Графа "національність" в паспорті: на чий млин вода?

 

 

Американська політологія, яка у розпал Холодної війни мала всі підстави серйозно займатися дослідженням радянської системи, так і не змогла передбачити розпад Радянського Союзу.

Один з небагатьох аналітиків, який зумів це зробити, був відомий "сов'єтолог" професорДжері Гаф. Ще в 1970 роках він вирахував, що на початку 1990-х до влади в Кремлі прийде нове покоління комуністів, які вже не застали сталінських репресій. Відтак, в Радянському Союзі стануться масштабні зміни, які матимуть геополітичні наслідки для всього регіону.

Так воно і сталося після приходу до влади "наймолодшого з Політбюро" Михайла Горбачова.

Свого часу, автор мав можливість не раз спілкуватися з паном Гафом під час поїздок до США. На запитання – "А чи могло би, в принципі, щось зупинити розпад Радянського Союзу?", професор незмінно відповідав: "Сталіну не треба було вписувати "національність" у радянський паспорт. Замість того, щоби вважати себе "радянськими людьми", громадяни продовжували ідентифікувати себе з різними етнічними групами".

Міжетнічний конфлікти, відтак, і розпад імперії був закладений інституційно – альтернативна радянській етнічна ідентичність була вкарбована у кожний паспорт, і це була для імперії трагічна помилка.

Джері Гаф знав про що говорить.

У багатьох країнах, насамперед в США, держава зацікавлена у творенні єдиної спільноти, в якій громадяни ототожнюють себе з державою і аж ніяк не з власною етнічної приналежністю.

Ця концепція більш відома під назвою "плавильний котел", що означає системне нав’язування представникам всіх етнічних груп єдиної спільної культури, яка би переплавляла всі відмінності в ім'я державного патріотизму.

І це не лише досвід "країни емігрантів" США. Свого часу схожі процеси були і в європейських країнах. Наприклад, мало хто знає, що у Франції 19 століття не так багато французів розмовляли французькою, а тим більше – ототожнювали себе з Францією.

Майбутні французи тоді розмовляли бретонською, гасконською, баскською, каталанською, корсиканською та іншими мовами-діалектами, і ототожнювали себе не з Францією, а з локальними ідентичностями.

І лише після півстолітньої індоктринації держави, яка тривала аж до 1914 року, "селяни", за висловом відомого дослідника Евгена Вебера, стали "французами".

Схожі виклики свого часу стояли і перед Німеччиною і Італією, і держави теж нав’язували своїм громадянам патріотичне відчуття "єдиної родини".

Але є й інші приклади – Радянський Союз, Югославія, Чехословаччина. В них інституційно закріплені локальні ідентичності виявилися сильнішими за державний патріотизм.

І це не лише історія. Зовсім недавно європейські лідери висловились доволі критично щодо концепції мультикультуралізму – політики, яка спрямована на збереження та розвиток культурного розмаїття і яка чітко резонує з ідеєю появи графи "національність" в паспорті.

Так, канцлер ФРН Ангела Меркель публічно визнала, що мультикультуралізм в Німеччині зазнав краху, і перед етнічними спільнотами є єдиний вибір – культурно інтегруватися в німецьку спільноту.

Схожі одкровення можна було почути і від екс-президента Франції Ніколя Саркозі, який заявив, що усякий, хто приїздить у Францію, має або стати частиною нації, або бажаним гостем в країні не стане…

Логіка проста – ці країни мають високі амбіції у світі і вони не можуть собі дозволити розпорошуватись на дискусії щодо розмаїття власної ідентичності.

І це зовсім не схоже на стереотипний європейський політичний лібералізм, який передбачає, зокрема, увагу до культурного розмаїття. Нікому в голову з європейських політиків не приходить вкарбовувати можливість внутрішніх розколів у окрему графу паспорта.

Щоправда, іноді графа "національність" і досі наявна в спеціалізованих анкетах громадян, в паспортах яких така графа відсутня. Наприклад, у США графа "етнічність" обов'язкова у анкетах при прийомі на навчання або роботу.

Але задача цієї графи дещо особлива – держава та приватний сектор, під тиском борців за права етнічних меншин, збирають таку інформацію, аби адміністративно забезпечити рівне представництво різних етнічних груп у владі, бізнесі і доступі до освіти.

Чому ідеологічно права "Свобода" так прагне запровадити графу "національність" у паспорті, якщо це може призвести до інституційного закріплення етнічного розмаїття країни? Того самого розмаїття, яке відстоюють прихильники неприйнятного "Свободі" лібералізму?

