Хай живе наш Суд – найгуманніший суд в світі!

 

Цю фразу в різних варіаціях ми чули з дитинства. В наш час стало модно… судитися. В судах – безкінечна купа справ – більшість так званих цивільних позовів. Судяться практично всі. Хто з родичами за спадок – хтось із сусідами «за межу». Частину справ також складають так звані «комунальні» або «кредитні» борги. Велика кількість справ є також щодо соціальних невиплат.

Проте, переважна частина населення судів боїться – мало хто з звичайних людей, отримавши із судової установи клаптик паперу під назвою «судова повістка» зможе втриматись від тремтіння в ногах чи потемніння в очах.

Так склалося, що судовий розгляд в нашій країні – як спортивний марафон. Є переможці і переможені, є травмовані при його проходженні, а є й такі, які зійшли з дистанції.

Але сьогодні я б хотіла поговорити про роль Європейського суду з прав людини в нашому житті. На сьогодні Україна входить до п’ятірки держав (четверте місце), з яких надходить найбільше звернень та скарг. В даний час в Європейському суді – майже 13 тисяч заяв від українських позивачів.

Тобто, на даний час надзвичайно велика кількість українців страждають від неправомірних суддівських рішень у себе в країні. Про що це свідчить? Громадяни України звертаються до Європейського суду з прав людини як до наднаціонального органу, тому що не можуть знайти правди в себе в державі. Як нам не гірко – але це правда.

Так, одною із численних причин звернень наших громадян до Європейського суду є масові невиплати зарплат працівникам та незабезпечення державою прав людини на гідну працю. Тільки в 2012 році Європейським судом було прийнято 206 рішень на користь громадян України у справах про стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати.

Зараз в нашій державі – єдиним неупередженим і справедливим органом, куди можуть звернутися українські громадяни з надією на те, що їхні права будуть поновлені є Страсбурзький суд.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у 2012 році ухвалив рекордну кількість рішень за скаргами українських громадян.

За даними Міністерства юстиції України, загальна сума коштів, що її сплатив уряд України у 2012 році на виконання рішень ЄСПЛ, становить майже 39 мільйонів гривень. Це у 4,5 рази більше, ніж попереднього року, коли, згідно зі звітом комітету міністрів Ради Європи, суд зобов'язав Україну виплатити за своїми рішеннями 0,9 мільйона євро.

Основні проблеми, які бачить Європейський суд Україні - це невиконання рішень судів, затяжні або неефективні розслідування, порушення прав на свободу та особисту недоторканість, жорстоке поводження з ув'язненими та затриманими або неналежні умови їхнього утримання. В цьому році надзвичайно велика кількість позовів українців щодо скасування або зменшення державних виплат.

Беззаперечним є той факт, що громадяни України виграють справи проти держави України за те, що нашою державою не виконують національні судові рішення, які прийняті «Іменем України».

Невиконання судових рішень по стягненню заборгованості з держави перед нашими громадянами. Що це означає? Громадянин впродовж кількох років судячись з державою, наприклад, Пенсійним фондом України, щоб йому виплатили 3 тисячі гривень та отримує нарешті позитивне рішення. Проте державні ограни просто уникають виконання цього судового рішення. Це просто ганебне явище, коли сама держава стає недобросовісним боржником. Це явище констатував Європейський Суд з прав людини у тих справах, які він розглядав. Але замість того, щоб заплатити ті 3 тисячі гривень пенсійних виплат, Україна платить ще відшкодування, в тому числі і моральну шкоду, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини десятки тисяч гривень. То чому органи виконавчої влади, а саме Державна виконавча служба, яка входить в структуру органів юстиції України допускають таких системних порушень?

Складається враження, що нашій державі просто вигідне саме боргування своїм громадянам – з тієї причини, що лишень одиниці наважуються на подачу позову до Європейського суду – а через великий наплив справ в суді – його розгляд може тривати 2-3 роки. Тому, більшість звичайних людей – так і залишаться на обочині «нашого правосуддя».

Прикро, що наші громадяни, як платники податків, витрачають мільярди гривень щорічно на те, щоб утримувати всю судову та правоохоронну системи, які фактично замість того, щоб допомогти людині, є її найпершим ворогом.

І тут питання навіть не у тих сумах, які стягуються з бюджету України (це звичайно окреме питання). Проблема полягає в тому, що конкретні винуватці (державні виконавці, міліціонери, прокурори, судді), які фактично спричинили ці витрати бюджетові – не несуть за це жодного покарання – ні морального, ані матеріального. Жодна особа не була позбавлена посади, ніхто не отримав осуду з боку держави.

Однак у них на совісті – питання життя та смерті конкретних людей та їх зламані долі.

З травня цього року вступили в силу зміни до Регламенту Європейського суду, які спрощують процедуру подачі позову, а також вносять зміни до інформування уряду країни щодо позову, що в ідеалі має значно прискорити розгляд справ в Страсбурзі.

Для нас це означає, що на рахунку держави України буде ще набагато більша кількість програних справ – і ми з Вами будемо ще біднішими, ніж сьогодні. Адже за ці програші платять тільки прості люди – а наші можновладці цим не переймаються. Тому що наш Суд найгуманніший в світі саме відносно них…


10.05.2013 Оксана Соболик 2665 7
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

2306
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1191
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2473
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1574
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1667
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

2102

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

273

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

469

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1671

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

1055
02.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

11027 2
28.07.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

5028
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

6216
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23262
02.08.2026

Цьогоріч проща на Крилоську гору була особливою, адже вірні та духовенство відзначають 20-ліття відновлення акту коронації чудотворної ікони. Як і останні кілька років, основний намір паломництва — безперервна молитва про мир та перемогу України у війні.  

1375
01.08.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

5988
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

2049
05.08.2026

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

43575 1
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

683
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1017
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1981
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

2432