Космонавт, лікар, дослідник, міліціонер…А яку професію ви хотіли обрати у 5-річному віці? І здобули омріяну спеціальність? Якщо так, то, мабуть, ви унікальна людина. В більшості випадків під час навчання в школі люди змінюють свій вибір декілька разів. Але саме у шкільному віці ми повинні визначити пріоритети, обрати майбутню професію та навчитись «жити». То ж чому сучасним підліткам так важко розібратися в собі? Розглянемо основні проблеми.
Хочу
Важливим аспектом у професійній орієнтації дитини є її інтереси. Перші спроби самопізнання, об’єктивна оцінка власних бажань формує у свідомості підлітка чіткі визначення про те, «що я хочу» і «чого не хочу». Школа - чітка програма, де всі учні повинні виконувати одні і ті ж самі завдання. Тут закон «хочу – не хочу» не діє, тому сподіватися на активну «шкільну» допомогу у визначенні власних бажань не варто. Такі можливості є в позаурочний час. Молода особа – безліч перспектив. Хтось танцює, інший малює, в когось дах їде від рок-музики, а дехто досліджує закинуті будівлі. Головне, як кажуть батьки, щоб «на голку не підсіло» і «додому до півночі вернулось». Для підлітка ж важливо визначити своє хобі, щоб реалізовуватись в чомусь корисному як для суспільства, так і для себе.
Можу Не кажіть підлітку (надчутливій та надвразливій істоті), що він не зможе щось зробити. Це не зупинить. Він зрозуміє це сам, коли зазнає невдачі. Дайте молоді спокій та простір для самопізнання – тоді вони на власному досвіді переконаються, що їм під силу, а за що братися більше немає сенсу. А от власне підліткам варто тверезо оцінювати свої вміння. Не вийшло одне – вийде щось інше. Головне - не здаватись при поразках і постійно шукати нові можливості…
…Бо в школі їх не зовсім багато. Участь в самодіяльності, якісь гуртки, спортивні змаги – та й по всьому. Навряд чи це може стати поштовхом для вибору майбутньої професії або допоможе виробити професійні навики на високому рівні. В українських школах реалізувати свої вміння майже неможливо: бракує ініціатив. Хто винен? Всі: і батьки, і вчителі, і учні.
Треба
В цьому випадку першу скрипку грає школа. Не раз доводилось чути від вчителів, що треба вибирати ту спеціальність, працівників якої бракує в країні, щоб потім знайти роботу і т.д. Звісно, для нашої неньки-України це було б добре, але уявіть, скільки незадоволених життям людей, які не люблять свою роботу і, цілком можливо, працюють недбало! Ще один нехороший, але впливовий чинник – принципові батьки. Наприклад: «Ти повинен продовжувати нашу родинну традицію. Будь лікарем!» або «Програмісти зараз непогано заробляють. Ти ж не хочеш жити в злиднях?»
Безлічі таких аргументів вибивають із колії. Вибір професії стає ще важчим, варіантів більшає, а дитина розгублюється. Враховувати особистісні потреби підлітка – найкраще рішення.
Секретом успішного вибору професії психологи вважають баланс між «хочу», «можу» і «треба». Рішення є дуже відповідальним, але, на жаль, школа не дає можливостей для усвідомлення себе як особистості, яка щось хоче, може і якій щось треба. Навіть навпаки, ускладнює і до того складне завдання. То ж приходиться нам розбиратися самостійно доти, поки не змінимо як систему, так і себе самих.
Ксенія Бундзяк
