Домбровський кар’єр. Скільки грошей і які технології потрібні для перероблення розсолів?

Фіртка продовжує цикл публікацій про Домбровський кар’єр, що нині є екологічною бомбою уповільненої дії, проте може перетворитись на рентабельний проєкт.

Для уникнення екологічної катастрофи в районі Калуського соляного родовища необхідно переробити великі об’єми розсолів із різною концентрацією.

Постає вкрай важливе запитання: а чи є економічно ефективною технологія перероблення розсолів, і скільки державі коштуватиме повністю переробити розсоли за неефективною технологією.

У численних інтерв’ю, на форумах та конференціях вчені та експерти часто виносять на загал думку про необхідність виділення державних коштів у значних розмірах для перероблення розсолів Домбровського кар’єру.

Також останнім часом висловлюється думка, що держава краще б витрачала кошти, які за весь час виділені на Домбровський кар’єр та на неуспішні спроби утилізувати гексахлорбензол, саме на перероблення розсолів Домбровського кар’єру, то загрозу б ліквідували.

Проаналізувавши ці висловлювання, можна дійти висновку, що наявні технології перероблення розсолів є збитковими та потребують при їх використанні додаткових дотацій з бюджету саме на відшкодування збитків, що виникають в процесі перероблення всього об’єму розсолів, у розмірі близько 200 млн доларів.

Спеціалісти, які вивчали питання, твердять, що перероблення розсолів із концентраціями понад 350 г/л має свій додатній економічний баланс, а при зниженні концентрації хоча б на 50 г/л, - економіка виробничого процесу різко погіршується. 


Без збитків і з користю

Водночас спеціалісти ТОВ «Оріана Еко» та науковці Харківського інституту проблем машинобудування зазначають, що перероблення не є збитковим, і його можна вивести на прибутковий рівень.

В чому відмінність точок зору на перероблення? У відмінності технологій.

Якщо дослідити склад солей у розсолі Домбровського кар’єру і задатись ціллю здійснити перероблення, то теоретично із цього розсолу можна добути:

  • мінеральні добрива - калій магнезію (найчистіший продукт) – близько 23-28 %;
  • чисту технічну сіль - хлорид натрію (відповідає найвищим технічним вимогам будь-якого виробництва) – близько 65-70%;
  • бішофіти (найвищої якості) – близько 3-5%;
  • залізний сурик (найчистіший фарбник для промисловості) – близько 0,3-0,7%.

В той самий час, всі наявні технології перероблення, які розроблені донедавна, дозволяли здійснювати перероблення, при якому не повністю розділялись добуті речовини, і їх склад виглядав наступним чином:

  • мінеральні добрива калію магнезію – близько 7-12%;
  • технічна сіль – близько 30-45%;
  • нерозділена соляна суміш 30-60%.

Відсоток видобутих речовин у співвідношенні до нерозділених соляних сумішей варіювався в залежності від тієї чи іншої наявної технології, яку застосовували в лабораторних умовах при дослідженні виробничих процесів.

І найефективнішою на певний момент виглядала технологія, при застосуванні якої суміш нерозподілених солей знижувалася максимально до 30% від всієї виготовленої продукції.

Друга проблема цих технологій полягала в тому, що застосування їх не передбачало виділення із розчинів зайвих металевих домішок, в першу чергу – заліза та міді, що в кінцевому результаті впливає суттєво на якість виготовленої продукції. Адже, наявність високого вмісту заліза в технічній солі натрій-хлорид та калій магнезії суттєво знижує якість продукції та відповідно – сферу застосування у господарстві, а також різко звужує коло потенційних покупців. 

Так, наприклад для потреб ТОВ «Карпатнафтохім» така сіль уже не підійде, оскільки у зв’язку із використанням у їхньому виробництві ліній з німецькими технологіями – просто протипоказано застосування солей із вмістом заліза та іншими домішками. А застосування у сільському господарстві добрив із вмістом домішок можливе лише при вирощуванні окремих, не вибагливих культур (наприклад, для потреб сільського господарства при вирощуванні технічних культур).


Особливості технології

При виведені на ринок України продукції такої якості, зрозуміло, що її збут виглядає проблематичним, оскільки на ринку достатньо конкурентоспроможного продукту цієї групи із показниками найвищої якості при розумній ціні.

Тоді при застосуванні такої технології для перероблення розсолів, легко передбачити, яким буде економічний ефект. З одного боку всі технології перероблення вимагають розігрівів розсолів до великих температур і постійного підтримання цих температур на високих рівнях. Зрозуміло, що таке виробництво є високо енергозатратним. З іншого боку, якби технологія видавала достатню кількість високоякісного продукту, реалізація якого б відшкодовувала всі енергозатрати, то можна було б сказати, що розв'язання проблеми є.


Хибний ефект

В той самий час, наявність при виробництві 30% нерозділених соляних сумішей відразу ж веде рентабельність виробництва на від’ємні значення, оскільки випарювати розсоли із наступними енергозатратами потрібно всі, а виходи продукції – мають 30% відходів, які ще й потрібно окремо утилізувати.

