"То було ше тогди, коли гуцули гуцулами си не називали, кутюгу фири кегали, а жинки молоко з полонини їжаками возили. А ті єжі були не такі, як согодни, а здорові, таєк три олені", - так колоритно починається серія листівок авторства "То було ше тогди" франківців Петра Буяка та Тараса Лаврука.
Після серії презентацій в різних містах України хлопці вирішили врахувати побажання публіки і, збагативши "гуцульське фентезі" новими історіями, видати повноцінну книгу про єжів, пише Галицький Кореспондент.
Петра Буяка франківчани добре знають як героя подорожі до Байкалу на старенькому мотоциклі "Дніпро", яку він разом із подругою Юлею Плисюк здійснив минулого року. Після повернення додому Петро несподівано захопився малюванням. Спершу робив кумедні сюжетні малюночки з підписами, які викладав на своїй сторінці у Фейсбуці. Потім вирішив ці малюнки перенести на магнітики. Так у Петра народилося цілком спонтанне хобі. Сьогодні магнітики з його авторськими малюнками можна придбати у сувенірних та деяких книжкових крамницях Івано-Франківська, Тернополя, Львова і Києва.
Одного дня Петрові "намалювався" їжак. Каже, намалювався сам собою, адже всі малюнки йдуть звідкись від серця і він практично не знає наперед, як виглядатиме закінчений малюнок. Потім, іншого дня, знову вийшов їжак, але вже з іншою історією. Так народилася ідея зробити кілька сюжетів про їжаків. Ці малюнки побачив друг Петра Тарас Лаврук і вирішив написати до них казку. Оскільки Тарас сам гуцул, то казка вийшла гуцульською говіркою. Тоді ж народилася ідея видати казку листівками. Уляна Кошелюк допомогла з дизайном серії.
"Не можу сказати, що ця казка орієнтована на дітей. Але у книгарні "Є", в якій відбувалися презентації листівок, побачили, що цю подію можна провести у форматі зустрічей із дітьми. Так ми зробили у Львові, Тернополі та Києві. Було дуже класно, діти слухали казку, малювали, запитували щось про їжаків. А після презентації батьки до нас почали підходити і питати, де можна купити книжку про єжів. Коли чули, що її немає, питали, коли вона буде. Ось так ми й вирішили, що треба робити книжку", - розповідає Петро Буяк.
Казка "То було ше тогди" розповідає про прадавній гуцульський світ, коли все було цілком інакшим. Гуцульські жінки використовували велетенських їжаків у побутових цілях - возили на них молоко з полонини. Їжаки полюбляли пити молоко і танцювати аркан під сяйвом місяця.
"Ми робимо все по кайфу. Робимо тільки те, що нас пре. Зараз будемо робити дитячу книгу, але вона не буде тільки про єжів. Буде багато інших персонажів, наприклад, велетенські зубаті форелі. Ці форелі вночі крали ліжники у жінок, які прали їх в ріці, а потім форелі продавали ці ліжники на базарі у Косові. Так і виник Косівський ринок. А самі форелі покрилися візерунками від ліжників, які возили на собі", - відхиляє Петро завісу майбутньої книги.
На цьому друзі вирішили не зупинятися. Планують також поставити виставу. "Дуже хочу зробити містерію про єжа. Пошити величезного їжака, у якого люди могли би залазити і так ходити", - каже Петро. Це буде міні-вистава на 15 хвилин. Головні ролі зіграють Петро Буяк, Тарас Лаврук та Уляна Кошелюк. Виставу обіцяють презентувати під час фестивалю карпатської культури "Черемош-Фест", який відбудеться 2-4 травня у селі Криворівня на Прикарпатті.
