Ігор Дебенко прокоментував проходження у нову Верховну Раду 16 представників Прикарпаття: — 12 із 16-ти політиків, які в новому парламенті номінально представлятимуть Івано-Франківщину, вперше складуть присягу народного депутата України.
Відповідно, для кожного з них перебування у ВРУ стане, свого роду, тестом на зрілість та спроможність виправдати покладені громадою сподівання. Разом із тим, абсолютна більшість із наших депутатів, різко заперечуючи навіть натяки на будь-яку можливу співпрацю з режимом Януковича та владоформуючою Партією регіонів, скоріш за все, опиняться в опозиції. Це, звісно, якщо не стануть «тушками». Відтак, навряд чи матимуть реальну змогу визначати і диктувати свої умови центру прийняття рішень, пишуть Вікна.
Не слід забувати і про партійну дисципліну та необхідність виконувати рішення фракції. У призмі цього куди «вільніше» себе почуватиме хіба що Юрій Дерев’янко, який потрапив до парламенту самовисуванцем. Всі інші в тій чи іншій мірі будуть змушені діяти у контексті дій опозиції і волі власних «вождів». З цих причин вести мову про ефективність діяльності депутатів у чинних реаліях можна буде, скоріше, за параметрами відвідуваності пленарних засідань, особистого голосування, роботи в комітетах, непричетності до корупційних дій, кількості напрацьованих та зареєстрованих проектів законодавчих актів.
Не менш важливими факторами стануть політична невгнутість, розважливість та зв’язок депутата з власних округом, його виборцями. Тобто, показовим буде виконання депутатом своїх безпосередніх обов’язків. Що ж до залучення в область якихось колосальних бюджетних вливань, то зробити це будь-якому опозиційному політику в існуючій ситуації буде досить складно. Ця влада дбає про «своїх». Принаймні, саме про це свідчить нещодавно оприлюднена карта розподілу дотацій державного бюджету між регіонами України. Якщо на Івано-Франківську область перепало аж 0,5%, то на Донецьку, до прикладу, — 27%, Луганську — 11% дотаційного фонду.
Це — при чотирьох народних депутатах із Прикарпаття від Партії регіонів у наразі ще чинному складі парламенту. У новому цих осіб уже не буде, що, зрештою, — закономірна оцінка мешканцями області їхній діяльності та ініціатив самої Партії регіонів. Водночас, майбутньому парламенту досить складно буде профункціонувати усі п’ять років. Більшість, яку, як і раніше, вочевидь, сформує навколо себе Партія регіонів, монолітною не буде, на що впливатимуть новосформовані групи впливу, які як зберегли за собою місце у парламенті, так і знову ж туди повернулися і, залежно від коливань маятника та розвитку ситуації, вестимуть власну гру. Вірогідність парламентської кризи є достатньо великою.
Скоріш за все, вже незабаром країна сповна відчує й усі наслідки поглиблення економічної кризи. Зважаючи ж на ту обставину, що вітчизняною політикою, зазвичай, рухає політична доцільність, а не правові приписи та конституційні норми, проведення дочасних парламентських виборів є цілком імовірним. Можливо, навіть разом із президентськими.
Читайте також:
