Чимало сіл на Дністрі та унікальні природні пам'ятки можуть просто зникнути з карти України через будівництво так званих міні-ГЕС.
Їх планують спорудити на межі Тернопілля, Прикарпаття і Буковини. Найбільш оптимістичні плани щодо міні-ГЕС на Львівщині та в Закарпатті, де гірські ріки задля цього втиснуть у труби. Утім, за благими намірами посилити енергетичну незалежність держави криються екологічне лихо та інтереси великого бізнесу.
Про це розповідає журналістка Катерина Широкопояс у програмі «Особливий погляд» на телеканалі ZIK.
Протягом останніх п’яти років по всій Україні розгорнули масове будівництво нових та відновлення старих міні-гідроелектростанцій, викликавши неабиякий опір екологів, туристів та місцевого населення. Підприємці називають це відновною енергетикою, екологи – отриманням надприбутків та незворотним знищенням екосистеми в цілому.
«Основна проблема — це зелений тариф, який активно лобіюється в парламенті. Він дає можливість отримувати надприбутки. Власне, цим зумовлений такий ажіотаж щодо будівництва в Карпатах. Гроші для тих людей, які вкладають в це будівництво, швидко окупляться», — каже старший науковий співробітник Інституту екології Карпат Тарас Микітчак.
Якщо подивитися, хто контролює цей бізнес, то можна розгледіти декілька великих груп впливу. Вони пов’язані з народними депутатами України, які якраз лобіюють зазначений зелений тариф на законодавчому рівні.
«Перша група походить з міста Вінниці. Її членами є помічники нардепа від блоку Порошенка, Олександра Домбровського. Ідеться про бізнесмена Олександра Нікіторовича та його партнера Сергія Кульматицького. Їм належать такі фірми як «Новосвіт», «Енергоінвест». Вони якраз у Львівській області експлуатують міні-ГЕС», — повідомив еколог Петро Тєстов.
На другому місці за потужністю угруповання стоїть київський бізнесмен Ігор Тинний, співвласник кількох столичних ресторанів, колишній бізнес-партнер Івана Фурсіна. Йому належать компанії «Гідроенергоінвест», «Енергія-1», «Енергія Карпат», «Акванова Інвестмент» і БТК «Едельвейс». Усі вони в різних варіаціях записані на три кіпрські компанії: Kinstar Trading Limited, Slans Holdings Limited.
Сьогодні над Дністровським каньйоном, що простягається на 2,5 км обабіч від Дністра, нависла небезпека. Саме тут планують збудувати шість руслових та одну дериваційну ГЕС.
«Це дикий бізнесовий проект. Нам пропонується такий сумнівний авантюристичний проект, ніби під виглядом енергетичної незалежності від сусіда. Національний природний парк «Дністровський каньйон» і закони України не дозволяють вести будь-яку господарську діяльність на цих територіях», — розповідає голова ГО «Екоальянс» Олександр Філь.
Екологи упевнені: через будівництво міні-ГЕС Дністер докорінно зміниться. Частина однієї з найбільших рік країни обміліє, а частина вийде з берегів через водосховище електростанцій.
У Львівській облдержадміністрації заспокоюють: поки що усі плани будівництва споруд відновної гідроенергетики існують лише на папері. Однак переконують, що будувати міні-гес потрібно.
«Розроблена аналітична схема місць, де потенційно можуть бути ці ГЕС. Поки що ніхто нічого не будує. Те, що треба зводити гідроелектростанції, – це однозначно. Всі цивілізовані країни так само використовують водний потенціал своїх територій, жодної шкоди вони не завдають», — каже начальник управління архітектури, містобудування та інфраструктурних проектів ЛОДА Володимир Лаврін.
Про необхідність переходу на більш ощадні технології, аніж теперішні варіанти українських міні-гес, свідчить і світовий досвід. Наприклад, у США міні-ГЕС через доведену шкідливість уже почали демонтувати. А ті країни, де все ще їх зводять, роками перевіряють місця потенційної забудови на безпечність для мешканців і довкілля.
Як альтернативу екологи пропонують встановлення мікро-ГЕСів, і справді малих споруд, розміром із радянський холодильник. Коли цей механізм занурюють у річку, він ні риби не вбиває, ні води не забруднює. Такий вид альтернативної енергетики також не зашкодить довкіллю і туризму.
