Фізики Прикарпатського університету отримали фінансову підтримку від НАТО в розмірі 159 тисяч євро (фото)

 

/data/blog/47527/f228775438bc8ac795f3ec3b849278e4.jpg

 

Вчора у Прикарпатському національному університеті відбулася масштабна подія – презентація проекту «Термоелектричні матеріали та пристрої для енергозаощадження та підвищення безпеки», який реалізовується науковцями Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника спільно із вченими Університету Гезі (м. Анкара, Туреччина).

 

Дослідники Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника та Університету Гезі отримали фінансову підтримку від НАТО на проведення науково-технічних досліджень в рамках програми НАТО «Наука заради миру та безпеки».

 

Програма Північноатлантичного Альянсу фінансує реалізацію проекту «Термоелектричні матеріали та пристрої для енергозаощадження та підвищення безпеки» протягом 2014-2015 років на загальну суму 239 тис. євро. В тому числі для Прикарпатського національного університету виділено суму в розмірі 159 тис. євро.

 

Перед початком презентації проректор з наукової роботи, професор Андрій Загороднюк ознайомив присутніх з історією вузу, науковими школами закладу, міжнародною співпрацею з іноземними вишами.

 

Він наголосив на важливості проекту «Термоелектричні матеріали та пристрої для енергозаощадження та підвищення безпеки», оскільки його реалізація дозволить підняти можливості університету та можливості комерціалізації науки.

 

Директор Центу НАТО Олег Білоус розповів аудиторії про створення та діяльність Наукового інформаційно-аналітичного Центру НАТО Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, який ефективно здійснює аналітичні дослідження, проводить наукову та інформаційну діяльність.

 

Завідувач кафедри фізики і хімії твердого тіла, професор Дмитро Фреїк розповів про історію підготовки й реалізації проекту. За його словами, проект дає можливість представитись міжнародній спільноті та створити матеріальну базу.

 

Керівник проекту «Термоелектричні матеріали та пристрої для енергозаощадження та підвищення безпеки» з турецької сторони, доктор наук, професор Університету Гезі Рашид Ахиски на початку свого виступу зауважив, що співпраця між університетами почалася ще у 2009 році.

 

Він акцентував свою увагу на необхідності розширювати співпрацю між університетами не тільки в галузі фізики, а і в інших галузях: біологія, хімія, математика . Зазначив, що Туреччина бере участь багатьох програмах, де результати досліджень реалізуються у виробництво. У цьому питанні турецька сторона має великий досвід, яким прагне поділитись.

 

Науковий керівник проекту від Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри фізики і хімії твердого тіла, заступник директора Центру НАТО Любомир Никируй наголосив, що даний проект є одним із перших в Україні такого рівня.

 

За його словами, виробництво розроблених внаслідок реалізації проекту термоелектричних матеріалів планується на виробничій базі партнера проекту – ВО «Карпати» (м. Івано-Франківськ).

 

Кінцеві генератори будуть промислово виготовлювати у компанії «TES Thermoelectric Systems Ltd.» (м. Анкара, Туреччина). Інші партнери проекту сприятимуть створенню ефективної рекламної компанії (Інститут інноваційних досліджень, м. Івано-Франківськ) та просуванню створеної продукції на світовий ринок (компанія «Датасистемз», м. Москва, Російська Федерація). Генеральний директор ВО «Карпати» Втерковський Дмитро, як партнер проекту, буде радий співпраці та сприятиме виробництву термоелектричних матеріалів на базі підприємства.

 

Проект «Термоелектричні матеріали та пристрої для енергозаощадження та підвищення безпеки» відноситься до комплексного дослідження нових альтернативних джерел енергії – прямого перетворення тепла в електричну енергію. Такі термоелектричні перетворювачі виконують одночасно кілька корисних функцій: вони на практиці застосовуються, як правило, для перетворення дармового тепла, яке викидається у навколишнє середовище, що сприяє зменшенню «парникового ефекту»; є екологічно чистими, оскільки не спричинюють викиди в атмосферу вуглекислого газу, що відбувається при спалюванні будь-якого виду палива; характеризуються довговічністю у роботі через відсутність рухомих частин у своїх конструкціях. Відповідно, за час виконання проекту планується розробка нових, значно ефективніших від існуючих на даний час у світі, термоелектричних матеріалів, створення на їх основі термоелементів та розробка кінцевого термоелектричного генератора для конкретного прикладного використання.

 

Під час реалізації проекту заплановано закупівлю сучасного наукового обладнання та необхідних матеріалів, передбачено стажування дослідників у провідних наукових центрах світу, безпосередня участь у найбільш відомих наукових конференція за тематикою проекту, публікація результатів досліджень у рейтингових наукових виданнях, окремі кошти виділено на патентування отриманих технічних результатів, звертається особлива увага до залучення у число дослідників молодих вчених – студентів та аспірантів.

 

 

 

/data/blog/47527/2b0f6c8d46f2fa3f9dc53fcdcba6a2d8.jpg

 

/data/blog/47527/abb5ca09a76828eaf6de7071aa313243.jpg

 

/data/blog/47527/27ddaea8508b97ba15bf22469d771387.jpg

 

/data/blog/47527/9d8aa539e79bd853a571bf31e70efc24.jpg


13.02.2014 879 4
Коментарі (4)

Микола Ладовський 2014.02.13, 11:52
А скільки отримав Цепенда?
всім 2014.02.13, 13:45
Не знаєте що буде розкрадуть гроші .
Тізер 2014.02.13, 15:41
Молодці, респект!!!
Таня 2014.02.13, 17:29
не правда проект буде реалізовано, до слова скажу що фізики ПНУ мають ще більші гранти з різними країнами і успішно їх реалізовують!!!!!!!!!!!!!!!!!1
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2015
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1120
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1268
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1714
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2893 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3987

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1199

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

692

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

459

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1223
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5837
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5384
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10787 2
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1619
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1514
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7665
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1246 1
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16013
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

591
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1591
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

2041
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1937