Домбровський кар’єр. Скільки грошей і які технології потрібні для перероблення розсолів?

Фіртка продовжує цикл публікацій про Домбровський кар’єр, що нині є екологічною бомбою уповільненої дії, проте може перетворитись на рентабельний проєкт.

Для уникнення екологічної катастрофи в районі Калуського соляного родовища необхідно переробити великі об’єми розсолів із різною концентрацією.

Постає вкрай важливе запитання: а чи є економічно ефективною технологія перероблення розсолів, і скільки державі коштуватиме повністю переробити розсоли за неефективною технологією.

У численних інтерв’ю, на форумах та конференціях вчені та експерти часто виносять на загал думку про необхідність виділення державних коштів у значних розмірах для перероблення розсолів Домбровського кар’єру.

Також останнім часом висловлюється думка, що держава краще б витрачала кошти, які за весь час виділені на Домбровський кар’єр та на неуспішні спроби утилізувати гексахлорбензол, саме на перероблення розсолів Домбровського кар’єру, то загрозу б ліквідували.

Проаналізувавши ці висловлювання, можна дійти висновку, що наявні технології перероблення розсолів є збитковими та потребують при їх використанні додаткових дотацій з бюджету саме на відшкодування збитків, що виникають в процесі перероблення всього об’єму розсолів, у розмірі близько 200 млн доларів.

Спеціалісти, які вивчали питання, твердять, що перероблення розсолів із концентраціями понад 350 г/л має свій додатній економічний баланс, а при зниженні концентрації хоча б на 50 г/л, - економіка виробничого процесу різко погіршується. 


Без збитків і з користю

Водночас спеціалісти ТОВ «Оріана Еко» та науковці Харківського інституту проблем машинобудування зазначають, що перероблення не є збитковим, і його можна вивести на прибутковий рівень.

В чому відмінність точок зору на перероблення? У відмінності технологій.

Якщо дослідити склад солей у розсолі Домбровського кар’єру і задатись ціллю здійснити перероблення, то теоретично із цього розсолу можна добути:

  • мінеральні добрива - калій магнезію (найчистіший продукт) – близько 23-28 %;
  • чисту технічну сіль - хлорид натрію (відповідає найвищим технічним вимогам будь-якого виробництва) – близько 65-70%;
  • бішофіти (найвищої якості) – близько 3-5%;
  • залізний сурик (найчистіший фарбник для промисловості) – близько 0,3-0,7%.

В той самий час, всі наявні технології перероблення, які розроблені донедавна, дозволяли здійснювати перероблення, при якому не повністю розділялись добуті речовини, і їх склад виглядав наступним чином:

  • мінеральні добрива калію магнезію – близько 7-12%;
  • технічна сіль – близько 30-45%;
  • нерозділена соляна суміш 30-60%.

Відсоток видобутих речовин у співвідношенні до нерозділених соляних сумішей варіювався в залежності від тієї чи іншої наявної технології, яку застосовували в лабораторних умовах при дослідженні виробничих процесів.

І найефективнішою на певний момент виглядала технологія, при застосуванні якої суміш нерозподілених солей знижувалася максимально до 30% від всієї виготовленої продукції.

Друга проблема цих технологій полягала в тому, що застосування їх не передбачало виділення із розчинів зайвих металевих домішок, в першу чергу – заліза та міді, що в кінцевому результаті впливає суттєво на якість виготовленої продукції. Адже, наявність високого вмісту заліза в технічній солі натрій-хлорид та калій магнезії суттєво знижує якість продукції та відповідно – сферу застосування у господарстві, а також різко звужує коло потенційних покупців. 

Так, наприклад для потреб ТОВ «Карпатнафтохім» така сіль уже не підійде, оскільки у зв’язку із використанням у їхньому виробництві ліній з німецькими технологіями – просто протипоказано застосування солей із вмістом заліза та іншими домішками. А застосування у сільському господарстві добрив із вмістом домішок можливе лише при вирощуванні окремих, не вибагливих культур (наприклад, для потреб сільського господарства при вирощуванні технічних культур).


Особливості технології

При виведені на ринок України продукції такої якості, зрозуміло, що її збут виглядає проблематичним, оскільки на ринку достатньо конкурентоспроможного продукту цієї групи із показниками найвищої якості при розумній ціні.

Тоді при застосуванні такої технології для перероблення розсолів, легко передбачити, яким буде економічний ефект. З одного боку всі технології перероблення вимагають розігрівів розсолів до великих температур і постійного підтримання цих температур на високих рівнях. Зрозуміло, що таке виробництво є високо енергозатратним. З іншого боку, якби технологія видавала достатню кількість високоякісного продукту, реалізація якого б відшкодовувала всі енергозатрати, то можна було б сказати, що розв'язання проблеми є.


