Як повертають землі Івано-Франківщини з незаконної приватизації

Прокуратура знайшла лазівку: негаторні позови дозволяють відсуджувати ліси та заповідники, обходячи закон "про легалізацію рейдерства"

В Івано-Франківській області тривають десятки судових процесів щодо земель, які незаконно вибули з володіння національних парків, державних лісгоспів, навчальних закладів чи інших об'єктів державної власності. Часто місцеві ради, керуючись принципом "землі на нашій території – отже, наші", ігнорували законодавство, присвоюючи ділянки та дозволяючи їх приватизацію. Наприклад, у Карпатському національному природному парку (КНПП) землі природно-заповідного фонду передавали у приватну власність без вилучення, погодження чи зміни меж парку. Це призводило до ланцюжка продажів, де кінцеві набувачі вважали себе добросовісними власниками.

А в 2025 році ситуація загострилася – ухвалили зміни, які охрестили "законом про добросовісного набувача". Ця реформа мала захищати добросовісних покупців, але на практиці сильно ускладнила державі повернення незаконно приватизованого майна. Тепер, якщо прокуратура чи орган влади хоче через суд витребувати землю чи нерухомість у приватної особи, вони зобов’язані спочатку внести на депозит суду повну вартість цього майна. Якщо суд задовольнить позов – ці гроші віддадуть колишньому власнику як компенсацію. Без такого завдатку позов просто не розглядають. Тому деякі критики, зокрема Антикорупційна правозахисна рада, назвали цей закон "легалізацією рейдерства". Експерти прямо кажуть: влада свідомо пішла на цю реформу, лобіюючи інтереси рейдерів.

І зараз держава стикається з відмовами судів, а сотні аналогічних позовів по всій Україні залишилися без справедливої перспективи, адже механізм повернення став бюрократичним і дорогим. Проте, здається, в Івано-Франківській прокуратурі все ж таки знайшли лазівку, яким чином повертати приватизовані заповідники та ліси, зокрема Карпатського НПП… Але про все – за порядком.

Карпатський національний природний парк

Закон про добросовісного набувача: нові бар'єри для держави, щоб повернути своє з незаконної приватизації

Закон №4292-ІХ, що набрав чинності 9 квітня 2025 року, мав головною метою посилити захист тих, хто купив майно (землю чи нерухомість), не знаючи про його незаконне вибуття з державної власності. Тепер держава чи громада можуть витребувати майно лише за певних умов.

Основні новели:

• по-перше, запроваджено 10-річну позовну давність для витребування державного чи комунального майна від добросовісного набувача;
• по-друге, обов'язкова компенсація: при поданні позову про витребування (віндикаційний позов) прокурор чи орган влади мусять внести на депозит суду повну ринкову вартість майна (експертна оцінка на дату позову). Якщо позов буде задоволено – гроші йдуть набувачеві як компенсація. Без завдатку позов залишають без руху або розгляду.

Це створило невтішні перспективи для прокуратури, яка традиційно такі справи вважає своє вотчиною. По-перше, бюджетні кошти на завдатки обмежені: прокуратура не має окремого фонду для таких виплат, а процес оцінки та внесення – бюрократичний. Якщо майно дороге (наприклад, гектари лісів), суми сягають мільйонів, і їх потрібно "заморозити" на депозиті до рішення. По-друге, суди масово відмовляють: сотні позовів залишили без розгляду через відсутність завдатку.

Критики називають закон "легалізацією рейдерства": схеми з підставними особами дозволяють "відмити" крадене майно через ланцюжок продажів, а кінцевий покупець – нібито "добросовісний". Що це за ланцюжок? Наприклад, землю (або нерухомість) привласнено через підробку документів та чорного нотаріуса. Потім вона продана іншій підставній особі, потім ще одній… А далі її покупає вже у "нормального нотаріуса" організатор схеми або ще один її учасник. І якщо з ним починає судитися прокуратура або установа, яка втратила свою ділянку (нерухомість), він каже: "А я нічого не знаю про підробку, я придбав майно законно, а що було до мене – це не мої проблеми".

Унаслідок цього незаконно приватизовані об'єкти лишаються в приватних руках, а держава втрачає контроль над стратегічними активами.

Лазівка в судовій практиці: негаторний vs віндикаційний позов

Дослідивши судовий реєстр у другій половині 2025 року, ми можем побачити десятки відмов прокуратурі в судах із посиланням на закон про добросовісного набувача. Спосіб, коли правоохоронці успішно повертали незаконно приватизоване майно, став мертвим.

Але, здається прокуратура Івано-Франківської області знайшла обхідний шлях у судовій практиці, про що свідчать останні її успіхи, зокрема у спорах щодо земель Карпатського національного природного парку: замість віндикаційного позову (витребування майна з чужого володіння) використовувати негаторний (усунення перешкод у користуванні).

Пояснимо простими словами.

