Добровільно, безпечно і рятує життя. Як часто іванофранківці здають кров

14 червня – Всесвітній день донора крові. Журналістка Фіртки спробувала з’ясувати, наскільки популярним є донорство на Прикарпатті та як вплинула на нього пандемія.

Відповідно до українського законодавства, донор може здати кров у будь-якому центрі крові незалежно від місця проживання чи реєстрації. Єдине: для того, щоб стати донором крові треба пройти відповідне медичне обстеження та переконатись, що у вас немає протипоказань.

Донорами крові можуть бути здорові люди віком від 18 років до 60 років, вага яких більше ніж 50 кг. Такі вимоги зумовлені тим, що забір крові має бути безпечним для здоров’я донора.

Серед обов’язкових вимог – відсутність інфекційних, паразитарних, психічних та соматичних захворювань. Окрім того, на донацію – процедуру здачі крові – обов'язково потрібно взяти з собою документ, що посвідчує особу: паспорт громадянина України та ідентифікаційний код.

Статистика донорів на Прикарпатті

За словами Ірини Федик, директорки КНП "Прикарпатський обласний центр служби крові", у їхньому закладі  щоденно здають кров близько 40-50 осіб. Щомісяця – 620-650 осіб залежно від кількості охочих та потреб лікувальних закладів у компонентах крові.

За минулий рік в прикарпатському обласному центрі служби крові зареєстрували 7 900 донорів. До того ж прикарпатський обласний центр служби крові співпрацює з лікувальними установами міста та області, які також поповнюють запаси компонентів крові та направляють до центру охочих здати кров.

«Ми несемо відповідальність, як за збереження здоров’я донорів, так і реципієнтів, яким надалі переливатимуть компоненти крові. Тому у нас є програма реєстрації донорів, де зареєстровані всі особи, які виявили бажання стати донорами. Окрім того, є реєстр осіб відведених від донорства осіб, які через стан здоров’я не можуть бути донорами», – розповідає Ірина Федик.

Як часто можна здавати кров?

За рекомендаціями МОЗ, чоловіки можуть здавати цільну кров не більше п'яти разів на рік, жінки – не більше чотирьох разів на рік. Окрім цього, жінки через фізіологічні особливості певний період пропускають донації.

Станом на сьогодні чіткого регламенту досі немає, тому все залежить від самопочуття та стану здоров’я донора на момент здачі крові. Водночас, як стверджує Ірина Федик, у їхньому центрі багато жінок-донорів й відсоткове співвідношення жінок і чоловіків серед донорів приблизно однакове. 

Також у Прикарпатському центрі служби крові є програма, яка дає змогу відслідковувати, коли донор звернувся вперше та скільки разів вже здавав кров. Донори клітин крові та донори плазми можуть здавати кров частіше, кожні два тижні. Завдяки роз’яснювальним акціям про безпеку здачі крові та її компонентів люди приходять здавати кров знову.

«Важливо, щоб люди розуміли, що бути донором – це безпечно. У нас, справді, є «активні» донори. Є донори цільної крові, яку беруть із вени на руці, є донори клітин крові, і є донори плазми. Донори клітин крові – це наші такі герої, які рятують життя іншим. Ми їх дуже шануємо. Вони здають тромбоцити для онкохворих пацієнтів. Тромбоцити мають короткий термін зберігання – усього п'ять діб. І донори, які здають їх, завжди напоготові. Тішить, що ці люди відповідально та сумлінно підходять до цього: вони стабільно поповнюють запаси», – ділиться Ірина Федик.

Прикарпатські донори, які отримали почесне звання

На Прикарпатті понад 2 000 осіб здобули звання «Почесного донора України». Вони мають додаткові пільги, як наприклад, безкоштовне протезування зубів, 50% знижка на ліки чи отримання надбавки до пенсії у розмірі 10% від затвердженого прожиткового мінімуму на одну особу. Також такі донори можуть розраховувати на оплачуваний вихідний, а донори-студенти – на одноразове звільнення від занять.

«У нас є свої рекордсмени, хто регулярно здає кров, і вже набув звання «Почесного донора України». Тобто ці люди здали понад 60 плазмоздач та 40 максимальних донацій, доза яких 450 мл», – каже медична директорка.

Окрім цього, на Івано-Франківщині є троє людей, яких нагородили званням «Заслужений донор України». Як повідомила нам Ірина Федик, це – прикарпатець Андрій Буца, Іван Шийко з Калущини та Михайло Іванчук з Коломийщини. Ці люди безкоштовно здали кров та/або її компоненти в кількості 100 і більше разових максимально допустимих доз.