Хибний ефект

В той самий час, наявність при виробництві 30% нерозділених соляних сумішей відразу ж веде рентабельність виробництва на від’ємні значення, оскільки випарювати розсоли із наступними енергозатратами потрібно всі, а виходи продукції – мають 30% відходів, які ще й потрібно окремо утилізувати.

Але, і добута продукція, яка має домішки в першу чергу заліза, – є дуже низької вартості та не затребувана споживачем, через низьку якість. Тоді, в цілому, організація такого виробництва є не тільки збитковою та вимагає постійних дотацій на покриття збитків від діяльності, а й вимагає додаткових затрат на утилізацію і захоронення нерозподілених сумішей. 

Якщо ж глянути очима менеджерів по збуту продукції, то вони в один голос скажуть, що захоронення прийдеться робити й всієї добутої продукції низької якості, оскільки збути її – практично не можливо.

Стосовно добутих нерозподілених сумішей солей певний час існувала думка щодо виготовлення з неї протиожеледного засобу, який можна ефективно використовувати в комунальних потребах. Все вірно. Тільки слід все підрахувати. У Домбровському кар’єрі 26 млн м³ розсолів, в яких є солі із різною концентрацією: від 350 г/л (на глибині кар’єру) і 10 г/л (біля поверхні). Приймемо за середнє значення, що концентрація солей по всьому об’єму є 150 г/л. Тоді в процесі виробництва можна добути протиожеледний засіб по всьому об’єму розсолів із концентрацією 50 г/л (30% нерозділених сумішей або – третя частина).

Що ми отримаємо у процесі виробництва? 1 325 000 тонн сухої соляної нерозподіленої суміші, або таки 26 млн м³ такого протиожеледного засобу в розчиненому вигляді. Для порівняння – у велику автоцистерну поміщається рідина об’ємом 30 м³, а отже, при такому виробництві ми отримаємо 883 000 автоцистерн протиожеледного засобу. І це – тільки з розсолів кар’єру.

Оцінивши цей обсяг отриманої продукції, розуміємо, що жодне комунальне господарство такого об’єму протиожеледного засобу не потребує, а відтак – виробництво є не тільки збитковим, а й повністю фінансово недоцільним та таким, що потребує нових додаткових фінансових ресурсів на утилізацію продукції, яка видобута.

Саме з цих причин крім розмов на різних рівнях влади та заяв про те, що ті чи інші посадовці закличуть якихось міфічних інвесторів, до цього часу на практиці до виробництва із залученням колосальних інвестицій справа так і не дійшла. Тому що всі потенційні інвестори, включаючи й сусідів з ТОВ «Карпатнафтохім», застосувавши калькулятор та зробивши не складні підрахунки, описані вище, зрозуміли всю «економічну привабливість» цього проєкту при тих наявних технологіях перероблення.


Акцент на економічну доцільність

З’ясувавши всі ці деталі, група фахівців, які згодом об’єднались у ТОВ «Калуська соляна компанія», а потім увійшли разом з АТ «Оріана» у спільне товариство «Оріана Еко», поставила собі завдання знайти ефективний спосіб перероблення розсолів та розв'язати проблемні питання наявної технології, прибравши усі недоліки.

В цей час група фахівців розробила технологію та провела усі практичні досліди, що підтвердили її дієвість, яка розв’язала описані вище проблеми, і дозволила отримати високоякісну продукцію. Технологічно вирішено в тому числі й наступні недоліки попередніх технологій:

  • виділено з розчинів осади заліза та інших домішок,
  • розділено всі солі з розчинів у повному об’ємі без нерозділених залишків.

А відтак, застосування цієї технології дозволяє отримати продукцію найвищого ґатунку у наступних пропорціях:

  • мінеральні добрива калій магнезію (найчистішого продукту) – близько 23-28 %;
  • чисту технічну сіль хлориду натрію без домішок (відповідає найвищим технічним вимогам будь-якого виробництва) – близько 65-70%;
  • бішофіти (найвищої якості для застосування) – близько 3-5%;
  • залізний сурик (найчистіший фарбник для промисловості) – близько 0,3-0,7%.

Таким чином, нова технологія привела виробничий процес до початкових теоретичних показників і створила повну економічну доцільність її застосування, адже вона дала можливість отримати високоякісну продукцію, при реалізації якої повністю покриваються затрати на їх виробництво та створюється можливість отримання додаткової рентабельності при наявності різних концентрацій вхідного розсолу.

Про що це говорить? Впровадження та застосування цієї технології виводить заздалегідь збитковий і фінансово затратний процес на прибуткову основу: те, що вважалось довгі роки збитковим і фінансово затратним в один момент стає економічно вигідним. А це дає можливість при комплексному застосуванні з іншими заходами швидко ліквідувати усі загрози екологічного лиха в Калуському регіоні без значних фінансових затрат з боку держави.

