Для нас це дуже знакова локація: актори Івано-Франківського драмтеатру виступили з виставою «Гуцулка Ксеня» у Ворохті (ФОТО)

Мюзикл «Гуцулка Ксеня» у виконанні митців Івано-Франківського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. Івана Франка - це поєднання сучасних технологій з українською автентикою. Саме цю виставу актори зіграли 15 серпня на стадіоні Ворохтянського ліцею, пише Фіртка.

За сюжетом, до Ворохти прибувають українські емігранти з США, аби знайти молодому хлопцеві наречену в Карпатах. Батько заповідав йому мільйон доларів, але за умови, якщо той знайде на історичній батьківщині «свідому українку» та одружиться з нею.

За словами режисера мюзиклу, народного артиста України Ростислава Держипільського прем’єра «Гуцулки Ксені» відбулася в 1939 році у Делятині.

«Цьогоріч в липні ми зіграли «Гуцулку…» й у Косові. Чому там? Бо саме в Косові свого часу мали зіграти прем’єру вистави, але на той час польський уряд заборонив це. Тоді Ярослав Барнич, автор музики лібрето, швидко зметикував і прем’єру продемонстрували у Делятині. Ми своєю чергою відновили історичну справедливість і зіграли її таки в Косові як і мало бути колись», - розповідає Ростислав Держипільський.

За його словами, у Ворохті є оселя «Говерла», про яку колись писав Барнич. Тому символічно 15-го серпня колектив зіграв виставу «Гуцулка Ксеня» в перлині Гуцульщини - Ворохті.

«Є ще одна причина, чому особисто для мене важливо зіграти саме тут і, власне, на цьому місці. Річ у тім, що тут колись була стара школа (ред. на місці стадіону Ворохтянського ліцею). Саме у цій школі вчилася моя мама, а згодом кілька років працювала вчителькою. Тому для мене це свого роду данина вже покійній мамі», - ділиться режисер.

Прем’єра «Гуцулки Ксені» у виконанні творчого колективу Івано-Франківського драмтеатру відбулася 29 грудня 2018 року.

«Загалом у драмтеатрі я почав працювати з вересня 2018 року, і тоді ж почав працювати над тренажами. Крім того, приблизно з вересня ми багато говорили про цю ідею, обдумували, писали музику. Фіксованого графіку роботи у нас не було, щодня по-різному. Репетиції, як правило, тривали з 11:00 до 14:00 та з 18:00 до 22:00 год. Звичайно, чим ближче до виступів, тим графік ставав інтенсивнішим. Але якщо зібрати весь час, то вийде десь півтора місяця загальної інтенсивної підготовки», - ділиться Дмитро Лека, головний балетмейстер театру.

За його словами, бувало й таке, що змінювали акторів. У самому театрі артистів балету немає. Тобто самі ж актори і виконують ролі, і співають, і танцюють. Івано-Франківський драматичний театр об’єднав у один колектив випускників Прикарпатського інституту мистецтв, львівських та київських театральних факультетів.

«Мені як хореографу дуже цікаво співпрацювати з акторами, бо вони, так би мовити, оживляють будь-який хореографічний номер. Буває, дивлюся, думаю, що все прикольно, а тут вони щось своє додають і виходить ще краще. Мені подобається наш колектив насамперед тим, що кожна особа унікальна. Вони всі класні, здібні, від них віє чиста, добра енергія. І це відчувають глядачі», - додає Дмитро.

Крім того, у виставах колективу, як правило, присутня «організована імпровізація». Словом, є рамки, де можна імпровізувати. Актори добре розуміють сюжет, але щоразу на виступах вкладають частинку своєї креативності, наповнюють загальну картину чимось від себе. В такі моменти кожен бере на себе відповідальність і старається зробити це якнайкраще та доречно.