Але, і добута продукція, яка має домішки в першу чергу заліза, – є дуже низької вартості та не затребувана споживачем, через низьку якість. Тоді, в цілому, організація такого виробництва є не тільки збитковою та вимагає постійних дотацій на покриття збитків від діяльності, а й вимагає додаткових затрат на утилізацію і захоронення нерозподілених сумішей. 

Якщо ж глянути очима менеджерів по збуту продукції, то вони в один голос скажуть, що захоронення прийдеться робити й всієї добутої продукції низької якості, оскільки збути її – практично не можливо.

Стосовно добутих нерозподілених сумішей солей певний час існувала думка щодо виготовлення з неї протиожеледного засобу, який можна ефективно використовувати в комунальних потребах. Все вірно. Тільки слід все підрахувати. У Домбровському кар’єрі 26 млн м³ розсолів, в яких є солі із різною концентрацією: від 350 г/л (на глибині кар’єру) і 10 г/л (біля поверхні). Приймемо за середнє значення, що концентрація солей по всьому об’єму є 150 г/л. Тоді в процесі виробництва можна добути протиожеледний засіб по всьому об’єму розсолів із концентрацією 50 г/л (30% нерозділених сумішей або – третя частина).

Що ми отримаємо у процесі виробництва? 1 325 000 тонн сухої соляної нерозподіленої суміші, або таки 26 млн м³ такого протиожеледного засобу в розчиненому вигляді. Для порівняння – у велику автоцистерну поміщається рідина об’ємом 30 м³, а отже, при такому виробництві ми отримаємо 883 000 автоцистерн протиожеледного засобу. І це – тільки з розсолів кар’єру.

Оцінивши цей обсяг отриманої продукції, розуміємо, що жодне комунальне господарство такого об’єму протиожеледного засобу не потребує, а відтак – виробництво є не тільки збитковим, а й повністю фінансово недоцільним та таким, що потребує нових додаткових фінансових ресурсів на утилізацію продукції, яка видобута.

Саме з цих причин крім розмов на різних рівнях влади та заяв про те, що ті чи інші посадовці закличуть якихось міфічних інвесторів, до цього часу на практиці до виробництва із залученням колосальних інвестицій справа так і не дійшла. Тому що всі потенційні інвестори, включаючи й сусідів з ТОВ «Карпатнафтохім», застосувавши калькулятор та зробивши не складні підрахунки, описані вище, зрозуміли всю «економічну привабливість» цього проєкту при тих наявних технологіях перероблення.


Акцент на економічну доцільність

З’ясувавши всі ці деталі, група фахівців, які згодом об’єднались у ТОВ «Калуська соляна компанія», а потім увійшли разом з АТ «Оріана» у спільне товариство «Оріана Еко», поставила собі завдання знайти ефективний спосіб перероблення розсолів та розв'язати проблемні питання наявної технології, прибравши усі недоліки.

В цей час група фахівців розробила технологію та провела усі практичні досліди, що підтвердили її дієвість, яка розв’язала описані вище проблеми, і дозволила отримати високоякісну продукцію. Технологічно вирішено в тому числі й наступні недоліки попередніх технологій:

  • виділено з розчинів осади заліза та інших домішок,
  • розділено всі солі з розчинів у повному об’ємі без нерозділених залишків.

А відтак, застосування цієї технології дозволяє отримати продукцію найвищого ґатунку у наступних пропорціях:

  • мінеральні добрива калій магнезію (найчистішого продукту) – близько 23-28 %;
  • чисту технічну сіль хлориду натрію без домішок (відповідає найвищим технічним вимогам будь-якого виробництва) – близько 65-70%;
  • бішофіти (найвищої якості для застосування) – близько 3-5%;
  • залізний сурик (найчистіший фарбник для промисловості) – близько 0,3-0,7%.

Таким чином, нова технологія привела виробничий процес до початкових теоретичних показників і створила повну економічну доцільність її застосування, адже вона дала можливість отримати високоякісну продукцію, при реалізації якої повністю покриваються затрати на їх виробництво та створюється можливість отримання додаткової рентабельності при наявності різних концентрацій вхідного розсолу.

Про що це говорить? Впровадження та застосування цієї технології виводить заздалегідь збитковий і фінансово затратний процес на прибуткову основу: те, що вважалось довгі роки збитковим і фінансово затратним в один момент стає економічно вигідним. А це дає можливість при комплексному застосуванні з іншими заходами швидко ліквідувати усі загрози екологічного лиха в Калуському регіоні без значних фінансових затрат з боку держави.

Андрій Левкович,

 депутат Івано-Франківської обласної ради, член комісії обласної ради з питань екології, раціонального природокористування та розвитку туризму, керівник Івано-Франківської торгово-промислової палати


Читайте також:

Домбровський кар’єр: чому неможливо ліквідувати загрозу без повної переробки розсолів?

Домбровський кар’єр. Хто знешкодить екологічну бомбу уповільненої дії?


Коментарі ()

18.09.2025
Діана Струк

Чому ми хворіємо з настанням осені та чи є ефективними народні методи профілактики хвороб, журналістці Фіртки розповіла імунологиня, доцентка ІФНМУ Галина Курилів.

352
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

423
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1684
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1409
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1363 1
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1244

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

444

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

527

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

764

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1815
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

194
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1253
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

738
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

191
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1421
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

1003
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1554 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

374
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

520
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1208
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1509
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

1016