У Кореїзі розташовано декілька відомих Кримських палаців. Із найвідомішим є найбільш таємничий палац - Юсупівський. Є тут ще палац князя Голіцина "Ясна Поляна", а ще є казковий мавританський палац "Дюльбер".
Про останній наш сайт вже писав, але хочеться згадати ще, адже це не просто палац царської родини, не просто витвір геніального Миколи Краснова - це будівля, яка врятувала Романових від розправи (крім самого імператора та його сім'ї). Хоча, можливо, комусь це не здається чимось особливим, але факт є фактом...
Будувався палац у 1895-1897 роках на замовлення великого князя Петра Миколайовича, дядька імператора Миколи ІІ. Проектував будівлю міський архітектор Ялти Микола Краснов (автор Лівадійського, Юсупівського палаців та безлічі інших відомих будівель). Зводили палац у мавританському стилі, який в той час у Криму був досить популярним. Будівлю прикрашали зубці та бані, барельєфи із висловами із Корана та просто декоративною арабською вяззю.
Після Лютневої революції 1917 року Тимчасовий уряд дозволив деяким представникам імператорського роду виїхати до своїх маєтків у Крим. Згодом усі вони опинились у "Дюльбері". Охорону Романових, відповідно до наказу із столиці, доручили загону матросів, якими керував Пилип Задорожний.
Наприкінці зими 1917-1918 років Ялтинська місцева рада, в якій дуже сильними були позиції анархістів, видала наказ розстріляти усіх Романових. Такий наказ був аргументований наступом німецьких військ на Україну (й на Крим в тому числі). Але Задорожний вирішив не коритись наказам місцевої ради й продожив виконувати попередній наказ із більшовицької столиці - охороняти великокняжі родини. Зважаючи на товсті стіни "Дюльбера" він використав палац як фортецю. На стінах, поміж зубцями поставили кулемети, які мали відігнати натовп від Романових. Таким чином під охороною Пилипа Задорожного опинились великі князі Олександр Михайлович, Микола Миколайович та Петро Миколайович з родинами, а також імператриця-вдова Марія Федорівна. Князь Олександр Михайлович, зважаючи на свій значний військовий досвід, допомагав Задорожному укріплювати палац.
Анархісти декілька раз намагались вдертись у "Дюльбер", але кулементні черги легко відганяли їх. На генеральний штурм Ялтинська рада іти побоялась. Ну а потім у Крим увійшли німецькі війська й ліквідували тут більшовицьку владу.
У квітні 1919 року Романови, на британськму крейсері "Мальборо" емігрували за кордон.
У перекладі із кримськотатарської мови "дюльбер" означає прекрасний. Але така назва зовсім не сподобалася радянській владі, тому у 1922 році його перейменували у "Красное знямя". У будівлі відкрили санаторій на 35 місць. У 1935 році поряд із палацом збудували санаторний корпус, у тому ж стилі.
В роки Другої Світової війни палац дуже постраждав. Його відбудовували німецькі та румунські військовополонені.
Лише двадцять років "Дюльбер" виконував роль великокняжої резиденції. Решту часу свого існування він був санаторієм. Цю функцію він виконує і нині. Зараз це санаторій, підпорядкований Державному управлінню справами (відповідно, відпочити тут може не кожен бажаючий).
Текст та фото Романа Маленкова