««Гуцулка Ксеня» у нас дуже «виїзна» вистава. З нею ми вже були у Києві в Жовтневому палаці, у Львівському театрі опери та балету. До речі, там ми виступали неодноразово і щоразу був аншлаг. Крім того, демонстрували виставу в Косові, Делятині, Ворохті. Для нас це дуже знакові геолокації», - каже хореограф.

Зараз розпочали 83-й театральний сезон. Як правило, серпень – це час для активних репетицій у Івано-Франківському драмтеатрі. Актори приходять з відпусток і починають працювати над тренажами, згадують попередні епізоди, займаються новими постановками.

«Цьогоріч, коли ще навіть не вересень, ми вже активно всі працюємо. У нас насичений графік, і я вважаю, що це правильно. До слова, ми не знаємо як розвиватиметься ситуація з коронавірусом. Нас готують до того, що все знову закриють на карантин. Але ми стараємося встигнути демонструвати своє – українську культуру та цінності», - розповідає Дмитро Лека.

Дорогу до Ворохти колективу оплатили меценати, які, на думку акторів, зробили добру справу, адже глядачі змогли безплатно побачити виставу. Під час виступу не було жодної піар-кампанії, не роздавали листівки з рекламою. Тобто таку акцію організували лише задля культурного збагачення, обміну енергією та натхнення.

«В театрі я вже два роки. Вчилася у Львівському національному університеті ім. Івана Франка. У виставі «Гуцулка Ксеня» зіграла головну героїню. Перший рік, коли тільки прийшла в театр, то я танцювала. Те, що люди називають масовкою. І для мене вестися в танці було набагато складніше, аніж вивчити слова чи пісні. Що стосується тексту зі сценарію «Гуцулки..,», то у цій акторській грі його ще не так багато, як інколи буває», - ділиться враженнями Інна Бевза, артистка драми.

Крім того, Інна розповіла кореспондентці Фіртки, що після кожного виступу «Гуцулки…» у неї «сідає» голос, адже часом доводиться співати не у своїх теситурах (ред. "теситура" - висотне положення звуків у музичному творі відносно діапазону голосу або музичного інструмента). В таких випадках дівчина іде до лікаря-фоніатра чи лора, які роблять заливку адреналіном. Для відновлення голосу потрібно приблизно 10 таких терапій двічі на рік.

За місяць митці театру дають приблизно 30-32 вистави. Про свій досвід роботи у театрі розповів й артист-вокаліст Владислав Комуницький.

«Цьогоріч у вересні буде 13 років як я у театрі. На мою думку, місія кожного театрала – жити сценою. Закінчив Київську консерваторію за спеціальністю «Оперний вокал». Але коли потрапив у 2008 році у драматичний театр в Івано-Франківську, то довелося перелаштуватися з оперного вокаліста в театрала. Тобто оперний театр і драматичний – це дещо різні речі. Але зараз мені це подобається, я вже звик», - розповідає Владислав

Митці театру поділилися, що виїзні вистави люблять особливо. Як правило, під час таких поїздок є чимало спогадів та позитивних емоцій.

«Минулого сезону, коли ми їхали з Києва, то двічі або й тричі пробивали колесо в транспорті. Тоді просто неба грали вистави для себе, співали, танцювали. Словом, підбадьорювали водія, бо він, бідолаха, самостійно мусив замінювати колесо о 4:00 год ранку», - додає Владислав.


Довідково мюзикл "Гуцулка Ксеня" це:

Лібрето і музика Ярослава Барнича.

Режисер - народний артист України Ростислав Держипільський.

Балетмейстер - Дмитро Лека.

Художник-постановник - Олеся Головач.

Серед костюмів - унікальна колекція гуцульських гунь Руслани Гончарук.

Лазерне шоу від команди «Show Service».


18.08.2021 Тіна Любчик 8857
Коментарі ()

22.07.2025
Дарина Кочержук-Слідак

Прокуратура бореться з незаконним захопленням лісів, але корупція гальмує справедливість.  

