Івано-Франківщина завжди відрізнялася від інших областей своєю непередбачуваністю і політичними сюрпризами. Наразі політичний романтизм поступово переходить до цинічного об’єктивізму: виборці більше не хочуть слухати обіцянок. Древнє «хліба і видовищ» наполовину виконано, проте одними шоу ситим не будеш.
А принцип «снікерса», тобто голосування за симпатичного кандидата чи кандидатку, на Івано-Франківщині непопулярний. Чим же живуть виборці і хто задовольняє їхні апетити? На що надіються провладні кандидати і чи є порозуміння у КОДівців? Ці та інші актуальні питання обговорювали журналісти та громадські активісти на першому засіданні медіа-клубу ЧЕСНО з головою обласного осередку Комітету виборців України Юрієм Лисюком.
Доцільно виділити кілька хвиль активності «мажоритарників». Перша хвиля – це кандидати, які почали працювати раніше, наприклад, Юрій Деревянко. Такими ж фаворитами електорального поля є Олександр Шевченко, Богдан Гдичинський, Юрія Соловей та Віктор Андрушкевичус. До слова, минулий місяць ознаменувався одразу двома гучними виходами з партій: Микола Зелінський припинив своє членство у «Батьківщині» (хоча залишився членом фракції), а екс-голова ОДА Микола Палійчук з «Нашої України» перебрався до УДАРу і йтиме за квотою Віталія Кличка. Попередньо, нагадаємо, Комітет опору диктатурі розподілив квоти таким чином: два кандидати від БЮТу, два від «Свободи» і два від «Фронту змін». Окрема ситуація із сьомим Калуським виборчим округом.
«Курська дуга»: чотири місяці після
Олександр Левицький – один з двох дозволених кандидатів-бютівців від КОДу. Із неофіційних джерел відомо, що йти по Коломийському округу також планував Юрій Романюк. Проте Левицький коломиянам він відомий ще з минулих виборів до обласної ради. Саме його вважають одним із двох основних конкурентів «мажоритарника», керівника Служби Міністра Мінюсту Богдана Гдичинського. Цікавою фігурою є і голова Коломийської РДА Михайло Негрич, який веде по Коломийському округу досить-таки активну діяльність. І хоча і голова ОДА Михайло Вишиванюк, і сам Михайло Негрич офіційно спростовують чутки про балотування до Верховної ради та відхрещуються від виборів, такий розвиток сценарію цілком імовірний.
- Коломия – досить цікавий округ, де час від часу виникають скандали. Важко передбачити, як буде цього разу, - аналізує Юрій Лисюк. - Гдичинський, ймовірно, змагатиметься за голоси виборців з Михайлом Негричем. Поки що ми спостерігаємо таку найбільш системну та активну роботу саме у Богдана Гдичинського. Там постійно відбуваються різні заходи, концерти, зустрічі з виборцями. Недавно Кличко поставив на Коломийському окрузі свого кандидата - Володимира Довганюка, але тут, скажімо, більшу роль відіграватиме саме імідж Віталія Кличка. Щодо Левицького, то маємо неоднозначне трактування цього політика в регіоні, хоча він матиме свою підтримку за рахунок впливу фактора Юлії Тимошенко.
За словами Юрія Лисюка, прив’язати Гдичинського до когось – чи то до опозиції, чи назвати його провладним кандидатом - не можна. Проте найцікавіше те, що згідно з останніми даними, «Партія регіонів» висуватиме свого кандидата – Романа Панчука. Не виключено, що до Коломиї прийде ще одна людина - відомий економіст, громадський діяч, вихідець з Коломиї Андрій Новак, якого також розглядають можливим кандидатом по Калуському округу. Сказати щось конкретніше можна буде в кінці серпня – на початку вересня, коли буде видно, як розвивається виборча кампанія.
Насалик і К.
Ціла Санта-Барбара розгортається на Калуському виборчому окрузі. Мер Калуша, він же один з найбагатших людей області Ігор Насалик довго і наполегливо готувався до виборів до Верховної Ради, тому калушани за нього горою. Звісно, для цього була потрібна «підтримка» - у Калуш з державного бюджету зайшли дуже серйозні гроші. Проте ходять чутки, що надійшла команда пильнувати ці гроші і надалі, бо така схема вкладання грошей у місто надзвичайно зручна. Тому Ігор Насалик пробує передати Калуський округ комусь «під ключ». Звісно, людині, якій він довіряє.
Нещодавно Ігор Насалик став заступником Гриценка у партії «Громадянська позиція», яка отримала 5 квот у списку об’єднаної опозиції. Якщо Ігор Насалик туди потрапляє, то він таки повинен передати комусь свій округ. Проводячи паралелі, слід нагадати, що замість Ігоря Насалика політраду «Української партії» очолив Андрій Новак. Кандидатура, яку б Насалик міг поставити замість себе, практично ідеальна – він не помічений у корупційних діях, молодий, симпатичний і вміє гарно носити вишиванку. Будь-які інші кандидати, не погоджені з мером Калуша, фактично не мають шансів. Маємо ще одного ймовірного кандидата, друга Насалика – рогатинця Валерія Келестина, який також є досить впізнаваним. Якщо все ж розглядати такий варіант, що Ігор Насалик балотуватиметься, то його опонентом, якого виставить КОД, скоріш за все стане молодий «свободівець» Василь Романович. Фігурує також кандидатура Євгена Гірника. Не варто забувати і про такий розвиток сценарію, як балотування до Верховної Ради брата Ігоря Насалика - Сергія Насалика. Акцент, безперечно, робитимуть на бренді прізвища.
(далі буде)
Віталій Світлик, Центр політичних студій та аналітики
