Фіртка поспілкувалася з ректором Прикарпатського національного університету, доктором політичних наук, професором Ігорем Цепендою.
Цього року виповнюється 25 років, як Прикарпатський отримав статус університету. Що це означає для закладу?
Будь-який ювілей – це, у першу чергу, підсумок. Якщо подивитися на 25 років – то ми це оцінюємо, як одне покоління. За період часу було виховано покоління викладачів, які вже є університетськими. Сам університет проходив довгий шлях від вчительського, педагогічного інституту і тільки в 1992 році Указом Президента України отримав статус університету.
Сьогодні, ми можемо сказати, що маємо в області університет, який входить у десятку найкращих класичних університетів України і має весь перелік спеціальностей, а найголовніше - потужні наукові школи, які його вирізняють. Якщо подивитися на оцінку та статусність університету в країнах, наприклад центральної Європи, - то польські університети отримують цей статус тільки тоді, коли вони мають 10 спеціалізованих рад по захисту дисертацій. Наш університет, - сьогодні має 11 кандидатських спеціалізованих рад по захисту дисертацій і 3 – докторської. Тобто, навіть згідно європейських оцінок і норм, ми відповідаємо статусу університету.
Це нас тішить, оскільки за 25 років, за одне покоління, вдалося виховати і викладачів університетських, і створити цікаву наукову проблематику і напрямки, готувати студентів, як студентів класичного університету. Ми можемо із впевненістю сказати, що університет має повноцінний вимір свого розвитку і статусності.
Ми повинні тішитися з того, що місто має університет, оскільки в сьогоднішніх умовах він є містоутворюючою структурою. Навіть, наприклад, якщо подивитися на розмір податків, то Прикарпатський національний університет залишається одним з найбільших платників податків в бюджет міста – в минулому році ми сплатили 38 мільйонів 600 тисяч, - не говорячи про багато інших чинників, які дозволяють нашому місту вважатися динамічним містом, яке розвивається та головне – молодим. Якщо місто має університети, - воно має перспективу, воно дійсно розвивається і відповідно сюди притягуються інвестиції.
Якими науковими досягненнями може похизуватись університет?
Наш університет протягом останніх років входить до рейтингу 20 університетів України, які мають найбільшу кількість грантів. Якщо проаналізувати кількісно – то ми їх маємо близько 15 діючих, з них 9 – спрямовані на обмін студентами, завдяки чому наші студенти можуть відвідувати університети інших країн, з якими підписані угоди. Є й інфраструктурні гранти, які дозволяють університету покращувати свою лабораторну, експериментальну бази. Відрадно, що такі гранти отримують не тільки факультети природничих і точних наук, але і гуманітарні також. Наприклад, у цьому році буде завершуватися трьохрічний грант, участь в якому беруть філософи і психологи. Вони отримали грант, який дозволив придбати комп’ютерний клас за кошти Європейського Союзу. У цьому гранті беруть участь навіть університети Північної Африки, тому наші викладачі мали змогу відвідати Туніс, Марокко і колеги приїжджали до нас.
Якщо подивитися на наших інформатиків, - то вони продовжують цікавий грант, так званих, комп’ютених ігор «GameHub», керівником якого є єзуїтський Університет Деусто (Universidad de Deusto) в Більбао (Іспанія). Нещодавно завершився грант НАТО Наука заради миру та безпеки», який дозволив нашим фізикам отримати обладнання із США на суму 90 тисяч доларів. В очікуванні надходження обладнання для біохіміків, які також виграли грант із США в розмірі майже 100 тисяч доларів. Тому, ця грантова робота дозволяє, з одного боку, інтегруватися у світову науку, а з іншого - дає можливість нашим викладачам мати додаткове матеріальне стимулювання і знову ж таки, зміцнювати лабораторну базу університету.
Якщо подивитися на 50-ть найкращих науковців України, то наш університет представлений професором Володимиром Лущаком – завідувачем кафедри біохімії та біотехнології. Якщо подивитися на 50-ть молодих науковців, то ми знову ж таки маємо двох кандидатів біологічних наук, які входять у цей рейтинг - це молоді біохіміки Олег Лущак та Ольга Кубрак.
З іншого боку, сьогодні світова наука має свої критерії оцінки наукових здобутків університетів. Зокрема, мова йде про Scopus – це база даних, яка аналізує англомовні публікації всіх університетів світу і додатково визначає наскільки ці матеріали цікаві для інших дослідників. Тут треба сказати, що вищих навчальних закладів в Україні є більше 300 і в перелік Scopus змогли потрапити тільки 125 - інші просто не підходять під ці критерії. Так от – серед 125 – Прикарпатський національний університет займає 11-е місце і впродовж кількох років ми утримуємо цю позицію. Тому дуже приємно, що за 25 років і в науковій площині нам вдалося вийти на такий високий рівень. Саме головне, що з нами рахуються, нас вважають партнерами і з нами хочуть працювати.