Щоправда, суттєвою різницею між лібералізмом та мультикультуралізмом є можливість застосовувати ідею колективних прав до етнічних груп, тоді як лібералізм наполягає винятково на індивідуальних правах.

Але наслідки послідовного лібералізму та мультикультуралізму для етнічного складу країни однакові – це збереження культурного, релігійного, мовного розмаїття та відсутність єдиної національної спільноти.

А чи не краще для України аби всі ми відчували себе, насамперед, українцями? Чи не краще "не-українців" шукати десь поза межами країни?

Очевидним наслідком появи графи національність у паспорті стане погіршення якості політичного дискурсу України.

Замість того, аби зосередитись на дискусіях щодо необхідності системних реформ в країні, боротьбі з корупцією, справедливому розподілі бюджету, підвищенні статусу України у міжнародній політиці, ми зациклимось на маркерах ідентичності.

Актуальними питаннями політики стануть – хто і чому себе ототожнює з тими чи іншими етнічними групами? Що може бути критерієм для етнічної ідентичності – мова, церква, власний вибір? Які особливі права можуть мати представники етнічних спільнот? Чи мають вони право на особливе представництво у органах влади?

На часі стане і реалізація омріяного Кремлем проросійського проекту, який би мобілізовував громадян не на основі лояльності олігархічним групам сходу України, а на основі лояльності до російської етнічної ідентичності.

Поява графи значно полегшить роздачу румунських паспортів на Буковині, російських – в Криму, адже під такі дії тепер буде закладена серйозна інституційна база – відзначка в українському паспорті, яка нехай не де юре, але де факто даватиме право на відповідне подвійне громадянство.

Та і скандальний закон про мови відмінно впишеться в логіку паспортної багатоетнічності.

І тому мене зовсім не дивує, що нинішня КПУ, яка претендує на роль посольства "русского міра" в Україні, заявила що, можливо, підтримає законопроект опозиції.

Стратегічний програш запровадження "графи" в паспорті – неминучі складнощі для творення єдиної політичної нації.

Традиційні суперечності між "сходом" та "заходом" України не мали згубних наслідків значною мірою тому, що у нас ніколи не було чіткого маркеру, який би відділяв два регіони.

Мова, церква, етнічність – ці традиційні маркери для поліетнічних суспільств не працювали в Україні через те, що серед політичних сил обох таборів є носії усіх мов, представники різних конфесій та етнічних груп.

І тому, наприклад, у Києві, де на вулиці переважає російська – голосують за націоналістів, а в україномовних селах Луганщини – за Партію регіонів. А от тепер такий маркер може бути – він буде вбитий окремою графою в паспорт та створюватиме бар'єр для політичних компромісів.

Зазначу, що коли йдеться про політизацію маркерів ідентичності досягти остаточних компромісів, в принципі, неможливо. Можна досягти компромісу коли йдеться про економічні питання – розподіл бюджету, пільги, систему оподаткування, пріоритет розвитку окремих галузей, стратегію економічних реформ – все те, що є предметом дискусій у розвинених демократіях.

Та не можна досягти згоди щодо того, чия мова, релігія чи етнічна особливість краща.

Постановка питання ідентичності в центр політичних дискусій неминуче призведе до суспільної дестабілізації. І плеcкатимуть цьому в долоні не етнічні українці, і не в Україні.

Нарешті, масштабна кампанія з повернення графи в паспорт – ще один кілок у імідж України в очах Європи, яка, судячи з вельми суперечливої резолюції по "Свободі", і так часом втрачає розуміння українських реалій.

Я далекий від думки, що, опозиція є нещирою у прагненні захистити "права українців". Але кожен законопроект має свою логіку і свої наслідки. І саме вони мають бути в основі законопроектів та будь-яких стратегічних рішень.

