Греції дадуть грошей. А толку-то?

 

Как говорили мои школьники: «Слон в зоопарке сдох»: министры финансов стран Евросоюза пришли к соглашению о предоставлении второго кредитного транша Греции! Собственно, то, что до выборов во Франции и Германии эти страны должны были поддерживать Грецию, было, теоретически, понятно. Однако одно дело – теоретически, а другое – практически.

 

Практически - основным условием для выделения Греции второго пакета финансовой помощи является достижение к 2012 г. объема долга, не превышающего 121% ВВП, при этом объем кредитного транша составит 130 млрд. евро. Формально частные кредиторы и инвесторы выразили готовность списать Греции до 53,5% задолженности по облигациям в процессе реструктуризации долга, даже больше, чем в начале переговоров, когда эта цифра составляла 50%. Как следствие, долговая нагрузка на Грецию должна сократиться примерно на 100 млрд. евро. Однако желаемый результат, исчезновение долговых проблем Греции, этими мерами явно не достигается.

 

При этом ключевые параметры новых облигаций (срок и купон) до сих пор не объявлены. 20 марта 2012г. у Греции наступает срок погашения долга по облигациям на 14,5 млрд. евро. И если до этого времени страна не получит новые кредиты от Евросоюза и Международного валютного фонда и не завершит обмен госбумаг, то ей грозит официальный дефолт. Вопрос о том, почему дефолт хуже, чем нынешняя ситуация, отдельный, я о нем еще скажу, но пока, до выборов у лидеров ЕС, эта тема - явное табу.

 

Отметим, что ранее в феврале Греция и ее международные кредиторы договорились о том, как доби ться сокращения бюджетных расходов в размере 325 млн. евро в 2012 г., однако это приводит к серьезным социальным последствиям в стране, со всеми вытекающими последствиями. И, самый главный вопрос, удастся ли удержать ситуацию еще год – до тех пор, пока не закончатся предвыборные кампании в основных странах ЕС.

 

Напомним, что первый пакет финансовой помощи в размере 110 млрд. евро был предоставлен Греции еще в мае 2011 г. В обмен на этот транш от МВФ и ЕС греческое правительство согласилось перейти к мерам жесткой экономии. Но вот цена этой экономии оказалась очень высока, настолько, что ЕС, наплевав на все свои «демократические» принципы, поставил в Греции спорное с точки зрения легитимности правительство, что привело к жесточайшему социальному конфликту. И этот конфликт будет только усиливаться.

 

Поскольку в реальности деньги пойдут не Греции, а ее кредиторам (в основном, банкам), то, с точки зрения граждан Греции, вопрос стоит так: падение уровня жизни происходит бесплатно, никакого улучшения в экономике страны не наблюдается. Более того, поскольку падает внутренний спрос (за счет сокращения бюджетных расходов), экономика только падает. Что, естественно, никому не нравится.

 

Вообще говоря, это ситуация совершенно естественна. На протяжении 30 лет уровень жизни населения во всем мире поднимали за счет роста долгов – и домохозяйств, и корпораций (которые за счет роста долгов повышали зарплаты и создавали новые рабочие места), и государств (которые увеличивали и госинвестиции, и социальные выплаты). Рост уровня жизни – это и рост спроса, то есть рост экономики, и рост прибылей. Под которые, кстати, можно и увеличивать кредитование. Что и происходило на практике.

 

Но сегодня механизм рефинансирования долга больше не работает (ставки рефинансирования опустились до нуля), а значит, кредитовать спрос не получается. И, соответственно, уровень спроса будет падать, что означает сокращение экономики (ВВП) практически во всех странах мира. При том, что долги, пусть и не растут, но и не падают. Иными словами, теоретически, в ближайшие годы уровень долговой нагрузки будет только расти, как это, собственно, и происходит в Греции. Даже после списания части долга.

