Друге життя заводу «Промприлад»

 

 

Минулого тижня, 21-23 липня, в Івано-Франківську з робочим візитом перебувала Зіґрід Німер — співзасновниця і керівник ufaFabrik у Берліні.

 

Це один із перших у Європі прикладів успішно реалізованого проекту ревіталізації промислової зони, а нині — відомий культурно-освітній майданчик. UfaFabrik у 2004-му була відзначена ООН в рамках програми UN-Habitat — як «Найкраща практика покращення життєвого середовища». Поділитись досвідом Зіґрід Німер приїхала на запрошення платформи «Тепле Місто» і за підтримки Посольства Німеччини в Україні.


 
Погляд збоку

Питання переорієнтації промислових об’єктів, які втратили свою первинну виробничу функцію, актуальне для країн пострадянського простору, України зокрема. Бачимо спроби або успішні приклади ревіталізаційних проектів у Києві, Харкові, Львові. В Івано-Франківську теж є незадіяні постпромислові площі. Візит Зіґрід Німер важливий зокрема в контексті проекту «Промприлад», що передбачає оновлення і перепрофілювання індустріального простору заводу «Промприлад» на майданчик для креативного бізнесу, урбаністичних, мистецьких та освітніх проектів і процесів.

 

— Упродовж трьох днів у Франківську Зіґрід Німер зустрічалася з різними групами людей, дотичними до проекту «Промприлад». Це міська адміністрація, учасники і команда пілотного проекту «Промприлад» і широка публіка. Для кожної групи це було важливо. Для міської адміністрації — щоб зрозуміти, в чому суть таких проектів, як вони впливають на місто. Для команди, котра працює над проектом, — щоб подивитися на нього збоку, відсторонитися від нагальних питань, проаналізувати глибше.

 

Зіґрід, яка працює в цій тематиці вже близько 39 років, було що сказати, вона поєднувала все наскрізними зв’язками в єдину картинку. Ідея запросити її була пов’язана насамперед із бажанням мати зовнішнього експерта, який би критично поглянув на наш проект. Деякі її думки стосуються деталей, інші проекту в цілому. Хорошим моментом, на її думку, є те, що починаємо з пілоту, не заходячи відразу в масштабність об’єкта. Також наша гостя звернула увагу на співвідносність міста — його розмірів, кількості населення — із об’єктом: «Промприлад» доволі великий у масштабах Франківська, якщо порівнювати ufaFabrik, причому не щодо цілого Берліна, а лише стосовно околиці (майже 19 тис м на 450 тис місцевих мешканців). Тож виникають питання, як наповнювати простір заводу та як це може спрацювати. Говорили і на тему економіки, що дуже часто є вирішальним моментом у прийнятті того чи іншого рішення. А також про комунікацію та внутрішньокомандну динаміку: як ми працюємо над проектом, як він комунікується назовні, і як це відображається на його якості, — підсумовує кількаденну роботу Олександр Шевченко, координатор програми «Урбаністика» платформи «Тепле Місто».

 

 

Проект, що змінює місто

За участю німецької експертки 21 липня відбувся круглий стіл «Ревіталізація індустріальних зон у межах міста: досвід Берліна та перспективи для Івано-Франківська». До обговорення долучились представники Івано-Франківської міської ради, учасники проекту «Промприлад». Презентуючи проект, керівник платформи «Тепле Місто» Юрій Филюк нагадав, що зараз триває його другий етап — запуск пілотного проекту.

 

Після ремонту один із поверхів восени буде наповнений різними функціями й активностями, як коворкінг, медіахаб, урбан-лабораторія, танцювальна школа, офіси інноваційних компаній та управління інвестиційної політики ІФМР, кафе, дитячий простір. Учасники круглого столу погоджуються, що загалом проект є масштабним і складним, а його втілення, безумовно, змінить місто. Зокрема заступник міського голови Івано-Франківська Богдан Білик вважає, що проект є перспективним і може сприяти зниженню рівня молодіжного безробіття.