Віндикаційний позов – це коли держава каже: "Майно вибуло з мого володіння, поверніть його мені з незаконного володіння". Тут вступає Закон №4292-ІХ: потрібно довести недобросовісність придбання, внести завдаток, і якщо позов буде задоволено – компенсувати вартість. Це призводить до глухого куту: суди відмовляють через відсутність коштів або презумпцію добросовісності.

Негаторний позов – інший підхід: держава вважає, що майно не вибуло з її власності, а просто є перешкоди в користуванні (наприклад, незаконна реєстрація на когось). Тут акцент: "Приберіть перешкоди, бо земля – моя, і реєстрація не дає права власності". Закон про добросовісного набувача не діє, бо немає "витребування" – тільки скасування реєстрації та повернення в користування.

Ця лазівка з негаторним підходом була знайдена та відпрацьована в судах Івано-Франківської області, що дозволяє уникнути завдатку та давності в 10 років. І така практика може тепер бути реалізована скрізь в Україні у 2026 році.

Шляхом помилок: як прокуратура знайшла лазівку, щоб відсудити землі

Два приклади судів, які відбулися наприкінці 2025 року навколо спірних державних земель, є показовою ілюстрацією: у першій справі (№354/2126/24)  прокуратура подала віндикаційний позов (витребування з власності) про ділянку в Поляниці – суди відмовили через відсутність завдатку.

А вже у другому процесі (№354/1333/24) –  негаторний позов (усунути перешкоди в користуванні землею) про 4 ділянки в Яремче – суд став на бік прокурора, повернувши їх державі.

Це показує: вибір позову визначає результат, але лазівка працює для стратегічних земель, як у НПП.

Відмова прокуратурі: апеляційна інстанція та віндикаційний глухий кут

У справі №354/2126/24 прокуратура вимагала витребувати земельну ділянку на території Поляницької сільради Надвірнянського району.

Поляницька громада: мальовничі землі 

З позиції позивача, маємо справу із сумнівною приватизацією: ще на початку двохтисячних років хтось нібито підробив державний акт на право приватної власності. У документі вказали, що ділянка площею 0,85 га виділена під особисте селянське господарство на підставі рішення виконкому сільради №25 від 11.07.2002. Але перевірка показала: акт фальшивий. У техдокументації є інший варіант того ж акта – з датою 30.10.2001, іншим номером реєстрації і посиланням на зовсім інше рішення №24 від 16.08.2001. Прокуратура стверджує: справжнього рішення про виділення землі не існувало. Це класичний трюк – підробили папери, щоб "легалізувати" державний лісовий фонд, який за законом не можна приватизувати.

Через майже 20 років, у 2020-2022 роках, сумнівний, за версією прокуратури, набувач вирішив "оформити" ділянку по-новому. Він звернувся до ФОП, який виготовив технічну документацію: нібито встановив межі ділянки в натурі, підтвердив площу 0,85 га і цільове призначення – для ведення особистого селянського господарства. 15 червня 2022 року цю землю фігурант продає по частинах: половину одній особі, половину – іншій. Нові "власники" швидко ділять велику ділянку на 27 маленьких шматків – це, якщо дійсно маємо справу з незаконною приватизацією, типовий прийом, щоб легше продати землю по частинах і "відмити" її походження.

Фрагмент судового документа

Остання частина ланцюжка – 2023 рік. Власники продають одну з цих маленьких ділянок (площею 0,0242 га, кадастровий номер 2611092001:22:002:4092). Прокуратура каже: останній власник недобросовісний, бо ділянка – явний ліс (дерева, чагарники), а в документах повно суперечностей. Він міг і мав перевірити, що купує державний ліс, а не город. Тому вся схема – незаконна від початку: фальшиві рішення ради, підроблені акти, поділ на шматки, імовірно, для маскування. Прокуратура хоче витребувати ділянку назад державі, скасувавши всі реєстрації, бо земля вибула з володіння ДП "Ліси України" без законних підстав.

І тут спрацював закон про добросовісного набувача від 2025 року: суд першої інстанції залишив позов без розгляду – прокуратура не внесла завдаток. Апеляція (17.11.2025) залишила ухвалу без змін. Це глухий кут: прокуратура блокується бюрократією, без коштів на депозит справи зависають. Результат: ділянка лишається у відповідача, держава не може повернути ліс.

Успішний негаторний позов: справа про землі Яремче та перемога прокуратури

А ось ще одна справа (№354/1333/24), але з протилежним результатом: ідеться про землі Карпатського національного природного парку, які були незаконно приватизовані.

У справі №354/1333/24 (рішення Яремчанського міського суду від 08.12.2025) прокуратура вимагала усунути перешкоди в користуванні чотирма ділянками загальною площею 0,52 га в м. Яремче.

Одна з ділянок 2611000000:04:007:009, інші – поряд

Ділянки розташовані в Яремчанському лісництві КНПП, належать до земель природно-заповідного фонду (акт постійного користування від 2001 р.).

