Євромайдан: вчора, сьогодні і завтра

 

22 листопада 2013 р. Україна прокинулася від напівлетаргічного сну, що був навіяний розчаруванням від безпомічності помаранчевих політиків. Молоді українці несподівано для всіх – від правлячої кліки до незалежних аналітиків вийшли на вулиці і задекларували підтримку євроінтеграційного курсу розвитку держави.

У ніч на 30 листопада влада за допомогою «псів режиму» – спец призначенців «Беркуту» жорстоко розігнала студентський майдан. І вийшли батьки на захист дітей. Питання євроінтеграції відійшло на другий план, суспільство заговорило про цілковиту недовіру владі. Голосно зазвучало: «Революція»!

Сотні тисяч людей брали участь у масових вічах, революціонери захопили ряд будівель урядових установ, завалили символ комуністичного пікетували урядові будівлі та садиби можновладців.

У відповідь клептократична влада безуспішно почала «зачищати» «територію свободи» на майдані і займатися залякуванням людей шляхом індивідувальних репресій. Майдан перетворився на «Ватикан віри для українців», де кожен очищається від злого і набирається світлого і доброго. Розпочалося створення «Всеукраїнського об’єднання Майдан», що має об’єднати мільйони українців, які прагнуть прогресивних змін.

З огляду на події, що відбулися, спробуємо проаналізувати помилки і успіхи, а також визначити напрямки подальшої праці для руху України вперед.

Перш за все визначимо, чому Євромайдану не вдалося досягти швидкої перемоги:

– українці продемонстрували високу готовність самопожертви заради зміни системи влади в державі. Проте опозиційна еліта виявилася нездатною передбачити масштаб подій, вчасно запропонувати ефективний план боротьби з правлячим режимом і не насмілилася взяти на себе відповідальність за радикальні дії. Фактично опозиційні лідери з самого початку розглядали Євромайдан як місце для розхитування авторитету влади і спромоглися подолати власні партійні амбіції;

– Євромайдан спочатку помилково чи під впливом якихось чинників боровся за аполітичність опозиційних акцій. Натомість політиків треба було використовувати за призначенням – народні депутати повинні були б відстоювати цілі демонстрантів у парламенті, а партії через власні оргструктури інформувати суспільство та мобілізовувати людей на підтримку майдану... У підсумку на момент розгону студентського Майдану 30 листопада в «ливарнях подій» мав з’явитися консолідований сплав політиків і громадських діячів, що мали стати осердям нової політичної еліти. Однак усунення політиків від студентського Євромайдану дозволило політикам після 30 листопада засудити аполітичність громадських діячів як помилкову і не підштовхнуло до процесів оновлення в партіях;

– через розрізненість і внутрішнє суперництво всередині Майдану удари по владі часто були запізнілими і нескоординованими. Блокування урядових установ, пікетування помешкань можновладців, широкомасштабний загальнонаціональний страйк і акти спротиву зі сторони органів місцевого самоврядування мали відбутися одночасно і тоді були б болючими для правлячого режиму. У стенограмі засідання політбюро ЦК КПУ, що відбулося одразу після Революції на граніті восени 1990 р. тодішній перший секретар С.Гуренко скаржився однопартійцям: «Вони заблокували навіть наш цеківський дитсадок. Ми не можемо відвести туди своїх дітей і внуків…». Щось подібне мало відбуватися і тепер;

– майданівці зробили замало для того, щоб розбудити Схід і Південь України. Це дозволило чиновникам відчувати себе відносно впевнено і відмовлятися від поступок на користь людей;

– імовірно, можна говорити про надмірну надію на допомогу Заходу. Однак політика президента США Б.Обами схильна до внутрішнього ізоляціанізму, а Євросоюз добре знає про ціну, але може забувати про цінності.