Яка потреба у крові та її компонентах?

Потреба у здачі компонентів крові є постійною. Передбачити, які групи крові, які її компоненти та в якій кількості будуть необхідні неможливо. Кожного дня трапляються різні ситуації, тому поповнювати запаси потрібно щоденно.

«Власне, цільну кров не переливають, а переливають компоненти крові й відповідно ці компоненти мають різний термін зберігання. Наприклад, еритроцити можна зберігати щонайбільше 42 доби та при температурі від +4˚С до +6˚С. Плазму свіжозаморожену зберігають 12 місяців при температурі -30°С, а 24 місяці при температурі нижче -30°С. Тому ми постійно закликаємо небайдужих здавати кров, бо невідомо, коли саме, кому та яка група крові буде потрібна», – додає Ірина Федик. 

Водночас метою Прикарпатського центру служби крові, як каже його очільниця, насамперед є не нашкодити здоров’ю донора.

«Ми завжди закликаємо наших пацієнтів дбати про себе і думати про наслідки, бо часто так буває, що кров терміново потрібна твоєму товаришу чи знайомому, і ти дуже хочеш йому допомогти, але маєш певні захворювання і протипоказання. Саме тому завжди потрібно думати, чи не нашкодять такі дії вам, і реципієнту.

Це вкрай актуально сьогодні, у часи пандемії COVID-19, коли на початку не так легко відслідкувати розвиток хвороби. Тому, коли у вас є загальна слабкість, то краще відкласти здачу крові. Працівники центру служби крові закликають відповідально ставитись до свого здоров’я, і не ризикувати ні своїм, ні здоров’ям реципієнта», – каже Ірина Федик.

Приємним бонусом для донорів є те, що вони отримують безкоштовно не тільки попереднє обстеження до донації, а й обстеження на такі інфекції, як гепатит С, ВІЛ/СНІД, сифіліс. Окрім цього, донори, які не знають свою групу крові та резус-фактор, можуть дізнатись їх безпосередньо до процедури здачі крові.

Яка тривалість процедури здачі крові та чи болюча вона?

Для того, щоб стати донором обов’язковою є реєстрація: потрібно звернутись безпосередньо до Центру, який розташований в Івано-Франківську, на вулиці Степана Бандери, 23, пройти попереднє медичне обстеження на визначення групи крові і певних компонентів крові, згодом відбувається консультація у лікаря, який вже на основі аналізів та досліджень, приймає рішення про доцільність донорства чи навпаки його неможливість.

Загалом процедура здачі крові займає до години часу. Усе залежить від періоду та кількості охочих стати донором. Обстеження на гематологічному аналізаторі триває 4 хвилини,  прийом у лікаря – приблизно хвилин 10-15, а сама донація не має тривати більше ніж десять хвилин, ще 10 хвилин на те, щоб переконатись, що організм позитивно зреагував.

Стосовно відчуття болю – усе дуже індивідуально. Інколи під час введення голки у вену, донор може відчути легкий біль, але загалом ця процедура безболісна.

Чи вплинула пандемія на донорську здачу крові?

COVID-19 та введення карантинних обмежень – не причина припиняти допомагати іншим. Проте, безперечно, ці два чинники внесли свої корективи: спершу люди боялись, чи не передається вірус через кров, що зумовило спад ативності донорів та загострило проблему наявності донорської крові.

Завдяки роз’яснювальній роботі, яку поширювали МОЗ, ЗМІ та небайдужі, станом на сьогодні ритм роботи у Прикарпатському центрі служби крові повернувся у звичний режим.

За словами медичної директорки, різкого зменшення кількості донорів не фіксують, але у центрі наголошують, що потребують щоденного поповнення запасів крові, а тому закликають людей не бути байдужим. Вірус COVID-19 через кров не передається. Якщо ж ви вже перехворіли на COVID-19, то зможете здавати кров не раніше, ніж за місяць після одужання.

Донори, які неодноразово здають кров: як наважились та що мотивує

Петрові Курилу 33 роки. Вперше він здав кров, коли йому було 18. Зізнається, що спершу вагався та переживав, але згодом став постійним донором і намагається здавати кров стабільно: раз у три місяці.

«Я тоді навчався в коледжі, і викладач попросив здати кров для свого родича. Я спочатку сумнівався, але коли дізнався, що завдяки цьому зможу легально пропустити заняття, то зголосився. Тоді я ще не знав, що донорство так припаде мені до душі. Пригадую, що багатьом друзям, з якими здавав кров, стало зле: багато просто втрачали свідомість. На щастя, мене це оминуло: мій організм позитивно відреагував на донацію».

