Хто і чому не зацікавлений у побудові заводів із переробки?

 

 

Як це не прикро визнавати, але людством править глупота і дурість. Цей висновок зробив ще на початку ХVІ сторіччя голландський філософ Еразм  Роттердамський у сатиричній книзі «Похвала глупоті або Похвальне слово дурості», яка побачила світ у далекому 1511 році.

 

Нині можна констатувати, що, незважаючи на науковий прогрес, ситуація мало в чому змінилася  і набуває просто страхітливо-небезпечних рис, зокрема в нашій неньці Україні. Побачити підтвердження цьому можемо на кожному кроці нашого сьогодення. Ми з цим стикаємося щодня, але чомусь мало цим переймаємось. Саме так! І я би додав до цього прикрого висновку лише таке переконання: Україною править дурість і непомірна жадібність.

 

Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги, наводить такі шокуючі факти: загальна площа сміттєзвалищ та полігонів складає нині близько 7% території нашої держави. Чи багато це? Площа України становить 503628 кв.км, отже, під сміттям нині перебуває понад 35254 кв. км. Порівняймо з площею таких країн: Естонія – 45336 кв. км, Голландія – 41543 кв. км, Бельгія – 30528 кв. км, Албанія – 28748 кв. км, Кіпр – 9251 кв. км.

 

Отже, ми вже заповнили сміттям територію, більшу за площею, ніж Бельгія, і майже таку як Албанія та Кіпр разом узяті. І продовжуємо невтомно продукувати непотріб. Причому жодного сміттєпереробного заводу за 26 років незалежності так і не було побудовано. На що ми розраховуємо? Чи присутня тут хоча б дещиця розуму?

 

Нині, якщо дивитися з Високого Замку, можна побачити на панорамі Львова сіру гору, яку утворює сміттєзвалище в Грибовичах. Така рукотворна споруда утворилася на згадку «вдячним» нащадкам? Проте знову, замість будівництва сміттєпереробного заводу,  першочергово стоїть відкриття нової ділянки під сміттєвий полігон. Суттєво не важливо, чи будуть пресувати сміття, чи висипатимуть,  як дотепер. Суть залишається стара – розростання сміттєвого монстра.

 

Те саме чуємо і на Прикарпатті. Сміття, мовляв, будемо сортувати і це зменшить обсяги продукування непотребу. А переробляти за європейськими технологіями коли почнемо? У Європейському Союзі від переробки непотребу ще й тепло отримують, яке пускають на обігрів міст. Тож хто і чому не зацікавлений у побудові заводів з переробки? А це ж нові робочі місця, європейська екологія…

 

Чув таку думку, що нині, використовуючи безхатьків для сортування пластику, певні ділки, оплачуючи мізер цим залученим людям, самі отримують прибуток від виготовлення нових пластикових пляшок в сумі понад 30 тис. грн. на місяць. Хто ж добровільно відмовиться від такого заробітку? Якщо це так, то стає зрозумілим, чому і досі ніхто не прагне збудувати сучасне сміттєпереробне виробництво. Краще заробляти гроші, ніж думати про майбутнє краю. Тобто, наявна дурість і зажерливість!

 

Нещодавно пролунала нова чутка. Нібито на терені колишнього автопідприємства №2222, що на вулиці Степана Бандери, є ідея побудувати звалище будівельних відходів, замість зведення нових багатоповерхівок, як попередньо планувалося. Якщо це так, то створення на вулиці зі славетним ім’ям майданчика з будівельним непотребом, майже в центрі міста, неаби-як «прикрасить» обласний центр. Напевно, це буде виглядати досить імпозантно та патріотично і можна буде водити екскурсії гостей міста після відвідування пам’ятника і меморіалу провідникові нації.

 

Свого часу, під час Помаранчевої революції,  у журналістських справах я побував у Верховині. На одній з ділянок дороги побачив схил, завалений сміттям. Як пояснили, то непотріб, який концентрується тут з району. Рік тому, проїжджаючи цією ж дорогою, сміттєзвалища не помітив. Як мені пояснили, його не переробили, а просто загорнули землею. Замислимося: куди потрапляє сміттєвий фільтрат з цього величезного гірського схилу? У гірські джерельні потічки, а ті  – у Черемош. А ми всі купаємося, п’ємо «чисту» гірську воду і дивуємося, чому така шалена кількість онкохвороб на Прикарпатті?

 

Цього літа як ніколи почастішали випадки отруєння, але вже їстівними грибами! А тепер пригадайте, скільки в лісі зустрічаємо кинутого непотребу, цілі купи сміття. Природа вдається до помсти тим, хто її не шанує і зневажає.

 

Може, вже час ставати ґаздами і думати не лише про наповнення кишені? Жити серед сміттярки – гидко. Не всі ж виїдуть на постійне місце проживання до Іспанії чи Італії. І якими словами згадуватимуть нас нащадки?

 

Анатолій КОЛОМИЙСЬКИЙ, ЗК


23.10.2017 2653 0
Коментарі (0)

18.09.2025
Діана Струк

Чому ми хворіємо з настанням осені та чи є ефективними народні методи профілактики хвороб, журналістці Фіртки розповіла імунологиня, доцентка ІФНМУ Галина Курилів.

506
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

442
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1719
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1432
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1392 1
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1266

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

492

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

541

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

780

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1842
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

217
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1266
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

749
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

206
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1434
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

1016
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1577 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

391
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

563
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1221
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1530
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

1028