Добровільно, безпечно і рятує життя. Як часто іванофранківці здають кров

14 червня – Всесвітній день донора крові. Журналістка Фіртки спробувала з’ясувати, наскільки популярним є донорство на Прикарпатті та як вплинула на нього пандемія.

Відповідно до українського законодавства, донор може здати кров у будь-якому центрі крові незалежно від місця проживання чи реєстрації. Єдине: для того, щоб стати донором крові треба пройти відповідне медичне обстеження та переконатись, що у вас немає протипоказань.

Донорами крові можуть бути здорові люди віком від 18 років до 60 років, вага яких більше ніж 50 кг. Такі вимоги зумовлені тим, що забір крові має бути безпечним для здоров’я донора.

Серед обов’язкових вимог – відсутність інфекційних, паразитарних, психічних та соматичних захворювань. Окрім того, на донацію – процедуру здачі крові – обов'язково потрібно взяти з собою документ, що посвідчує особу: паспорт громадянина України та ідентифікаційний код.

Статистика донорів на Прикарпатті

За словами Ірини Федик, директорки КНП "Прикарпатський обласний центр служби крові", у їхньому закладі  щоденно здають кров близько 40-50 осіб. Щомісяця – 620-650 осіб залежно від кількості охочих та потреб лікувальних закладів у компонентах крові.

За минулий рік в прикарпатському обласному центрі служби крові зареєстрували 7 900 донорів. До того ж прикарпатський обласний центр служби крові співпрацює з лікувальними установами міста та області, які також поповнюють запаси компонентів крові та направляють до центру охочих здати кров.

«Ми несемо відповідальність, як за збереження здоров’я донорів, так і реципієнтів, яким надалі переливатимуть компоненти крові. Тому у нас є програма реєстрації донорів, де зареєстровані всі особи, які виявили бажання стати донорами. Окрім того, є реєстр осіб відведених від донорства осіб, які через стан здоров’я не можуть бути донорами», – розповідає Ірина Федик.

Як часто можна здавати кров?

За рекомендаціями МОЗ, чоловіки можуть здавати цільну кров не більше п'яти разів на рік, жінки – не більше чотирьох разів на рік. Окрім цього, жінки через фізіологічні особливості певний період пропускають донації.

Станом на сьогодні чіткого регламенту досі немає, тому все залежить від самопочуття та стану здоров’я донора на момент здачі крові. Водночас, як стверджує Ірина Федик, у їхньому центрі багато жінок-донорів й відсоткове співвідношення жінок і чоловіків серед донорів приблизно однакове. 

Також у Прикарпатському центрі служби крові є програма, яка дає змогу відслідковувати, коли донор звернувся вперше та скільки разів вже здавав кров. Донори клітин крові та донори плазми можуть здавати кров частіше, кожні два тижні. Завдяки роз’яснювальним акціям про безпеку здачі крові та її компонентів люди приходять здавати кров знову.

«Важливо, щоб люди розуміли, що бути донором – це безпечно. У нас, справді, є «активні» донори. Є донори цільної крові, яку беруть із вени на руці, є донори клітин крові, і є донори плазми. Донори клітин крові – це наші такі герої, які рятують життя іншим. Ми їх дуже шануємо. Вони здають тромбоцити для онкохворих пацієнтів. Тромбоцити мають короткий термін зберігання – усього п'ять діб. І донори, які здають їх, завжди напоготові. Тішить, що ці люди відповідально та сумлінно підходять до цього: вони стабільно поповнюють запаси», – ділиться Ірина Федик.

Прикарпатські донори, які отримали почесне звання

На Прикарпатті понад 2 000 осіб здобули звання «Почесного донора України». Вони мають додаткові пільги, як наприклад, безкоштовне протезування зубів, 50% знижка на ліки чи отримання надбавки до пенсії у розмірі 10% від затвердженого прожиткового мінімуму на одну особу. Також такі донори можуть розраховувати на оплачуваний вихідний, а донори-студенти – на одноразове звільнення від занять.

«У нас є свої рекордсмени, хто регулярно здає кров, і вже набув звання «Почесного донора України». Тобто ці люди здали понад 60 плазмоздач та 40 максимальних донацій, доза яких 450 мл», – каже медична директорка.

Окрім цього, на Івано-Франківщині є троє людей, яких нагородили званням «Заслужений донор України». Як повідомила нам Ірина Федик, це – прикарпатець Андрій Буца, Іван Шийко з Калущини та Михайло Іванчук з Коломийщини. Ці люди безкоштовно здали кров та/або її компоненти в кількості 100 і більше разових максимально допустимих доз.