 

Усе ж не можна не згадати і про беззаперечні перемоги Майдану:

– рішучі протести українців на Майдані продемонстрували усьому світу, що ми є автентичною частиною Європи і добавили для самого Євросоюзу ціннісної складової, якої подекуди бракує сьогодні європейським націям;

– відкритий спротив українців владі оголив всю слабкість політичного режиму. Нинішнє керівництво держави змушено було на весь голос заявити, що довело країну до глибокої економічної кризи. Натомість спроби силового розгону Майдану і репресії проти євромайданівців свідчать: у правлячої кліки не залишилося інших аргументів. Анахронічність влади в умовах ХХІ ст. стала настільки очевидною, що дуже імовірним є її падіння внаслідок внутрішнього тиску з боку олігархічних груп впливу;

– парламентська опозиція під тиском широких народних мас змушена була активізувати боротьбу з владою. Як внаслідок розгортання антишляхетського повстання на Брацлавщині, Поділлі та Волині улітку 1648 р. Б.Хмельницькому був відрізаний шлях до переговорів з Річчю Посполитою, так і збереження протестного Майдану не дозволяє лідерам опозиції відмовлятися від мети – зміни системи влади;

– Євромайдан вивів молодь з соціальних мереж і з суцільної аполітичності. Студенти, що брали участь в акціях протесту, стали частиною громадянського суспільства і тепер завжди  відчуватимуть власну відповідальність за долю країни. Студентські ватажки в майбутньому оновлять політичну еліту країни, а решта активно боротиметься за прогресивний розвиток держави. І що важливо – в політичному житті країни з’явилося покоління людей, що не має жодних радянських фобій і не побоюється репресій. А це означає, що теперішня влада уже ніколи не подолає опір силовими методами;

– підтримка Євромайдану найяскравіше була продемонстрована мешканцями Заходу України, але ми бачимо антивладні виступи і в південно-східних областях. Їх поява в умовах інформаційного зомбування і жорсткого чиновницького контролю над українцями Півдня і Сходу країни остаточно розвіяла міф про політичний розкол по лінії Схід-Захід;

– події на Майдані підтримала Церква, що підтвердило християнську сутність як цивілізаційну складову Української державності.

Однак Євромайдан ще не став історією. У зв’язку з цим громадські активісти та партійні діячі повинні сконцентрувати зусилля на будівництві «Всеукраїнського об’єднання Майдан». Опір політичній системі повинен стати системним, оскільки за інших обставин теперішня влада не поступиться своїми повноваженнями. Звичайно, існують загрози вихолощення і приватизації «Майдану» політиками. Однак рух спротиву за таких обставин не зупиниться, а лише трансформується в інші організаційні форми і висуне до керівництва ефективніших політичних лідерів.

В умовах стихання масових протестів влада може вдатися до репресій. Але на довготривалу перспективу це тільки допоможе протестному руху, бо від нього відійдуть кар’єристи та пристосуванці, а залишаться особистості, здатні до творення історії. І насамкінець, для збереження оптимізму хочеться нагадати, що революції відбуваються у країнах, що прагнуть і здатні до поступального розвитку.


18.01.2014 Сергій Адамович 1780 3
20.11.2024
Вікторія Матіїв

Як змінився рівень дитячої злочинності, булінг, випадки сексуального насильства та самогубств, розшуки дітей, збільшення кількості злочинів, пов'язаних з наркотиками та поради для батьків, журналістка Фіртки поспілкувалася з начальницею відділу ювенальної превенції Головного управління Нацполіції в Івано-Франківській області Аллою Бойчук.

358
02.11.2024
Тетяна Дармограй

Про службу в АТО/ООС, перший день повномасштабного нападу, найважчий бій, одруження під час війни та що зробить першим після перемоги України, Артем Ткаченко розповів в інтерв’ю журналістці Фіртки.

