Дмитро Чміль: Без сильної громади не буде сильної школи

 

 

Три десятиліття він очолює одну із найбільших та найпотужніших шкіл міста – ЗОШ № 18. У мікрорайоні Пасічна його знають геть усі: від великого до малого. Бо саме інтереси цього округу Дмитро Чміль  захищає ось уже чотири скликання.

 

Укропівець розповів про те, як бути ефективним менеджером у школі та міській раді, рухатись вперед навіть тоді, коли бракне сил та грошей. Головне, каже, мати правильну мотивацію: працювати з людьми і для людей.

 

Я народився у маленькому селі Дубовиця, що на Калущині. В 1976, після завершення навчання, пішов до армії. Згодом – Прикарпатський університет, історичний факультет. А вже у 1985 я пішов працювати у 19-ту школу. Після того вчителював у кількох навчальних закладах міста.

 

І врешті на перших освітянських демократичних виборах в Івано-Франківську мене обрали директором школи № 18. Це тоді мало неабиякий резонанс. Бо я був позапартійним, а ставка робилася на представника від комуністичної партії. Що цікаво, на цю посаду претендували троє. Але шкільна комісія одну з кандидатур не допустила до виборів через незнання української мови. Тобто, надворі був 1988 рік, а у 18 школі вже тоді витав дух патріотизму.

 

 

І ось так ми почали працювати. Це була найбільша школа на Прикарпатті і, мабуть, одна із найбільших в Україні – 2820 учнів, 180 педагогів, 79 класів. З перших днів роботи я розумів, що треба щось змінювати у навчальному процесі. Надворі панувала горбачовська «відлига», час вимагав новаторства. Перше, що ми зробили – ввели уроки катехизації, народознавства, краєзнавства. Це надзвичайно сподобалось батькам. А потім ми всім мікрорайоном збирали експонати для музею побуту та етнографії, який відкрили у 1992 році.  В той період ми приймали у школі дуже багато делегацій з усієї України та світу.

 

І це попри дуже слабеньку матеріально-технічну базу. Це приміщення, щоб ви розуміли, побудували поспіхом, за якихось три місяці. В березні заклали фундамент. А вже 1 вересня 1982 року, на гарячому асфальті, діти стояли на лінійці. Такі тоді були плани. Це негативно позначилось на нашій роботі. До прикладу, уявіть собі: чавунні батареї були залитими в бетон. Бо поставили не той розмір. Ми повністю їх замінювали, роками просили коштів, але нарешті цьогоріч ми поставили євробатареї в усіх класах.

 

 

Та навіть попри це, я пишаюсь успіхами наших учнів. Їх на сьогодні півтори тисячі. Із ними працює 150 талановитих педагогів. Наші вчителі, хочу похвалитись, уже вп’яте отримують премію Богдана Ступарика. Серед шкіл міста ми маємо 7 місце у предметно-шкільних олімпіадах.

 

Активно співпрацює ЗОШ №18 і на міжнародному рівні. У 2000 році стали учасниками проекту «Європа в школі, школа – в Європі». У рамках обміну дві сотні наших учнів побували у різноманітних європейських країнах. Ми також співпрацюємо із державами Карпатського регіону. От нещодавно ми побували у нашій у Кошалінській школі. Це наші польські партнери.

 

Пасічани уже вчетверте довіряють мені представляти цей округ у міській раді. При міському голові Шкутяку, у рамках програми «Околиця», ми перекрили школу, всі п’ятиповерхівки на Тролейбусній. Ми повністю відновили підвальні розводки, зробили благоустрій території. Та й досі ми беремо активну участь у проектах співфінансування.

 

 

Активну допомогу нам надають депутати різних рівнів. Хотів би відзначити нардепа Олександра Шевченка. Саме за його сприяння, цьогоріч на утеплення школи № 18 із держбюджету виділено 600 тисяч гривень.

 

Я бачив проблеми школи, проблеми округу. І розумів, що більшість із них треба вирішувати самотужки: формувати сильну громаду і стукати у всі двері. Особливо важко тепер. Якщо ти не депутат, від провладної більшості, забудь про кошти на округ. Є значно менші школи, але там добудовують нові корпуси, роблять ремонти. Хоча міський голова обіцяє прийти у кожен двір, поки що за два роки до Пасічної він ще не дійшов.

 

Я завжди був прихильником УКРОПу. Тому вже два роки представляю в міськраді цю політичну силу. Мені імпонують методи колег-укропівців: це безперервне спілкування з людьми. Ми знаємо усе, що робиться у місті не з газет чи телевізора. У нас щотижня зустрічі із франківчанами. На «каві з депутатом» люди діляться своїми проблемами, просять допомоги. І звісно, ми стараємось посприяти у вирішенні тих чи інших питань. Я тішуся, що нас підтримують активні містяни, які прагнуть змін у Івано-Франківську, прагнуть, аби наше місто рухалось нарешті за планом стратегічного розвитку, а не хаотично.

 

 

Хоча ми в опозиції, все-таки вдалося зробити немало добрих справ. Наприклад, облаштування 15-ти під’їздів та двору в малосімейці на Галицій, 124. Мене на окрузі знають усі мешканці. Щотижня маю десятки звернень від громадян. На жаль, найчастіше вони стосуються фінансової допомоги. Народ дуже збіднів за останні роки. І хоча нам збільшили депутатських фонд із 50 до 70 тисяч, цього не вистачає.

 

Що мене мотивує? Навіть не можу собі уявити життя без своєї школи та округу. В нас надзвичайний колектив. Ми спільно працюємо та відпочиваємо. Маємо поїздки у різні куточки України. Я й сам люблю активний відпочинок у горах. А ще у мене двоє синів, якими я пишаюсь. І ще тисячі учнів і випускників. За 35 років роботи наша школа має ким пишатись. І це не може не тішити.


27.10.2017 2944 0
Коментарі (0)

18.09.2025
Діана Струк

Чому ми хворіємо з настанням осені та чи є ефективними народні методи профілактики хвороб, журналістці Фіртки розповіла імунологиня, доцентка ІФНМУ Галина Курилів.

545
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

452
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1728
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1439
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1401 1
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1271

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

512

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

548

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

786

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1856
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

222
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1271
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

752
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

211
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1439
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

1021
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1585 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

400
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

581
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1227
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1537
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

1033