Яка потреба у крові та її компонентах?

Потреба у здачі компонентів крові є постійною. Передбачити, які групи крові, які її компоненти та в якій кількості будуть необхідні неможливо. Кожного дня трапляються різні ситуації, тому поповнювати запаси потрібно щоденно.

«Власне, цільну кров не переливають, а переливають компоненти крові й відповідно ці компоненти мають різний термін зберігання. Наприклад, еритроцити можна зберігати щонайбільше 42 доби та при температурі від +4˚С до +6˚С. Плазму свіжозаморожену зберігають 12 місяців при температурі -30°С, а 24 місяці при температурі нижче -30°С. Тому ми постійно закликаємо небайдужих здавати кров, бо невідомо, коли саме, кому та яка група крові буде потрібна», – додає Ірина Федик. 

Водночас метою Прикарпатського центру служби крові, як каже його очільниця, насамперед є не нашкодити здоров’ю донора.

«Ми завжди закликаємо наших пацієнтів дбати про себе і думати про наслідки, бо часто так буває, що кров терміново потрібна твоєму товаришу чи знайомому, і ти дуже хочеш йому допомогти, але маєш певні захворювання і протипоказання. Саме тому завжди потрібно думати, чи не нашкодять такі дії вам, і реципієнту.

Це вкрай актуально сьогодні, у часи пандемії COVID-19, коли на початку не так легко відслідкувати розвиток хвороби. Тому, коли у вас є загальна слабкість, то краще відкласти здачу крові. Працівники центру служби крові закликають відповідально ставитись до свого здоров’я, і не ризикувати ні своїм, ні здоров’ям реципієнта», – каже Ірина Федик.

Приємним бонусом для донорів є те, що вони отримують безкоштовно не тільки попереднє обстеження до донації, а й обстеження на такі інфекції, як гепатит С, ВІЛ/СНІД, сифіліс. Окрім цього, донори, які не знають свою групу крові та резус-фактор, можуть дізнатись їх безпосередньо до процедури здачі крові.

Яка тривалість процедури здачі крові та чи болюча вона?

Для того, щоб стати донором обов’язковою є реєстрація: потрібно звернутись безпосередньо до Центру, який розташований в Івано-Франківську, на вулиці Степана Бандери, 23, пройти попереднє медичне обстеження на визначення групи крові і певних компонентів крові, згодом відбувається консультація у лікаря, який вже на основі аналізів та досліджень, приймає рішення про доцільність донорства чи навпаки його неможливість.

Загалом процедура здачі крові займає до години часу. Усе залежить від періоду та кількості охочих стати донором. Обстеження на гематологічному аналізаторі триває 4 хвилини,  прийом у лікаря – приблизно хвилин 10-15, а сама донація не має тривати більше ніж десять хвилин, ще 10 хвилин на те, щоб переконатись, що організм позитивно зреагував.

Стосовно відчуття болю – усе дуже індивідуально. Інколи під час введення голки у вену, донор може відчути легкий біль, але загалом ця процедура безболісна.

Чи вплинула пандемія на донорську здачу крові?

COVID-19 та введення карантинних обмежень – не причина припиняти допомагати іншим. Проте, безперечно, ці два чинники внесли свої корективи: спершу люди боялись, чи не передається вірус через кров, що зумовило спад ативності донорів та загострило проблему наявності донорської крові.

Завдяки роз’яснювальній роботі, яку поширювали МОЗ, ЗМІ та небайдужі, станом на сьогодні ритм роботи у Прикарпатському центрі служби крові повернувся у звичний режим.

За словами медичної директорки, різкого зменшення кількості донорів не фіксують, але у центрі наголошують, що потребують щоденного поповнення запасів крові, а тому закликають людей не бути байдужим. Вірус COVID-19 через кров не передається. Якщо ж ви вже перехворіли на COVID-19, то зможете здавати кров не раніше, ніж за місяць після одужання.

Донори, які неодноразово здають кров: як наважились та що мотивує

Петрові Курилу 33 роки. Вперше він здав кров, коли йому було 18. Зізнається, що спершу вагався та переживав, але згодом став постійним донором і намагається здавати кров стабільно: раз у три місяці.

