Я був на дні: священник з Прикарпаття розповів, як позбувся алкогольної залежності

55-річний священник з Прикарпаття Ярослав Стеф’юк, який 20 років пиячив, без лікарів та психологів, за допомогою молитов і зусиль волі позбувся алкогольної залежності.

Зараз отець Ярослав очолює підкомісію “За тверезість життя” при Коломийській єпархії УГКЦ, допомагає сотням людей назавжди позбутися алкогольної залежності, йдеться у матеріалі журналістки Сабіни Ружицької для газети "Моя сповідь", пишуть Вікна.

Після закінчення школи Ярослав вступив у профтехучилище, опісля працював на заводі в Івано-Франківську. Далі була служба в армії. Ярослав Стеф’юк опинився у військовій частині казахського міста Семипалатинська, де відбувалися ядерні випробування. На службі вже “по-дорослому” спробував алкоголь, бо відслуживши 1,5 роки, став “дєдом”. І дєди не могли не пити. Після армії хотів поступати в духовну семінарію, але повернувся додому восени, і здавати документи було запізно.Тоді Ярослав влаштувався на роботу провідником. За його словами, на залізниці пили всі і багато:

“Ще перед рейсом я випивав 100-200 грам з провідниками, які мені передавали зміну. Це було так звично, наче сказати “Добрий день” або “Привіт”. Не випити з напарниками означало, що ти або хворий, а таким на залізниці не місце, або ти не поважаєш колег. Останнє значно гірше, аніж хвороба”.

Після прийому зміни потяг тягнули в Чернівці на екіпірування. Приходили електрики, сантехніки, пожежні, слюсарі, оглядали вагон, і опісля пили з провідниками.

“Коли провідник — господар вагону — не пригостив робітників, то перед наступним рейсом у вагоні “могли знайти чимало  неполадок” та не пустити в поїздку”, — розповідає отець Ярослав.

Так молодий чоловік  почав перехиляти чарку щодня. Життя було сповнене пригод, цікавих знайомств і про свою мрію стати священником Ярослав забув. 

“Але Бог про мене не забув. Одного разу, коли я добряче “піддатий” повертався додому, то поглянув у бік сільської церкви. Одразу згадав про свою дитячу мірю — служити Господу. І я собі подумав: якби так сталося, аби я без жодного вступу, довгого навчання в семінарії, почав одразу служити в церкві, то тоді би я точно присвятив своє життя Богові. Не повірите! Моє бажання здійснилося”, — зізнається отець Ярослав.

Товариш-провідник з Буковини, брат якого був священиком новоствореної Української православної церкви Київського патріархату, запропонував Ярославу поїхати до столиці. 27-річний молодик як і хотів, без навчання в семінарії почав допомагати священикам у Володимирському соборі, головному храмі УПЦ КП. Через три місяці його висвятили на священника. Удень чоловік служив, уночі вчився, спав по 3-5 годин, був виснажений, але навіть не згадував про алкоголь. Згодом нововисвячений служитель вступив на заочний відділ семінарії, перевіз у Київ дружину з донькою, почав служити у Покровському храмі Солом’янського району.

Отець Ярослав каже, що він роздвоївся: на Літургію приходив тверезим і натщесерце, зате після Служби Божої щодня хотів випити. При цьому завжди себе виправдовував, що може залишити спиртне будь-коли. Усе змінилося, коли Ярослав повернувся додому. На Прикарпатті отець перейшов до греко-католицької церкви. Почав ще більше заглядати в чарку. Люди з осудом дивилися на п’яного служителя. Чоловік збайдужів до всього, і думав лише про те, аби якнайшвидше відслужити Літургію і випити. Тоді священник пішов до єпископа, сказав, що недостойний служити Богові. 

У 2008-ому, після чергового похмілля отець Ярослав відчув, що все тіло затерпає, німіє, він не міг відкрити очі. Змучений та хворий почав чекати або смерті або огиди до спиртного.

“Я не міг собі знайти в хаті місця, і, раптом, знайшов пляшечку парфумів, яку розбив голіруч, а духи вилив у склянку та залпом випив — і так мені стало добре, ніби я Бога зі святими побачив. Та вже за секунду рай перетворився у пекло, бо я не зумів витримати і кількох годин без алкоголю. Тоді впав на коліна і, думаю, нелюдським голосом закричав: “Господи, рятуй мене, я не хочу пити, але п’ю. Знаю, що Ти — Всемогутній, звільни мене від цієї біди!”, — зі сльозами згадує отець Стеф’юк.

Далі він впав знесилений і заснув. Проспав два дні. Прокинувся спітнілий, змучений і одразу захотів їсти. З’їв шматок хліба, яєшню, але випити горілки не хотілося. Пішов до матері і сказав, що Бог його зцілив. Жінка звісно, не повірила, та коли побачила, що син не п’є, не тямилася від щастя. Згодом він поїхав у єпархію, сказав, що хоче повернутися до служіння в церкві. На щастя, чоловіка ніхто не осуджував та його радо прийняли.

