В Івано-Франківську 12 січня відбувся форум розвитку цифровізації туристичної сфери.
Участь у заході взяли міський голова, голови громад та представники туристичної галузі.
Подію відвідала журналістка Фіртки.
Як повідомили під час форуму, Івано-Франківськ другий рік поспіль очолює рейтинг туристичної діяльності області. Дані надали в департаменті міжнародного співробітництва та євроінтеграції громад ОДА.
Міський голова Руслан Марцінків наголосив, що цифрові підходи стають ключовими для розвитку туризму та наповнення місцевих бюджетів, оскільки внутрішній туризм залишається доступним для більшості людей.
«Навіть попри війну, кількість туристів не зменшилась, а в окремих регіонах зросла. Це робочі місця, податки та економічна активність. Основний акцент — як цифровізація може впливати на туристичні податки в межах чинного законодавства», — зазначив Марцінків.
До форуму долучилися також голови громад із Львівської та Закарпатської областей. За словами міського голови, ці три регіони мають спільну туристичну специфіку, особливо для гірських громад, які потребують додаткових механізмів залучення коштів.
Зокрема, голова Ясінянської громади, що в Закарпатській області, Андрій Делятинчук наголошує: туристичний збір повинен сплачуватися туристом, а не підприємцем чи власниками садиб.
«Говорячи про туристичну галузь, застосовувати тільки один показник — туристичний збір — усе ж замало. Але це легкий показник, де можна підвести риску скільки коштів надійшло. У 2020 році я прийняв громаду зі 140 тисячами гривень туристичного збору, а на сьогодні вже є 1,6 мільйона. Хоча ми говоримо про те, що громада має мати 16 мільйонів гривень збору. Проте ріст у правильному напрямку є», — говорить Андрій Делятинчук.
Голова Державного агентства розвитку туризму України Наталія Табака зазначила, що під час війни туризм набув нової ролі для українців.
«Сьогодні це інструмент фізичного й ментального відновлення. Туристичний збір став індикатором активності громад. 2024 рік показав зростання кількості подорожей і збільшення надходжень у карпатських областях», — говорить Наталія Табака.
Місія агентства, за словами голови, формувати сталу та диджиталізовану систему туризму в Україні, засновану на прозорості та якісному туристичному продукті.
«Ми фокусуємось над відновленням та стратегічною трансформацією галузі, аби підготувати її до відновлення іноземних туристичних потоків і повноцінного післявоєнного розвитку», — каже Наталія Табака.
За її словами, туристичний збір — це світова практика, яка дозволяє регулювати понаднормове навантаження туристами на популярні громади.
«Це сплата за те, що туристи приїхали й користувалися ресурсами громади. Відповідно збір допомагає громаді в маркетингу чи інфраструктурних потреб», — вказує голова.
Агентство провело опитування в 886 громадах у вересні 2025 року. За його результатами, 72% встановили туристичний збір (від 0 до 5% мінімальної заробітної плати). Вказують, що для українця такий податок максимум складає 40 гривень, а для іноземця може бути й 400 гривень за одну ночівлю.
«Були випадки, коли туристичний збір був вищий за проживання у прикордонному містечку. Це оперативно виправляється завдяки правильній комунікації, тому ми вчасно реагували на це», — каже Наталія Табака.
Усього 9% з опитаних громад мали програми розвитку туризму у 2024 році й фінансування на них. Проте 72% з них не мали такої програми взагалі, а 35%, попри ту ж відсутність програми розвитку туризму, мали надходження до бюджету з турзбору:
«Фактично для більшості туристична привабливість і є серед пріоритетів стратегії. Це те, що допомагає місцевим мешканцям і громаді, створюючи робочі місця. На жаль, це не відображається в програмах чи в бюджетах через велику тінізацію доходів».
Серед сьогоднішніх проблем туристичного збору Наталія Табака відмітила:
- неусталеність — не всі громади ухвалили або донесли до суб'єктів рішення про ставки й механізми справляння турзбору;
- непрозорість — часто незрозуміло, куди спрямовуються зібрані кошти, що знижує мотивацію справляти збір;
- відсутність контролю з боку ОМС — порушення з боку податкових агентів в засобів розміщення можуть фіксувати лише податкові органи;
- адміністративні складнощі процесу — повернення надміру сплаченого збору, авансовані платежі та звітність створюють додаткове робоче навантаження.
Зокрема, існує відповідальність за несплату туристичного збору чи неправильне висвітлення інформації. ЇЇ несе як турист (штраф 850 гривень), так і податковий агент — від 1700 до 3400 гривень штрафу за одного незареєстрованого туриста.
Серед ключових рішень для громад в агентстві пропонують встановити місцеві податки та збори, визначити комунальне підприємство або інший суб'єкт для справляння збору в об'єктах, що не є податковими агентами, а також визначити обов'язковий відсоток надходжень на програми розвитку туризму.
«Доречно врахувати при встановленні туристичного збору, що за потреби ставки можуть диференціюватися за населеними пунктами, за видами й категоріями тимчасового розміщення. Водночас розмежування по вартості номера не рекомендоване.Також у рішенні місцевої ради має бути затверджено договір про уповноваження, критерії відбору та перелік документів для укладання договору. Орган місцевої влади повинен вести й публікувати перелік податкових агентів, а турист має обов'язково інформуватися перед заселенням про ставки збору», — додає Наталія Табака.
Так, Державне агентство розвитку туризму України працює над новою системою категоризації, щоб забезпечити прозорість ринку.
Виконавчий директор Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України Юрій Стефанчук повідомив, що Прикарпаття фактично стало туристичним хабом.
За його словами, минулого року область відвідали близько 2,5 мільйона осіб, а туристична галузь принесла до бюджетів громад у середньому 30 мільйонів гривень податків.
«Для більшості громад туризм є фундаментальною сферою розвитку. Ми працюємо над масштабуванням успішних кейсів — від візуалізації туристичних об’єктів до формування маршрутів, зокрема із залученням штучного інтелекту», — зазначив Юрій Стефанчук.