 

Сергій Таран, політолог, для УП



07.01.2013 Сергій Таран 1560 1
Коментарі (1)

НИК 2013.01.07, 23:59
ПІДКИДАЮТ НАМ ЧЕРГОВУ ДИСКУСІЮ, ЯКА БІЛЬШ ВИДИМА,НІЖ ІДЕЙНА:ВІДСТУПАЮЧІ ЛІБЕРИ вс НАЦІВ. ТУ ЯСНО І ЧЕСНО -ЛІБЕРИ ЗА ПОЛІТНАЦІЮ І РЕСТР НАЦ-Й, НАЦИ ЗА ЗА ЧИСТОТУ НАЦІЇ І ГРАФУ. ПРОБЛЕМА НЕ ПРОСТА -Є ЗА І ПРОТИ. АВТАР ПЕРЕРАХУВАВ ВСІ ПРОТИ РЕЄСТРУ, А Я ЗРОБЛЮ, ТО ЩО ЗА ГРАФУ. 1. ПОЛІТНАЦІЯ=АСИМІЛЯЦІЯ, МІСЦЕВИМИ -НЕМІСЦЕВИХ. І ЯК БИ МИ І НАШЕ ГРОМАДЯНСТВО БУЛО ПРИВАБЛИВИМ, ТО МОЖЕ І Я БИ БУВ ЗА, АЛЕ РЕАЛЬНО НАША ДЕРЖАВА У МІСТАХ АСИМІЛЮЄ УКРІВ, ТОМУ МИ МУСИМ ЗАЙНЯТИ СЮ ОБОРОНУ. 2. СПРАВЖНІ НАЦИ, А НЕ ШОВІНЮГИ, НАВІТЬ МУДРІ ЛІБЕРИ, РОЗУМІЮТ, ЩО АСИМІЛЯТ СЕ ЛЮДСКІ ВІДХОДИ, ШМЕЛЬЦ, ХАЛАЙСТРА, ВРОДЖЕНІ ШИЗИ (РОЗДВОЄНЯ ПСИХІКИ), КОНВЕЄР ГВИНТИКІВ У МЕХАНІЗМІ ІМПЕРІЙ. КАЗЛАМ ПОЯСНЮЮ: БОРОТЬБА ЗА РАСОВУ ЧИСТОТУ НЕ ОЗНАЧАЄ ВІДСТРІЛ, КОМПРОМІС -ВИСИЛКА НА ВОКЗАЛ, ТАК РОБИЛИ НІМЦІ У 1941, А НКВД -З ПОЛЯКАМИ, МИ Ж НЕ ТАКІ, СЕ ПРОСТО ЗАБОРОНА ЯВНА І НЕЯВНА, НАШИМ ЖІНКАМ РОДИТИ ВІД ІНШИХ НАЦІЙ, НА РОБОТІ З НИМИ МІШАТИСЯ, А В ПОБУТІ, НЕ МІШАТИСІ З ЧУЖИМИ, ТРИМАТИСІ СВОЇ КУЛЬТУРИ, ТОГДИ І ІНШІ НЕ МАЮТ ХОВАТИСІ, А БУТИ КУЛЬТУРНИМИ, АЛЕ ПО СВОМУ, ЯК ОТ ЮДЕЇ. 3. ДЕРЖАВІ ЛЕГШЕ ВИДІТИ, ХТО СВІЙ, АЛЕ ДУРАК, А ХТО ПОТЕНЦІЙНИЙ СЕПАРАТИСТ І ВОРІГ. БО ПРИХОВАНИЙ ВОРІГ НАБАГАТО ШКІДЛИВІЩИЙ, НІЖ ТОЙ, ЩО ЯВНИЙ, МАЄ У РУКАХ ПОЗНАЧКУ, ТОМУ СЕЙ ПУНКТ, ТИМ ШО ВЕДУТ ПРОТИ УКР. ІНФО-ВІЙНУ, ПОЛЕКШУВАВ ЖИТЯ, ОТ КРИЧЄТ ВОНИ, ШО В УКР. БОЛЬШЕ ПАЛАВІНИ РУССКІХ, А МИ ЇМ РАЗ І ЦИФРИ, І %%-БАР"ЄР НА ВИБОРАХ У ВРУ, У США ТАК ЗАБЕЗПЕЧУЮТ ПРАВА НЕГРІВ!!! 4. ОТ ВОНИ ВЕДУТ ЗАРАЗ ВІЙНУ ЗА ДРУГУ МОВУ, А МИ ЇМ -НЕМА У ВАС ТУТ ХЛОПЦІ 10%, І ДАНІ З МІГРАЦІЇ. 5. А ПОТІМ ПРОСТІ ХЛОПИ ПОЧНУТ ПИТАТИ, А ЧО ВАС ХЛОПЦІ, У ВРУ, 50%, А ЖИТЮ ЛИШ 1%, ТОГДИ ВЖЕ КАЛАМОЙСКИЙ НЕ МІНОРУ КУПИТ ДЛЯ ЄРУСАЛИМУ, А ПОЧНЕ ЦЕРКВИ БУДУВАТИ ГУЦУЛАМ, ОДНИМ СЛОВОМ, БУДЕ НАБАГАТО БІЛЬШЕ ПОЧЕСНО ПИСАТИСІ УКРОМ, А КОМУНАРИ ПРОСТО ЗАХОТІЛИ ЗАФІКСУВАТИ СВІЙ ВИМИРАЮЧИЙ ЕЛЕКТОРАТ. А МОЖЕ ПРОЧИТАЮТ МІЙ ПОСТ І ПЕРЕДУМАЮТ.
31.07.2025
Павло Мінка