Одного вечора після молитов отець Ярослав вирішив допомагати людям, які, як і він колись, мають алкогольну залежність.

“Зараз у приміщенні місцевого “Карітасу” я щотижня зустрічаюся із залежними людьми та з їхніми родичами. Як допомагаю? Точно сказати не можу, бо кожен випадок залежності — індивідуальний. Комусь треба почати з розбору дитячих травм, бо пили ще чийсь дідусь чи батько, хтось почав випивати через фінансові проблеми, непорозуміння в родині, втрату роботи, розлучення, несприйняття друзів; хтось через те, що в нього забагато грошей, або компанія випивох", — розповідає отець Стеф’юк.

Після розмов та молитов отця Ярослава покинули назавжди пити більше 300 осіб.


18.11.2019 5832 1
Коментарі (1)

Ярослав 2019.11.17, 22:17

Дуже цікава і повчальна розповідь . Я  не священик , я є УГК  прихожанин . В свята і наділю ходжу до Церкви  , на Службу Божу і теж зі сльзами на очах прошу у Богородиці  і Ісусика вибачення за свої гріхи пияцтва , ісповідуюсь каюся  за алкоголізм . У мене були важкі муки симптоми і думка про смерть від алкоголю , безсоння , а коли засинав , то бачив страшні і брудні сни , дуже потів . Раз лежав від алкогольного отруєння в реанімації , 4 дні без пам"яті , но лікарі мене врятували і Святі небеса . Мій тато стренький завжди був коломене . Мені дуже соромно за це , але це правда .   І тому у БОГА потрібно не тільки Вірити але і Любити  , Свята сім"я обов"язково допоможе .   Із повагою  Ярослав із Коломиї .      Каюся і маю жаль за свою слабкість  і гріхи .

22.05.2020
Олена Британська

Ця історія з тих, які тягнуться роками. Про з’єднання Південного та Північного бульварів в Івано-Франківську заговорили ще у 2015-му.

2358 2
22.05.2020
Марія Лутчин

Уявити собі сучасні міста, містечка та села без асфальтного покриття просто неможливо – десь воно ідеальне, десь бажає бути кращим, а десь ями та вибоїни роками не бачили асфальтобетонного катка. Тому сьогодні асфальт впевнено можна назвати одним з

2441
21.05.2020
Роса Мартинюк

Вона справляє враження жінки, що все встигає — працює на роботі, двічі на рік організовує етнофестиваль та виховує трьох діток. Про те, як їй все вдається, з чого починалася “Крайка”, про навчання у Парижі та курйозні ситуації під час організації: говоримо із Наталією Бартків.

538
19.05.2020

Вищі навчальні заклади закінчуватимуть навчальний рік у дистанційному режимі. 

955
18.05.2020
Олена Британська

Наприкінці квітня уряд представив план поетапного зняття карантинних обмежень. Відповідно до нього, вихід з карантину складатиметься з п'яти етапів, перший з яких розпочався 11 травня. 

951
13.05.2020
Саїк Олег

Сервус, любі читачі. Вам точно неодноразово з телевізора чи Фейсбука казали, що аби ми файно жили, то треба, щоб в Україну “прийшли” іноземні інвестиції. Правда?

1021

Сервус, товариство! Так склались обставини, що зараз ми, як і весь світ, занурились у боротьбу з вірусом і за тим не зауважили кардинальних змін, що відбуваються у  суспільстві.  Не відкрию вам Америки, якщо скажу, що багато жителів Галичини м

1820

Під прикриттям карантину відбувається наглий дерибан коштів і майна міста.

4249

Середньосвітова смертність від коронавірусу складає 5,8%. Проте це тільки середня температура по палаті, яка в кожній окремій палаті (країні) різна.

3835 2

ВЕСНу/2020 весь світ запам’ятає…

2968
17.04.2020

Пам’ятаймо, що маємо поділитися цією радісною звісткою з усіма, хто у скорботі та потребує нашої розради.

1575
10.04.2020

Великдень, Воскресіння Христове або Пасха – найбільш давнє, урочисте й радісне свято з усіх великих християнських свят церковного року. До цього світлого дня християни готуються заздалегідь. Віряни дотримуються Великого посту, обмежуючи себе у харч

4513 1
09.04.2020

Наразі церква вивчає різні механізми освячення паски.

1600
09.04.2020

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав у спеціальному зверненні дав детальні поради щодо поведінки у храмі на Страсний тиждень та Великдень, зокрема щодо сповіді і причастя, та оголосив диспензи (звільнення) Церкви усім в

1635
19.05.2020

Наш дзвінок застав композитора Ігоря Іванціва в Бурштині, де він живе, працює і творить. Простий, приємний співбесідник, з прекрасним почуттям гумору, повен життєвих сил та настрою.

763