Євробандерівці

 

Не новина, що в результаті останніх революційних подій в Україні виник своєрідний протиприродний мезальянс європейської та націоналістичної риторики. Одним з візуальних виявів цього є також поєднання символіки Європейського Союзу з символікою рухів та організацій, що не цураються означення бандерівських. Людей, що вдаються до поєднання такої символіки і риторики, можна окреслити як євробандерівці.

Євробандерівщина – поєднання непоєднуваних геополітичних виборів – це такий собі український кіндер-сюрприз для дорослих. Він, за аналогією морської свинки, ні не призначений для кіндерів, ні не є сюрпризом для дорослих. Та найгірше, що євробандерівщина не є якоюсь новою за якістю концепцією націотворення чи державотворення. Це радше новий різновид посттравматичної національної шизофренії.

Вона виникла не так унаслідок бойових дій, невинних жертв і воєнної загрози, як в результаті певної какофонії ідеологічних месиджів, що супроводжували всі ці драматичні процеси.

У вухо людини, схильної до євробандерівщини, з центру долинає бадьора мелодія про переможний похід у Європу, який принесе заможність і безпеку. Зліва вона чує тужливу пісеньку про зростання тарифів і цін до європейського рівня, неконкурентоспроможність місцевих товарів і втрату робочих місць. Справа ж лунають войовничі необандерівські марші про те, що ми ще подумаємо, чи йти нам у ту Європу, а європейці нас мають самі попросити про інтеграцію.

А навколо голови їй побренькують підступні мотивчики про те, що, з одного боку, діяльність наших необандерівців якимсь дивним чином часто збігається з очікуваннями нашого проклятого сусіда-агресора, а з іншого ­– що в ЄС є свої «шось тіпа бандерівці», як-от угорська партія Jobbik. Якщо в парламенті Євросоюзу, думає собі логічно євробандерівець, можуть засідати угорські «бандерівці», то чому б там не могло бути й українських «йоббіків»?

Всі ці голоси, які зливаються одночасно в пекельне суголосся «і мертвих, і живих, і ненароджених», створюють в голові нашого потенційного «йоббіка» ефект dolby stereo. А це, своєю чергою, перетворює його на новий євро-нац-психо-конструкт, типу dolby-йоббіка, тобто євробандерівця.

Його легко впізнати по тому, з яким переконанням він ліпить на своє авто чи на свій наплічник поруч синій прапорець з золотими зірочками і червоно-чорний прапорець з тризубом. До нього треба ставитися з зрозумінням та співчуттям. Більш того, ми – неінфіковані цією хворобою – мусимо наполегливо і терпляче пояснювати йому деякі базові речі.

Зокрема.

Для початку потрібно допомогти нашим євробандерівцям усвідомити, що наші новітні бандерівці на чолі з головним українським «Йоббік-сектором» є категоричними противниками повноцінного вступу України до ЄС. По суті їм від Євросоюзу потрібно те ж, що й було потрібно банді Януковича – гроші та безвізовий режим, і бажано без жодних зобов’язань з нашого боку.

Далі –­ щодо присутності націоналістичних партій і рухів у Європі. Принципова різниця в нашій та їхній ситуації полягає в тім, що європейські «бандерівці» уже є в ЄС і діють там, відповідно до європейських законів і правил, а українських dolby-йоббіків зі своїми поняттями там ніхто не чекає. До того ж варто зазначити, що це не йоббіки привели Угорщину в Євросоюз.

Наступне. Серед євробандерівців побутує теза, що в ЄС Україні потрібно вступати як сильній державі і диктувати там свої умови. Гірка правда полягає в тому, що, по-перше, без допомоги Євросоюзу Україна ніколи не стане сильною державою, а по-друге, ЄС – економічний і політичний союз розвинених та заможних європейських країн – ніколи не дозволить, щоб йому диктувала умови якась там окремо взята Українська держава, яка без зовнішньої допомоги зовсім не здатна подолати вбогість, корупцію, невігластво та низку суспільних патологічних явищ, характерних швидше для Африки, ніж для Європи.

І наостанок. Євробандерівцям потрібно пояснювати, що такий мікс символіки і риторики, який вони пропагують, може слугувати тільки для внутрішнього українського вжитку. Так само, як і риторика про те, що поєднання червоного і чорного кольорів не мають нічого спільного з нацизмом, а соціал-націоналізм – це принципово щось інше від націонал-соціалізму. Не для європейців ці байки.  

Ніколи Європа не погодиться ставити свій прапор поруч із прапором бандерівським.

Бо червоно-чорний прапор з тризубом – це символ маргінесу, тоді як прапор Євросоюзу є символом прогресу. ЄС – це об’єднання з думкою про спільне безпечне майбутнє, а бандерівщина – це національна самоізоляція з поверненням в небезпечне минуле.   

Перш ніж будувати великі європейські плани під впливом пост-майданної ейфорії і революційного завзяття, потрібно тверезо визначити своє місце у світі загалом, а в Європі зокрема. Європа не з нас починається, а на нас нині закінчується. Те, з чим ми так героїчно і драматично вовтузимося сьогодні, європейські країни пройшли вже – хто давно, а хто кілька десятиліть тому. Ми маємо не вчити Європу, а в неї навчатися.

Вивчення європейського досвіду допоможе нам зрозуміти, що євробандерівщина не має майбутнього. Тож, думаючи про майбутнє, ми повинні думати про себе або як про європейців, або… Інакше краще не думати.

 

ZAXID.NET


12.04.2014 Володими Павлів 2689 1
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

537
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

1928 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3004
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2493 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5239
07.06.2026
Тетяна Ткаченко

До повномасштабного вторгнення Назар Семанів мав невелику майстерню та планував розвивати її. Для цього поїхав до Німеччини заробити кошти на обладнання. Після початку великої війни повернувся в Україну.  

3033

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

357

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

533

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1013
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8323
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

10827
30.06.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5214
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

548
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

449
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22513
29.06.2026

Родини військових, які втратили близьких або чекають звістки про зниклих безвісти, найчастіше шукають не простих відповідей, а підтримки.  

841
07.07.2026

Палац Потоцьких — не лише пам’ятка архітектури в центрі Івано-Франківська. Це живий культурний осередок, де історія, наука, мистецтво та креативні ініціативи переплітаються у щоденній роботі простору.

5339
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

941
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

984
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1260
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

1535