585
17.07.2025
Катерина Гришко

Родичі пробачили хлопцю, знаючи про «своєрідний характер» загиблої і його нелегке дитинство, і просили в суді застосувати менш суворе покарання.  

3156
13.07.2025
Вікторія Матіїв

Дружина полеглого воїна Любов Галько розповіла журналістці Фіртки, яким був Руслан Галько — у повсякденному житті, в родинному колі та на фронті.

21284
09.07.2025
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю професорка кафедри судової медицини Івано-Франківського національного медичного університету Наталія Козань розповіла про процес та методи ідентифікації тіл загиблих військових, виклики, з якими стикаються фахівці та чому ця робота — це насамперед про гідність.  

2081
05.07.2025
Вікторія Косович

Про те, що таке фемінізм, як він розвивався в українському суспільстві та чому його не потрібно боятися, Фіртка поспілкувалася з журналісткою та письменницею, авторкою книги "Слово на літеру "Ф" Іриною Славінською.

1579 1
30.06.2025
Тетяна Ткаченко

Про актуальність проблеми больового синдрому в периопераційному періоді журналістці Фіртки розповів завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Івано-Франківського національного медичного університету, професор Іван Тітов.  

2450

Найперше в цій історії із законом, що позбавив антикорурційні органи «незалежності», тішать молоді люди, які протестують. Щирі, світлі, небайдужі, впевнені своїй правоті…

346

Протягом своєї історії християнство завжди використовувало найсучасніші на той час технології для проповіді Євангелія.  

256

Я відкладаю роботу над перекладом книги. Виходжу з кабінету, де практикував Вольфганг Льох, засновник психоаналітичного об'єднання... Спускаюся повз книжковий магазин, де збиралися тюбінгенські філософи, і де Ернст Блох шукав світлі сторони соціалізму. Повертаю ліворуч і натрапляю на інший книжковий магазин, де працював і писав Герман Гессе...

839

По соцмережах пішла дискусія про зрізані кілька дерев (ялинок) на Івано-Франківській Площі Ринок. «Політично» мотивований ґвалт наростає. Аж до вимог «засадити» ринкову площу деревами та зробити парк.

2250
21.07.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

266
13.07.2025

Першими жнива на Прикарпатті почали хлібороби Покуття.

540
10.07.2025

У сучасному ритмі життя готувати "здорову вечерю з трьох страв" щодня — радше мрія, ніж реальність. Але це не означає, що збалансоване харчування — лише для тих, хто має багато часу. Навпаки: з правильним підходом можна харчуватися повноцінно, навіть маючи 15–20 хвилин на день.  

1085
21.07.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

253
17.07.2025

На Прикарпатті готуються до щорічної Всеукраїнської Патріаршої прощі до Галицької Чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі. Проща відбудеться 2-3 серпня.  

866
15.07.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

832
11.07.2025

П'ятого серпня цього року в часі прощі з нагоди вшанування чудотворної ікони Гошівської Богородиці відбудеться презентація нової ікони тифлографічно-акустичного типу «Богородиця з Гошева».  

752
11.07.2025

Історія занепаду пам’ятки архітектури та боротьба за його повернення громаді.

8318
22.07.2025

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем, який є ініціатором нових санкцій проти Росії, заявив, що президент США Дональд Трамп «надере зад» Володимиру Путіну, підписавши законопроєкт про вторинні санкції для країн-покупців російської нафти.  

402
15.07.2025

У понеділок, 14 липня, генсек НАТО Марк Рютте під час зустрічі із президентом США Дональдом Трампом у Білому домі нагадав президенту США, кого Росія відправила керівником делегації на переговори до Стамбула.

1157 5
10.07.2025

«Більдерберзький клуб» — одна із найбільш загадкових закритих «тусовок». Зустрічі клубу щороку тривають кілька днів щоразу в іншому місці.

2259 4
09.07.2025

Президент США Дональд Трамп, аби втримати пУтіна від вторгнення в Україну, погрожував російському диктатору «розбомбити Москву до бісової матері».

956