Фіртка неодноразово викривала проблему булінгу в школах Івано-Франківської області. У продовження теми ми поспілкувалися із нальником Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області Сергієм Безпалько та дитячими психологами.    

246
30.07.2025
Олег Головенський

Фіртка поспілкувалася з Олександром Красовицьким —письменником та видавцем, генеральним директором та власником харківського видавництва «Фоліо».   

1139 1
28.07.2025
Павло Мінка

Фіртка розповідає, як незаконні заправки та контрафактне виробництво пального загрожують економіці й безпеці регіону.  

1693
22.07.2025
Дарина Кочержук-Слідак

Прокуратура бореться з незаконним захопленням лісів, але корупція гальмує справедливість.  

773
17.07.2025
Катерина Гришко

Родичі пробачили хлопцю, знаючи про «своєрідний характер» загиблої і його нелегке дитинство, і просили в суді застосувати менш суворе покарання.  

3408
13.07.2025
Вікторія Матіїв

Дружина полеглого воїна Любов Галько розповіла журналістці Фіртки, яким був Руслан Галько — у повсякденному житті, в родинному колі та на фронті.

21438

Найперше в цій історії із законом, що позбавив антикорурційні органи «незалежності», тішать молоді люди, які протестують. Щирі, світлі, небайдужі, впевнені своїй правоті…

625 1

Протягом своєї історії християнство завжди використовувало найсучасніші на той час технології для проповіді Євангелія.  

370

Я відкладаю роботу над перекладом книги. Виходжу з кабінету, де практикував Вольфганг Льох, засновник психоаналітичного об'єднання... Спускаюся повз книжковий магазин, де збиралися тюбінгенські філософи, і де Ернст Блох шукав світлі сторони соціалізму. Повертаю ліворуч і натрапляю на інший книжковий магазин, де працював і писав Герман Гессе...

997

По соцмережах пішла дискусія про зрізані кілька дерев (ялинок) на Івано-Франківській Площі Ринок. «Політично» мотивований ґвалт наростає. Аж до вимог «засадити» ринкову площу деревами та зробити парк.

2360
25.07.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

2145
21.07.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

381
16.07.2025

Перекуси повинні бути корисними, поживними та здоровими. Це своєю чергою допоможе залишатися в тонусі та бути продуктивними.  

12031
28.07.2025

У селищі Делятин на Івано-Франківщині відбулася знакова для громади подія — освячення храму Всіх Святих Українського Народу.  

641
21.07.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

342
17.07.2025

На Прикарпатті готуються до щорічної Всеукраїнської Патріаршої прощі до Галицької Чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі. Проща відбудеться 2-3 серпня.  

979
15.07.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

953
23.07.2025

Програма промоції читання «Текстура» спільно з «Видавництвом Старого Лева» запрошують на розмову довкола абетки-енциклопедії «Антонич від А до Я» — книжки, що розповідає про поета, закоханого у світ, сонце й слово.  

251
25.07.2025

263 народні депутати підтримали законопроєкт, зокрема — дев’ятеро з Івано-Франківщини. Хто і як голосував, і якою була їхня реакція згодом — розповідає Фіртка.

1797 1
22.07.2025

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем, який є ініціатором нових санкцій проти Росії, заявив, що президент США Дональд Трамп «надере зад» Володимиру Путіну, підписавши законопроєкт про вторинні санкції для країн-покупців російської нафти.  

566
15.07.2025

У понеділок, 14 липня, генсек НАТО Марк Рютте під час зустрічі із президентом США Дональдом Трампом у Білому домі нагадав президенту США, кого Росія відправила керівником делегації на переговори до Стамбула.

1609 7
10.07.2025

«Більдерберзький клуб» — одна із найбільш загадкових закритих «тусовок». Зустрічі клубу щороку тривають кілька днів щоразу в іншому місці.

2385 4