Як заробляти на солі та вчасно втрапити у туристичний тренд

Рік тому, коли учасник АТО Олександр Коваль та рятувальник Чорногірського пошуково-рятувального поста Василь Фіцак взялися виготовляти автентичні сувеніри із калуської солі, вони планували промоційний, а не бізнесовий проект. Однак, з"ясувалося, що ринок власних сувенірів у Калуші — зовсім не заповнений, а попит у кілька разів перевищує пропозицію. Як заробляти на солі та вчасно втрапити у туристичний тренд розповів Delo.UA Олександр Коваль.

 

З чого все почалося

Коли я повернувся з АТО, у мене жодного разу не виникало запитання, чим мені займатися: щось цікаве завжди саме мене знаходило. Мій батько був краєзнавцем, тому, мабуть, його захоплення історією свого краю передалося мені. Взагалі, люблю мандрувати, шукати щось автентичне, таке, що доповнює уже відомі на сьогодні дані про минуле. Знайомий розповів, що у селі Новиця, яке неподалік Калуша, є джерело із соленою ропою. Цю ропу місцеві й досі активно використовують. Звичайно, стало цікаво, адже Калуш здавна славився солеварінням, а видобуток солі був одним із основних промислів.

 

Поїхав туди із товаришем. З"ясувалося, що озеро розташоване на території колишнього колгоспного саду у Новиці. Там місцеві облаштували щось на кшталт колодязя. Таємниця утворення цих розсолів не складна: тут джерельна вода проходить через пласт солі і виходить на поверхню концентрованою ропою. Набрали розсолу і спробували вдома випарити. Так отримали першу миску справжньої калуської солі. Тоді ще не знали, що будемо з нею робити, але сам факт нас надихнув.

 

Олександр Коваль

 
Разом із другом

Нас у команді двоє, я і гірський рятувальник Василь Фіцак. Він працює в обсерваторії "Піп Іван", а у вільний час, як і я, займається дослідженням історії. У нас із ним багато спільних напрямків діяльності. Щосуботи уже впродовж року разом порядкуємо старий цвинтар у Калуші, адже там багато бездоглядних закинутих могил із цікавезною історією. Працюємо на розкопках калуського замку. Збираємо по селах історію калуських дзвонів — зазвичай, це дзвони із славнозвісної ливарні братів Фільчинських.

 

Василь Фіцак

 

У нашій команді я вирішую організаційні питання. Василь займається мистецько-дослідною стороною. Разом ми чудово команда.

 
Методом проб і помилок

Ідея виготовляти сувеніри із калуської солі прийшла на думку несподівано. Якось під час зустрічі міський голова поскаржився, що Калуш не має власних автентичних сувенірів, і він змушений вручати офіційним делегаціям дерев"яні тарілки із написом "Калуш", які виготовлені у Косові. На той момент ми вже випарювали сіль і я собі подумав: а чому б не спробувати?

 

Спочатку пробували просто фасувати сіль у пакуночки, але швидко дійшли висновку, що це не дуже добра ідея. Пакунок мокрів від солі і увесь задум звівся нанівець. Тому коригували ідею — вирішили виготовляти соляні цеглини. Увесь процес виробництва проходить у мене вдома.

 

Далі були два місяці проб і помилок. Я виготовив прес-форму і почав випарювати ропу й пресувати сіль. Та це вдалося не зразу. Спочатку сіль виходила занадто суха і не трималася купи. Потім з"ясувалося, що від температури випарювання також багато залежить. Пресовану "цеглину" я залишаю ще на якийсь часу у духовці, щоб "запеклася". Потім ми зрозуміли, що ставити сіль безпосередньо на дерев"яну підставку недоцільно, адже сіль виділяє вологу і дерево мокріє. Тож, почав використовувати мішковину, яка утворює ніби повітряну подушку між соляною цеглиною та дощечкою. Купили сургуч, розробили власний логотип — одне слово, уже під кінець другого місяця ми нарешті побачили результат нашої праці. Логотип, до речі, планую запатентувати.

 

 
Про інвестиції

Соляна цеглина має довжину 1437 мм, що символізує рік першої письмової згадки про Калуш. "На пробу" ми виготовили 30 сувенірів: 20 з них купила міська рада, 10 — роздали і роздарували. Кілька цеглин я заніс у сувенірний магазин і вони розійшлися, як гарячі пиріжки. Люди телефонували й телефонували, адже це чудовий подарунок, особливо, якщо їдеш із візитом чи навіть до родичів за кордон. З"ясувалося, що ніша сувенірів власного виробництва, таких, які б символізували суто Калуш, у місті геть не заповнена. А від того — ринок чутливий до ідей і пропозицій.

 

Калуш завжди був промисловим, а не туристичним містом. Хоча, насправді, у нас дуже багато цікавинок саме для промислового туризму. Навіть виготовлення соляних сувенірів ми задумували як промоційний проект, а вийшло так, що це непогана бізнес-ідея.

 

Собівартість сувенірної "цеглини" — 25-30 грн. У магазин я їх продав по 60 грн, а вже там реалізовували по 75 грн.

 

На цьому ми "заморозили" проект, адже почали з Василем займатися розкопками замку, прибиранням кладовища. Та й кожен наразі працює за основним місцем роботи, має сім"ю. Однак, минуло кілька місяців, а інтерес до "соляних" сувенірів не згасає, тобто на даному етапі попит є. Нині у Калуші розробили і вже втілююють концепцію туристичного розвитку міста. Тому, коли у Калуш "підуть" туристи, попит на соляні сувеніри ще й зросте. Тож ми серйозно взялися за розвиток своєї ідеї. На початок виготовимо сотню сувенірів, а якщо побачимо, що людям це справді цікаво, розпочнемо свій проект, який ми уже детально обдумали.

 

"Соляний" проект

Щоб стартувати багато коштів не потрібно: на початок вистачить 10-15 тис. грн, щоб орендувати приміщення, купити кілька кухонних плит, посуд, випарювати розсоли та виготовляти сувеніри. Зараз завершуємо створення Громадської організації, адже у такий спосіб можна спробувати отримати невеличкий грант на розвиток своєї справи. Отож перший етап — це виготовляти сувеніри та продавати їх у невеличкій крамничці.

 

Паралельно шукаємо невеличке приміщення у районі для створення етно-хати. Це має бути стара дерев"яна хата, може бути перехняблена — одне слово, тут має панувати дух автентичності і старовини. Орендуємо її і влаштуємо міні-солеварню, у якій можна буде не тільки купити сувеніри, але й пройти майстер-клас і навіть самотужки зварити собі соляний сувенір.

 

Оксана Пілянська, Дело


Коментарі (0)

07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

550
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

1933 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3009
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2500 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5243
07.06.2026
Тетяна Ткаченко

До повномасштабного вторгнення Назар Семанів мав невелику майстерню та планував розвивати її. Для цього поїхав до Німеччини заробити кошти на обладнання. Після початку великої війни повернувся в Україну.  

3040

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

365

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

537

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1017
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8336
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

10831
30.06.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5219
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

563
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

455
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22518
29.06.2026

Родини військових, які втратили близьких або чекають звістки про зниклих безвісти, найчастіше шукають не простих відповідей, а підтримки.  

847
07.07.2026

Палац Потоцьких — не лише пам’ятка архітектури в центрі Івано-Франківська. Це живий культурний осередок, де історія, наука, мистецтво та креативні ініціативи переплітаються у щоденній роботі простору.

5343
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

954
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

991
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1265
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

1540