Франківські велосипедисти візьмуть участь у культовому бреветі планети «Париж – Брест – Париж» (фото)

Сьогодні, 26 вересня, в громадському ресторані Urban Space 100, відбулась прес-зустріч з франківськими велосипедистами Володимиром Чернишенко та Христиною Зеленчук, які подолали на велосипедах 1000 кілометрів шляху всього за 75 годин.

Здолавши марафон в 1000 км, рандонери вибороли право на участь у культовому бреветі планети «Париж – Брест – Париж», який проводять у Франції раз на 4 роки, інформує кореспондент Фіртки.

Франківські велосипедисти подолали всі бревети 2018 року, організовані Львівським велоклубом, під егідою французького клубу AUDAX CLUB PARISIEN.

Володимир Чернишенко та Христина Зеленчук три роки поспіль долали основні бревети, проїжджаючи тисячі кілометрів Львівською, Івано-Франківською, Закарпатською та Тернопільською областями. Вже тричі вони здобували звання суперрандонерів.

Найвизначнішою подією цього велосипедного сезону став 1000-кілометровий марафон, якому передували виснажливі тренування і ретельна підготовка.

Велосипедисти поділились враженнями від якості українських, польських та словацьких доріг, розповіли про розмаїття погодних умов, різкий контраст нічних та денних температур. А також про те, як провести три доби життя на велосипеді.

За словами Володимира Чернишенка, будь-яке хобі потребує фінансових затрат.

Христина Зеленчук додає, що займається велоїздою з 2014 року.

"Дистанція дається нелегко. Стартувала я в Києві, потім на Житомир, Умань, Черкаси. Марафон у Франції розрахований на 1200 км. На нього дається 90 годин. Обов'язково мати з собою одяг, щоб переодягнутись вночі, адже погодні умови різні, вночі стає холодно. На заїзд у Франції, щоб комфортно себе почувати, необхідно приблизно тисяча євро", - каже жінка.

На велосипед жінка витратила близько 1000 доларів.

"А ми стартували у Львові о 12 ночі. Перший день я проїхав 460 км за 24 години без сну, лише з нетривалими зупинками на перекус. Познайомилися з нашими дорогами та європейськими. Наступні два дні проїхали по 270 км", - каже Володимир.

Володимир зізнається, для нього найскладніше - не заснути на велосипеді.

"Як би це зараз не звучало дивно, але на велосипеді реально заснути, ноги крутять педалі, велосипед їде по інерції, але тебе може занести. Тому важливо відновлюватись. Для цього потрібно поспати на контрольному пункті", - каже чоловік.

Велосипедисти додають, сезон починається зі спадом снігу, кажуть тоді вже можна їхати, коли уже не слизько і проглядається асфальт А взимку тренуються на велотренажері. Володимир додав такі велопоїздки можуть бути досить травматичними. Сам чоловік вже двічі потрапляв у ДТП, отримував складні переломи. Тому наголошують, обов'язково мати шолом.

"Як кажуть велосипедисти руки, ноги заживуть, а голову треба берегти. Моя мета - представити у Парижі наше місто, щоб у переліку міст учасників був Івано-Франківськ. Тому що Львів, Київ уже були, а Франківська - ще не було", - резюмує Володимир Чернишенко.

Франківці відмітили, у Європі до такого роду велозаїздів ставляться позитивно: ніхто не перекриває траси, люди виходять підтримувати, виносять воду та навіть їжу. В Україні такого поки немає.

Велосипедисти готуються до бревету у Франції, який відбудеться в серпні наступного року. Для цього потрібно пройти проміжні дистанції. Володимир та Христина мають всі шанси стати першими іванофранківцями на легендарному бреветі.

Також зазначають, що допомога спонсорів їм не завадить.


Довідково:

Бревет — це велозаїзд на довгу дистанцію, який має часові ліміти і контрольні точки. Стандартними дистанціями для бреветів є 200, 300, 400, 600, 1000 і 1200 км. Велосипедист, якому вдалося проїхати протягом одного року всі бревети на 200, 300, 400 і 600 км поспіль, отримує звання суперрандоннер. Після подолання бревету в 1000 км він має право участі в легендарному бреветі «Париж – Брест – Париж», дистанція якого становить 1200 км.

Фотогалерея


26.09.2018 2357 4
Коментарі (4)

05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

1068
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

1699 2
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

1094
25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

3645
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

3383 7
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

2728 1

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

324

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

449

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

972

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1557
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1054
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

1087
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

776
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

6539
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

716
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

44039
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3391
25.05.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35711 1
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

385
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

661
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

741
17.05.2025

Президент України Володимир Зеленський говорив з Президентом США Дональдом Трампом разом із Президентом Макроном, Федеральним канцлером Мерцом, прем’єр-міністрами Стармером і Туском.  

950