 

 

Після круглого столу та відвідин «Промприладу» Зіґрід Німер теж поділилась думками:

— Мені видалось цікавим те, що «Промприлад» розташований дуже близько до центру міста: туди можна легко дістатись пішки; я не знаю багато про ваш регіон, але припустила б, що люди зможуть приїжджати автобусами чи потягами до міста і потім їхати на «Промприлад» на події або за певними послугами. Я багато дізналася про проект: здивована його розмахом й амбітними планами. З нетерпінням чекаю, коли буде втілено пілотну частину, мені цікаво побачити, як проект розвиватиметься. Через п’ять років може трапитись багато речей, які в цей момент ми не здатні уявити, тому що це життя і постійний розвиток. Яким буде результат невідомо, але я повна надій, що цей проект проживе принаймні 38 років, як ufaFabrik.


 
Історія успішного перетворення

Історія ufaFabrik почалась у 1979-му. Тоді група молодих активних людей, котрі шукали власний спосіб життя і самовираження в умовах післявоєнної трансформації Німеччини, захотіли створити у Берліні (західній частині міста, що входила до складу ФРН) креативний простір, де могли б жити і працювати. Ідеальним місцем для цього вони вважали колишню кінофабрику UFA (Universum Film AG), де раніше виготовляли плівку.

 

За словами Зіґрід, котра від самого початку була учасницею цих перетворень, грошей і продуманого плану група не мала, але були візія і готовність інвестувати у своє майбутнє. Тогочасний німецький уряд підтримував активне життя в західному Берліні, та місцева адміністрація планувала знести кінофабрику. У відповідь активісти організували вуличне арт-дійство, розповідали про свої плани місцевим мешканцям, відкрито і з гумором, — заручились підтримкою громади і врешті отримали контракт на оренду приміщень UFA. Загалом спілкуванню з сусідами із самого початку приділяли велику увагу, на воротах ufaFabrik висів заклик «Запрошуємо кожного». Добробут громади тут вбачають у єдності чотирьох факторів: культурна активність, соціальна рівність, економічне процвітання та стале довкілля.

 

 

Нині ufaFabrik — це понад 18 тис м², 7 будівель, 220 найманих працівників (із них 35 є резидентами), 200 000 відвідувачів на рік і сотні найрізноманітніших подій. Назагал у пріоритеті три напрями: мистецтво та культура, екологія і сталий розвиток, соціальні проекти й залучення громади.

 

Тут проводять виставки, спектаклі, концерти, перформанси, фестивалі, конференції, воркшопи. Упродовж дня кожен знайде щось до смаку — від спорту й цирку до танців і театру, від екопроектів й тваринної ферми для дітей до органічної випічки й гостинності. Це відкритий майданчик, чимало активностей орієнтовано на дітей, сім’ю. На ufaFabrik, наприклад, діють культурний і сусідський центри, цирк, вільна школа, кафе, пекарня, крамниця, гостьовий будиночок. Цікаво, що прибуток отримують зокрема й від продажу енергії, зґенерованої сонячними панелями (екологічність тут у пріоритеті). Хоча ufaFabrik розташована не в центрі Берліна, однак цей «культурний оазис» туристи не оминають.

 

 

UfaFabrik і «Промприлад» — різні: за масштабом та місцем розташування у місті, за підходами й моделлю, за умовами, в яких реалізовуються. Проте вони мають і спільне. В обох випадках мова про формування у місті простору для обміну знаннями, ідеями і практичним досвідом, що відкриватиме нові можливості для фахівців і громади, для міста й регіону.

 

Проект «Промприлад» передбачає оновлення і перепрофілювання індустріального простору заводу «Промприлад» в Івано-Франківську на перетині таких напрямів, як креативна економіка, урбаністика, інновативна освіта і сучасне мистецтво. Нині триває його другий етап — запуск пілотної частини (ремонт частини приміщення, оновлення і наповнення його першими функціями). Партнери проекту: «Тепле Місто», ГО «Інша Освіта», Garage Gang, CANactions. MitOst, UBDP.

