Сьогодні, 10 квітня, на площі Шептицького кращі фольклорні колективи міста водили гаївки. Дівчата у вишиванках виводили веснянки, гаївки.
Гаївки ведуть свій початок ще з дохристиянських часів. У них відтворювався процес роботи на землі, збирання урожаю. У християнських гаївках показується радість від приходу весни та Воскресіння Христового.
Гаївки є дуже важливим елементом народного фольклору, які, можливо, дещо змінюються з плином часу, проте не втрачають своєї важливості у розвитку української культури. Гаївки переважно зводяться до того, що усі учасники відтворюють те, про що співається, рухами, або одна людина, яка є в колі, повторює ті чи інші рухи, про які співають всі інші. Коло в гаївках, наче символізує нескінченність життя.
На Великдень в українців існував звичай – після великодньої трапези, розпочиналися молодіжні забави. Молодь збиралася біля церкви. Дітвора бавилася в “жмурки”, “гойданку”, “млинець”, “лавку”. Особливо полюбляли гратися в “цоканє” (биття яєць). Той, кому вдалося розбити яйце суперника, забирав його собі.
На другий і третій день Паски влаштовували танці з музикою і до пізнього вечора сільська молодь забавлялася. Сьогодні відгомін тих століть можна було спостерігати на площі перед пам’ятником митрополиту А. Шептицькому, що в Івано-Франківську.
Читайте також:
