Давно хотів про це написати, але з причин браку часу та можливостей все відкладав на наступний день, хоча давно вже переконаний в тому, що має відбутись - відбудеться за будь-яких обставин. Дійсно все те, про що нас попереджали, саме в еконічних експансіях та капіталістичних безоден зараз набуває неабиякого силового контенту: на перший план виходять моменти комфортного, позитивного буття, потім здоров'я; щодо здоров'я можу сперечатись з багатьма годинами, хоча це знову ж таки одна з форм суто зрілого "внутрішнього переконання", а це є суто фізичним явищем в часі-просторі...тобто, все живе за законами й циклами, щоб нам не розказували й синусоїдальність подій та явищ ніхто не відмінював, лишень щодня переконуємось саме в тому, що завжди спрацьовує певний механізм, а от де той Механізм знаходиться й хто його заводить залишається надалі втаємниченим. Так, як і залишається втаємниченим аспект того, що все в організмі на рівні клітин змінюється, одні вмирають, інші народжуються, залишається загадковим де приховується сам Досвід, в якому органі чи клітинах- молекулах. Пам'ять ворушиться звуками та ароматами, підсвідомість також живиться суто рефлесійними моментами, як і страхи, про які нам біологи та письменники будуть розказувати годинами, що острах варто перемогти, щоб потім знову їм програти в темних коридорах непередбачуваних колізій.
Мені особисто імпонують нові твердження щодо нашої суто матеріальної ілюзорності, саме в тому, що наші кістки є викрісталізованими субстанціями, а хвороби є наслідками реації на окремі збудники, погано , коли збудники торкаються підсвідомих підвалин, хоча насьогодні дратівливість й ненавистт в різних формах є Наслідком таких хвороб як подагра та артрит. Брахмани давно казали, що прихована дратівливість кристалізується в формі відкладання сечової кислоти...
Говоріть про все відкрито й життя стане відкритим й зрозумілим.
Думайте відкрито й досвід, який є змертвілою субстанцією буде відмирати із "мертвими клітинами", це у випадку, якщо ви сприймаєте себе частиною природи й бажаєте гармонійного співіснування із нею... Якщо ваша особистість є закам'янілою й корегується суто змертвілим контентом жодного шансу єднання, жодного варіанту щасливого фіксування себе в імматерії.
Кристали сечової кислоти є гострими й приносять певний біль, тому варто все пробачити, навіть чиєсь незнання й жорстокість.
Незнання теж є прихованою функцією й формою адаптацій, як й форма вищого знання. Чогось стабільно одного правильного не існує... Можливо й існує, але ми неупинно шукаємо в тому аспекти власного пере-бування: все ж таки є місцини із постійно жаркими днями, й теплим вітром, й прозорим небом й неймовірно дзеркальним морем, просто хочемо самі не знаємо чого, а коли й отримаємо - не знаємо, що з тим робити, а якщо й робимо, то в давно неактуальних формах чи занадто прогресивних, на все, як то кажуть креатоністи, воля Господня, хоча й воля є категорією, а Абсолют не апелює до волі, як то абстракції, хоча що може бути більш суттєвішим за догмат абстрацій, яку можеа, якщо не в формулах, тоді в візуальних каракулях відтворити й надати нових- старих сенсів???