 

Именно в этом состоит главная проблема: дело не в накопленных долгах, а в том, что их нельзя больше увеличивать, то есть, повышать спрос. А равновесное состояние «спрос-доходы» находится ниже нынешнего на 30-60%, что означает социально-политическую катастрофу для большинства государств мира. Но ровно по этой причине говорить об этом вслух нельзя, поскольку современная политическая культура, сформировавшаяся во время почти постоянного роста, не дает возможности действующим политикам говорить избирателям об ухудшении состояния дел: это верный способ навсегда покинуть политическую сцену.

 

Иными словами, проблема Греции, на самом деле, это проблемы не Греции, а всего мира. Просто Греция оказалась первой на этом пути – но далеко не последней. Но власти ЕС ей не дают возможности ни принять самостоятельные решения, ни принимают их сами – поскольку принять их в старой парадигме «постоянного роста» невозможно. Может быть, после выборов во Франции и Германии это и станет возможно, но я и тут сомневаюсь – скорее всего, ситуация просто взорвется, Греция достаточно неожиданно (для широкой общественности, разумеется) объявит дефолт - и вся ответственность будет возложена на ее руководителей.

 

Повторю ещё раз: современная политическая культура и обычаи не дают возможности не то что решать, но даже обсуждать серьезные вопросы, если они реально угрожают жизненному уровню населения. А потому и ЕС, и весь остальной мир будут смотреть, как мучаются греки, но никаких реальных решений принимать не будут. Эта ситуация еще усугубляется тем, что реальным бенефициаром всех греческих выплат являются банки, которые категорически не могут допустить прекращения платежей, для многих из них это означает банкротство и исчезновение.

 

И выхода нет, тут получается замкнутый круг: возможности реального решения проблемы обсудить нельзя, тем самым ситуация усугубляется и обсуждать ее становится все более страшно. Вся надежда на греков, что они все-таки скинут навязанное им ЕС правительство и объявят дефолт, разрубив тем самым гордиев узел проблем, тем самым заставив политиков в Брюсселе и европейских столицах принимать хоть какие-то решения. 

 

Михаил Хазин 

Джерело: worldcrisis.ru


21.02.2012 Михайло Хазін 1245 0
Коментарі (0)

26.08.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв’ю журналістці Фіртки отець Піо Павлик розповів про своє покликання, служіння під час війни, страх і віру, про людей, які залишаються у Херсоні, та про те, чому сам не хоче їх залишати.

700
21.08.2026
Вікторія Косович

Аби перевірити, як на Івано-Франківщині виявляють порушників, що здійснюють проїзд територіями природно-заповідного фонду, та наскільки масштабною є проблема джипінгу в Карпатах, Фіртка вирушила у рейд на один день з двома групами Державної екологічної інспекції Карпатського округу.

1089
17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1788
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1841
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1582
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3759

Жоден диктатор в історії не мав інструменту, який тепер доступний кожній ШІ-корпорації, стверджує ізраїльский візіонер Юваль Ной Харарі.  

320

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

1223

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1529

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1602
18.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

844
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6503
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6496
21.08.2026

Цього року до відповідного проєкту залучили 10 парафій, де священників і волонтерів мотивують та навчають допомагати людям, які опинилися у складних життєвих обставинах.  

793
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

1009
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

1194
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1947
21.08.2026

Акторка Івано-Франківського драмтеатру Мирослава Полатайко зізнається, що в дитинстві не мріяла про сцену та не любила виступати перед публікою. Попри це, родинні традиції, підтримка близьких і наполеглива праця допомогли їй знайти своє покликання та полюбити акторську професію.

7146 3
21.08.2026

Говорити про організацію голосування на тлі російських ракетних та дронових атак нереалістично, вважає оглядач Bloomberg Марк Чемпіон. Заклик колишнього міністра оборони Михайла Федорова до проведення президентських виборів в Україні він називає безрозсудним і неправильним. 

578
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

1235
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1904
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

2157