів. Я не є членом жодної партії. Жодних зобов’язань перед політичними структурами не маю. Я — державний службовець, і виконую свою роботу згідно з посадовими обов’язками, які дуже чітко визначені у Законі України «Про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення».
— Який відсоток прикарпатців дивиться вже розрекламоване цифрове ефірне мовлення? Скільки каналів до нього входить? Директор ТРО «Незалежність» Василь Мороз в інтерв’ю місцевій пресі розповів про 16, а у телерекламі йдеться про 32.
— Точної кількості людей, хто вже дивиться «ефірну цифру», назвати не можу. По-перше, сет-топ-бокси надходять поштою малозабезпеченим верствам населення вже впродовж 2-х місяців. По-друге, у нашій області 4 мережі електроніки продають ці пристрої. Але цифрове ефірне телебачення вже дивляться досить багато людей. Щодо згаданого Вами інтерв’ю Василя Мороза, то можу сказати, що інформація у ньому (саме з цього питання) взагалі не відповідає дійсності. Що саме відбулося — технічна помилка редакції чи щось інше — не знаю. Тому хочу більш детально пояснити ситуацію.
Українське цифрове ефірне телебачення має 32 канали, що поділені на 4 мультиплекси по 8 каналів кожен. З них 28 каналів загальнонаціональні (які є у кожному населеному пункті країни), а 4 — регіональні, що відрізнятимуться по областях. Калуш не є винятком. Через те, що не всі регіональні канали вже працюють, маємо у нашому регіоні поки що 30 каналів. До кінця листопада будуть всі, які мають бути. Тому не можу зрозуміти, чому в інтерв’ю йшлося про 16 каналів. Це прикра помилка. Ще раз хочу наголосити: всі канали, які мають бути, є в ефірі. На всіх вежах, де встановлене обладнання компанії «Зеонбуд» (яка забезпечує трансляцію цифрового сигналу), є обладнання, яке дозволяє бути в ефірі всім каналам, які мають відповідні ліцензії. Щодо Калуша, то там завжди була проблема з прийомом будь-якого сигналу з Івано-Франківська: телевізійного або радіосигналу. Упевнений, що ефірна «цифра» має вирішити цю проблему.
— Скільки пільговиків нашої області отримали телетюнери за кошти Кабміну, а скільки ще чекають своєї черги і коли отримають?
— Прийом заяв на безкоштовне отримання сет-топ-боксу завершився 1 липня цього року. У країні активно проводилась рекламна агітаційна кампанія щодо цього. Станом на 1 липня у нашій області було прийнято 31543 заяви. Заяви подавали впродовж декількох місяців. Відповідно, хто перший її написав, першим і отримав пристрій. Доставкою сет-топ-боксів займається «Укрпошта». Назвати точну кількість уже отриманих пристроїв не можу, це питання — не до мене. Те, що вони почали приходити за вказаними у заявах адресами ще з другої половини липня, — це точно. Думаю, що до кінця вересня цей процес має бути завершеним.
Щодо Калуського району, то кількість людей, які мають право на безкоштовний сет-топ-бокс, складає майже чотири з половиною тисячі осіб. Загалом, в Україні, на виконання Програми безкоштовного забезпечення незахищених верств населення сет-топ-боксами з Державного бюджету виділено 450 млн. 120 тис. гривень. Цих коштів вистачить, щоб забезпечити пристроями для перегляду цифрових ефірних телепрограм близько одного мільйона малозабезпечених сімей.
— Якими є переваги цифрового ефірного мовлення перед існуючим кабельним телебаченням чи трансляцією телеканалів по супутнику? Чи варто не-пільговикам купувати тюнери у торговій мережі, і чи є ці тюнери, власне, у продажу, і за якою ціною?
— Про переваги «ефірної цифри» можна говорити, якщо її порівнювати з ефірним аналоговим телебаченням. Основною перевагою цифрового ефірного телебачення у форматі DVB-T2 є висока чіткість і якість зображення. Такого ефірного зображення (на звичайну антену) Ви ще не бачили. Я би хотів, щоб ми чітко зрозуміли, що у цифровому ефірі є 32 українських телевізійних канали. Хочете дивитись закордонні канали — підключайте кабельне телебачення або супутникову тарілку. Чи варто купувати сет-топ-бокси, якщо Ви не є пільговиком — це питання до людей. Якщо Ви хочете у майбутньому дивитись ефірне українське телебачення, то без цього пристрою Ви не зможете цього зробити. Зауважу, що для кожного телевізора треба окремий сет-топ-бокс. Якщо у Вас дома є декілька телевізорів, то можете один з них, наприклад, підключити до ефірної «цифри», інший — до кабельного телебачення або супутника тощо. Будь-яке телебачення має свою аудиторію. Це справа звички, що Ви хочете дивитись. Якщо Ви хочете бачити місцеві телеканали, то мусите мати сет-топ-бокс або бути абонентом кабельної мережі.
Справа у тому, що, згідно із рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 29 серпня цього року, всі кабельні провайдери мають обов’язково включити до універсальної програмної послуги (а це перелік програм, які надаються кожному абоненту) всі канали ефірного телебачення, які є у відкритому режимі на даній території та весь цифровий пакет з 32-х каналів. Щодо другої частини запитання: купити сет-топ-бокс можна у мережевих магазинах «Comfy», «Фокстрот», «Ельдорадо», у регіональній мережі «Світ електроніки», і коштує він сьогодні трохи більше 500 гривень. Обладнання, яке продається у цих мережах, є сертифікованим. Щодо назв сет-топ-боксів, то це Strong SRT-8500, Strong SRT-8502 та Trimax TR-2012HD. З 19 березня цього року сигнал, який посилають передавачі цифрового телебачення, йде вже закодованим. І саме «сет-топ-бокс» із маркуванням DVB-T2 розкодовує його для перегляду. Інші пристрої не дають можливість переглядати цифрові ефірні канали.