«Я тоді навчався в коледжі, і викладач попросив здати кров для свого родича. Я спочатку сумнівався, але коли дізнався, що завдяки цьому зможу легально пропустити заняття, то зголосився. Тоді я ще не знав, що донорство так припаде мені до душі. Пригадую, що багатьом друзям, з якими здавав кров, стало зле: багато просто втрачали свідомість. На щастя, мене це оминуло: мій організм позитивно відреагував на донацію».

Були моменти коли Петру доводилось робити перерву, адже у нього є татуювання. Зауважимо, що татуювання не є протипоказанням до донорства. Проте, існує тимчасовий інтервал, протягом якого здавати кров не можна. Медичне відведення триває один рік.

«Зараз у мене знову фаза активного здавання крові. До речі, постійно я здаю цільну кров, і тільки двічі здавав плазму. Часто закликаю ставати донорами своїх друзів, але поки переконав тільки двох. Не знаю чому, але багато людей безпідставно бояться здавати кров. Нерідко доводиться пояснювати людям, що бути донором крові – безпечно».

Петро також ділиться, що думка про те, що його кров може комусь врятувати життя – один з головних чинників, що мотивують його бути донором. Окрім цього, додає Петро, здавати кров корисно: після донації він добре себе почуває, у нього покращується апетит та працездатність. Зазначимо, що регулярна здача крові є профілактикою захворювань серцево-судинної системи та знижує ризик захворіти на рак. 

«На жаль, я не знаю тих, кому переливали мою кров. І насправді дізнатись це не так легко, адже навіть тоді, коли ти здаєш кров комусь конкретному, то її відстоюють певний термін, а для тієї людини беруть кров з банку. Тому дуже складно простежити, кому переливають твою кров».

На запитання про те, чи були побоювання здавати кров, коли розпочалась пандемія, чоловік відповідає, що невідомість завжди лякає. Оскільки про COVID-19 було мало що відомо, то відвідувати будь-які медичні установи було спершу лячно. Але, за словами Петра, після роз’яснювальних дописів у соціальних мережах, він зрозумів, що пандемія – не привід забувати про потребу крові для інших. Він також додає, що помітив позитивну тенденцію: кількість донорів збільшилась, адже часом доводиться спостерігати чималу чергу охочих.


Андрію Курілкіну – 37 років. Вперше донором він став у 2015 році. Тоді здавав кров у Прикарпатському обласному центрі служби крові, де й продовжив робити це на постійній основі.

«Стати донором спало мені на думку ще давно, але я вважав, що моя група крові, (1+, – ред.) є однією з найбільш поширених, тому вона не дуже потрібна. Проте, коли я більше дізнався про це питання, то зрозумів, що помилявся, адже, якщо людей з цією групою багато, значить багатьом вона й потрібна».

На сьогодні в Андрія вже 27 доз кровоздавання. Він розповідає, що робити добрі справи його навчили у Пласті (Українська скаутська організація, – ред.). Андрій додає, що, за словами лікарів, одна максимальна доза крові, що здається за один раз – 450 мл, рятує три життя.

«Чесно, здаю кров рідше, ніж хотілось би. Усе залежить від мого стану здоров’я: якщо відчуваю, що застудився, то відкладаю здачу крові на кращі часи. До речі, за три дні до донації я відмовляюсь від жирної, смаженої та гострої їжі, молочних продуктів та інтенсивного фізичного навантаження. Адже, розумію, що завдяки цьому моя кров якісніша і, справді, може врятувати комусь життя».

Нещодавно Андрій знявся у соціальній рекламі, пов’язаній з донорством крові. Після публікації цього ролика, Андрій дізнався, що один з глядачів надихнувся його прикладом. Проте, він наголошує, що донорство – справа добровільна, тому тут немає примусу. 

«Я намагаюсь агітувати до донорства крові своїх знайомих, але виходить так собі. До речі, декілька разів я здавав кров тим людям, яких знаю особисто, і в більшості випадків – на пологи. Також здавав пацієнтам, які потребували крові та повідомили про це через платформу ДонорUA. А загалом кров рідко переливається напряму пацієнту одразу, таке буває тільки в екстрених випадках, а здебільшого кров проходить «карантин». Тобто, навіть, якщо ви комусь здали кров, вона може бути використана для резерву».

Андрій переконує, що здавати кров під час пандемії – безпечно. Він розповідає, що у центрі дотримуються усіх карантинних вимог. Чоловік ділиться, що ніколи не мав негативних наслідків від здачі крові. Він сміється, що, мовляв, велику роль відіграє усвідомлення того, що робиш хорошу справу.