Були моменти коли Петру доводилось робити перерву, адже у нього є татуювання. Зауважимо, що татуювання не є протипоказанням до донорства. Проте, існує тимчасовий інтервал, протягом якого здавати кров не можна. Медичне відведення триває один рік.

«Зараз у мене знову фаза активного здавання крові. До речі, постійно я здаю цільну кров, і тільки двічі здавав плазму. Часто закликаю ставати донорами своїх друзів, але поки переконав тільки двох. Не знаю чому, але багато людей безпідставно бояться здавати кров. Нерідко доводиться пояснювати людям, що бути донором крові – безпечно».

Петро також ділиться, що думка про те, що його кров може комусь врятувати життя – один з головних чинників, що мотивують його бути донором. Окрім цього, додає Петро, здавати кров корисно: після донації він добре себе почуває, у нього покращується апетит та працездатність. Зазначимо, що регулярна здача крові є профілактикою захворювань серцево-судинної системи та знижує ризик захворіти на рак. 

«На жаль, я не знаю тих, кому переливали мою кров. І насправді дізнатись це не так легко, адже навіть тоді, коли ти здаєш кров комусь конкретному, то її відстоюють певний термін, а для тієї людини беруть кров з банку. Тому дуже складно простежити, кому переливають твою кров».

На запитання про те, чи були побоювання здавати кров, коли розпочалась пандемія, чоловік відповідає, що невідомість завжди лякає. Оскільки про COVID-19 було мало що відомо, то відвідувати будь-які медичні установи було спершу лячно. Але, за словами Петра, після роз’яснювальних дописів у соціальних мережах, він зрозумів, що пандемія – не привід забувати про потребу крові для інших. Він також додає, що помітив позитивну тенденцію: кількість донорів збільшилась, адже часом доводиться спостерігати чималу чергу охочих.


Андрію Курілкіну – 37 років. Вперше донором він став у 2015 році. Тоді здавав кров у Прикарпатському обласному центрі служби крові, де й продовжив робити це на постійній основі.

«Стати донором спало мені на думку ще давно, але я вважав, що моя група крові, (1+, – ред.) є однією з найбільш поширених, тому вона не дуже потрібна. Проте, коли я більше дізнався про це питання, то зрозумів, що помилявся, адже, якщо людей з цією групою багато, значить багатьом вона й потрібна».

На сьогодні в Андрія вже 27 доз кровоздавання. Він розповідає, що робити добрі справи його навчили у Пласті (Українська скаутська організація, – ред.). Андрій додає, що, за словами лікарів, одна максимальна доза крові, що здається за один раз – 450 мл, рятує три життя.

«Чесно, здаю кров рідше, ніж хотілось би. Усе залежить від мого стану здоров’я: якщо відчуваю, що застудився, то відкладаю здачу крові на кращі часи. До речі, за три дні до донації я відмовляюсь від жирної, смаженої та гострої їжі, молочних продуктів та інтенсивного фізичного навантаження. Адже, розумію, що завдяки цьому моя кров якісніша і, справді, може врятувати комусь життя».

Нещодавно Андрій знявся у соціальній рекламі, пов’язаній з донорством крові. Після публікації цього ролика, Андрій дізнався, що один з глядачів надихнувся його прикладом. Проте, він наголошує, що донорство – справа добровільна, тому тут немає примусу. 

«Я намагаюсь агітувати до донорства крові своїх знайомих, але виходить так собі. До речі, декілька разів я здавав кров тим людям, яких знаю особисто, і в більшості випадків – на пологи. Також здавав пацієнтам, які потребували крові та повідомили про це через платформу ДонорUA. А загалом кров рідко переливається напряму пацієнту одразу, таке буває тільки в екстрених випадках, а здебільшого кров проходить «карантин». Тобто, навіть, якщо ви комусь здали кров, вона може бути використана для резерву».

Андрій переконує, що здавати кров під час пандемії – безпечно. Він розповідає, що у центрі дотримуються усіх карантинних вимог. Чоловік ділиться, що ніколи не мав негативних наслідків від здачі крові. Він сміється, що, мовляв, велику роль відіграє усвідомлення того, що робиш хорошу справу.


Коментарі ()

02.02.2023
Тетяна Дармограй

Фіртка зібрала актуальну інформацію про правила вручення повісток під час воєнного стану та відповіді на розповсюджені запитання.

1785
24.01.2023
Тетяна Дармограй

Втеча з дому — це найчастіше протест дитини. Згідно зі статистикою, лише у 2022 році на Прикарпатті розшукували понад 180 дітей. На щастя, правоохоронці усіх знайшли та повернули батькам. 