 

Тепле Місто


28.07.2017 4756 1
Коментарі (1)

Євген Романишин 2017.08.05, 09:21
Перетворюють Україну в сировинний придаток із пафосом це представляють.Колишнє потужнє промислове підприємство де працювало не одна тисяча жителів міста, перетворюють у торгові точки, нічні клуби і.. радійте гої,а промтовари вам привезуть з Заходу,влада нищить і далі промисловіть міста. У-р-а!!! Їдемо в Європу!!!
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

3853
07.06.2026
Тетяна Ткаченко

До повномасштабного вторгнення Назар Семанів мав невелику майстерню та планував розвивати її. Для цього поїхав до Німеччини заробити кошти на обладнання. Після початку великої війни повернувся в Україну.  

2077
04.06.2026

Відповідний законопроєкт №15284 уже зареєстрований у Верховній Раді та визначає чіткі правила руху, вікові обмеження і відповідальність за порушення. На цьому тлі в Івано-Франківську вже діють власні підходи до регулювання руху самокатів.

2331
01.06.2026
Вікторія Матіїв

«Бо де скарб твій, там буде й серце твоє» (Мт. 6:21) — ці слова Наталя Бакум присвячує своєму чоловікові, захиснику Івану Бакуму, який загинув під час ракетного обстрілу у 2023 році.  

5430
29.05.2026
Тетяна Дармограй

Попри повномасштабну війну, корупційні схеми в Україні продовжують працювати — у міськрадах, державних органах та навіть структурах, які мають боротися з економічними злочинами.

21181
23.05.2026
Вікторія Матіїв

Про те, як сьогодні виглядає епідеміологічна ситуація на Прикарпатті, які інфекції фіксують найчастіше та як їм запобігти, розповів лікар-інфекціоніст, кандидат медичних наук, доцент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології Івано-Франківського національного медичного університету Андрій Процик в інтерв'ю журналістці Фіртки.

3138

Зараз, під час випробовувань війни, в нас є одна головна правда, а скільки їх з’явиться, тих «правд», по її завершенні?

875

Безперечно, релігійні переконання є особистою справою кожної людини. Проте, коли йдеться про знаменитостей рівня голлівудських зірок, чия популярність сягає глобальних масштабів, це набуває й певного суспільного значення.

943

Китайці мислять образами (ієрогліфами). Їх мислення більше образне, аніж логічне (як це є, зокрема, в європейських народів з їх логічним звуковим письмом). Тому для розуміння китайців потрібно більше звертати уваги на символізм.

1713

Рахманська країна мусить бути невідомо де, але не на земній кулі, бо на ній в принципі не може бути такого місця, де б гуцулові було краще, ніж у себе: поміж цих ґрунів і кичер, гірських річок і озер, толок і царинок, смерекових хат і полонин.

1684
15.06.2026

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

15582
10.06.2026

Сніданок — це основа вашого дня. Саме від першого прийому їжі залежить рівень енергії, концентрація та настрій. Але не кожен сніданок справді працює на вас.  

8993
05.06.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

4117
15.06.2026

Учасники зустрічі молитимуться за мир, духовне зцілення, а також вшанують пам’ять померлих членів Апостольства. 

830
11.06.2026

У ніч з 12 на 13 червня в Марійському духовному центрі «Погоня» проведуть традиційні нічні чування.

750
06.06.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

5032
02.06.2026

У День Зіслання Святого Духа, першого червня, в Яворові на Косівщині відзначили престольне свято храму Святої Трійці та 100-річчя з часу спорудження нинішньої святині.

4273
15.06.2026

Акторка Івано-Франківського драмтеатру Мирослава Полатайко зізнається, що в дитинстві не мріяла про сцену та не любила виступати перед публікою. Попри це, родинні традиції, підтримка близьких і наполеглива праця допомогли їй знайти своє покликання та полюбити акторську професію.

4975 2
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

399
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

641
05.06.2026

Після «історичного» указу про дозвіл на проведення параду 9 травня в Москві — історичний відкритий лист Володимира Зеленського Путіну.

1599
20.05.2026

За оцінками аналітиків, після нетривалого зростання внаслідок роздутого оборонного замовлення економіка РФ уперлася в глухий кут.  

1530