Коментарі ()

24.09.2022
Уляна Мокринчук

Фіртка поспілкувалась із психологинею Валерією Худзіцькою та дізналась, як продовжувати або почати працювати під час війни, не травмуючи себе.

501
20.09.2022
Тіна Любчик

Фіртка поспілкувалася з отцем Йосафатом Бойком, настоятелем парафії Святих Кирила і Методія в Крихівцях, про досвід волонтерства та благодійності у час війни.

1142
16.09.2022
Тетяна Дармограй

Іванофранківець на фронті не вперше. «Шериф» захищав Україну від російської орди ще у 2014 році, коли окупанти вторглися на територію українського Донбасу. Тепер його бригада знову зупиняє російську армію на сході України.

2631
12.09.2022
Тетяна Дармограй

Фіртка поспілкувалась з головною психологинею благодійного фонду «Діти Героїв», що опікується дітьми, які втратили одного або обох батьків під час війни, Мартою Білик про те, як розмовляти про війну та її наслідки, не травмувавши.

1043
07.09.2022
Андрій Левкович

Давні греки мислили час в багатьох іпостасях (як лінійний, циклічний, миттєвий…), головні з яких дві – час, як черга слідування подій і час невловної миті змін.

1284
31.08.2022
Тіна Любчик

Журналістка Фіртки дізналась у Миколи Рожка, ректора Івано-Франківського національного медичного університету, наскільки заклад готовий до нового навчального року та як готуватимуть майбутніх медиків.    

2590

З 1 по 5 вересня на Запорізькій АЕС працювала місія МАГАТЕ. За результатами свого візиту вони представили звіт з фактами та рекомендаціями.

1001

Татуювання на тілі людини явище не нове, і в сучасному світі доволі поширене, лише у нашому суспільстві до нього ставились і здається ставляться доволі стримано. До малюнків на тілі відносяться по-різному: хтось ними захоплюється,  а хтось подекуди

1568 1

Вважаю, що некоректно визначати, що церква продукує забобони. Кредо віри визначає «Вірую в єдину святу .. церкву», то ж святість і забобони несумісні.

1810

На щастя, переважна більшість держав світу розуміє справжню ситуацію в російсько-українській війні. Хто на кого напав, хто обороняє по праву свою територію, і де тут світла й темна сторона. Але в міжнародному праві та відносинах самого розуміння мало.

1897
01.10.2022

У Калуші соціальна їдальня для вимушених переселенців працює на базі другого ліцею.  

28
24.09.2022

В області розпочали сівбу озимих зернових культур.  

417
18.09.2022

Аби на власні очі побачити, що навіть попри війну в Україні, підприємці не лише працюють, а й заробляють і дають роботу місцевим.

628
29.09.2022

У Крихівцях при парафії Святих Кирила і Методія будують дитячий садочок, який матиме назву «Ковчег». Цей процес триває вже 3,5 роки.  

158
24.09.2022

Відомо, що на рештках костелу почали зводити дерев'яну будівлю у 1900 році. Відтоді 36 років у ній молилися жителі двох сіл — Креховичів і Брошнів-Осади.

707
18.09.2022

Депутати Івано-Франківської облради просять керівництво держави заборонити Українську православну церкву Московського патріархату в країні, ініціювати розслідування її діяльності та покарати винних за колабораціонізм.

608
12.09.2022

Зокрема, віряни молитимуться за мир в Україні, припинення війни та за всіх військових.  

813
26.09.2022

Це вже другий фільм режисера та кінокомпанії. Якщо першим фільмом в українському прокаті була новорічна кінокомедія «Все буде Ок!», то «Патерн» знятий в жанрі конспірологічного трилера.  

417
30.09.2022

Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна буде вести перемовини тільки із новою владою росії.  

35
27.09.2022

Подоляк наголосив, що після успішного контрнаступу Збройних сил України на харківському напрямку політична еліта Росії почала розуміти, що вона може програти війну, а країни світу переконалися в слабкості армії та військово-промислового комплексу Російської Федерації.

294
24.09.2022

Крім того, він наголосив, що світ "абсолютно справедливо" відреагує на так звані "референдуми", які окупаційна влада намагається зараз провести в Криму та в інших частинах України, які вона "поки контролює".

409
18.09.2022

Окрім того, керівництво Збройних сил наголосило, що «керується принципом єдиноначальності» і «не допускає всередині військового колективу розколів».

528