Екологи: Будівництво фабрики в Івано-Франківській області загрожує катастрофою всьому регіону

 

 

Київський еколого-культурний центр заявив про можливу екологічну катастрофу в Івано-Франківській області. Як повідомляють екологи, плани будівництва деревообробного підприємства австрійської компанії Holzindustrie Schweighofer загрожують зниженням водопоглинання річок - і, як наслідок, повенями.

 

«Європейське підприємство з більш ніж 300-річної історією збирається будувати своє дочірнє підприємство в Івано-Франківській області з гравію, який будуть діставати з місцевих річок. Тільки цього року для будівництва необхідно 500 000 тонн гравію. Для річок - це катастрофа. У пам'яті ще живе повінь 2008 року на Західній Україні, що спричинило загибель жителів регіону. Україна витратила мільярди на відновлення житла потерпілих та інфраструктури регіону. Це надто висока ціна, яку країна має платити за незаконний і варварський видобуток гравію з річок», - кажуть екологи, пише gazeta.ua.

 

Як зазначають у Центрі, українське законодавство забороняє вивозити гравій, але браконьєри користуються лазівкою Статті 86 Водного кодексу України, яка дозволяє проводити так звані руслорегулювальні роботи. Таким чином, дії австрійської компанії можна розцінити як фінансування гравійного браконьєрства.

 

«Якщо вже на етапі будівництва Holzindustrie Schweighofer порушує екологічні норми і здоровий глузд, то під сумнівом опиняються і плани компанії використовувати високі екологічні стандарти лісозаготівлі, які застосовуються в Європі», - вважають екологи.

 

Київський еколого-культурний центр зазначає, що листи на адресу керівництва компанії із закликом дотримувати екологічного законодавства України поки що залишаються без відповіді. При цьому екологи повідомили про свої плани звернутися з відкритим листом до посольства Австрії та австрійських ЗМІ про можливу екологічну катастрофу, пов'язану з діями Holzindustrie Schweighofer.

 

Наводимо повний текст листа екологів:

 

Відкритий лист українських екологів у центральний офіс Holzindustrie Schweighofer (Австрія)

 

Генеральному директору  Геральду Швайгоферу

 

Шановний пане Геральде!

 

Ми вітаємо рішення вашої компанії здійснити масштабні інвестиції в Україні. Вважаємо позитивним прихід в Україну поважної компанії з багаторічним успішним досвідом роботи, створення нових робочих місць. При цьому сподіваємося, що компанія принесе в нашу країну високі екологічні стандарти в галузі лісозаготівлі та деревообробки.

 

Але нас як екологів турбують і дивують вже перші практичні кроки компанії в України, які ми розцінюємо як наміри вести будівництво підприємства за рахунок українського довкілля. Саме так ми оцінюємо плани використати при будівництві підприємства гравій з русел гірських річок України. Особливої ж гостроти цим побоюванням надають масштаби: наскільки нам стало відомо, для будівництва вашого підприємства тільки цього року необхідно не менше 500 000 тонн гравію.

 

Світова й українська практика засвідчує значну шкоду довкіллю від видобування гравію з річок. Тим не менше ваша дочірня компанія «Швайгофер-Україна» і український генеральний підрядник, який відповідає за будівництво, ТОВ «Будівельна компанія «УКРБУДІНВЕСТ», а також залучена ним компанія «Донспецмонтаж» планують використовувати для будівництва гравій із гірських річок Західної України. Ще тривожніше нам робиться від того, що вищезазначені ТОВ «Будівельна компанія «УКРБУДІНВЕСТ» і ТОВ «Донспецмонтаж»мають дуже сумнівну репутацію (і багато інших статей з пошуку «альтком корупція»).

 

Виїмка з річок регіону 500 000 тонн річкового гравію – це надзвичайне за своїми масштабами втручання у природні екосистеми, яке однозначно негативно вплине на екологічний стан і річок, і регіону в цілому.

 

Як відомо донні піщано-гравійні відклади грають важливу роль у підтриманні стабільності річкового русла, спроможності річки до самоочищення та як природні нерестовища. Відтак наслідками неконтрольованого видобутку гравію та піску будуть забруднення води, зниження водності, міграція русла, активізація водної ерозії берегів, зменшення фільтраційної спроможності річки, руйнування природних нерестовищ.

 

Внаслідок видобутку гравію та піску відбуваються зміни русла, зниження рівня води, порушення мандрування та інші наслідки, які у свою чергу знижують здатність річки до водопоглинання і тим самим збільшують вірогідність настання катастрофічних наслідків в результатів повеней.

 

Західна Україна за останні десятиліття пережила не одну таку стихію, на ліквідацію цих катастроф було витрачено мільярди гривень. Мали місце і людські жертви. Це занадто дорога ціна, яку українці не повинні платити через бажання будь-кого, у тому числі закордонного інвестора, збудувати свій бізнес з використанням природоруйнівних схем.

 

Ми задаємося питанням: якщо ваша компанія вже на етапі будівництва готова порушувати екологічні норми і діяти всупереч здоровому глузду, то чи будуть відповідати високим екологічним стандартам дії вже побудованого підприємства, яке безсумнівно буде впливати на процеси лісозаготівлі в Українських Карпатах та й у Карпатах в цілому. Вже сьогодні ми змушені спитати усіх: чи будуть стандарти роботи такого лісопереробного підприємства справді європейськими?

 

З огляду на усе вищесказане ми вимагаємо забезпечити будівництво об'єкта з дотриманням екологічних стандартів та законодавства України. Сподіваємося, що цього разу ми отримаємо належні гарантії та запевнення і нагадуємо, що ми вже направляли листа в український офіс «Швайгофер», але так і не отримали відповіді.

 

Зважаючи на обставини, ми будемо пильно стежити не тільки за самим будівництвом заводу а й за лісозаготівлею, яка буде проводитися для забезпечення промислових потужностей вашого нового підприємства та будемо інформувати про результати наших спостережень ЗМІ, громадськість та урядові інституції. Перші результати наших спостережень та побоювань ми вже оприлюднили у коментарях до відповідної статті, яка була опублікована 20 травня в газеті «Урядовий кур’єр» (примірник газети з перекладом статті додаємо до цього листа).

 

Ми також будемо звертатися до контролюючих державних органів, які зобов'язані проводити перевірку щодо дотримання всіх стандартів при будівництві.

 

Ми вважаємо, що видобування річкового гравію в таких великих кількостях - це проблема національного масштабу і тому ми також будемо звертатися з відкритим листом до посольства Австрії в Україні.

 

Даний лист є відкритим і його отримають, зокрема, як українські так австрійські ЗМІ.

 

З повагою Володимир Борейко, директор громадської екологічної організації «Київський еколого-культурний центр» Борис Васильківський, голова громадстько-правової екологічної організації «ЕкоПраво-Київ» Іван Парнікоза, кандидат біологічних наук Олег Листопад, незалежний еколог


22.05.2014 1561 1
Коментарі (1)

ВАСИЛЬКО 2014.05.28, 10:56
Хто допоможе припинити таку саму крадіжку в селі Вістова Калуського району. Там також регулюють русло річки і все вивозять на продаж. Катастрофа не минуча. Допоможіть!!!
16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

872
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

586
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1057
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2328 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3414
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2848 2

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

713

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

886

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1356
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10240 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8720
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

11165
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

417
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

680
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

996
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

804
11.07.2026

Театр не може оминути тему війни, однак не повинен буквально відтворювати її на сцені. Натомість сьогодні він має давати людям підтримку, надію та сили жити далі.  

532
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

974
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1399
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1353
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1578