Андрій Левкович,

 депутат Івано-Франківської обласної ради, член комісії обласної ради з питань екології, раціонального природокористування та розвитку туризму, керівник Івано-Франківської торгово-промислової палати


Читайте також:

Домбровський кар’єр: чому неможливо ліквідувати загрозу без повної переробки розсолів?

Домбровський кар’єр. Хто знешкодить екологічну бомбу уповільненої дії?


Коментарі ()

09.06.2023
Тетяна Дармограй

Мама та спеціалістка Вікторія Романюк розповіла журналістці Фіртки про симптоми сина, які змусили насторожитися, з якими викликами стикнулась сім'я, що повинні робити батьки для адаптації дітей з аутизмом у суспільстві та як життєва ситуація підштовхнула до відкриття центру.

3190
29.05.2023
Тетяна Дармограй

Як українським енергетикам вдалось оперативно відновити енергетичний баланс та забезпечити постачання електрики споживачам після руйнувань, здійснених Росією та чи можливі відключення світла влітку, як це було взимку — дізнавалась Фіртка. 

898
22.05.2023
Уляна Мокринчук

Як протидіяти домашньому насильству, які є різновиди насильства, куди звертатись жертві, як розпізнати кривдника та як допомогти пережити нелегкий час тому, хто постраждав, журналістка Фіртки дізналась у психологині Валерії Худзіцької.

699
14.05.2023
Тіна Любчик

Василь Стефурак, голова «Асоціації вівчарів» розповів Фіртці, чи легко сьогодні відновлювати промисли, що були популярні в горах ще пів століття тому та як на розвиток сільського господарства повпливала повномасштабна війна на території України. 

10530 8
03.05.2023
Тетяна Дармограй

На початку 2023 року у Міністерстві оборони України зазначали, що у масовій мобілізації немає потреби. Щоправда, із застереженням, що ситуація може змінитися.  

2805 1
19.04.2023
Тіна Любчик

В рамках відзначення Дня першої пластової присяги та програми «Івано-Франківськ — місто Героїв» відкрили та освятили анотаційну дошку Назарію Лугарєву, очільнику пластової станиці міста, який загинув у боях за незалежність України. 

2068

Як московити крали історію наших предків.

492

Верхівка УПЦ(МП) послідовно перетворювала своїх вірян  на релігійних фанатиків, які зможуть в будь-який час захистити їхні інтереси.

271

До Путіна явився Голова конституційного суду РФ Валерій Зорькін, який приніс копію «сенсаційної» мапи Європи, на якій нібито нема України. Проаналізуємо, чи це так. 

813

Рання історія Білгороду, як поселення Київської Русі: думки, навіяні останніми подіями у Бєлгородській області РФ. 

840
06.06.2023

Василь Стефурак, голова громадської організації «Асоціація вівчарів», вже 10 років займається вівчарством на Коломийщині. Так, у його господарстві в селі Молодятин не лише вівці та барани. Тут розводять ще й кіз, з молока яких виготовляють крафтові сири.  

245
01.06.2023

В умовах війни та стресу харчові звички зазнають зміни. Нерідко — негативних.  

346
27.05.2023

Багато хто вважає, що перед варінням гречку промивати не треба, тому що ця процедура є "необов'язковою".  

566
09.06.2023

Є перша заповідь Божа: «Я є Господь Бог твій, нехай не буде у тебе інших богів, крім Мене».  

266
06.06.2023

Журналістка Фіртки поговорила з отцем УГКЦ Іваном Жуком, чи є якісь вказівки стосовно одягу вірян та чи може священник зробити зауваження з цього приводу.

251
01.06.2023

Церква бачить шлюб як основу для створення сім'ї та продовження роду. Він передбачає народження та виховання дітей в дусі віри, сприяє їхньому духовному та моральному розвитку.  

509
27.05.2023

Священник – посередник і духовний провідник, що відіграє важливу роль у сповіді. Його присутність і служіння сприяють відкриттю, покаянню та духовному відновленню. Втім, нерідко запитання про збереження таємниці сповіді викликає роздуми.

579
05.06.2023

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

5860
09.06.2023

Будь-які мирні переговори з Росією стануть можливі тільки, якщо у росіян зміниться інтерес у цій війні.  

170
04.06.2023

Відповідаючи на запитання про перспективи вступу України до НАТО, Воллес зазначив, що існують розбіжності щодо шляху Києва до вступу. Міністр сказав, що НАТО, як і ЄС, не має повторювати помилок минулого, надаючи багато обіцянок таким кандидатам, як Україна.

306
31.05.2023

Законопроєкт про виплати військовим, який парламент ухвалив у першому читанні 30 травня, остаточно можуть ухвалити в середині червня.  

466
26.05.2023

Президент Володимир Зеленський, коментуючи продовження "економічного безвізу" з ЄС, заявив, що у процесі просування України у Євросоюз таку лібералізацію потрібно буде зробити постійною.  

546