У Вас був спільний проект щодо відновлення обсерваторії на горі Піп Іван. На якій стадії він перебуває сьогодні?
Цей проект ввійшов у життя в 2012 році і сьогодні можемо сказати, що він є системним. Тобто, щороку ми отримуємо невеликі гранти, які дозволяють нам крок за кроком формувати інфраструктуру і концепцію цього унікального наукового і туристичного об’єкту. Ми спільно з Варшавським університетом опрацювали концепцію розвитку цього об’єкту. Триває його відбудова, вже є дах, є місце для рятувальників і вони переходять на цілодобовий режим чергування, що є дуже важливим для нас всіх.
З іншого боку, ми готуємо серйозну групу молодих науковців Прикарпатського університету, які будуть координаторами по багатьох напрямках. Сьогодні вже пройшли стажування наші викладачі в найвідоміших інституціях Польщі - це стосується метрології, астрономії, біології, ботаніки і зараз буде лісівництво та архітектура. Адже ми хочемо охопити важливі напрямки, які будуть дозволяти нам досліджувати всі можливі зміни та явища, які відбуватимуться на території Карпатського національного парку.
Важливо, що велика зацікавленість цим проектом є не тільки зі сторони польського університету, а також університетів Карпатського єврорегіону, адже ми хочемо акумулювати наукові знання багатьох університетів. Це буде один із найвищих наукових об’єктів не тільки України, а також Центральної Європи.
Сьогодні, що стосується Карпатського регіону, то вище від нашої астрономічної обсерваторії знаходиться тільки обсерваторія в Словаччині на висоті 2600 метрів, де можуть проводитися спільні наукові дослідження. В цьому році ми поставимо там апарат Дейвіса, який протягом року фіксуватиме всі температурні коливання, швидкість вітру та інші речі для того, щоб визначити, який телескоп у наступному році буде встановлений. Те, що він буде автоматичний – це очевидні речі. В цьому плані ми активно працюємо з Національною академією наук України, з астрономічним товариством та нашим відомим земляком, Академіком Ярославом Яцківим, який делегував своїх працівників для вироблення конкретних кроків в цій площині.
Тому переконаний, що обсерваторія на горі Піп Іван буде "відживати" такими модулями, не буде такого, що ми здали об’єкт і почалася робота. Сьогодні працюють ДСНС, в цьому році будуть мати можливість працювати ботаніки, потім метеорологи, астрономи і таким чином, обсерваторія стане потужним науковим осередком України та туристичною перлиною.
Вже зовсім скоро розпочнеться вступна кампанія і ні для кого не секрет, що сьогодні дуже багато випускників обирають навчання за кордоном. Як можна змінити цю ситуацію і що робить Прикарпатський університет для вирішення цього питання?
Прикарпатський національний університет, є одним з багатьох, який втримує кількість студентів протягом кількох років на одному рівні. Сьогодні ми є найбільшим університетом Прикарпаття, в якому навчається близько 15 400 студентів.
Не секрет, що багато нашої молоді хочуть поїхати на навчання за кордон, у більшості до Польщі. Сьогодні, за статистикою польського міністерства освіти, більше 30 тисяч українців навчаються в польських університетах. І якщо проаналізувати, то звичайно, що такі заклади як Варшавський, Ягеллонський університети мають давні традиції та є потужними науковими осередками, де навчання проходить на надзвичайно високому рівні. Проте, також є багато приватних шкіл, які тільки створюють враження, що вони є навчальними закладами і багато нашої молоді якраз потрапляють в такі «освітні паски».
Ми пішли іншим шляхом і створили систему співпраці з провідними польськими університетами, які дозволяють нам готувати фахівців за системою подвійних дипломів. Тобто, молода людина, яка навчається в Прикарпатському національному університеті, навчається на магістерській програмі нашого університету, а також навчається на магістерській програмі провідного польського університету за близькими або спорідненими спеціальностями. У результаті, студент захищає одну спільну магістерську роботу і отримує два дипломи: нашого та польського університету. Найважливіше, що нас відрізняє від інших вітчизняних університетів, які мають такі програми, це те, що ми маємо найбільшу кількість - 11 магістерських програм, крім того вони є всі безкоштовні для наших студентів.
Як результат, молода людина, навчаючись у двох університетах поглиблює свої знання, ознайомлюється з новими методиками, які притаманні європейським університетам, а саме головне – вона має «еластичність» і більшу «маневреність», адже приходить з двома спеціальностями, що робить її більш привабливою для працедавців.
З кожним роком зменшується кількість державних місць. Який рівень державного замовлення передбачений цього року?
