Підприємство входить до мережі відомого агрохолдингу. Цьогоріч готові пропустити 160-180 тисяч тонн сировини, бурякопункт відкриється, як передбачається, з 22 вересня.
Враховуючи те, що не працюватимуть, як подейкують, сусідній Чортківський Кострижівський заводи, з солодкими коренями перебою городенківська цукроварня не матиме. Завод має також власну сировинну базу, завдяки створеному дочірньому агропідприємству.
Пригадуються події трирічної давності, коли заводчанам і громаді краю доводилося відвойовувати цей промисловий об’єкт у “металістів”, що прибули із твердим наміром порізати завод на металобрухт. Акції протесту, підтримка обласної влади, особисті втручання голови Івано-Франківської облдержадміністрації Михайла Вишиванюка та його заступника Василя Бруса дали свій результат: позаторік після дворічної перерви на заводі, що відзначав своє 85-ліття, знову варили цукор. Городенківська продукція не втратила популярності через добру якість продукції: не раз доводилося спостерігати, що покупці просять саме цей товар. І неспроста ж так відстоював виробництво голова Городенківської райдержадміністрації Іван Мороз та й, зрештою, районна і міська влада: торік підприємство суттєво поповнило місцеву казну у вигляді податків. 260 штатних працівників мають тут роботу, і всі вони — спеціалісти високого рівня, колишні трудівники цукроварні. На сезон цукроваріння штат сягне 600. Цікаво, що всі працевлаштовані — наші краяни. Поверталися навіть з інших підприємств. На заводі дуже цінують те, що повірили в перспективу досвідчені люди.Адже завдяки їхнім зусиллям завод вдається підготувати до нового сезону цукроваріння. Звичайно, не відкинути й матеріальну мотивацію, адже, приміром, кваліфіковані монтажники, електрозварювальники чи слюсарі отримують також солідну зарплатню. Але є й інше: не лише вболівання за підприємство, але й гордість за те, що можуть своїми порадами допомогти налагодити виробництво. Гордиться начальство, що вдалося зібрати на підприємстві таких відданих справі людей.
Завдяки потугам власників цукрозаводу, місцевої влади та громадськості вдалося відвоювати бурякопункт як цілісний комплекс (частину його було вже продано). Очікують значної кількості сировини, тож придбали буртоукладувачі, що дозволить зберігати сировину в кагатах і при морозах. Нині бурякопункт майже повністю підготовлений до роботи.
Левова доля вирощеного для переробки — в місцевих товаровиробників. Зокрема, в сільгосппідприємствах ПАФ "Вільхівці", "Обрій», СВК ім. Шевченка, ПФГ "Поточище". Ще сотні гектарів — у одноосібників. Планують переробити сировину й зі Снятинського, Тлумацького, Тисменицького та Коломийського районів. Щодо розрахунків за здану сировину, то з агроформуваннями укладено угоди, інформує БРІЗ.