2256
28.10.2024
Олег Головенський

Коли у своїй перевиборчій компанії Дональд Трамп успішно використав фактор криптовалют (а в США з 336 мільйонів американців, за різними оцінками, ними володіють від 50 до 100 мільйонів — тобто чи не кожна родина), то це значно додало як рейтингу кандидату в президенти, так і цікавості до теми головної криптовалюти – біткоїна, який ще називають «цифровим золотом».  

1673
19.10.2024
Микола Сторожовий

600 мільйонів гривень — саме стільки Івано-Франківська громада спрямувала на підтримку захисників у 2024 році. На що насправді спрямували ці 600 мільйонів і яку допомогу можуть отримати військовослужбовці, ветерани та їхні родини в Івано-Франківську?

1957
11.10.2024
Вікторія Матіїв

Про роботу поліціянтів під час повномасштабної війни, найчастіші правопорушення, патрулювання із працівниками ТЦК та СП та ситуацію зі зброєю і наркотиками, дізнавалась журналістка Фіртки.

5571 16
07.10.2024
Тетяна Сорока

Про те, як змінилося життя після повномасштабного нападу окупантів у 2022 році, мету встановлення світового рекорду та ставлення до сучасних методів мобілізації, ветеран Степан Савчук поділився з журналісткою Фіртки.

4089

Багато можна зробити завдяки слову: надихнути, підтримати, захистити, навчити, але так само і принизити, образити, вбити. Особисто мене дивує той факт наскільки широко розповсюджена нецензурна лексика серед дітей. 

1070

У статті розглядається бездіяльність окремих посадових осіб щодо подолання корупції в Україні, яка має руйнівні наслідки у безпековому напрямку. 

1076

Російські історики вважають Одесу російським містом, оскільки, за їх твердженням, місто було засноване російською імператрицею Єкатєріною II.  Їм і в голову не приходить той факт, що заснування міста, і зміна його назви – це різні речі.

1594

Дискурс Гіпермодерну спирається на уподобання та смаки багатомільйонних «мережевих» мас, а не на естетичні ігри еліт, як дідусь-Постмодерн. Відповідно, культурні, мистецькі, політичні, тусовкові та комунікаційні практики Гіпермодерну більш «плебейські» та більш розраховані на швидку емоційну реакцію.

1077
16.11.2024

Інфляція на споживчому ринку в жовтні 2024 року порівняно з вереснем на Прикарпатті становила 1,6%, з початку року — 8,9%, в Україні — 1,8% та 8,4% відповідно.  

827
11.11.2024

Поточний рік був кращим для аграрної сфери на Івано-Франківщині, ніж попередні. У порівнянні з 2023 роком (129,6 гектара) — цьогоріч посівні площі збільшили на 45 відсотків.  

693
06.11.2024

Зовсім скоро настане зима, а це значить, що зараз потрібно максимально запастися вітамінами та мікроелементами.  

14503
18.11.2024

Отець каже: виконайте заповідь Божу – вшануйте свято Боже молитвою у храмі, а житейське на цей день відкладіть.

10348
15.11.2024

Відсьогодні, 15 листопада, розпочинається великий Різдвяний піст.  

6013
12.11.2024

"Ми спільнота. Все, що у нас є — це спільне, — ділиться монахиня.

569
09.11.2024

Дев'ятого листопада свій 65-літній ювілей відзначає Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин.  

5311 8
18.11.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

28413 1
19.11.2024

Президент України Володимир Зеленський представив у Верховній Раді план внутрішньої стійкості. Він складається з десяти пунктів.  

458
17.11.2024

Президент США Джо Байден дозволив Україні завдавати ударів по Росії ракетами великої дальності ATACMS.  

574
15.11.2024

На противагу, 35% мешканців західних областей підтримують проведення виборів президента України під час війни.  

408
11.11.2024

Президент США Джо Байден переконуватиме новообраного президента Дональда Трампа продовжити підтримку України, і закличе Конгрес США фінансувати допомогу Україні і після завершення його президентства.  

598