— У якому форматі нині працюють калуські телестудії: ДС «Калуське міське телебачення» і ТРО «Незалежність»? Жодна з них не виграла конкурсу, який оголошувала Нацрада з питань телебачення і радіомовлення, на цифрове мовлення на Прикарпатті, тож, яким буде їхнє майбутнє?
— Найперше я хочу, щоб ми зрозуміли, що дійсно жодна із студій телебачення у Калуші не отримала своєї власної ліцензії на цифрове ефірне мовлення (хоча у деяких ЗМІ вашого міста я зустрічав згадки про наявність таких ліцензій). І, фактично, як окремі ефірні студії (саме як ефірні, я підкреслюю), вони зникнуть з відключенням ефірного телебачення в Україні. Максимально це буде 1 січня 2016 року. Хоча, це може відбутись і раніше. Процес переходу не буде одночасним по всій Україні: вимкнення аналогового телебачення в Україні відбуватиметься по областях. На Львівщині, наприклад, це може бути раніше, ніж у нас. Або ж навпаки. Фактично, процес вимкнення аналогового телебачення розпочнеться вже з наступного, 2013 року.
По-перше, завдяки тому, що телекомпаніям, у яких закінчуються ліцензії на аналогове телевізійне мовлення, їх уже не продовжують. Нові телевізійні ліцензії будуть видавати лише на «цифру». По-друге, нині телеканали, які отримали ліцензії на цифрове мовлення, змушені платити подвійну плату за доставку сигналу, адже він передається як в аналоговому, так і в цифровому форматах. Ці витрати є досить вагомими, і, звісна річ, певною мірою необгрунтованими з погляду ведення бізнесу. Тому телевізійна індустрія зацікавлена у повному і якнайшвидшому переході до цифрових технологій. І по-третє, населення країни буде забезпечено сет-топ-боксами і зможе переглядати ефірне цифрове телебачення. Ще раз хочу наголосити: «аналог» вимкнуть тільки після насичення переважної частини населення (у даному випадку області) приймальними пристроями.
Щодо загаданих калуських компаній, то зараз для них жодних змін не відбувається: поки працює аналогове телебачення, вони працюють згідно з чинними ліцензіями на ефірне мовлення. Але керівники компаній подумали про майбутнє. «Калуське міське телебачення» активно просувається у кабельні мережі: починають з Калуша та Івано-Франківська, є плани на Долину, Богородчани, Косів та ін. Це нормальний, вірний шлях розвитку. У «Незалежності» ситуація трохи відрізняється. Ця компанія фактично вступила у так звану спілку з телерадіокомпанією «РАІ» (яка має ліцензію на ефірну цифру) і буде і надалі, після відключення аналогового телебачення, робити інформаційні сюжети з Вашого регіону та окремі програми для обласного каналу «РАІ» як продакшн-студія.
— Упродовж багатьох років обласне телебачення «Галичина» не має мовлення на теренах Калущини. Відтак — глядачі, навіть попри бажання, не отримують потрібної інформації. Проблема — тільки у технічних проблемах? Чи вирішить їх перехід «Галичини» на цифрове мовлення?
— Відсутність мовлення Івано-Франківського обласного телебачення «Галичина» у Калуші та Калуському районі пояснюється тим, що «Галичина» не має окремої ліцензії на Калуш із зазначенням конкретного телевізійного каналу мовлення (як у ТРК «3-студія»). Так що це не технічні проблеми, а конкретна ліцензія, яку має студія телебачення. А оскільки канал відсутній у відкритому доступі в ефірі, його до останнього часу не було і в кабельних мережах. Усе вищевказане стосується аналогового ефірного мовлення. «Галичина» має цифрову ефірну ліцензію на Долину, так що ефірний сигнал телекомпанії Ви зможете зловити з Долинської вежі. Оскільки ця студія є в ефірі у «цифрі» (тобто вважаємо, що у Калуші її вже видно), то і в кабельних мережах Вашого міста та району обласне телебачення «Галичина» має бути в універсальній програмній послузі, тобто — у кожного абонента. Як бачимо, цифрове ефірне телебачення розширює територію мовлення місцевих телевізійних каналів.
— Ігоре, Ви — активний користувач соціальних мереж. Це допомагає моніторити ситуацію у теле- і радіо просторі чи просто вид комунікації?
— Моє захоплення соціальними мережами ніяк не пов’язана з моєю теперішньою робою. Активним користувачем «Фейсбуку» та «Однокласників» я був і раніше. По-перше, це один із сучасних методів спілкування та обміну інформацією. По-друге, багато друзів та однокласників живуть за межами нашої країни і не завжди виходить поспілкуватись телефоном — так значно легше і краще. Чи допомагає мені це у роботі? Так, траплялись такі випадки, коли окремі цікаві моменти я дізнавався через соціальну мережу. Там — занадто багато інформації. Головне – правильно її використовувати, вміти відділяти головне від другорядного.
Читайте також:
Цієї суботи Калуш вийде на захист телеканалу ТВі