907
16.01.2023
Тіна Любчик

Журналістка Фіртки розпитала в отця Йосафата Бойка, настоятеля парафії Святих Кирила і Методія в Крихівцях, як зберегти подружній союз, що символізує собою таїнство вінчання та як жити в сім’ї згідно з Божими заповідями.

6350
06.01.2023
Уляна Мокринчук

Журналістка Фіртки поспілкувалась з лікаркою-терапевтом, дієтологинею Тетяною Чевалюк та дізналась, як не переїдати під час святкових застіль, як харчуватись людям, які дотримувались посту та чим допомогти організму після свят.  

1640
03.01.2023
Тетяна Дармограй

Фіртка розповідає, які обов’язки у призовників, військовозобов’язаних і резервістів та що нового передбачає порядок.  

6164
30.12.2022
Уляна Мокринчук

Журналістка Фіртки дізналась, як новини впливають на людину, її стан та емоції та як в сьогоденні читати новини без шкоди для психічного здоров'я.

1786

Якби усіх людей, що беруть участь у дискусіях  в соцмережах, які розгорнулися довкола Почаївського монастиря, зібрати разом, то ними можна було б  легко заповнити центральний собор обителі та й весь  монастир до зовнішніх мурів.  

450

Потенціал енергетичних запасів і підземних сховищ газу України для забезпечення надійного резервного джерела природного газу для країн Європи, включно з Великобританією. Розкриття потенціалу Лондона, як світової фінтех-столиці, для сприяння широкомасштабним інвестиційним проєктам у цій сфері та створення мережевої платформи для співпраці та процвітання компаній в Україні та Великобританії.

1090

Нова українська школа стартувала влітку 2016 року з розробки й затвердження Державного стандарту початкової освіти та Державного стандарту базової освіти. "Зображення" бажаного випускника НУШ: особистість, патріот та інноватор. Задля досягнення поставлених завдань освіта має стати інклюзивною та компетентнісно орієнтованою.

1400

Через безліч фільмів та подорожей ми познайомилися з так званим «європейським» або «американським» Різдвом, де поміж красивих гірлянд не видно жодної згадки про Христа. Різдво Христове без Христа! 

1395
05.02.2023

Війна та стрес стають однією з причин, які суттєво впливають на зміну харчових звичок.  

203
31.01.2023

Найулюбленішою стравою українців вважається червоний борщ. Готують його часто із засмажкою, різними овочами та м'ясом. Однак є такі інгредієнти, які можуть лише зіпсувати смак страви.  

377
25.01.2023

Всім відома фраза "краще не їсти після шести вечора". Багато людей дотримуються цього правила, особливо, коли намагаються схуднути. Але чи може сон натщесерце погано вплинути на самопочуття? Читайте, чи можна лягати спати голодним.  

588
05.02.2023

Журналістка Фіртки розпитала в отця Йосафата Бойка, настоятеля парафії Святих Кирила і Методія в Крихівцях, яка повинна бути модель сім’ї з християнської точки зору.  

216
31.01.2023

Якщо люди вільного стану одружилися цивільно, і в них не було раніше іншого вінчання, то щоб вони могли іти до сповіді та до причастя — мають повінчатися.

346
24.01.2023

Коли подружжя переживає кризові моменти у сім’ї – слід прийти на розмову чи то до священника, чи до духівника, чи хорошого психолога, оскільки є різні ситуації й відповідно різні ділянки компетенції.

483
18.01.2023

19 січня за юліанським календарем українці святкують Водохреще. Цього дня є безліч різних традицій, безпосередньо пов'язаних з водою.

805
04.02.2023

Сьогодні працюють над оформленням необхідних документів та зйомкою відеофільму, який продемонструють згодом.

178
04.02.2023

Сили безпеки і оборони України продовжують посилюватися. Так, в МВС почали формувати штурмові бригади «Гвардія наступу».  

198
31.01.2023

Президент Хорватії Зоран Міланович заявив, що виступає проти передачі зброї Україні західними союзниками, а також висловив переконання в тому, що окупований Росією Крим ніколи не повернеться до складу України.  

290
25.01.2023

Президент Володимир Зеленський подякував лідерам Німеччини й США за рішення надати Україні танки Leopard 2 і M1 Abrams, зазначивши, що провідне значення тепер має їхня кількість та швидкість постачання.  

455
20.01.2023

Голова грузинської провладної партії виступив за відновлення прямого авіасполучення між Тбілісі та москвою.  

698