Яремче, оточене заповідником

Історія почалася понад 20 років тому, коли Яремчанська міська рада, ігноруючи статус заповідника, ухвалила два рішення у 2002 та 2004 роках, передавши велику ділянку площею 0,935 гектара у приватну власність одній особі під ведення особистого селянського господарства. Рада вважала землі "своїми", бо вони нібито на території громади, і видала державний акт, ніби забувши, що частина ділянки вже входила до КНПП. У 2004 році власник продав половину ділянки (0,52 га) двом покупцям – по 0,26 га кожному. Так почався ланцюжок перепродажів, де лісова земля потроху перетворювалася на "приватний рай".

Але справжній поворот стався в 2004-2006 роках, коли нові власники вирішили "перефарбувати" землю під житлову забудову. Рада дала дозвіл на зміну призначення: з ОСГ на будівництво будинків та господарських споруд. Два останніх власники поділили свої частини на чотири менші ділянки (по 0,1 та 0,16 га), оформили нові акти, і в серпні 2006 року продали все одній особі. Покупець, мабуть, уявляв собі затишний будинок у Карпатах, але не здогадувався, що купує шматок заповідного лісу. Аж у 2022 році, під час кримінального провадження, земельно-технічна експертиза виявила правду: ділянки накладаються на територію КНПП. Конкретно: перша – на 0,0959 га, друга – повністю на 0,1 га, третя – на 0,1593 га, четверта – на всю 0,16 га.

Прокуратура, разом із Міндовкіллям, Івано-Франківською ОДА та КНПП як третьою особою, обрала негаторний позов: не просто витребувати землю, а усунути "перешкоди" в її користуванні державою. Вони аргументували: землі природно-заповідного фонду – це особливо цінні ділянки з обмеженим обігом, їх не можна приватизувати без вилучення з парку. Яремчанська міська рада перевищила повноваження, порушення триває досі – держава не втратила права власності.

Адвокат відповідача зрозумів, що прокуратура використовує лазівку, і заявив: позов неправильний – треба віндикаційний з компенсацією (тобто внесення завдатку, який потім отримає власник, якщо прокуратура відсудить землі). Бо набувач – добросовісний (купив у 2006, не знав про накладання, документи чинні). Також адвокат зазначив: експертиза "неповна", а кримінальне провадження не закінчене. А повернення землі – порушення мирного володіння.

Суд частково задовольнив позов прокуратури – і це стало справжньою перемогою для держави. Він детально перевірив докази й підтвердив: чотири спірні ділянки дійсно накладаються на територію Карпатського НПП. Але головне, що суд визнав: негаторний позов обрано правильно – адже йдеться не про " витребування"  майна, яке нібито вибуло, а про усунення перешкод у користуванні державою своєю власністю. Велика Палата Верховного Суду в постановах 2021-2023 років чітко пояснила: для земель природно-заповідного фонду порушення триває постійно, держава не втрачає права власності, тому негаторний спосіб ідеально підходить.

Новий Закон №4292-ІХ про добросовісного набувача тут не спрацював – бо це не віндикаційний позов (витребування з чужого володіння), де потрібен завдаток на депозит.

Суд прямо вказав: суспільний інтерес у збереженні екосистеми Карпат переважає приватний інтерес власника (практика Європейського суду з прав людини: захист довкілля важливіший за майнові права окремої особи).

До того ж відповідач, який придбав землю, мав би перевірити її статус – ділянки вкриті лісом і чагарниками, це явні ознаки заповідника, тож " добросовісність"  викликає сумніви.

Результат – держава виграла: відповідача зобов’язали повернути державі (Івано-Франківській ОДА та КНПП) частини ділянок у межах накладання, а реєстрацію всіх чотирьох ділянок у Державному земельному кадастрі скасували повністю. Ця справа – яскравий приклад, як прокуратура обійшла пастку з завдатком: замість ризикованого " витребування"  з компенсацією подала негаторний позов – і повернула землі НПП без жодної гривні на депозиті. Лазівка спрацювала, і це дає надію на інші подібні справи.

Закон № 4292-ІХ, який мав захищати добросовісних покупців, на практиці ускладнив державі повернення незаконно приватизованих земель. Але Івано-Франківська прокуратура знайшла вихід: замість віндикаційних позовів (з усіма пастками) почала використовувати негаторні — усунення перешкод у користуванні державною власністю. Для земель заповідного фонду (як у Карпатському НПП) це спрацювало ідеально: держава не "витребує" землю, а просто скасовує незаконну реєстрацію, бо право власності ніколи не припинялося.

Ця судова лазівка може не тільки захистити карпатські ліси, але й стати прецедентом для всієї України.

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!

Читайте також:

В Івано-Франківську обговорили цифровізацію туризму: громади шукають нові підходи до туристичних податків (ФОТО)

Івано-Франківськ вдруге очолив туристичний рейтинг області: хто у трійці лідерів

Історичний рекорд для області: на Івано-Франківщині туристичний збір склав 45,6 мільйона гривень за 2025 рік