Ми у минулому році мали достатньо високий рівень державних місць і це пов’язано з тим, що політика Міністерства освіти і науки України передбачає державне місце за абітурієнтом. Тобто, якщо абітурієнт вибирає університет, значить державне місце отримує університет. Є звичайно місця під освітні спеціальності. Ми звичайно є в складній ситуації – в умовах війни, економії коштів, але бачимо, що Міністерство освіти і науки України різко не зменшує державних місць. Звичайно, нам би хотілося, як це є в деяких європейських університетах, щоб всі студенти, які навчаються на денній формі - здобували освіту за державні кошти, тільки для державних університетів дозволено надавати платні освітні послуги тим, хто навчається на заочній формі. Але думаю, що з часом все і у нас буде.
Скажіть, чи плануєте піднімати цього року вартість навчання в університеті? Загалом розкажіть про цінову політику.
Цінова політика університету є дуже еластичною і, я б сказав, навіть соціальною. Коли я прийшов ректором в 2012 році, то протягом трьох років заморозив ціни на рівні 2011 року, - такого не зробив жоден університет України.
Водночас події вже 2014-2015 років змушували університет виходити на зміни, адже підняття оплати за енергоносії, розміру заробітних плат та багато інших чинників зумовили визначення цінової політики. Але ми все таки не використовували закон «Про вищу освіту», який дозволяє піднімати ціну на рівні індексу інфляції. В минулому році, наприклад, індекс інфляції склав більше 40 %, натомість ми максимально пішли на 25%. Цього року цей показник складає близько 12-13% і ми так само не будемо переходити ці межі і коливання в залежності від спеціальності буде складати від 5 до 10 %. Ми намагаємося заробляти кошти за рахунок зовнішніх джерел, за рахунок того, щоб викладачі брали активну участь у грантових проектах і розуміли, що ситуація, яка склалася, вимагає, того, щоб університет, який є національним, підходив до цих питань саме з національної точки зору.
Які найпопулярніші сьогодні спеціальності серед абітурієнтів, які свого часу обрали Прикарпатський університет. І чи не плануєте відкривати нові?
Класичний університет цікавий тим, що він пропонує великий спектр спеціальностей – близько 47-ми налічується у нас. Ми пішли ще далі – молода людина після бакалаврату має можливість піти на магістерську програму, яка не відповідала її базовому рівню бакалаврату. Звичайно, не йдеться про те, що якщо ти був на музичному мистецтві, - то йдеш на теоретичну фізику. Але якщо є споріднені спеціальності наш студент має змогу це зробити. Так, наприклад багато студентів факультету іноземних мов пішли на спеціальність «бізнес-адміністрування». Тому можна сказати, що ми завершили екстенсивний шлях розвитку університету за рахунок збільшення спеціальностей.
В цьому році ми відкриваємо міжнародні економічні відносини, і, скоріше за все це буде і бакалаврат і магістратура, і скорочена система навчання. Ми аналізуємо ринок, аналізуємо потреби і виходячи з цього робимо кроки по відкриттю тієї чи іншої спеціальності. Якщо подивитися на весь перелік спеціальностей, які сьогодні пропонує Прикарпатський національний університет, то ми маємо різноманітну палітру. Кожний факультет має своїх студентів. Наприклад, дуже динамічно розвивається спеціальність міжнародних відносин і приємно, що ми входимо в число 5 університетів, яким Міністерство закордонних справ України дозволяє стажувати студентів у дипломатичних установах України.
Нам відрадно, що немає значення, що ми знаходимося не в центрі, не в метрополії, але в той же час наші студенти конкурують зі студентами столичних університетів. Тому це руйнує стереотип, що все найкраще у столиці.
Ви маєте неабияку популярність не тільки серед студентів, а й серед мешканців міста чи не думали про політичну кар’єру. Можливо хотіли б сісти у крісло мера?
Я належу до тих ректорів, які намагаються відділити посаду ректора від політики. Я не є членом жодної політичної сили, адже, на мою думку, партійний квиток шкодить університету. Навіть не зважаючи на те, що ця політична сила може бути успішною на тому чи іншому етапі, є певний суб’єктивний чинник для роботи університету. Освіта має бути понад політикою. Коли ти асоціюєш себе з певною політичною партією, то виникають сумніви і з’являються опоненти. Тому, я вважаю, що керівники вищих навчальних закладів повинні бути поза політикою, але в той же час не поза суспільним життям громади. Тому ми повинні реагувати на всі прояви, які відбуваються в суспільному житті, але не з точки зору позиції тієї чи іншої політичної партії, а саме з точки зору національних інтересів.
Тому, поки я на посаді ректора – жодних політичних кроків з мого боку бути не може.
